Decision № 119903202, 18.06.2024, Transcarpathian Circuit Administrative Court

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2024 рокум. Ужгород№ 260/2290/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Романець Е.М.

та осіб, які беруть участь у судовому засіданні:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник відповідача - Зоркін Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просила суд:

Відкрити провадження та розглянути справу за правилами спрощеного провадження або ж за її відсутності в порядку письмового провадження.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обрахунку її суддівського стажу, який надає їй право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи з 28 років 8 місяців і 6 днів.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яке оформлене листом від 27 березня 2024 року за №1716-1991/Г-02/8-0700/24, у частині визначення їй для щомісячного довічного грошового утримання суддівського стажу 28 років 8 місяців і 6 днів, що становить 66% від заробітку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати їй при призначені з 30 вересня 2023 року розміру щомісячного довічного грошового утримання судді додатково два роки до стажу роботи на посаді судді, який зараховується як стаж роботи судді у галузі права для призначення (обрання) на посаду судді апеляційного суду на дату такого призначення 21.02.2002, та зобов`язати відповідача здійснити їй перерахунок і виплату з 30.09.2023 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 70% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Понесені нею судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви віднести за її рахунок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно обраховано її суддівський стаж, який надає їй право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи з 28 років 8 місяців і 6 днів, що становить 66% від заробітку. При призначені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області (надалі ГУ ПФУ в Закарпатській області, відповідач) з вересня 2023 року розміру щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, безпідставно не було зараховано їй додатково два роки із п`яти до стажу роботи на посаді судді, який зараховується як стаж роботи судді у галузі права для призначення (обрання) на посаду судді апеляційного суду на дату такого призначення 21.02.2002, що в загальному на час виходу у відставку її стаж роботи на посаді судді становить понад 30 років, а відтак щомісячне її довічне грошове утримання як судді у відставці має обчислюватися з розрахунку 70% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Вважає такі дії рішення, оформлене листом відповідача протиправними та такими, що порушують її права на довічне грошове утримання як судді у відставці, а тому просить суд її адміністративний позов задовольнити.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

25.04.2024 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних. Заперечуючи проти позову, зокрема вказує на те, що відповідь від 27.03.2024 року на заяву позивачки носить інформаційний характер та не містить ознак рішення органу публічної влади, а тому не може бути оскаржена до суду в порядку адміністративного судочинства. Разом з тим, зазначає, що період роботи на посаді в.о. помічниці адвоката з 13.10.1993 року по 06.05.1994 року та на посаді юриста з 07.05.1994 року по 18.01.1995 року в концентрі "Срібна Земля" враховано до загального трудового стажу, а стаж роботи на посаді судді становить 28 років 8 місяців 6 днів, що становить 66% грошового утримання судді.

06.05.2024 року позивачкою подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що має право на зарахування до стажу роботи на посаді судді не менше як п`ять років, але зарахованим є лише три роки.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та доповненнях до позовної заяви та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив із мотивів наведених у відзиві на позовну заяву, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши позивачку та представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що Указом Президента України від 19 січня 1998 року № 23/98, зокрема позивачку було призначено на посаду судді Перечинського районного суду Закарпатської області.

Указом Президента України від 21 лютого 2002 року № 163/2002 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Апеляційного суду Закарпатської області у межах п`ятирічного строку. Згодом Постановою Верховної Ради України від 26 грудня 2002 року № 413-ІV позивачка була обрана на посаду судді Апеляційного суду Закарпатської області безстроково.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13 грудня 2018 року № 3856/0/15-18 позивачку переведено на посаду судді Закарпатського апеляційного суду.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 28 вересня 2023 року №942/0/15-23 позивачку звільнено з посади судді Закарпатського апеляційного суду у зв`язку з поданням нею заяви про відставку, а наступного ж дня наказом Закарпатського апеляційного суду від 29.09.2023 № 227/ос ОСОБА_1 було відраховано як суддю зі штату цього суду з 29 вересня 2023 року.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 260/9345/23, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Закарпатській області було задоволено та визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо обрахунку їй суддівського стажу, який надає право на щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці, виходячи з 25 років 7 місяців і 27 днів. Визнано протиправними і скасовано окремі положення рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області за № 071750011464 від 18.10.2023 щодо визначення ОСОБА_1 для щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці суддівського стажу 25 років 7 місяців і 27 днів, що становить 60 % від її заробітку. Зобов`язано ГУ ПФУ в Закарпатській області додатково зарахувати ОСОБА_1 з 30 вересня 2023 року при призначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці три роки до стажу роботи на посаді судді, який зараховується як стаж роботи судді у галузі права для призначення на посаду судді на дату такого призначення - 19.01.1998. Зобов`язано ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату з 30 вересня 2023 року щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці з розрахунку 66% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

ГУ ПФУ в Закарпатській області зазначило, що щомісячне довічне грошове утримання позивачки було нараховано виходячи з її суддівського стажу - 28 років 8 місяців і 27 днів, що відповідно становить 66% від заробітку.

Спірні правовідносини, які склались у даній справі, зводяться до питання щодо правомірності дій відповідача, які полягають в обчисленні та виплаті позивачці щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, з урахуванням додатково ще двох років стажу роботи в галузі права, який зараховується до стажу роботи судді, що має наслідком, за твердженням позивачки, про її загальний суддівський стаж роботи понад 30 років, а відтак її щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці має обчислюватися з розрахунку 70% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до ч. 5 ст. 135, ч. 2 ст. 137, ч. 3 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України. При цьому матеріальне та соціально-побутове забезпечення, в тому числі і суддівська винагорода, є елементами статусу судді.

Забезпечення суддів у відставці визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.

Згідно з ч.1 ст. 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (надалі Закон 1402-VIII), суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

За приписами ч. 5 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 137 Закону 1402-VIII, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена ВРП, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Однак, Законом України «Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів», у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 12 липня 2018 року № 2509-VIII, статтю 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено частиною другою, згідно з якою до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

При цьому, абзацом 4 п. 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Отже, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. При цьому обчислення стажу, який дає право на відставку окремо, необхідно застосовувати положення як ч. 1 ст. 137 зазначеного закону, так і положення ч. 2 цієї ж статті, як стаж, який зараховується додатково.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 30.05.2019 у справі № 9901/805/18 вказала, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 05.08.2018) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.

Також як наголосила Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/537/19, положення частини другої статті 137 Закону № 1402-VIII означає, що до стажу роботи на посаді судді і прирівняних до нього стажів роботи (абзац четвертий пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII) додається (може додаватися) ще один вид (чи види) роботи (професійної діяльності), який раніше не охоплювався поняттям стажу роботи на посаді судді. Під цим стажем у вимірі чинного законодавчого визначення поняття «стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді» слід розуміти за якісними властивостями вид (види) певної роботи (професійної діяльності) в галузі права, який відрізняється від суддівської і прирівняної до неї роботи та має часові (кількісні) межі (строк роботи).

Аналогічні правові висновки містяться і в пункті 55 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 листопада 2021 року у справі № 9901/15/21 (провадження № 11-131заі21).

Також у пункті 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 9901/302/19 (провадження №11-882заі19) зроблено висновок, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж роботи судді у галузі права для призначення на посаду судді на дату такого призначення.

Ці висновки Верховного Суду, на підставі вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, суд ураховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Окрім того, у спільному листі з додатком до нього від 05 листопада 2018 року № 41783/0/9-18, № 2664/0/2-18, №01-6757/18, № 9рс-1112/18, № 1-22433/18, № 02/3878 "Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді" Вищою радою правосуддя, Верховним Судом, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Радою суддів України, Державною судовою адміністрацією України та Національною школою суддів України було роз`яснено апеляційним та місцевим судам, зокрема у пункті 3 про те, що право на зарахування стажу роботи в галузі права три роки мають судді, яких було призначено на посаду вперше згідно з вимогами, встановленими Законом № 2862-ХІІ «Про статус суддів» /в редакції діючій у період з 05.07.2001 до 03.08.2010/ на день їх обрання, а право на зарахування стажу роботи в галузі права п`ять років мають судді, яких було обрано на посаду судді апеляційного суду, згідно з вимогами, встановленими Законом № 2862-ХІІ на день їх обрання.

Як вбачається з положень ч. 2 ст. 7 Закону України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ "Про статус суддів" у редакції на час обрання позивачки на посаду судді Апеляційного суду Закарпатської області, згідно з Указом Президента України від 21 лютого 2002 року № 163/2002, суддею апеляційного суду, якщо інше не передбачено законом, міг бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 років, мав вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як п`ять років, у тому числі не менш як три роки на посаді судді.

Частиною 3-5 ст. 142 Закону №1402-VIII регламентовано, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Ці норми ст. 142 Закону № 1402-VIII неконституційними визнані не були.

Аналогічний висновок міститься у п. 44 Постанови КАС Верховного Суду від 28 серпня 2023 року у справі № 360/6255/21.

За наведених вище обставин суд ввважає, що відповідач протиправно визначив позивачці 66% щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці (50% за 20 років + 16% за додаткові 8 років по 2% за кожний рік, не врахувавши при цьому ще 2 роки, тобто 4% (2 роки х 2%), за наявності її стажу роботи на посаді судді понад 30 років.

За таких обставин, на переконання суду, щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_1 як судді у відставці повинно розраховуватися з розрахунку 70% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Частиною другою ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд відхиляє як доводи відповідача про те, що відповідь-відмова у зарахуванні спірних двох років до суддівського стажу роботи, яка адресована позивачці на її заяву органом пенсійного фонду та оформлена листом від 27.03.2024, не породжує правових наслідків, а лише носить інформаційний характер і не може бути оскаржена до суду в порядку адміністративного судочинства, та що в цих спірних правовідносинах наявні дискреційні повноваженнями органу пенсійного фонду, оскільки вказане впливає на обрахунок відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обрахунку ОСОБА_1 суддівського стажу, який надає їй право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи з 28 років 8 місяців і 6 днів є протиправними. З метою належного захисту порушеного права позивачки, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати додатково два роки до стажу роботи на посаді судді, який зараховується як стаж роботи судді у галузі права для призначення (обрання) на посаду судді апеляційного суду на дату такого призначення та відповідно здійснити перерахунок і виплату з 30.09.2023 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 70% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням виплачених сум.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову частково, із зазначених у рішенні підстав.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 256, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ: 20453063) щодо обрахунку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) суддівського стажу, який надає їй право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи з 28 років 8 місяців і 6 днів.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ: 20453063), яке оформлене листом від 27 березня 2024 року за №1716-1991/Г-02/8-0700/24, щодо визначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) для щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці суддівського стажу 28 років 8 місяців і 6 днів, що становить 66% від заробітку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ: 20453063) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) додатково два роки до стажу роботи на посаді судді, який зараховується як стаж роботи судді у галузі права для призначення (обрання) на посаду судді апеляційного суду на дату такого призначення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ: 20453063) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) перерахунок і виплату з 30.09.2023 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 70% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21 червня 2024 року.

СуддяС.А. Гебеш