Decision № 119895920, 21.06.2024, Commercial Court of Kharkiv Oblast

Approval Date
21.06.2024
Case No.
922/892/24
Document №
119895920
Form of court proceedings
Economic
State Coat of Arms of Ukraine Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/892/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків (адреса: 61057, м.Харків, вул.Гоголя,10) до Харківського квартирно-експлуатаційного управління, м.Харків (адреса: 61024, м.Харків, вул.Пушкінська, 61) про стягнення 5257,70 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

20.03.2024 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківського квартирно-експлуатаційне управління про стягнення 21805,33 грн заборгованості за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №35 від 01.02.2023, з яких: пеня у сумі 16547,63 грн за період з 01.04.2023 по 25.10.2023, 3% річних за період з 01.04.2023 по 31.01.2024 у сумі 1850,45 грн та індекс інфляції за період з квітня 2023 по липень 2023, з жовтня 2023 по січень 2024 у сумі 3407,25 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/892/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.

28.03.2024 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№8366), в якому він просить суд в позові відмовити повністю, наполягаючи на тому, що невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №780 від 28.07.2023 сталося не з вини відповідача, а внаслідок недостатку бюджетних асигнувань

01.04.2024 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив (вх.№8570), в якій позовні вимоги підтримував в повному обсязі.

01.04.2024 року представник позивача надав до суду клопотання про долучення доказів відправлення відповіді на відзив (вх.№8567).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.04.2024 року провадження по справі зупинено до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №911/1359/22.

Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, 19.04.2024 року об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду винесено постанову у справі №911/1359/22 та 20.05.2024 року забезпечено надання загального доступу до повного тексту постанови Верховного Суду у справі №911/1359/22.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.05.2024 року провадження у справі № 922/892/24 поновлено. Продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

27.05.2024 року представник відповідача надав до суду письмові пояснення, з урахуванням постанови Верховного Суду від 19.04.2024 року у справі №911/1359/22 (вх.№13657).

29.05.2024 року представник позивача надав до суду додаткові пояснення по справі із викладенням своєї правової позиції по справі, з урахуванням висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22 (вх.№13921).

Всі надані сторонами документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

05.06.2024 року позивач надав до суду заяву про зміну предмета позову (вх.№14567), в якій просить суд визнати причину пропуску строку для подання заяви про зміну предмету позову поважною, поновити строк для подання заяви про зміну предмету позову, та стягнути з відповідача заборгованість за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №35 від 01.02.2023 3% річних у сумі 1850 грн 45 коп. за період з 01.04.2023 по 31.01.2024, та інфляційні втрати у сумі 3407 грн. 25 коп. за період з 04/2023- 07/2023, 10/2023-01/2024.

Також 05.06.2024 року позивач надав до суду аналогічні заяви про зміну предмета позову (вх.№14569, вх.№14610).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.06.2024 року повернуто без розгляду заяви позивача про зміну предмета позову (вх.№14567 від 05.06.2024 та №14569 від 05.06.2024). Поновлено позивачу строк на подання заяви (вх.№14610 від 05.06.2024) про зміну предмету позову та прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову (вх.№14610 від 05.06.2024). Постановлено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ПрАТ "Харківенергозбут" як постачальник електричної енергії за вільними цінами, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 312 (далі - Правила), та на умовах договору постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до пункту 13 розділу XVII Закону України Про ринок електричної енергії (далі - Закон) у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків, зокрема, пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією

Таким чином, правонаступником в частині прав та обов`язків за договорами про постачання/користування електричної енергії, що діяли до 01.01.2019 залишається АТ "Харківобленерго", яке продовжує виконання функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України Про ринок електричної енергії договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Абзацом 5 пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Також згідно з п. 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 (далі - Постанова) договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Разом з тим, у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ Харківенергозбут zbutenergo.kharkov.ua.

Враховуючи те, що Харківське КЕУ надав підписану заяву - приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції №2/1 (додаток №2 від 01.02.2023 до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №35 від 01.02.2023) - договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №35 від 01.02.2023р. (далі Договір) вважається укладеним.

Згідно з пп. 4.12, 4.13 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п.10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином розрахунки за спожиту електроенергію Відповідача проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу АТ Харківобленерго.

Харківське КЕУ приєдналося до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №35 від 01.02.2023 на умовах Комерційної пропозиції № 2/1 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів (далі Комерційна пропозиція №2/1 від 01.02.2023) та заяви-приєднання, в якій заявлені об`єкти, що приєднані до електричної мережі оператора системи розподілу АТ Харківобленерго. Від 08.02.2023 було укладено додаткову угоду №1 до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №35 від 01.02.2023, згідно якої сторони домовились внести зміни до Додатку 1 інформації щодо об`єктів споживача та до Додатку до заяви-приєднання та викласти його в новій редакції.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харкова було перейменовано на Харківське квартирно-експлуатаційне управління.

Згідно з п. 2.1 Договору №35 від 01.02.2023 Постачальник продає електричну енергію (код за ДК 021:2015 09310000-5-електрична енергія) як різновид товару для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 13.2.1 Договору №35 від 01.02.2023 передбачається, що Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 березня 2023 року, в частині розрахунків до їх повного виконання. Дія цього договору розповсюджується на відносини між Сторонами, які виникли з 01 січня 2023 року на підставі ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 5.8 Договору №35 від 01.02.2023 розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 5.9 та п. 5.13 Договору №35 від 01.02.2023 передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії Постачальника.

Умовами п. 3 Комерційної пропозиції 2/1 від 01.02.2023, передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється Споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті Призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується Споживачу на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.

Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду.

Відповідно до пп.1 п. 6.2 Договору №35 від 01.02.2023 Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції № 2/1 від 01.02.2023, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію та акт приймання передачі електричної енергії надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію та акт приймання передачі електричної енергії має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника, або направляються через систему електронного документообігу у разі укладання відповідної додаткової угоди до Договору. В разі неотримання Споживачем рахунків у відповідних структурних підрозділах Постачальника за відсутності укладеної додаткової угоди щодо електронного документообігу, Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком, рекомендованим або цінним листом. У такому випадку рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

Відповідно до п. 5 Комерційної пропозиції №2/1 від 01.02.2023 звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії здійснюється шляхом оформленням між Споживачем та Постачальником Акту прийому-передачі електричної енергії, сформованого згідно з даними адміністратора комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, на останній день розрахункового періоду Споживача.

Постачальник надає Споживачу два примірники Акту прийому-передачі електричної енергії, які Споживач протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання підписує, скріплює печаткою (за наявності) та передає один з них Постачальнику особисто або надсилає на адресу його місцезнаходження, визначену в Договорі. Акти прийому-передачі електричної енергії надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника, або направляються через систему електронного документообігу у разі укладання відповідної додаткової угоди до Договору.

В разі неотримання Споживачем Актів прийому-передачі електричної енергії у відповідних структурних підрозділах Постачальника за відсутності укладеної додаткової угоди щодо електронного документообігу, Постачальник направляє Акти прийому-передачі електричної енергії Споживачу поштовим зв`язком рекомендованим або цінним листом.

У разі неповернення Споживачем Акту прийому-передачі електричної енергії протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання, він вважається погодженим сторонами та вважається підписаним.

Згідно з переданими даними від АТ Харківобленерго Відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів, сформовано рахунки за спожиту електричну енергію:

- за січень 2023 року на суму разом з ПДВ 29042,16 грн. Рахунок за січень 2023 року та Акт приймання-передачі електричної енергії за січень 2023 року надіслано засобами поштового зв`язку 13.02.2023. Строк оплати рахунку до 27.02.2023;

- за лютий 2023 року на суму разом з ПДВ 23627,52 грн. Рахунок за лютий 2023 року та Акт приймання-передачі електричної енергії за лютий 2023 року надіслано засобами поштового зв`язку 07.03.2023. Строк оплати рахунку до 21.03.2024;

- за березень 2023 року на суму разом з ПДВ 22758,96 грн. Рахунок за березень 2023 року та Акт приймання-передачі електричної енергії за березень 2023 року надіслано засобами поштового зв`язку 11.04.2023. Строк оплати рахунку до 25.04.2023.

Позивач зазначає, що заборгованість за спожиту електричну енергію за січень 2023, лютий 2023, березень 2023 визнана рішенням Господарського суду Харківської області по справі №922/3132/23 від 14.09.2023, що набрало законної сили. Зазначені періоди вказані для роз`яснення нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до п.9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством

Умовою п. 7 Комерційної пропозиції №2/1 від 01.02.2023 передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п.4 цієї комерційної пропозиції Постачальник нараховує за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у окремому розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути сплачені протягом 10 робочих днів від дня його отримання Споживачем.

Отже, у зв`язку з несвоєчасною сплатою за електричну енергію за Договором №35 від 01.02.2023 в обумовлений термін, відповідачу нараховані 3% річних у розмірі 1850,45 грн та інфляційні втрати у розмірі 3407,25 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи заборгованість за спожиту електричну енергію за січень 2023, лютий 2023, березень 2023 визнана рішенням Господарського суду Харківської області по справі №922/3132/23 від 14.09.2023, що набрало законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Позивач нараховує на суми заборгованості 3% річних з 01.04.2023 по 31.01.2024 року та інфляційні за період з 04.2023 - 07.2023, 10.2023-01.2024 року.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

Пунктом 7 Комерційної пропозиції №2/1 від 01.02.2023 передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 цієї комерційної пропозиції Постачальник нараховує за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у окремому розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути сплачені протягом 10 робочих днів від дня його отримання Споживачем.

ПрАТ «Харківенергозбут» як Постачальник, виконав свої зобов`язання по Договору у повному обсязі, проте Відповідач умови Договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором строки не виконав, внаслідок чого Відповідачу нараховані 3% річних у сумі 1850,45 грн та індекс інфляції у сумі 3407,25 грн, що станом на 01.02.2024 року становить 5257,70 грн.

Як зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 02.10.2020 року у справі №911/19/19 суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

З огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України суд з`ясував обставини щодо правильності здійснення позивачем відповідних розрахунків інфляційних та 3% річних.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню інфляційних, суд дійшов висновку про їх невірність та невідповідність вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

В Рекомендаціях Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997 № 62-97р зазначено, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць; розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція; при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція); у застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р (пункт 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань"). Таким чином, індекс інфляції підлягає нарахуванню за місяць.

Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляція за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (постанова Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №910/24266/16).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення (постанова Верховного Суду від 26.06.2020 року у справі № 905/21/19).

Отже, враховуючи викладене, індекс інфляції повинен нараховуватися шляхом помноження індексів інфляції за всі місяці наявності боргу, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція; при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем в позові зазначено про стягнення інфляційних за період з квітня 2023 по липень 2023 та з жовтня 2023 по січень 2024.

При цьому із розрахунків позивача (а.с.7-8, 34-35) вбачається, що розрахунок інфляційних на суму боргу за січень 2023 починається з березня 2023, а кінцевим місяцем нарахування інфляційних на суми боргу за всі місяці є грудень 2023.

Отже з розрахунку інфляційних вбачається, що позивачем зроблено розрахунок інфляційних на суми боргу за кожен місяць окремо, а не сукупно шляхом помноження індексів інфляції за весь період існування боргу, та виключивши з періоду нарахування липень-серпень 2023, в яких була дефляція, що з огляду на вищевикладене, є порушенням методики нарахування інфляційних втрат.

Таким чином, суд перерахував інфляційні втрати на суми боргу за кожен місяць сукупно шляхом помноження індексів інфляції, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за всі місяці, у яких мала місце інфляція, в тому числі й місяці, в які індекс інфляції становив менше одиниці, тобто мала місце дефляція (липень-серпень 2023), за весь період наявності заборгованості, визначений позивачем в розрахунках, а саме:

- на суму боргу за січень 2023 в розмірі 29042,16 грн - за період з березня 2023 по грудень 2023 (1023,77 грн);

- на суму боргу за лютий 2023 в розмірі 23627,52 грн - за період з квітня 2023 по грудень 2023 (471,42 грн);

- на суму боргу за березень 2023 в розмірі 22758,96 грн - за період з травня 2023 по грудень 2023 (407,75 грн).

У зв`язку з викладеним, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення 1902,94 грн інфляційних.

В частині стягнення 1504,31 грн інфляційних суд відмовляє, у зв`язку з невірним розрахунком.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню 3% річних, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 1850,45грн 3% річних підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача.

Відповідно до чч.1, 2 ст. 3 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" суб`єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Перелік видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про Збройні Сили України" фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з пп. 6, 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Статтею 3 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду. Відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено частиною 1 цієї статті. Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути затверджено на інший, ніж передбачено частиною 1 цієї статті, бюджетний період, є: 1) введення воєнного стану; 2) оголошення надзвичайного стану в Україні. У разі затвердження Державного бюджету України на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період місцеві бюджети мають бути затверджені на такий самий період. Для середньострокового бюджетного планування середньостроковий період включає плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.

За приписами ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років; довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов`язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я; середньострокових зобов`язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Довгострокове зобов`язання за енергосервісом на підставі документального підтвердження в установленому порядку скорочення обсягів споживання комунальних послуг та енергоносіїв і видатків на їх оплату за звітний період (порівняно з такими обсягами (видатками), які були б спожиті (здійснені) за відсутності енергосервісу) набуває статусу бюджетного зобов`язання у сумі, визначеній згідно з умовами договору енергосервісу виходячи з цін (тарифів), діючих у періоді, за який здійснюється розрахунок, у межах фактичного скорочення таких видатків.

Відповідно до ст.49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу. Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1)наявності відповідного бюджетного зобов`язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно зі ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, комунальні послуги та послуги зв`язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом відповідних послуг у межах бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі.

Відповідач є бюджетною неприбутковою установою, яка фінансується виключно з Державного бюджету України та є розпорядником бюджетних коштів в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду.

Суд відхиляє посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на неможливість здійснити оплату послуг за договором №35 від 01.02.2023, у зв`язку відсутністю відповідного бюджетного асигнування, оскільки відсутність бюджетного фінансуванні не може бути підставою для звільнення відповідача від здійснення зобов`язань за вищезазначеним Договором.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем доказів на спростування позовних вимог, доказів оплати заборгованості, контррозрахунку боргу до суду не надано.

Таким чином, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих послуг, суд вважає позовні вимоги такими, що підтверджуються матеріалами справи, є правомірними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані.

Однак, з урахуванням відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 1504,31 грн інфляційних, позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується положеннями п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи часткову відмову в позові, судовий збір в розмірі 1729,31 грн покладається на відповідача, з вини якого виник спір, решта покладається на позивача, у зв`язку з частковою відмовою в позові.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 12, 13, 73-80, 129, 236 - 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Харківського квартирно-експлуатаційне управління (адреса: 61024, м.Харків, вул. Пушкінська, буд. 61; код ЄДРПОУ 07923280) на користь Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут (адреса: 61057, м.Харків, вул.Гоголя,10; код ЄДРПОУ 42206328; на ХОУ АТ Ощадбанк UA673518230000026002300529792, МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328) 3% річних у сумі 1850,45 грн за період з 01.04.2023 по 31.01.2024, інфляційні втрати у сумі 1902,94 грн за період з 04/2023-01/2024, а також 1729,31 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "21" червня 2024 р.

СуддяК.В. Аріт

Часті запитання

Який тип судового документу № 119895920 ?

Документ № 119895920 це Decision

Яка дата ухвалення судового документу № 119895920 ?

Дата ухвалення - 21.06.2024

Яка форма судочинства по судовому документу № 119895920 ?

Форма судочинства - Economic

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 119895920 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Information about the court decision No. 119895920, Commercial Court of Kharkiv Oblast

The court decision No. 119895920, Commercial Court of Kharkiv Oblast was adopted on 21.06.2024. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data easily.

The court decision No. 119895920 refers to case No. 922/892/24

This decision relates to case No. 922/892/24. Companies, which are mentioned in the text of this judgment:


Our platform allows searching by various criteria, such as region or court name. In addition, exhaustive customisation in the personal account is possible, which significantly speeds up the process of searching for information. That allows you to productively save time when obtaining the necessary information from the register of court decisions and other official sources.

Previous document : 119895919
Next document : 119895921