Decision № 119846018, 19.06.2024, Poltava Circuit Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/4966/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області /надалі - відповідач, ГУ ДСНС України у Полтавській області/ про:

- визнання протиправними дій Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористанні календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік;

- зобов`язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористанні календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік /а.с. 1-5/.

Позов обґрунтований тим, що станом на день прийняття наказу про звільнення позивача зі служби та виключення його зі списків особового складу та видів грошового забезпечення відповідач не провів із позивачем розрахунку щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", чим порушив вимоги законодавства та його права. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16 травня 2019 року у зразковій справі №620/4218/18, позивач вважає, що має право на отримання грошової компенсації за невикористані дні цієї відпустки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 31/ зазначив, що додаткова оплачувана відпустка учасникам бойових дій, яка передбачена статтею 16-2 Закону України «Про відпустки», надається за календарний рік, не продовжується (не переноситься) у разі тимчасової непрацездатності працівника, не підлягає поділу на частини та не надається за минулий рік, якщо працівник не скористався правом на неї у поточному році. Оскільки позивач протягом 2022 року не звертався про використання додаткової оплачуваної відпустки як учасник бойових дій, а обов`язок про відправлення його у відпустку у ДСНС України відсутній, позивачу не було надано таку відпустку під час проходження ним служби цивільного захисту. При звільненні позивача зі служби йому не виплачувалась грошова компенсація за невикористані дні додаткових відпусток, передбачених статтями 15, 16-2 Закону України «Про відпустки», оскільки такі відпустки не є щорічними.

У відповіді на відзив /а.с. 41-42/ позивач зазначив про безпідставність доводів відповідача та наявність підстав для задоволення позову.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до Витягу із наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій (по особовому складу цивільного захисту) «Про прийняття на службу цивільного захисту ОСОБА_1 » №580 від 19 жовтня 2017 року /а.с. 38/ ОСОБА_1 зараховано в кадри Державної служби України з надзвичайних ситуацій у спеціальному званні полковник служби цивільного захисту та призначено начальником Головного управління ДСНС України у Полтавській області.

Згідно з посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , виданим Державною службою України з надзвичайних ситуацій 06 червня 2022 року /а.с. 19/, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Відповідно до Витягу із наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій (по особовому складу цивільного захисту) «Про звільнення ОСОБА_1 » №177 від 12 березня 2024 року /а.с. 37/ ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту за підпунктом 3 пункту 176 (за станом здоров`я), а відповідно до Витягу із наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (з особового складу) «Про особовий склад» №181-НК від 13 червня 2024 року /а.с. 36/ ОСОБА_1 , звільненого зі служби цивільного захисту за підпунктом 3 пункту 176 (за станом здоров`я), наказано вважати таким, який здав справи і припинив виконання обов`язків за посадою, зняти з усіх видів забезпечення та виключити з кадрів ДСНС, 13 березня 2024 року.

Листом Головного управління ДСНС України у Полтавській області №61-01-С-231/61-09 від 12 квітня 2024 року /а.с. 22/ ОСОБА_2 на його звернення від 05 квітня 2024 року повідомлено, що в період проходження служби в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області надання йому відпусток здійснювало ДСНС України та витяг з наказу ДСНС України про надання йому додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік не надходив. Чинним законодавством не передбачено виплату компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, у зв`язку з чим грошова компенсація на день звільнення його зі служби 13 березня 2024 року за додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2022 рік не була нарахована і не була виплачена.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправні дії щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 129 Кодексу цивільного захисту України особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту мають право на такі види відпусток: 1) щорічна основна відпустка; 2) додаткова відпустка у зв`язку з навчанням; 3) творча відпустка; 4) інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 5) соціальні відпустки: а) у зв`язку з вагітністю та пологами; б) при народженні дитини; в) для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; г) у зв`язку з усиновленням дитини; ґ) додаткова відпустка особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи; 6) відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або для проходження медико-психологічної реабілітації; 7) відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин; 8) відпустка без збереження грошового забезпечення в разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.

Частиною шістнадцятою вказаної статті визначено, що особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту додаткова відпустка у зв`язку з навчанням, творча відпустка та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші види відпусток надаються на підставах та в порядку, визначених законодавством.

Таким чином, особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту мають право на інші додаткові відпустки, які передбачені законодавством та надаються на підставах та в порядку, визначених законодавством.

Так, за змістом пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про відпустки" від 05 листопада 1996 року №504/96-ВР установлюються такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни" № 426-VIII від 14 травня 2015 року, який набрав чинності 06 червня 2015 року, Закон України "Про відпустки" доповнено статтею 16-2.

Так, відповідно до статті 16-2 Закону України "Про відпустки" /в редакції Закону, діючій з 01 січня 2019 року/ учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

За визначенням, наведеним у статті 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року /надалі - Закон № 3551/, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551 передбачено, що учасникам бойових дій надаються такі пільги, а саме: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Таким чином, учасники бойових дій мають право на додаткову відпустку із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Згідно з частиною двадцять п`ятою статті 129 Кодексу цивільного захисту України у рік звільнення із служби особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в разі невикористання ними щорічних основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, у тому числі за невикористані дні щорічних відпусток у минулі роки.

Згідно з частиною другою статті 125 Кодексу цивільного захисту України розміри, порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту згідно з додатком 6.

Згідно із пунктом 3 вказаної постанови виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року № 623 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту /надалі - Інструкція № 623/, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за № 936/32388.

Пунктами 3, 4 та 6 розділу XXVII Інструкції № 623 визначено, що у рік звільнення зі служби особам рядового і начальницького складу в разі невикористання ними щорічних основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи A I групи, у тому числі за невикористані дні щорічних відпусток у минулі роки.

У разі звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу до закінчення календарного року, за який такі особи використали щорічну основну відпустку, крім осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі або у зв`язку із скороченням штату чи проведенням організаційних заходів, на підставі наказу керівника (начальника) органу управління (підрозділу) проводиться відрахування з грошового забезпечення за дні відпустки, використані в рахунок тієї частини календарного року, що залишилися після звільнення відповідних осіб рядового і начальницького складу.

При виплаті грошової компенсації за невикористані в році звільнення щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи A I групи, у тому числі за невикористані дні щорічних основних відпусток у минулі роки, до розрахунку береться грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу, яке вони отримували на день звільнення зі служби цивільного захисту. Відрахування із грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу за дні відпустки, що були використані за рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення зі служби особи рядового чи начальницького складу, проводиться, виходячи з місячного розміру грошового забезпечення, право на отримання якого особа рядового чи начальницького складу має на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Таким чином, у випадку звільнення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - учасників бойових дій - їм виплачується компенсація за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР та статтею 12 Закону № 3551-ХІІ.

Саме така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у зразковій справі №Пз/9901/4/19 (620/4218/18).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи із вказаної норми, при ухваленні цього рішення суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові у зразковій справі №Пз/9901/4/19 (620/4218/18).

Як вже встановлено судом, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , виданим ДСНС України 06 червня 2022 року.

З огляду на зазначене, суд вважає, що при звільненні зі служби цивільного захисту позивач як учасник бойових дій мав право на отримання грошової компенсації за невикористану ним додаткову відпустку за 2022 рік, передбачену статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону №3551-ХІІ, а тому в даному випадку має місце протиправна бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати такої компенсації позивачу за вказаний період.

Довід відповідача про відсутність у нього підстав для виплати спірної компенсації за відсутності наказу ДСНС України суд вважає безпідставним та таким, що не спростовує вищевикладені висновки суду.

Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу як учаснику бойових дій грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 2022 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби цивільного захисту - 13 березня 2024 року, та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу як учаснику бойових дій грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за 2022 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби цивільного захисту - 13 березня 2024 року.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки витрат по сплаті судового збору за подання цього позову позивач не поніс та доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (ідентифікаційний код 38610079) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби цивільного захисту - 13 березня 2024 року.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби цивільного захисту - 13 березня 2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк