Court decree № 119822134, 18.06.2024, Ordzhonikidzevskyi District Court of Zaporizhzhia City

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/5338/24 2/335/2231/2024

18 червня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Печерей О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.02.2022 по 31.03.2024 у розмірі 10423,97 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2024 року було відкрито провадження у справі, а її розгляд визначений в порядку спрощеного позовного провадження.

17 червня 2024 року через канцелярію суду надійшла письмова заява представника позивача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору та повернення сплаченого позивачем судового збору у зв`язку з цим.

В судове засідання 18.06.2024 сторони не з`явились без повідомлення причин, будучи належним чином повідомлені про дату та час його проведення.

Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вирішуючи по суті подану представником позивача заяву, суд виходить відповідних висновків про застосування норм права, викладених у постанові Об`єднаної палати КЦС ВС від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20.

Так, у вказаній постанові зазначається, що закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Незважаючи на те, що представник позивача не надав доказів на підтвердження наявності обставин, які свідчать про відсутність предмету спору, суд виходить з того, що самий факт подання позивачем заяви про закриття провадження у справі саме з такої підстави свідчить про те, що позивач, як ініціатор спору, більше не вважає такий спір існуючим.

За таких умов заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відтак, оскільки позивач не заявляв про відмову від позову, і питання про визнання такої відмови судом не вирішувалось, сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню у зв`язку із закриттям провадження.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 255 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

У Х В А Л И В:

Провадження у цивільній справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії закрити за відсутністю предмета спору.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути Концерну «Міські теплові мережі» сплачену ним суму судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) відповідно до платіжної інструкції № 4902 від 23.04.2024 (одержувач ГУК у Зап.обл./м.Зап.Вознес./22030101).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, але може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя М.М. Мінаєв