Decision № 119803526, 17.06.2024, Volodarsko-Volynskyi Raion Court of Zhytomyr Oblast

Справа № 278/1997/24

Провадження по справі №2/276/372/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого суддіЗбаражського А.М.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , за змістом якої просить стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 58088,40 гривень.

В обґрунтування позову представник ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» зазначає, що21.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі кредитор) та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №5578728 про надання споживчого кредиту (далі кредитний договір). Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом №19-ОД від 05.01.2022 та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно умов кредитного договору, ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в сумі 12000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, строком на 364 днів, тобто до 20.02.2023. Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку дії кредиту, вказаного в п.1.4.договору.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором, 19.06.2023 між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено договір факторингу №19-06/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань нараховано відсотки у межах строку дії договору з 25.06.2022 по 04.01.2023, що становлять 46088,40 гривень

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 12000 гривень - тіло кредиту та 46088,40 гривень- нараховані проценти, а всього 58088,40 гривень.

Ухвалою суду від 17.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи призначено на 17.06.2024 року, ухвалу направлено відповідачу за зареєстрованим місцем проживання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просивпроводити розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі, проти заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не направив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку - шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, яка була отримана 22.05.2024, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Таким чином відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

У судове засідання 17.06.2024 відповідач не з`явилася.

З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст.280,281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

Згідно ч.3ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи НОМЕР_1 від 28.02.2017, видане Національним банком України. Також, ТОВ «Авентус Україна» має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, яка була видана розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28.03.2017 р. №756 (а.с.44).

21.02.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір №5578728 про надання споживчого кредиту (а.с.28-34).

Зазначений кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом №19-ОД від 05.01.2022, що розміщені на Веб-сайті (а.с.48-65).

Відповідно до п. 9.8. договору (Розділ 9), відповідач, підписавши вказаний договір підтвердив, що перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «Авентус Україна», що розміщені на Веб-сайті та затверджені наказом №19-ОД від 05.01.2022, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися (а.с. 32).

Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 12000,00 грн. (п.1.3. договору); строк кредиту 364 днів. Дата повернення кредиту визначена в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, що є додатком №1 до договору, згідно якої строк дії договору закінчується 20.02.2023(а.с.33).

Відповідно доп. 1.5.1. договору, стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору (а.с.28).

Знижена процентна ставка становить 0,995 % в день та застосовується у разі, якщо споживач до 07.03.2022або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені договором.

Після прийняття відповідачем умов кредитного договору з ним було укладено електронний кредитний договір, який був підписаний відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «М451175» (а.с.34)

Згідно картки обліку Договору, відповідач ОСОБА_1 не здійснив оплату процентів за наданим кредитом та не повернув тіло кредиту. (а.с.14-25).

19.06.2023між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №19.06/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 , що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників від 19.06.2023 за договором факторингу №19.06/23-Ф від 19.06.2023та реєстром боржників (витяг) (а.с.71,73).

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача, шляхом направлення на електронну пошту ОСОБА_1 , зазначену при укладенні кредитного договору, відповідного повідомлення (а.с.12).

Згідно наведеного в позові розрахунку заборгованості, відповідачу нараховані відсоткиза ставкою 1,99 % у сумі 46088,40 гривень за період з 25.06.2022 по 04.01.2023, тобто в межах строку дії договору.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не погашена та складається із заборгованості, яку позивач просить стягнути з позивача за тілом кредиту в розмірі 12000 гривень та заборгованості за процентами в розмірі 46088,40 гривень, а всього - 58088,40 гривень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст. ст.526, 612, 625 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розглядом справи встановлено, що договір про надання споживчого кредиту №5559562 від 18.02.2022 укладений в електронній формі.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій ст.639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020№ 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст.642 ЦК України).

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 ЦК України).

З матеріалів справи слідує, що 21.02.2022 ТОВ «Авентус Україна» перерахувало відповідачу кредитні кошти у розмірі 12000 грн. на рахунок позичальника, будь-яких оплат відповідач ОСОБА_1 за кредитним договором не здійснював.

19.06.2023між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №19.06/23-Ф, за умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 , що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників від 19.06.2023 за договором факторингу №19.06/23-Ф від 19.06.2023та реєстром боржників (витяг).

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача, шляхом направлення на електронну пошту ОСОБА_1 зазначену при укладенні кредитного договору, відповідного повідомлення.

За неналежне виконання взятих на себе відповідачем зобов`язань, у межах строку дії договору позивачем нараховані відсотки за стандартною процентною ставки 1,99% за період за період з 25.06.2022 по 04.01.2023, що склали 46088,40 гривень. Відсотки нараховані в межах передбаченого договором №5578728 від 21.02.2022 строку кредитування (до 20.02.2023).

Таким чином, нарахування відсотків позивачем в межах строку дії договору є правомірним.

Станом на дату звернення до суду, заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем, яку позивач просить стягнути, не сплачена та становить в загальному розмірі 58088,40 гривень.

В матеріалах справи відсутні докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення позичальника було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов`язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами, про що свідчить їх підписання ними.

Відповідач у повному обсязі отримав інформацію про умови кредитування, був ознайомлений з порядком повернення кредиту та інших платежів.

Правильність нарахувань розміру заборгованості відповідачем на час розгляду справи не спростована. Відповідач не надав до суду свій розрахунок суми заборгованості, який би суд міг належним чином оцінити, чи інший доказ про невірність наданого банком розрахунку.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надав до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши представлені в силу статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що боржник належним чином не виконує зобов`язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку договором, отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 по справі № 826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.02.2021 (провадження №61-44217св18), витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

За правилом частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн.(а.с.8), а тому у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору у вказаному розмірі.

Як слідує із матеріалів справи правничу допомогу позивачу надавала адвокат Крюкова М.М., яка діяла на підставі укладеного договору про надання правової допомогивід 07.06.2022 (а.с.41-42).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. представником позивача надано копію договору про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07.06.2022 року (а.с.41-42), копію звіту про надання правової допомоги від 26.12.2023 згідно договору № 07/07-2022 від 07.06.2022 року (а.с.13), копію рахунку на оплату по замовленню № 28/03 від 28.03.2024 року (а.с.43) та копію платіжної інструкції № 4240 від 29.03.2024 року на оплату послуг у сумі 10000,00 грн. (а.с.37).

Враховуючи, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, складність даної справи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, обсяг робіт виконаних адвокатом, обсяг наданих послуг, значимість спору для сторін, а також те, що всі обставини справи були встановлені при заочному розгляді справи без участі представника позивача, суд вважає, що витрати, понесені позивачем на правничу допомогу в розмірі 10000 гривень є завищеними та неспівмірними до складності справи та виконаних адвокатом робіт. Крім того, у відповідності до положень статей 137,141 ЦПК України, подання позовної заяви в інтересах клієнта (зазначено в звіті як вид правової допомоги) не входить до виду витрат на правничу допомогу.

За таких обставин, суд вбачає підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача та, виходячи з засад розумності, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст.2, 12,13,76-79, 81, 82, 141, 258, 259,263-265,268, 273,274,277-279,280,281, 352,354 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №5578728 від 21.02.2022 в розмірі 58088,40 грн. (п`ятдесят вісім тисяч вісімдесят вісім гривень 40 копійок), що складається з заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 12000 гривень тазаборгованості за відсотками в розмірі 46088,40 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривень 40 копійок) тавитрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок). В решті стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ: 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя А.М.Збаражський