Decision № 119759067, 13.06.2024, Novomoskovskyi City-District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 183/6029/24

№ 2-о/183/230/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

секретаря судового засідання Пономаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Новомосковський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -

в с т а н о в и в :

11 червня ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, зазначивши заінтересованою особою Новомосковський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

1.Стислий виклад позиції заявника

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Тбілісі, Грузинської РСР, яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 померла на тимчасово окупованій території України, у м. Донецьку.

За життя, 28.02.2018 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М., згідно до якого, на випадок своєї смерті заповіла їй, ОСОБА_1 належну їй на праві власності квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Заявник зазначає, вона звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , але їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що не встановлений факт смерті спадкодавця та у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть відсутня інформація про реєстрацію смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявник ОСОБА_1 посилається на те, що вона не має можливості зареєструвати смерть тітки в органах державної реєстрації актів цивільного стану України, оскільки свідоцтво про смерть видане органами окупаційної влади тимчасово окупованої території України.

У зв`язку із наведеним, в заяві ОСОБА_1 просила суд:

- встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Тбілісі, Грузинської РСР, яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 75 років на тимчасово окуповані території України у м. Донецьку, Донецької області.

2.Стислий виклад позиції заінтересованої особи.

Заінтересована особа Новомосковський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не звертався до суду з будь-якими заявами стосовно своє позиції у справі..

3. Рух справи та процесуальні дії у справі.

11 червня ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, зазначивши заінтересованою особою Новомосковський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Ухвалою суду від 11 червня 2024 року відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку окремого провадження.

4.Судовий розгляд

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явилася, згідно заяви просила суд розглядати справу за її відсутності, вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити заяву.

Представник заінтересованої особи - Новомосковського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

5.Фактичні обставини, встановлені судом.

Встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Донецьку, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією паспорта громадянина України.

Встановлено, що 28.02.2018 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М., згідно до якого, на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_1 належну їй на праві власності квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією заповіту.

05.06.2024 року своєю постановою приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою відмови нотаріусом зазначено, що факт смерті спадкодавця не встановлений та у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть відсутня інформація про реєстрацію смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно наданого заявником свідоцтва про смерть, виданого 24 травня 2024 року Кіровським відділом ЗАГС Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції донецької народної республіки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Тбілісі, Грузинської РСР померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 75 років у м. Донецьк

6.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

6.1 Загальновідомим є те, що 24 лютого 2022 року у відповідності до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, на території України введено воєнний стан.

Указами Президента України дія воєнного стану неодноразово продовжувалася, воєнний стан в Україні діє і на теперішній час.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, м. Донецьк є тимчасово окупованою територією України.

Згідно приписівстатті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», 1. Тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється діяКонституціїта законів України. 2. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

На підставістатті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» 1. Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно доКонституціїта законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. 2. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. 3. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

6.2 У відповідності до статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 3 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 8 частини 1статті 315 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до п.18постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Згідно положень ч.2ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи.

Частинами 3 і 4 ст. 49 ЦК України визначено, що смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з положеннями п.2 ч.1ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

У абзаці першому п.13Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.

В той же час, Верховний Суд України у своєму листі № 985/0/208-21 від 22 квітня 2021 року надав такі роз`яснення, а саме, що від осіб, які звертаються до суду про встановлення відповідного факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, подання письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів не вимагається. Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Разом з тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимогстатті 263 ЦПК Українищодо повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядкустатті 317 ЦПК України.

На підставістатті 317 ЦПК України,

1. Заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

2. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

3. У рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

4. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

5. Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

Суд також бере до уваги Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VІІІ «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України», в якому містяться роз`яснення стосовно того, що документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 257-1 ЦПК України.

7.Висновки суду.

Проведення державної реєстрації смерті тітки заявника не вбачається за можливе в будь-якому органі реєстрації актів цивільного стану на території України, оскільки відсутній належний документ, який, відповідно до законодавства, підтверджує факт смерті.

За наведених вище обставин, враховуючи надані заявником докази, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшли підтвердження факти, на які посилається заявник, в зв`язку з чим, вимоги про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 6-10, 12, 76-81, 89, 258-259, 263-268, 272, 273, 293, 294, 315-319, 354 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Новомосковськийвідділ державноїреєстрації актівцивільного стануу Новомосковськомурайоні Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)про встановленняфакту смертіособи натимчасово окупованійтериторії України,- задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Тбілісі, Грузинської РСР, яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 75 років на тимчасово окуповані території України у м. Донецьку, Донецької області; причина смерті не встановлена.

Судові витрати покласти за рахунок держави.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Учасники справи:

- заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- заінтересована особа: Новомосковський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ЄДРПОУ 40340814, місцезнаходження юридичної особи: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Українська, 7-а.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Судове рішення складене та проголошене 13 червня 2024 року.

Суддя Д.І. Городецький