Decision № 119743344, 11.06.2024, Bilotserkivskyi City-Raion Court of Kyiv Oblast

Справа № 357/5276/24

Провадження № 2/357/2779/24

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 червня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Орєхова О.І.,

за участі секретаря Вальчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого постачання холодної води, водовідведення,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого постачання холодної води, водовідведення, посилаючись на наступні обставини.

Відповідач ОСОБА_1 є власником житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 та є споживачем послуг централізованого постачання холодної води, водовідведення, які надає ТОВ «Білоцерківвода».

Пунктом 1.3 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг від 25.04.2005 року № 60, що затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, виконавцем послуг з центрального постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що проводить господарську діяльність з центрального водопостачання та водовідведення.

ТОВ «Білоцерківвода» здійснює господарську діяльність централізованого водопостачання та водовідведення в м. Біла Церква на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 177 від 15.02.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих нею до укладання відповідного договору.

Пунктом 18 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води, і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, визначено, що оплата за послуги вноситься щомісяця, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлений інший строк.

Відповідач всупереч вищезазначеним вимогам не виконує належним чином своїх зобов`язань щодо оплати послуг централізованого постачання холодної води, водовідведення, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка згідно діючих тарифів становить 13 183,76 гривень, за період з 01.04.2021 року по 01.02.2024 року, що підтверджується відомістю про нарахування та оплату за централізоване постачання холодної води та водовідведення по особовому рахунку відповідача.

Положення ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Звертають увагу, що споживач зобов`язана оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вона фактично користувалася ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (Постанова Верховного суду України від 30.10.2013 року по справі № 6-59цс13).

Просили стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Білоцерківвода» 13 183,76 гривень боргу за надані послуги централізованого постачання холодної води, водовідведення, а також 3 028 гривень сплаченого судового збору (а.с. 1-2).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2024 року, головуючим суддею визначено Орєхова О.І. (а.с. 30) та матеріали передані для розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

09 квітня 2024 року здійснено запит стосовно відомостей про реєстрацію місця проживання відповідача (а.с. 35).

06 травня 2024 року за вх. № 25095 судом отримано з відділу обліку та моніторингу інформацію про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в Києві та Київській області щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача (а.с. 36).

Згідно отриманої інформації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 8 ст. 28 ЦПК України передбачено, позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Так, предметом позову є стягнення заборгованості за послуги централізованого постачання холодної води, водовідведення, яке здійснюється за адресою: АДРЕСА_2 місцем виконання договору є м. Біла Церква, що підпадає під територіальну юрисдикцію Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, а тому дана цивільна справа підсудна вказаному суду.

Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача (ч. 1 ст. 187 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна.

Ухвалою судді від 14 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання у справі на 11 червня 2024 року (а.с. 38-39).

В судове засідання представник позивача ТОВ «Білоцерківвода» Гошко Руслан Леонідович, який діє на підставі довіреності (а.с. 44) не з`явився, 11.06.2024 року за вх. № 31601 судом через електронну пошту, отримано заяву від представника позивача, в якій останній просив провести судове засідання без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти винесення заочного рішення у справі не заперечує (а.с. 42).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне поштове повідомлення про вручення, з якого вбачається, що судову повістку остання отримала 28.05.2024 року (а.с. 41).

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасникам справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Тому, суд приходить до висновку, що відповідач була належним чином повідомлена про дату, час та місце слухання справи та заздалегідь.

Заяв та клопотань з боку відповідача на адресу суду не надходило, як не надходило і відзиву на позовну заяву позивача.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності (ч. 3 ст. 211 ЦПК України ).

В свою чергу, представник позивача скористувався своїм правом, передбаченим ч. 3. ст. 211 ЦПК України.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутністю учасників судового розгляду, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.

В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи не з`явилися в судове засіданні, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки, належним чином повідомлена відповідач ОСОБА_1 не з`явилась в судове засідання, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надала відзиву і позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а саме заочного, суд вважає за необхідним по даній справі провести заочний розгляд.

Ухвалою суду від 11.06.2024 року постановлено провести розгляд даної цивільної справи в заочному порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин,крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтва про право на спадщину за законом та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 7) і є споживачем послуг централізованого постачання холодної води, водовідведення, які надає позивач ТОВ «Білоцерківвода».

Звертаючись до суду із зазначеним позовом позивач ТОВ «Білоцерківвода» посилається на те, що відповідач отримує послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення, однак їх не сплачує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, згідно діючих тарифів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, яка полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом (ст. 13 ЦПК України).

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 1.3 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг від 25.04.2005 року № 60, що затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, виконавцем послуг з центрального постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що проводить господарську діяльність з центрального водопостачання та водовідведення.

Встановлено, що ТОВ «Білоцерківвода» здійснює господарську діяльність централізованого водопостачання та водовідведення в м. Біла Церква на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 177 від 15.02.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, які були надані ТОВ «Білоцерківвода».

Між позивачем та відповідачем виникли відносини, що породжують цивільні права та обов`язки, оскільки позивач надає послуги, а відповідач ними користується.

Тобто, між позивачем та відповідачем існують договірні відносини, згідно яких позивач ТОВ «Білоцерківвода» надає відповідачу послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення, а відповідач зобов`язана здійснювати своєчасно оплату за надані послуги, які крім зазначеного Закону, також регламентуються ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та ст. 162 ЖК України.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки.

Згідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

З наданої відомості про нарахування та оплату централізованого постачання холодної води та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_1 , який закріплений за ОСОБА_1 (а.с. 4-5) вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 наявна заборгованість на суму 13 183 грн. 76 коп., що утворилась за період з 01.04.2021 року по 01.02.2024 року.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (а.с. 9).

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником вищевказаної квартири та отримує послуги за централізоване постачання холодної води, водовідведення, які були надані позивачем ТОВ «Білоцерківвода».

Отже, відповідач є власником вищезазначеної квартири, відповідно користується послугами, які надаються позивачем та повинна нести за це витрати.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 11 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 року № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.

У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства (п. 21 Правил).

Встановлено, що у вищезазначеній квартирі відповідача лічильник не встановлений, а тому плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» норми споживання це кількісні показники споживання житлово-комунальних послуг, затверджені згідно із законодавством відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Частиною 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 року № 630, плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що наступає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Статтею 162 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги в будинку /квартирі/, що належить громадянинові, береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Отже, відповідач, як споживач послуг, отримуючи та використовуючи послуги з водопостачання та водовідведення, зобов`язана дотримуватися ст. 162 ЖК України, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та п.п. 1 п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, якими передбачено обов`язок споживача сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування доводів позивача не надала.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідач, як споживач послуг не здійснювала оплату за послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01.04.2021 року по 01.02.2024 року у розмірі 13 183 грн. 76 коп., то даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Поняття судових витрат міститься в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Судовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом (ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно із п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При зверненні до суду з вказаним позовом, позивачем ТОВ «Білоцерківвода» були понесені судові витрати у сумі 2684,00 гривень, які документально підтверджені (а. с. 3).

Тому, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, які складаються з судового збору за подачу позову в розмірі 3 028 гривень, понесення яких документально підтверджується наявною платіжною інструкцією № 2147 від 26 березня 2024 року.

Одночасно суд роз`яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 67, 68, 162 ЖК УРСР, ст.ст. 218, 525, 526 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 128, 130, 133, 141, 187, 247, 258-265, 273, 274-279, 280-289, 353-355 ЦПК України, п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 22 Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» та п.п. 1 п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, Законом України «Про судовий збір», суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого постачання холодної води, водовідведення, - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» заборгованість за надані послуги централізованого постачання холодної води, водовідведення в розмірі 13 183,76 гривень та судовий збір у сумі 3 028 гривень, загалом 16 211 гривень 76 копійок (шістнадцять тисяч двісті одинадцять гривень сімдесят шість копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» (адреса місцезнаходження: вул. Сухоярська, 14, м. Біла Церква, Київської області, 09109, код ЄДРПОУ 38010130, п/р НОМЕР_2 в АТ «КредіАгріколь Банк», МФО 300614);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт, серія НОМЕР_4 ).

Повний текст заочного рішення складено 11 червня 2024 року.

Заочне рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О. І. Орєхов