Decision № 119741749, 10.06.2024, Suvorovskyi District Court of Odessa City

Справа № 523/19990/23

Провадження №2/523/295/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2024 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого - судді Сувертак І.В.

при секретарі Мельніченко Г. О.,

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48), треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна ( АДРЕСА_2 ), державний виконавець Суворовського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Загризла В. П. (м. Одеса, вул. 1-а Сортувальна, буд. 36-Г) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

Установив

ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис виданий 05 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області, ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 90269, про стягнення коштів з ОСОБА_1 у розмірі 43 646, 50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.08.2023 року, від державного виконавця Суворовського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , позивачу стало відомо про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого напису, який видано приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області. Головкіною Я.В., 05 квітня 2021 року, зареєстровано в реєстрі за № 90269 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , заборгованості на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» в сумі 43 646, 50 грн.

Будь-яких письмових вимог від банку про повернення заборгованості за кредитним договором на адресу позивача не надходило, отже неотримання боржником вимоги про усунення порушень від стягувана означає неможливість подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису; які існують та свідчать про спір у кредитних відносинах. Такого висновку дійшов й Верховний Суд КЦС у своїй постанові № 758/14854/20 від 10.10.2021 р.

Також кредитний договір, який надано відповідачем, на основі якого нотаріус вчинив виконавчий напис, не був посвідчений нотаріально, що є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «По нотаріат» та Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 також вказана правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 15 квітня 2020 у справі № 158/2157/17.

Як зазначив позивач у своїй позовній заяві, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чи справді на момент вчинення ним виконавчого напису позивач мав безспірну заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛФІН», тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису та ін.

Зважаючи на невідповідність виконавчого напису вимогамЗУ «Про нотаріат»і Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України позивач просив його позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 10 листопада 2023 року було відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін по справі та надано відповідачу строкдля подання клопотання про розгляд справи в загальному порядку. Окрім того відповідачу було надано строк для поданнявідзиву на позовну заяву. (а.с. 27,28).

Позивач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи обізнаний належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надавав.

Відповідач та треті особи в судове засідання не прибули, про розгляд справи повідомлялись у встановленому Законом порядку, причин неявки суду не сповітили та з заявами про відкладення розгляду справи не звертались.

Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін у загальному порядку та відзиву на позовнузаяву не надав.

Враховуючи вимогист. 223 ЦПК Українита ст.6 КонвенціїПро захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача та третіх осіб.

З`ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з наступних підстав.

Правовідносини, які виникли між сторонами по справі регулюютьсяЗаконом України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2012 року №296/5 (в редакціях на момент вчинення виконавчого напису).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Згідно зіст.87 Закону України "Про нотаріат"нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні умови вчинення виконавчого напису містить й Порядок. Так, відповідно до пункту 3.1 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року(далі-Порядок), нотаріус вчиняє виконавчі написи: - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; - за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою КМУ №1172 від 29.06.1999(пункт 3.2 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюється з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (пункт 3.4 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Пунктом 3.5 глави 16 Порядку визначено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою КМУ №1172 від 29.06.1999 року.

Таким чином, право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення (прострочене зобов`язання боржника) та бути безспірним у розумінні вищеназваних нормативних актів.

Аналіз положень вищеназваних нормативних актів свідчить про те, що підставою для вчинення виконавчого напису за кредитним договором є надання нотаріусу документів, які не тільки передбачені Переліком за назвою, але й містять відомості, які є необхідними умовами вчинення виконавчого напису за статтею 88 Закону та пунктом 3.1 глави 16 розділ 2 Порядку.

Інакше нотаріус має право витребувати у стягувача інші документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису (пункт 2.2 глави 16 розділ 2 Порядку).

Боржник в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису (постанова Верховного Суду України від 5 липня 2017 року у справі №6-887/цс17).

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості згідно з Переліком. Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 (справа №466/6825/14ц).

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року, справа № 6- 887цс 17 та постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року, справа № 310/9293/15, провадження № 61-154св18.

12.08.2023 року, від державного виконавця Суворовського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , позивачу стало відомо про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого напису, який видано приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області. ОСОБА_2 , 05 квітня 2021 року, зареєстровано в реєстрі за № 90269 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , заборгованості на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» в сумі 43 646, 50 грн.

Будь-яких письмових вимог від банку про повернення заборгованості за кредитним договором на адресу позивача не надходило, отже неотримання боржником вимоги про усунення порушень від стягувана означає неможливість подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису; які існують та свідчать про спір у кредитних відносинах. Такого висновку дійшов й Верховний Суд КЦС у своїй постанові № 758/14854/20 від 10.10.2021 р.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок розміру заборгованості зроблено відповідачем одноособово, без повідомлення позивача про наявність указаної заборгованості.

Відповідач не подав до суду докази про підтвердження отримання вимоги позивачем, а неотримання позивачем вимоги про усунення порушень за договором об`єктивно позбавило його можливості бути вчасно поінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або спростувати вимоги ТОВ.

Відповідно до ч. 1 - 4ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З боку відповідача суду не надано жодного належного та допустимого доказу який би спростував доводи викладені позивачем.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

За таких обставин, враховуючи вищенаведені норми законодавства, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, враховуючи встановленні обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги доведені й обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

На підставіст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в загальному розмірі 1610 гривень 40 копійок. (а.с. 9,14).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,5,10,12, 211, 258, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48), треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна ( АДРЕСА_2 ), державний виконавець Суворовського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Загризла В. П. (м. Одеса, вул. 1-а Сортувальна, буд. 36-Г) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис виданий 05 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області, Головкіною Яною Вікторівною та зареєстрований в реєстрі за №90269, про стягнення коштів з ОСОБА_1 у розмірі 43 646, 50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛФІН» (м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48, ідентифікаційний код юридичної особи 39952398) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 1610 гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14 червня 2024 року.

Суддя