Court decree № 119737635, 10.06.2024, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 953/1286/24

н/п 1-кп/953/679/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі суду:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за матеріали кримінального провадження № 12023221130002438 від 08.11.2023 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, громадянина України, із вищою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та мешкаючого: АДРЕСА_1 , раніше судимого

з кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 строком до60днів,оскільки існуютьризики,передбачені п.п.1,5ч.1 ст. 177 КПК України і дані обставини є підставою для тримання під вартою обвинуваченого.

Обвинувачений та його захисник з приводу клопотання прокурора про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили відмовити, визначити домашній арешт.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступних висновків:

Згідно ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно ч. 1 ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин.

Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством. Також, Європейський Суд неодноразово наголошував, що лише тяжкість покарання не може бути єдиною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При вирішенні клопотання прокурора щодо міри запобіжного заходу відносно обвинуваченого суд враховує, що згідно наданого до суду обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується ускоєнні тяжкого злочину, в період воєнного часу та судом враховані обставини скоєння злочину, які викладені у обвинувальному акті, вивчені дані про особу обвинуваченого.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 раніше судимий, інкриміновані злочини в період іспитового строку, офіційно не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку, не одружений, дітей на утриманні немає, тобто не має стійких соціальних зв`язків.

Таким чином,суд підчас розглядуданого питання вважаєвстановленими існуванняризиків,передбачених п.п.1,5ч.1ст.177КПК України,а саме те,що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Даних на спростування або зменшення зазначених ризиків суду не надано.

Під часрозгляду клопотаннясудом вивчалась можливістьзастосування відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків в тому числі і домашнього арешту.

Однак,враховуючи існуваннязазначених ризиків,та зметою їхзапобігання,а такожзабезпечення виконанняобвинуваченим покладених нанього процесуальнихобов`язків таоцінюючи сукупністьобставин,а саме:тяжкість покарання,що загрожуєйому в разівизнання винуватиму кримінальномуправопорушення,у вчиненніяких він обвинувачуються,враховуючі даніпо особистості,суд приходитьдо висновку,що застосуваннябільш м`якихзапобіжних заходівє неможливимі обирає відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд зазначає, що при вирішенні питання міри запобіжного заходу суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення по справі «Ілійков проти Болгарії»).

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейського суду з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, наданий до суду обвинувальний акт, суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватись обвинуваченого від суду, вчинення іншого правопорушення, та оцінюючисукупність обставин,передбачених ст.178КПК України,дані по особистості обвинуваченого,приймаючи доуваги практику Європейського суду з прав людини, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому обирає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 визначає строк тримання під вартою на 60 днів, з визначенням застави в розмірі 50 розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 151400 грн. І саме даний розмір застави суд вважає за необхідний та розумний, враховуючи повідомлені дані по особистості обвинуваченого.

Підстав для зменшення застави суд не вбачає і не надані такі дані і самим обвинуваченим в судовому засіданні. Відсутні у суду і відомості щодо неможливості перебування в умовах тримання під вартою обвинуваченого за станом здоров*я або з інших підстав.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до 60 днів, тобто до 08 серпня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 151400 грн., яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): ua208201720355299002000006674;призначення платежу застава; справа № __, н/п ___) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатисяізнаселеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4)утримуватися від спілкування з свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні;5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого, до суду; повідомлення суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатисяізнаселеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.

Копію ухвали вручити учасникам судового процесу та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Накласти напредставника потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, зареєстрований: АДРЕСА_2 - грошове стягнення у розмірі 0,5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1514 грн. на користь держави.

Копію ухвали направити за місцем реєстрації потерпілого для організації виконання в частині стягнення грошового стягнення.

Роз`яснити потерпілому право подати клопотання про скасування ухвали в частині накладання на нього грошового стягнення у разі наявності обґрунтованих підстав.

На ухвалу в частині запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Суддя: