Decision № 119735631, 13.06.2024, Desnianskyi District Court of Kyiv City

Номер провадження 2/754/2905/24 Справа №754/4240/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 червня 2024 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з поверення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовують тим, що 13.01.2023 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №72137761. Відповідно до умов якого позикодавець зобов"язується передати позичальнику у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів та сплатити проценти від суми позики. 14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру боржників за кредитними договорами ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуває право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 28422,21грн з яких: - 8100,00грн сума заборгованості за основним боргом; - 20322,21грн сума заборгованості за відсотками.

У зв`язку з тим, що первісний кредитор, виконав свої зобов`язання за кредитом перед відповідачем у повному обсязі, надавши кредитні кошти, а відповідач порушив свої зобов`язання за кредитними договорами, то ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» як правонаступник, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 72137761 в розмірі 28422,21грн.

Ухвалою Деснянського районного суму м. Києва від 28.03.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

28.03.2024 сторонам направлено лист з додатками до нього, а саме: позивачу копію ухвалу про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали про відкриття провадження та позовну заяву з додатками до неї.

Відповідачка ОСОБА_1 повідомлялась про розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін за адресою зазначеною в позовній заяві та яка є адресою місця реєстрації, що підтверджується відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб ( АДРЕСА_1 ). Однак, станом на 13.05.2024 повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачці по справі в матеріалах справи відсутнє.

Враховуючи вищевикладене, суд повторно 13.05.2024 повідомляє відповідачку про розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін для надання можливості надати пояснення та докази щодо справи. До суду від відповідачки ОСОБА_1 повернулись конверти з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Станом на 13.06.2024 закінчились строки для подання відзиву та відповіді на відзив, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та їм правовідносини.

13.01.2023 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №72137761 (на умовах повернення позики в кінці строку позики).

Відповідно до умов Договору позикодавець зобов"язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у дань закінчення строку позики та сплатити проценти від суми позики.

Згідно із основних переметрів Договору позики, сума позики становить 8100,00грн, строк позики 30 дні, процентна ставка (базова в день) 2,5% (фіксована).

14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого фактор зобов"язується передати грошову кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу), а клієнт відступити факторові права грошової вимоги, строк виконання зобовязань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов"язання, плату за позикою, проценти за порушення грошових зобов"язань, право на одержання яких належить кліжнтові. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначеніу відповідних Реєстрах Боржників.

28.07.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого сторони погодили внести зміни ло п.1.3. Договору та викласти його у наступній редакці : "1.3. клієнт зобов"язується протягом 10 робочих дні з дати відступлення права вимоги за Договором позики фактору, повідомити боржників про відступлення прав вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства".

21.09.2023 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Додаткову угоду № 11 до Договору факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого сторони уклали цю угоду про наступне: "Загальна сума прав вимоги, що відступається згідно Реєстру Боржників № 9 від 21.09.2023 становить грн. В якості ціни продажу згідно Реєстру Боржників № 10 від 21.03.2023 фактор сплачує клієнтові суму грошових коштів, яка становить 9,6% від основної суми заборговності (тіло кредиту), що становить грн."

Представником позивача, Додаткова угода № 11 до Договору факторингу № 14/06/21, подана до суду із затертими сумами вартості прав вимоги та ціною продажу.

Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників №10 від 21.09.2023 до Договору факторингу 14/06/2021 від 14.06.2021, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в загальному розмірі 28422,21грн.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Щодо переходу прав вимоги, які перейшли до позивача, як нового кредитора, від ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», судом встановлено наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Договір позики № 72137761 був укладений між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 13.01.2023. Натомість договір факторингу №14/06/2021, за яким ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило право вимоги ТОВ "ФК" Європейська агенція з повернення боргів", який був укладений 14.06.2021, майже за два роки до укладання Договору позики та додаткової угоди до неї між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачкою ОСОБА_1 .

Тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та боржником ОСОБА_1 . Відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ "ФК" Європейська агенція з повернення боргів" на підставі договору факторингу від 14.06.2021.

Таким чином, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є неналежним позивачем, оскільки не має права вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за договорм позики від 13.01.2023 укладеною між нею та ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів»

Крім того, у матеріалах справи відсутнє платіжне доручення, яким би підтверджувалось виконання первинним кредитором, ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», надання грошових коштів ОСОБА_1 у розмірі 8100,00грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.

Нормами ЦПК України не передбачено можливості заміни позивача чи залучення особи як співпозивача.

Відсутність порушеного, не визнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

Зокрема, встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 910/15262/18, від 03 березня 2020 року у справі №910/6091/19, від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Конституція України, проголосивши Україну соціальною, правовою державою, визначила зміст і спрямованість діяльності держави, зокрема її обов`язок щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав і свобод людини (статті 1,3 Конституції України).

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості не підлягають задоволенню, оскільки представником позивача не надано суду доказів, які б суд міг покласти в основу задоволення вимог позивача, як це передбачено статтями 76-79 та 81 ЦПК України.

Отже суд відмовляє у задоволенні позову, як такого, що заявлений неналежним позивачем.

Відповідно до статей 133, 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 11, 203, 215,512-519 ЦК України, статтями 2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з поверення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місцезнаходження за адресою: м. Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 13.06.2024.

Суддя В.В. Бабко