Decision № 119703041, 13.06.2024, Novomoskovskyi City-District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 186/1823/23

№ 2/183/1434/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Шевченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради, третя особа Ірпінська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, третя особа Ірпінська державна нотаріальна контора, в якому просила визначити їй додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй за життя майно.

20 жовтня 2023 року позивач звернулась до Ірпінської державної нотаріальної контори за консультацією щодо прийняття спадщини після смерті матері, де їй було повідомлено, що оскільки мати з донькою проживали та були зареєстровані за різними адресами, позивачка не може вважатися такою, що прийняла спадщину у відповідності до ст. 1272 ЦК України, а також, те що для прийняття спадщини в її випадку необхідно було звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак встановлений законом шестимісячний строк для даного звернення вже сплив, у зв`язку із чим їй було рекомендовано вирішити питання про надання додаткового строку у судовому порядку.

Позивачка вважає, що пропустила строк прийняття спадщини з поважних причини, зокрема з об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, а саме: її мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Білоріченський Лутугінського району Луганської області від недостатності мозкового кровообігу. Протягом багатьох років ОСОБА_2 була прикута до ліжка хворобою, через що ОСОБА_1 не мала можливості залишити окуповану територію, оскільки здійснювала догляд за матір`ю.

Наприкінці серпня позивачка з родиною змогла виїхати до міста Ірпінь, Бучанського району, Київської області, де звернулась до суду із заявою про встановлення факту смерті матері на тимчасово окупованій території України.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27 вересня 2023 року у справі № 367/7204/23 було встановлено факт смерті ОСОБА_2 , місце народження станиця Олександрівка Аксайського району Ростовської області; громадянки України, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце смерті смт. Білоріченський Лутугінського Луганської області, Україна.

Після отримання рішення Ірпінського міського суду заявниця звернулась до Ірпінського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ)для реєстрації факту смерті та отримання свідоцтва про смерть.

07 жовтня 2023 року Ірпінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 .

05 грудня 2023 року представник Луганської обласної державної адміністрації Антонцєва Ірина Ігорівна звернулась до суду з відзивом, у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із пред`явленням позовної заяви до неналежного відповідача.

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04 рудня 2023 року цивільну справу передано за підсудністю до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області (а.с. 23).

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі (а.с. 45).

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2024 року залучено належного відповідача у справі Ірпінську міську раду (а.с. 89).

В судове засідання позивач не з`явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник Ірпінської міської ради відзив на позов не подав, в судове засідання повторно не з`явився, був повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи, за наявними у справі доказами.

Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Представник Ірпінської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, його відсутність третьої особи не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 11).

05 травня 2000 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено шлюб, у зв`язку із чим, згідно свідоцтва серії НОМЕР_2 , виданого Білоріченською селищною радою, Лутугінського району Луганської області, прізвище дружини було змінено на « ОСОБА_5 » (а.с. 12).

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , де й проживала на момент початку повномасштабного вторгнення.

25 серпня 2023 року позивачка була взята на облік як внутрішньо переміщена особа, за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 9).

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27 вересня 2023 року встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження станиця Олександрівка Аксайського району Ростовської області; громадянки України, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце смерті смт. Білоріченський Лутугінського району Луганської області, Україна (а.с. 14-18).

07 жовтня 2023 року Ірпінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_3 (а.с. 13).

Із письмового повідомлення державного нотаріуса Ірпінської державної нотаріальної контори Редьки В.П. № 1091/01-16 від 20.10.2023 року наданого у відповідь на усне звернення ОСОБА_1 встановлено, що у зв`язку із пропуском строку подання заяви про прийняття спадщини, позивачці для вирішення даного питання було рекомендовано звернутися до суду (а.с. 19).

Згідно інформації, отриманої зі Спадкового реєстру, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , не заведена.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону.

Відповідно до вимог статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, або оголошення її померлою.

На підставі вимог статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

В той же час, відповідно до ст.ст. 1273-1275 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виходячи з вищевикладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 року в справі № 6-167цс12.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 року № 6-1320цс17.

Тобто, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, звернулась до нотаріуса за консультацією з питання офіційного оформлення своїх спадкових прав на майно, що залишилось після смерті матері ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 лише ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд, вирішуючи питання про задоволення позовних вимог встановив, що позивач пропустила встановлений законодавством строк, у зв`язку із перебуванням на тимчасово окупованій території України та затяжним процесом оформлення документації про смерть матері, у відповідності до державного зразку.

Дані обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, у суду є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визначення їй додаткового, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, строку протягом трьох місяців.

В зв`язку з тим, що позивачка не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-82, 89, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради, третя особа Ірпінська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 строком в три місяці, з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ;

відповідач Ірпінська міська рада, код ЄДРПОУ 33800777, адреса: вул. Шевченка, буд. 2а, м. Ірпінь, Київська область, 08200;

третя особа Ірпінська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02884428, адреса: вул. Центральна, буд. 55, м. Ірпінь, Бучанський р-н, Київська область, 08205.

Суддя Сорока О.В.