Decision № 119681840, 31.05.2024, Frankivskyi District Court of Lviv City

465/2732/23

2/465/728/24

РІШЕННЯ

Іменем України

31.05.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Мартинишин М.О.

з участю секретаря - Кондрашин В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та приведення земельної ділянки до стану, придатного до використання, шляхом демонтажу

в с т а н о в и в:

Львівська міська рада звернулася до суду з позовом до відповідача, у якому після подання заяви про зміну предмету позову просить зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності орієнтовною площею 0,0479 га, в тому числі орієнтовною площею 0,0266 га та частину земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 4610136900:09:009:0178) на АДРЕСА_1 ) орієнтовною площею 0,0213 га, шляхом демонтажу огорожі на фундаментній основі та демонтажу частини збудованого житлового будинку, що виходить за межі земельної ділянки площею 0,0337 га (кадастровий номер 4610136900:09:009:0118) на АДРЕСА_2 ; привести ОСОБА_1 земельну ділянку комунальної власності орієнтовною площею 0,0479 га, в тому числі орієнтовною площею 0,0266 га та частину земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 4610136900:09:009:0178) на АДРЕСА_1 ) орієнтовною площею 0,0213 га до стану, придатного до використання Львівською міською радою, шляхом демонтажу огорожі на фундаментній основі та демонтажу частини збудованого житлового будинку, що виходить за межі земельної ділянки площею 0,0337 га (кадастровий номер 4610136900:09:009:0118) на АДРЕСА_2 та витрати, понесені Львівською міською радою за подання позовної заяви, покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради листом від 09.04.2020 року № 4-2403-10962 повідомило відділ самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові про те, що відповідно до ухвали міської ради від 23.01.2020 року № 6234 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які призначені для продажу на земельних торгах у формі аукціону» земельна ділянка орієнтовною площею 0,1000 га на АДРЕСА_3 включена до переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних торгах у формі аукціону.

При обстеженні земельної ділянки в натурі (на місцевості) встановлено, що на частині пропонованої для відведення земельної ділянки суміжним землекористувачем (кадастровий номер 4610136900:09:009:0118) здійснено самовільне встановлення огорожі на фундаментній основі.

На виконання листа управління земельних ресурсів від 09.04.2020 року № 4-2403-10962, головними спеціалістами відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради, за участю заступника начальника управління - начальника відділу ринку землі управління земельних ресурсів Львівської міської ради, головного спеціаліста - районного архітектора відділу підготовки вихідних даних житлової та громадської забудови управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради, заступника директора ЛКП «Південне», майстра дільниці ЛКП «Південне» проведено обстеження земельних ділянок на АДРЕСА_3 .

За результатами обстеження складено акт обстеження від 06.05.2020 року № 18 яким встановлено, що земельні ділянки № 1 орієнтовною площею 0,1000 га; № 2 орієнтовною площею 0,0479 га; № 3 орієнтовною площею 0,0219 га; № 4 орієнтовною площею 0,0265 га перебувають в комунальній власності Львівської міської ради.

Земельні ділянки № 1 орієнтовною площею 0,1000 га; № 2 орієнтовною площею 0,0479 га; № 3 орієнтовною площею 0,0219 га; № 4 орієнтовною площею 0,0265 га відносяться до земель житлової та громадської забудови. Цільове призначення вказаних земельних ділянок: код КВЦПЗ - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Станом на дату складання акту обстеження документи, які посвідчують право користування або право власності на земельні ділянки № НОМЕР_1 , № 2, № 3, № 4 відсутні.

Зокрема, при обстеженні земельних ділянок комунальної власності на АДРЕСА_3 встановлено, що гр. ОСОБА_1 самовільно зайняв та фактично використовує земельну ділянку комунальної власності № 2 орієнтовною площею 0,0479 га, в тому числі частинну земельної ділянки орієнтовною площею 0,0266 га, яка ухвалою міської ради від 23.01.2020 року № 6234 включена в перелік земельних ділянок, призначених для продажу у власність на земельних торгах у формі аукціону та частинну земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 4610136900:09:009:0178) на АДРЕСА_1 ) орієнтовною площею 0,0213 га шляхом встановлення огорожі на фундаментній основі та часткового будівництва житлового будинку.

Таким чином, гр. ОСОБА_1 фактично використовує вказані земельні ділянки за відсутності відповідних рішень Львівської міської ради про їх передачу у власність або надання у користування (оренду), а також за відсутності вчиненого правочину щодо таких земельних ділянок.

Враховуючи вищезазначене, відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові підготовлено гр. ОСОБА_1 вимогу від 18.05.2020 року № 18, якою зобов`язано:

1. До 19.06.2020 року звільнити самовільно зайняті земельні ділянки комунальної власності, зокрема частину земельної ділянки:

-орієнтовною площею 0,0266 га, яка ухвалою Львівської міської ради від 23.01.2020 року № 6234 включена в перелік земельних ділянок, призначених для продажу у власність на земельних торгах у формі аукціону;

-орієнтовною площею 0,0213 га (кадастровий номер 4610136900:09:009:0178) на АДРЕСА_1 );

2. Привести вказані ділянки до попереднього стану, усунувши перешкоди для використання земельних ділянок їх власником шляхом демонтажу огорожі на фундаментній основі, а також частини збудованого житлового будинку, що виходить за межі земельної ділянки плошею 0,0337 (кадастровий номер 4610136900:09:009:0118) на АДРЕСА_2 .

3. Про виконання вимоги повідомити письмово до 19.06.2020 року у відділ самоврядного контролю за використанням та охороною земель у АДРЕСА_4 ).

Листом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові від 22.05.2020 року № 24-вих-38302 від 22.05.2020 року скеровано Відповідачу акт обстеження земельних ділянок від 06.05.2020 року № 18 та вимогу від 18.05.2020 року № 18

Таким чином зазначає, що відповідач використовує вищевказані самовільні земельні ділянки, що порушує інтереси місцевого самоврядування, а тому змушений звернутися до суду з відповідним позовом. Просить позов задовлити.

08.05.2023 року ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова Мартинишин М.О. відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.

29.11.2023 року представником позивача подано заяву про зміну предмету позову, яка прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 21.12.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивач в судове засідання не з`явився, втім на електрону адресу суду подав клопотання про розгляд даної справи беї її участі та аудіофіксації звукозапису.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи.

За таких обставин суд вважає, що справу слід слухати за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення рішення.

У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом установлено, що Управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради листом від 09.04.2020 року № 4-2403-10962 повідомило відділ самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові про те, що відповідно до ухвали міської ради від 23.01.2020 року № 6234 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які призначені для продажу на земельних торгах у формі аукціону» земельна ділянка орієнтовною площею 0,1000 га на АДРЕСА_3 включена до переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних торгах у формі аукціону

При обстеженні земельної ділянки в натурі (на місцевості) встановлено, що на частині пропонованої для відведення земельної ділянки суміжним землекористувачем (кадастровий номер 4610136900:09:009:0118) здійснено самовільне встановлення огорожі на фундаментній основі(а.с.16)..

На виконання листа управління земельних ресурсів від 09.04.2020 року № 4-2403-10962, головними спеціалістами відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради, за участю заступника начальника управління - начальника відділу ринку землі управління земельних ресурсів Львівської міської ради, головного спеціаліста - районного архітектора відділу підготовки вихідних даних житлової та громадської забудови управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради, заступника директора ЛКП «Південне», майстра дільниці ЛКП «Південне» проведено обстеження земельних ділянок на АДРЕСА_3 .

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_3 від 06.05.2020 року № 18 згідно якого встановлено, що земельні ділянки № 1 орієнтовною площею 0,1000 га; № 2 орієнтовною площею 0,0479 га; № 3 орієнтовною площею 0,0219 га; № 4 орієнтовною площею 0,0265 га перебувають в комунальній власності Львівської міської ради.

Земельні ділянки № 1 орієнтовною площею 0,1000 га; № 2 орієнтовною площею 0,0479 га; № 3 орієнтовною площею 0,0219 га; № 4 орієнтовною площею 0,0265 га відносяться до земель житлової та громадської забудови. Цільове призначення вказаних земельних ділянок: код КВЦПЗ - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Станом на дату складання акту обстеження документи, які посвідчують право користування або право власності на земельні ділянки № НОМЕР_1 , № 2, № 3, № 4 відсутні.

Зокрема, при обстеженні земельних ділянок комунальної власності на АДРЕСА_3 встановлено, що гр. ОСОБА_1 самовільно зайняв та фактично використовує земельну ділянку комунальної власності № 2 орієнтовною площею 0,0479 га, в тому числі частинну земельної ділянки орієнтовною площею 0,0266 га, яка ухвалою міської ради від 23.01.2020 року № 6234 включена в перелік земельних ділянок, призначених для продажу у власність на земельних торгах у формі аукціону та частинну земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 4610136900:09:009:0178) на АДРЕСА_1 ) орієнтовною площею 0,0213 га шляхом встановлення огорожі на фундаментній основі та часткового будівництва житлового будинку(а.с.19-22).

Згідно з вимогою відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові від 18.05.2020 року реєстраційний № 18(а.с.23-24) у ОСОБА_1 вимагали:

1. До 19.06.2020 року звільнити самовільно зайняті земельні ділянки комунальної власності, зокрема частину земельної ділянки:

-орієнтовною площею 0,0266 га, яка ухвалою Львівської міської ради від 23.01.2020 року № 6234 включена в перелік земельних ділянок, призначених для продажу у власність на земельних торгах у формі аукціону;

-орієнтовною площею 0,0213 га (кадастровий номер 4610136900:09:009:0178) на АДРЕСА_1 );

2. Привести вказані ділянки до попереднього стану, усунувши перешкоди для використання земельних ділянок їх власником шляхом демонтажу огорожі на фундаментній основі, а також частини збудованого житлового будинку, що виходить за межі земельної ділянки плошею 0,0337 (кадастровий номер 4610136900:09:009:0118) на АДРЕСА_2 .

3. Про виконання вимоги повідомити письмово до 19.06.2020 року у відділ самоврядного контролю за використанням та охороною земель у АДРЕСА_5 ( АДРЕСА_4 ).

Листом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові від 22.05.2020 року № 24-вих-38302 від 22.05.2020 року скеровано відповідачу акт обстеження земельних ділянок від 06.05.2020 року № 18 та вимогу від 18.05.2020 року реєстраційний № 18(а.с.18,25)

Відповідно до ст.142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною 1статті 143 Конституції Українивизначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно дост. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістомст.1Закону України«Про державнийконтроль завикористанням таохороною земель» самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Згідно із ч.1ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Аналогічні положення закріплені у п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування статті 376 Цивільного кодексу України» (про правовий режим самочинного будівництва), в якому зазначено, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Верховний Суд України у справі № 6-130цс13 від 04.12.2013 року висловив правову позицію, відповідно до якої у розумінні ч.1 ст.376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність з тим, на який власником отримано право власності. Об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти не є об`єктами права власності (ч. 2 ст. 376 ЦК України).

Самочинне будівництво є порушенням встановлених державою правил та норм здійснення будівництва, що призводить до нераціональної забудови населених пунктів, невідповідності збудованих об`єктів нерухомості встановленим вимогам законодавства, що є порушенням прав територіальної громади, а також питань безпеки під час експлуатації вже збудованого об`єкта, екологічної та санітарно-епідеміологічної безпеки. Саме таку позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2017 року у справі № 6-579цс17.

Таким чином, аналіз вказаних норм та зазначених обставин свідчать про те, що встановлена огорожа на фундаментній основі та частина збудованого житлового будинку, що розташовані на земельній ділянці комунальної власності орієнтовною площею 0,0479 га, в тому числі орієнтовною площею 0,0266 га та частині земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 4610136900:09:009:0178) на АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0213 га, є самочинним будівництвом.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу(даліЗК) України, розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування.

На підставіст. 83 ЗК Україниземлі, які належать на праві власності територіальним громадам міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ч. 1ст. 116 ЗК Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з п. «б» ч.1ст.211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ч.1 ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування, юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності (абзац третій п.2.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» №6 від 17.05.2011).

Отже, відповідно до вимог наведеного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд. здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (ст. 212 ЗК України).

Пункт 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року № 7 наголошує, що відповідно до статей 90, 95, 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки мають бути повернуті їх власникам або землекористувачам.

Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5 задовольняючи позов про захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, суд має право як заборонити відповідачу вчиняти певні дії, так і зобов`язати відповідача усунути наслідки порушення права позивача.

Як вбачається із матеріалів справи, та не спростовано відповідачем, власником земельної ділянки не приймалось рішень про передачу відповідачу у власність або надання у користування (оренду), а також укладеного правочину між сторонами щодо земельних ділянок комунальної власності орієнтовною площею 0,0479 га, в тому числі орієнтовною площею 0,0266 га та частину земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 4610136900:09:009:0178) на АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0213 га.

Використання відповідачем земельних ділянок шляхом незаконного встановлення огорожі на фундаментній основі та незаконного будівництва частини житлового будинку, що виходить за межі земельної ділянки площею 0,0337 га (кадастровий номер 4610136900:09:009:0118) на АДРЕСА_2 порушує вимоги земельного, цивільного, містобудівного законодавства, законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, майнові права територіальної громади на земельні ділянки, що підриває конституційно визначені матеріальні та економічні основи місцевого самоврядування.

Стаття 319ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 2статті 90 ЗК Українипередбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.386 ЦК Українидержава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ч.2ст.152 ЗК Українивласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідност. 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (п. 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17).

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника(п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року y справі № 925/1265/16).

Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільного права та інтересів є припинення дії, яка порушували право, примусового виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зст. 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідач самовільно зайняв та фактично використовує земельну ділянку комунальної власності орієнтовною площею 0,0479 га, в тому числі орієнтовною площею 0,0266 га та частину земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 4610136900:09:009:0178) на АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0213 га шляхом встановлення огорожі на фундаментній основі та будівництва частини житлового будинку, що виходить за межі земельної ділянки площею 0,0337 га (кадастровий номер 4610136900:09:009:0118) на АДРЕСА_2 , порушивши майнові права територіальної громади міста Львова, зокрема право власності на дані земельні ділянки, та протиправно вчинив перешкод власникові у реалізації ним повноважень щодо користування та розпорядження земельними ділянками, які включенні до переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних торгах у формі аукціону. Отже, порушене право позивача на користування та розпоряджання своїм майном, підлягає судовому захисту шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України, передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5370 гривень.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 19, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності орієнтовною площею 0,0479 га, в тому числі орієнтовною площею 0,0266 га та частину земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 4610136900:09:009:0178) на АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0213 га, шляхом демонтажу огорожі на фундаментній основі та демонтажу частини збудованого житлового будинку, що виходить за межі земельної ділянки площею 0,0337 га (кадастровий номер 4610136900:09:009:0118) на АДРЕСА_2 .

Привести ОСОБА_1 земельну ділянку комунальної власності орієнтовною площею 0,0479 га, в тому числі орієнтовною площею 0,0266 га та частину земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 4610136900:09:009:0178) на АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0213 га до стану, придатного до використання Львівською міською радою, шляхом демонтажу огорожі на фундаментній основі та демонтажу частини збудованого житлового будинку, що виходить за межі земельної ділянки площею 0,0337 га (кадастровий номер 4610136900:09:009:0118) на АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської міської ради судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5370 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі

Позивач: Львівська міська рада, код ЄДРПОУ: 04055896, місцезнаходження: м. Львів пл. Ринок, буд. 1.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 .

Дата складення повного судового рішення 10.06.2024 року.

Суддя Мартинишин М.О.