Decision № 119062105, 14.05.2024, Pecherskyi District Court of Kyiv City

Approval Date
14.05.2024
Case No.
754/115/23-ц
Document №
119062105
Form of court proceedings
Civil
State Coat of Arms of Ukraine Єдиний державний реєстр судових рішень

печерський районний суд міста києва

Справа № 754/115/23-ц

пр. 2-3210/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань - Романенко Ю.О.

за участю:

представника позивача - Сечка С.В.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - ПрАТ СК «УСГ»), звертаючись до суду з позовом, просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь 72591,25 грн. на відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, а також судові витрати.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28 березня 2020 року о 19 год. 30 хв. у м. Буча Київської області, по вул. Б. Хмельницького сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Chevrolet», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та автомобіля марки «Mercedes», державний реєстраційний номер, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ «ІЛТА».

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

На момент дорожньо-транспортної пригоди між позивачем та ТОВ «ІЛТА» було укладено генеральний договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних, з експлуатацією наземних транспортних засобів № 28-0199-01411 від 03 листопада 2017 року та додаток № 28-0199-01411/1331 до генерального договору, згідно з яким позивач прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної страхувальнику транспортного засобу «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Постановою Ipпiнcькoгo міського суду Київської області від 18 травня 2020 року по справі № 367/2188/20 відповідача було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за cт. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Cтpаxувальник звернувся до ПрАТ «СК «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 31 березня 2020 року.

Дана заява була розглянута, пошкодження автомобіля потерпілого внаслідок ДТП було визнано страховим випадком.

Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводились на основі: акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 07 квітня 2020 року; звіту про оцінку автомобіля № 0704 від 09 квітня 2020poку; страхового акту № ДККА-70724 від 13 травня 2020 року; розрахунку суми страхового відшкодування від 13 травня 2020 року;

Позивач, відповідно до умов договору добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів виплатив страхове відшкодування в розмірі 172591 грн. 25 коп., що підтверджується платіжним дорученням №12478 від 13 травня 2020 року.

ПрАТ «СК «УСГ» звернулось до страхової компанії відповідача - ПрАТ « КНЯЖА» із заявою на виплату страхового відшкодування №42692 від 27 травня 2020 року за полісом №ЕР139739907, за яким страхова компанія відповідача здійснила виплату в частині ліміту в розмірі 100 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №ЗР065999_7300Т від 03 липня 2020 року.

Оскільки сума страхового відшкодування не покриває матеріальні збитки позивача, останній просить стягнути різницю між страховим відшкодуванням та матеріальними збитками в сумі 72 591,25 грн.

16 березня 2023 року до Печерського районного суду м. Києва на підставі ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою судді від 20 березня 2023 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні з приводу задоволення позовних вимог заперечив.

Судом встановлено, що 28 березня 2020 року о 19 год. 30 хв. у м. Буча Київської області, по вул. Б. Хмельницького сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Chevrolet», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та автомобіля марки «Mercedes», державний реєстраційний номер, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ «ІЛТА».

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Ipпiнcькoгo міського суду Київської області від 18 травня 2020 року по справі № 367/2188/20 відповідача було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за cт. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене та відповідно до положення частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Ipпiнcькoгo міського суду Київської області від 18 травня 2020 року.

На момент дорожньо-транспортної пригоди між позивачем та ТОВ «ІЛТА» було укладено генеральний договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних, з експлуатацією наземних транспортних засобів № 28-0199-01411 від 03 листопада 2017 року та додаток № 28-0199-01411/1331 до генерального договору, згідно з яким позивач прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику транспортного засобу «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

ТОВ «ІЛТА» звернулось до ПрАТ «СК «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 31 березня 2020 року.

Дана заява була розглянута, пошкодження автомобіля потерпілого внаслідок ДТП було визнано страховим випадком.

Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводились на основі: акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 07 квітня 2020 року; звіту про оцінку автомобіля № 0704 від 09 квітня 2020 poку; страхового акту № ДККА-70724 від 13 травня 2020 року; розрахунку суми страхового відшкодування від 13 травня 2020 року;

Позивач, відповідно до умов договору добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів виплатив страхове відшкодування в розмірі 172 591 грн. 25 коп., що підтверджується платіжним дорученням №12478 від 13 травня 2020 року.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Як зазначає Верховний Суд України в листі від 19.07.2011 р., перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

У спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних виплат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України № 6-112ц13 від 25.12.2013 р.

Отже, від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов`язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах загального строку позовної давності та у межах фактичних витрат незалежно від коефіцієнту зносу, ПДВ, оцінки транспортного засобу тощо, право вимоги переходить до особи, яка відповідальна за завдані страхувальнику збитки.

Таким чином, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування, ПрАТ «СК «УСГ» набуло права зворотної вимоги до відповідача у справі (та його страховика ОСЦПВВНТЗ у межах страхової суми із вирахуванням франшизи).

ПрАТ «СК «УСГ» звернулось до страхової компанії відповідача - ПрАТ «КНЯЖА» із заявою на виплату страхового відшкодування №42692 від 27 травня 2020 року за полісом №ЕР139739907, за яким страхова компанія відповідача здійснила виплату в частині ліміту в розмірі 100 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №ЗР065999_7300Т від 03 липня 2020 року.

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Верховний Суд в оцінці обставин справи виходить з того, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що зазначені збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

При цьому пунктом 32.7 частини першої статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що шкоду, пов`язану з втратою товарного вигляду транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

За змістом наведених положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.

Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.

Ураховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, зумовлене передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів і агрегатів, з`єднань і захисних властивостей покриттів у зв`язку з ДТП і подальшим ремонтом. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу,які є наслідком проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу.

Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до реальних збитків.

Відповідно до підпункту 8.6.1 пункту 8.6 Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкоджених: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації усіх типів КТЗ.

Підпунктом 8.6.2 Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт «е»).

Таким чином, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли провадиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.

Системний аналіз пункту 32.7 частини першої статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статей 1166, 1187, 1194 ЦК України, пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку. (постанова Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 359/2309/17)

Крім того, Верховний суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові № 686/17155/15-ц від 03 жовтня 2018 року підтримав правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15, де було зазначено, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

На підставі цього висновку Верховний Суд визначив, що страховик за договором обов`язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту за мінусом фізичного зносу, а за решту - безпосередній винуватець.

Окрім цього, Верховний Суд у своїй постанові від 22 січня 2019 року у справі № 676/518/17 дійшов до висновку, що відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками слід розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливо б було відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням».

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку щодо правомірності звернення позивача з вимогою про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі різниці між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та отриманим страховим відшкодуванням на загальну суму 172591,25 грн., яка була розрахована наступним чином: 172 591,25 грн. - 100 000 грн. = 72 591 грн., де, 172 591,25 грн. - фактична вартість ремонту, 31 861,32 грн - відшкодування здійснене ПрАТ «СК«КНЯЖА», 72 591, 25 грн. різниця між страховим відшкодуванням та фактичною вартістю ремонту, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 .

Матеріалами справи встановлено всі складові деліктного зобов`язання, як щодо розміру матеріальної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, так і щодо суб`єкта правопорушення, відповідача по справі ОСОБА_2 , та причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями відповідача та завданими позивачу матеріальними збитками.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1166, 1187 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (вул. Івана Федорова, буд. 32-А, м. Київ, 03038, ЄДРПОУ 30859524) 72591 (сімдесят дві тисячі п`ятсот дев`яносто одна) гривня 25 копійок на відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, витрати з оплати судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 15 травня 2024 року.

Суддя О.Л. Бусик

Часті запитання

Який тип судового документу № 119062105 ?

Документ № 119062105 це Decision

Яка дата ухвалення судового документу № 119062105 ?

Дата ухвалення - 14.05.2024

Яка форма судочинства по судовому документу № 119062105 ?

Форма судочинства - Civil

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 119062105 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Statistics about the court decision No. 119062105, Pecherskyi District Court of Kyiv City

The court decision No. 119062105, Pecherskyi District Court of Kyiv City was adopted on 14.05.2024. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.

The court decision No. 119062105 refers to case No. 754/115/23-ц

This decision relates to case No. 754/115/23-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment:


Our system enables searching by various criteria, such as region or court name. In addition, exhaustive customisation in the personal account is possible, which significantly speeds up the process of searching for data. That allows you to productively save time when obtaining the necessary information from the register of court decisions and other official sources.

Previous document : 119062103
Next document : 119062108