Court decree № 119055887, 15.05.2024, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 953/6364/23

Провадження № 6/953/176/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року м. Харків

Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судових засідань Свириденков К.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Київського районного суду міста Харкова від 05 лютого 2024 року за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Київського районного суду міста Харкова знаходилась зазначена справа.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 05 лютого 2024 року позов акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволений, з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором №б/н від 05 лютого 2018 року у розмірі 136140 (сто тридцять шість тисяч сто сорок) гривень 21 (двадцять одна) копійка та витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні. Рішення набрало законної сили 12 березня 2024 року.

11 березня 2024 року відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання вказаного рішення суду, посилаючись на скрутний матеріальний стан. Зокрема просив врахувати, що сума його доходів за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року склала 55027,93 гривень, що є вдвічі меншою за суму заборгованості, яка стягнута судом.

20 березня 2024 року від представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» Меркулової В.В. надійшов відзив на заяву про розстрочення виконання рішення суду, в якій вона просила відмовити у задоволенні вказаної заяви, посилаючись на те, що обставини, на які посилається відповідач не можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення суду, також останнім не надано доказів, що у подальшому, у разі задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду, воно буде виконуватись належним чином. З моменту ухвалення рішення суду, відповідач не здійснив жодних дій щодо погашення заборгованості, що свідчить про те, що він продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились, останньою надана заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності відповідача. Представник АТ КБ «ПриватБанк», будучи своєчасно і належним чином повідомленим у судове засідання не з`явився та не повідомив про причини неприбуття.

Відповідно до ч.2ст.435 ЦПК України, заява про розстрочення виконання судового рішення розглядається у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, неявка учасників судового процесу в судове засідання не є перешкодою для вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Враховуючи, що розгляд заяви про розстрочення виконання судового рішення відбувався у відсутність учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках і в розумних межах, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Крім того, судом обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто, стягувача.

Таким чином, підставою для відстрочення виконання рішення суду є наявність перешкод та конкретних обставин, які унеможливлюють виконання рішення.

У постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання рішення, посилається на матеріальний стан, зазначаючи, що сума його доходів за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року склала 55027,93 гривень, що є вдвічі меншою за суму заборгованості, яка стягнута судом. При цьому, на підтвердження вказаних обставин надає копію довідки з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період 1-4 квартали 2023 року.

Проте, зазначені обставини не можуть бути беззаперечним доказом скрутного майнового стану відповідача, не підтверджують той факт, що відповідач знаходиться у такому матеріальному становищі, яке унеможливлює виконання рішення суду. Матеріали справи не містять будь-яких доказів про те, що відповідач, отримуючи дохід, здійснив хоча б якісь дії, направлені на виконання рішення суду та виконання своїх зобов`язань за договором кредиту. Будь-яких інших обставин в обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення відповідачем та його представником не зазначено, достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на наявність перешкод та конкретних обставин, які унеможливлюють виконання рішення, не надали.

Суд звертає увагу, що норми чинного законодавства допускають розстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках. Безпідставне розстрочення виконання рішення суду підриває правовий принцип своєчасного та повного виконання судового рішення у цивільній справі, що являється складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Керуючись ст.ст. 81, 247, 435 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Київського районного суду міста Харкова від 05 лютого 2024 року за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Суддя Т.В. Бобко