Court decree № 119035511, 19.04.2024, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17797/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням слідчого Третього слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві капітана Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62024100130000345 від 19.02.2024, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

19.04.2024 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого Третього слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві капітана Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62024100130000345 від 19.02.2024, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №62024100130000345 від 19.02.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з вимогами ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України оборона України, Вимогами ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про оборону України» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України ведено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому продовжено до 13.05.2024.

Згідно з ч. 6 ст. 2, п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації.

20.05.2022 ОСОБА_5 відповідно до указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 64/2022 від 24.02.2022 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 126 від 20.05.2022 старшого сержанта ОСОБА_5 зараховано на посаду старшого бойового медика роти спеціального призначення 21 військової частини НОМЕР_2 .

Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, старший сержант ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Однак, під час дії воєнного стану, старший сержант ОСОБА_5 вчини кримінальне правопорушення проти встановленого порядку проходження військової за наступних обставин.

Так, старший сержант ОСОБА_5 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, без поважних причин та без дозволу командування, в умовах воєнного стану, 10.11.2023 о 21 год 00 хв самовільно залишив місце служби, а саме: тимчасовий пункт дислокації військової частини НОМЕР_2 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після чого, проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби.

18.04.2024 старшого сержанта ОСОБА_5 було затримано у порядку ст. 208 КПК України.

18.04.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, слідчий у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність ризиків заявлених прокурором у судовому засіданні та слідчим у клопотанні.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника. Вказав, що має контузії, був виведений поза штат та не отримував достатнє грошове забезпечення.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №62024100130000345 від 19.02.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

18.04.2024 ОСОБА_5 затримано, у порядку ст. 208 КПК України.

18.04.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, інкримінованому йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані, які характеризують останнього, як особу, та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застава у сумі 60 560 гривні з покладенням обов`язків передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.06.2024 з утриманням на ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , а при наявності медичних показань у спеціально відведених кімнатах, які забезпечують надання медичної допомоги у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024100130000345 від 19.02.2024.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 60 560 гривні, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

- не відлучатися із міста, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний ОСОБА_5 зобов`язаний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу внести кошти на вищевказаний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_7 в тому числі до фактичного внесення коштів на зазначений рахунок, підозрюваний та заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1