Decision № 118703494, 24.04.2024, Commercial Court of Odessa Oblast

Approval Date
24.04.2024
Case No.
916/5340/23
Document №
118703494
Form of court proceedings
Economic
State Coat of Arms of Ukraine Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5340/23Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши справу №916/5340/23

За позовом: Громадської організації "Дитячо-Юнацький футбольний клуб "Юніор-Спорт Одеса" (65006, м. Одеса, вул. Краснослобідська, 40-А; код ЄДРПОУ 40845785)

До відповідачів: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м.Одеса, вул. Артилерійська, 1; код ЄДРПОУ 26302595), Громадської організації "Дитячий спортивний клуб "Чорноморець 2018" (65025, м. Одеса, пр. Добровольського, буд. 102, кв. 54; код ЄДРПОУ 42196692), Одеського ліцею № 73 Одеської міської ради (65086, м. Одеса, вул. Висоцького, буд. 16; код ЄДРПОУ 25428851)

про визнання незаконними та скасування наказів, визнання договору оренди недійсним та зобов`язання вчинити певні дії

Представники:

Від позивача: Згонник Д.В., самопредставництво

Від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради: Вакаренко І. В., самопредставництво

Від Громадської організації "Дитячий спортивний клуб "Чорноморець 2018": Рудаченко А.О., ордер

Від Одеського ліцею № 73 Одеської міської ради: не з`явився

Встановив: Громадська організація "Дитячо-Юнацький футбольний клуб "Юніор-Спорт Одеса" звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Громадської організації "Дитячий спортивний клуб "Чорноморець 2018", Одеського ліцею № 73 Одеської міської ради про:

- визнання незаконним та скасування Наказу від 04 серпня 2022 року Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №476 "Про прийняття рішення щодо відмови в передачі в оренду іншого окремого індивідуально визначеного майна у вигляді спортивного майданчика - футбольного поля загальною площею 1612 кв.м, що є частиною стадіону, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16 Громадській організації "Дитячо-Юнацький футбольний клуб "Юніор-Спорт Одеса";

- визнання незаконним та скасування Наказу від 04 серпня 2022 року Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №477 "Про укладання договору оренди іншого окремого індивідуально визначеного майна у вигляді спортивного майданчика - футбольного поля загальною площею 1612 кв.м, що є частиною стадіону, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16, з Громадською організацією "Дитячий спортивний клуб "Чорноморець 2018";

- визнання недійсним Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси №477/2022 від 04 серпня 2022р., укладеного між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради, Громадською організацією "Дитячий спортивний клуб "Чорноморець 2018" та Одеською загальноосвітньою школою №73 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області;

- зобов`язання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року №483 розглянути заяви, що були подані Громадською організацією "Дитячо-Юнацький футбольний клуб "Юніор-Спорт Одеса" та Громадською організацією "Дитячий спортивний клуб "Чорноморець 2018" щодо оренди спортивного майданчика - футбольного поля загальною площею 1612 кв.м, що є частиною стадіону, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16, та визначити серед них особу (потенційного орендаря) з якою буде укладено договір оренди спортивного майданчика - футбольного поля загальною площею 1612 кв.м, що є частиною стадіону, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.2023р. позовну заяву Громадської організації "Дитячо-Юнацький футбольний клуб "Юніор-Спорт Одеса" від 13.12.2023р. вх. № ГСОО 5923/23 залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної, які визначено судом в ухвалі суду. Повідомлено Громадську організацію "Дитячо-Юнацький футбольний клуб "Юніор-Спорт Одеса", що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

04.01.2024р. до господарського суду Одеської області позивачем були надані докази, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 18.12.2023р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.01.2024р. прийнято позовну заяву Громадської організації "Дитячо-Юнацький футбольний клуб "Юніор-Спорт Одеса" до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5340/23. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "12" лютого 2024 р. о 10:20. Запропоновано відповідачам підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачу відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 12.02.2024р. о 10:20.

09.02.2024р. до суду Громадською організацією "Дитячий спортивний клуб "Чорноморець 2018" було надано відзив на позовну заяву.

12.02.2024р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 04.03.2024р. о 10:45 та встановлено позивачу строк для надання відповіді на відзив Громадської організації "Дитячий спортивний клуб "Чорноморець 2018" до 26.02.2024р. включно.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2024р. повідомлено відповідачів по справі №916/5340/23 Департамент комунальної власності Одеської міської ради та Одеський ліцей № 73 Одеської міської ради про судове засідання, яке відбудеться "04" березня 2024 р. о 10:45.

12.02.2024р. до суду Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було надано відзив.

04.03.2024р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 25.03.2024р. о 11:20.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2024р. повідомлено відповідача по справі №916/5340/23 Одеський ліцей №73 Одеської міської ради про судове засідання, яке відбудеться "25" березня 2024 р. о 11:20.

18.03.2024р. до суду Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було надано клопотання про долучення доказів, відповідно до якого відповідачем було залучено до матеріалів справи копії документів, за результатом розгляду яких було прийнято оскаржувані рішення. (а.с. 161-249, т.1).

18.03.2024р. до суду позивачем було подано клопотання про залучення доказів. (а.с. 1-35, т.2).

21.03.2024р. до суду Громадською організацією "Дитячий спортивний клуб "Чорноморець 2018" було надано клопотання про долучення доказів. (а.с. 39-99, т.2).

25.03.2024р. до суду від Громадською організацією "Дитячий спортивний клуб "Чорноморець 2018" надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.03.2024р. закрито підготовче провадження по справі №916/5340/23. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "22" квітня 2024 р. о 10:20. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 22.04.2024р. о 10:20.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради заперечує проти позову.

Громадська організація "Дитячий спортивний клуб "Чорноморець 2018" заперечує проти позовних вимог.

Одеським ліцеєм № 73 Одеської міської ради відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його електронну адресу ухвали суду.

У судовому засіданні 22.04.2024 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 29.04.2024р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, що 27.06.2022р. Департаментом комунальної власності Одеської міської ради видано наказ №191 «Про затвердження умов та додаткових умов передачі в оренду спортивного майданчика - футбольного поля загальною площею 1612 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16, який закріплений на праві оперативного управління за Одеською загальноосвітньою школою №73 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області, та щодо якого прийнято рішення про передачу в оренду без проведення аукціону».

Як вказує позивач, 28.06.2022р. у електронній торговій системі на веб-сайті PROZORRO.Продажі була оприлюднена інформація про умови та додаткові умови оренди нерухомого майна, що визначені у Наказі №1.

Посилаючись на п. 9 ст. 15 Закону України «Про оренд державного та комунального майна», п. 113, п. 116 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затверджений постановою КМУ від 03.06.2020р. №483 позивачем було зазначено суду, що 15.07.2022р., у визначені законодавством строки, він належним чином в електронній формі подав заяву на оренду відповідного об`єкту з доданими документами.

29.07.2022р., як вказує позивач, він надав відповідачу належним чином засвідчені копії документів, що були залучені до заяви в електронній формі.

04.08.2022р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради видав, як вказує позивач, два незаконних накази: Наказ №476 «Про прийняття рішення щодо відмови в передачі в оренду іншого окремого індивідуально визначеного майна у вигляді спортивного майданчика - футбольного поля загальною площею1612 кв.м, що є частиною стадіону, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16, Громадській організації "Дитячо-Юнацький футбольний клуб "Юніор-Спорт Одеса" та Наказ №477 «Про укладання договору оренди іншого окремого індивідуально визначеного майна у вигляді спортивного майданчика - футбольного поля загальною площею 1612, кв.м, що є частиною стадіону, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16, з Громадською організацією "Дитячий спортивний клуб "Чорноморець 2018".

За посиланням позивача, з огляду на текст опублікованого у електронній торговій системі Наказу №2, Громадській організації "Дитячо-Юнацький футбольний клуб "Юніор-Спорт Одеса" було відмовлено у передачі в оренду майна, у зв`язку із неподанням повного пакету документів.

За посиланням позивача, будь-яких інших обґрунтувань такого рішення у наказі не зазначено. За твердженням позивача, такий висновок спростовується доказами, а саме переліком документів, що був долучений до заяви і поданий в електронному вигляді та переліком документів, що були надані до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Позивачем було зазначено суду, що своїми діями Департамент комунальної власності Одеської міської ради, як орендодавець майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Одеси, безпідставно порушив охоронювані законом права та інтереси позивача.

Також позивач зазначав, що йому стало відомо, що 04.08.2022р. між відповідачами було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси №477/2022 та між Громадською організацією "Дитячий спортивний клуб "Чорноморець 2018" та Одеським ліцеєм № 73 Одеської міської ради складений акт приймання-передачі до Договору оренди.

За посиланням позивача, з огляду на те, що оспорюваний договорів укладений на підставі незаконних наказів Департаменту комунальну власності Одеської міської ради, що видані з порушенням норм Конституції України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна» і Порядку передачі майна в оренду, наявні підстави для визнання недійсним Договору оренди, як похідного від вимоги про визнання незаконним та скасування оспорюваних наказів Департаменту комунальну власності Одеської міської ради.

Позивач вказував суду, що оспорюваний Договір оренди, який укладений внаслідок порушень Департаментом комунальної власності Одеської міської ради норм чинного законодавства України, підлягає визнанню недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України, як такий, що суперечить закону та інтересам держави і суспільства, через порушення, що були допущені під час процедури визначення орендаря об`єкту.

Надаючи відзив на позовну заяву та посилаючись положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та на Порядок передачі майна, Громадською організацією "Дитячий спортивний клуб "Чорноморець 2018" було зазначено суду, що відповідачем через особистий кабінет в ЕТС було подано заяву на оренду спірного об`єкта оренди разом із документами, передбаченими п. 113 Порядку. Згодом зазначені документи до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було подано в паперовій формі. За результатом розгляду заяви та поданих документів 04.08.2022 року Департаментом видано наказ за № 477 «Про укладання договору оренди іншого окремого індивідуально визначеного майна у вигляді спортивного майданчика - футбольного поля загальною площею 1612,0 кв.м, що є частиною стадіону, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Висоцького, 16, Громадською організацією "Дитячий спортивний клуб "Чорноморець 2018", на підставі якого того ж дня між Громадською організацією "Дитячий спортивний клуб "Чорноморець 2018" (орендар) та Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) а також Одеською загальноосвітньою школою № 73 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області (балансоутримувач) було укладено договір оренди нерухомого майна № 477/2022, згідно з яким було передано у строкове платне користування строком на 5 років спірний об`єкт нерухомого майна.

За посиланням відповідача, наказ Департаменту комунальної власності №477 від 04.08.2022 року виданий в межах відповідних повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а вимоги про його скасування є безпідставними та необґрунтованими. Водночас, вимоги про визнання недійсним спірного договору оренди є похідними від вимог про визнання незаконними спірних наказів, тому також задоволенню не підлягають.

Відповідно до наданого відзиву, Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було зазначено суду, що він заперечує проти заявлених позовних вимог.

Посилаючись на п. 2 ст. 15, п. 8 ст. 15, п. 9 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також на положення Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020р. №483 відповідачем було зазначено суду, що 27.06.2022р. Департаментом видано наказ №191 «Про затвердження умов та додаткових умов передачі в оренду спортивного майданчика - футбольного поля загальною площею 1612 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16, який закріплений на праві оперативного управління за Одеською загальноосвітньою школою №73 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області, та щодо якого прийнято рішення про передачу в оренду без проведення аукціону».

За поясненнями відповідача, на виконання вказаного наказу, 28.06.2022р. Департаментом у електронній торговій системі була оприлюднена інформація про умови та додаткові умови оренди спортивного майданчика футбольного поля загальною площею 1612 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16.

Як вказує відповідач, 13.07.2022 Громадською організацією «Дитячий спортивний клуб «Чорноморець 2018» було подано через особистий кабінет в електронній торговій системі заяву на оренду вищевказаного об`єкта оренди разом із пакетом документів. Та 15.07.2022р. Громадською організацією «Дитячо-юнацький футбольний клуб «Юніор-Спорт Одеса» було подано через особистий кабінет в електронній торговій системі заяву на оренду вищевказаного об`єкта оренди разом із пакетом документів.

За посиланням відповідача, 29.07.2022 на адресу Департаменту надійшов лист від Громадської організації «Дитячо-юнацький футбольний клуб «Юніор-Спорт Одеса» з пакетом документів, що не відповідають вимогам п. 17 Додатку 1 до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна. Зокрема, було надано наступні документи: інформаційну довідку, виписку ЕДРЮОФОП, рішення про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, статут, звіт про використання доходів неприбуткової організації, фінансову звітність мікропідприємства.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради стверджує, що за результатами розгляду листа-звернення Громадської організації «Дитячо-юнацький футбольний клуб «Юніор-Спорт Одеса» та доданих до заяви документів, 04.08.2022 Департаментом прийнято рішення про відмову Громадській організації «Дитячо-юнацький футбольний клуб «Юніор-Спорт Одеса» у передачі в оренду іншого окремого індивідуально визначеного майна у вигляді спортивного майданчика футбольного поля загальною площею 1612 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16, яке закріплено на праві оперативного управління за Одеською загальноосвітньою школою № 73 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області, у зв`язку з неподанням повного пакету документів, передбаченого додатком 1 до Порядку, про що видано відповідний наказ № 476 від 04.08.2022р.

Відповідачем було звернуто увагу суду та зазначено, що в порушення норм чинного законодавства України, Громадською організацією «Дитячо-юнацький футбольний клуб «Юніор-Спорт Одеса» не було надано до Департаменту наступні документи: форму звітності для закладів фізичної культури і спорту, що провадять спортивну та фізкультурно-оздоровчу діяльність, та інших осіб, на яких поширюється дія нормативно-правових актів Мінмолодьспорту, прийнятих на виконання вимог ст. 46 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо подання статистичних спостережень у сфері фізичної культури і спорту; за останній звітний рік - « 2-ФК (річна) «Звіт фізичної культури і спорту».

Також, Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було зазначено суду, що за результатами розгляду заяви іншого учасника, яким 13.07.2022р. було подано через особистий кабінет в електронній торговій системі заяву на оренду спірного об`єкта оренди разом із документами, передбаченими пунктом 113 Порядку, а саме - Громадської організації «Дитячий спортивний клуб «Чорноморець 2018», 04.08.2022р. Департаментом було прийнято рішення та видано відповідний наказ ,№ 477 «Про укладання договору оренди іншого окремого індивідуально визначеного майна у вигляді спортивного майданчика - футбольного поля загальною площею 1612 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16, з Громадською організацією «Дитячий спортивний клуб «Чорноморець 2018».

На підставі наказного наказу, 04.08.2022р. між Громадською організацією «Дитячий спортивний клуб «Чорноморець 2018» (Орендар) та Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець), балансоутримувач - Одеська загальноосвітня школа № 73 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області, укладено договір оренди нерухомого майна № 477/2022, згідно з яким Орендарю передано у строкове платне користування спортивний майданчик - футбольне поле загальною площею 1612 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16, строком на 5 років.

Крім того, відповідачем було наголошено суду, що наказ Департаменту від 04.08.2022 № 476 «Про прийняття рішення щодо відмови в передачі в оренду іншого окремого індивідуально визначеного майна у вигляді спортивного майданчика - футбольного поля загальною площею 1612 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16, Громадській організації «Дитячо-юнацький футбольний клуб «Юніор-Спорт Одеса» видано в межах відповідних повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а доводи позовної заяви щодо його незаконності та скасування є необґрунтованими та без підставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Також, як було зазначено відповідачем, оскільки, вимоги Громадської організації «Дитячо-юнацький футбольний клуб «Юніор-Спорт Одеса» про визнання незаконним наказу Департаменту № 477 від 04.08.2022р., визнання недійсним договору оренди нерухомого майна № 477/2022 від 04.08.2022р. та зобов`язання вчинити певні дії є похідними від попередньої вимоги, то й вони не підлягають задоволенню.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін за час розгляду справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Надаючи оцінку доводам позивача та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним у позові, суд зазначає таке.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим регулює Закон України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», право на отримання в оренду державного та комунального майна, що не міститься в Переліку першого типу, без проведення аукціону також мають: державні та комунальні спортивні клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту закладів вищої освіти, фізкультурно-оздоровчі заклади, центри фізичного здоров`я населення, центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, а також бази олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки; громадські об`єднання фізкультурно-спортивної спрямованості, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, утворені ними спортивні клуби (крім спортивних клубів, що займаються професійним спортом), дитячо-юнацькі спортивні школи, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту закладів вищої освіти, центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, - виключно для проведення спортивних заходів або надання послуг у сфері фізичної культури і спорту.

Згідно до п. 8 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», передача в оренду майна без проведення аукціону здійснюється виключно в ЕТС. У разі надходження заяви про оренду від особи, яка має право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону, інформація про об`єкт, який передається в оренду, та укладений договір публікуються в ЕТС.

Відповідно до п. 9 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», порядок та умови передачі в оренду майна без проведення аукціону та основні вимоги до підприємств, установ і організацій, передбачених частиною другою цієї статті, визначаються Порядком передачі майна в оренду. Представницькі органи місцевого самоврядування можуть затвердити додаткові вимоги, яким повинні відповідати підприємства, установи і організації, передбачені частиною першою цієї статті.

Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020р. визначає механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду відповідно до положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна". (надалі - Порядок).

Відповідно до п. 116 Порядку визначено, що протягом 20 робочих днів з дати оприлюднення інформаційного повідомлення про передачу об`єкта оренди без проведення аукціону, суб`єкти, які згідно із статтею 15 Закону мають право на оренду майна без проведення аукціону за зазначеним в інформаційному повідомленні цільовим призначенням, мають право подати заяву на оренду відповідного об`єкта оренди та додані до неї документи згідно з пунктом 113 цього Порядку. Такі потенційні орендарі подають орендодавцю оригінали документів протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення строку на подання заяв на оренду об`єкта оренди.

Згідно до п. 117 Порядку визначено, що протягом десяти робочих днів після закінчення строку на подання потенційними орендарями заяв на оренду об`єкта оренди, включеного до Переліку другого типу, орендодавець перевіряє подані заяви та додані до них документи, та приймає одне з таких рішень: про укладення договору оренди з потенційним орендарем, якщо заяву на оренду об`єкта оренди подано одним орендарем, на підставі якої було оприлюднено інформаційне повідомлення відповідно до пункту 115 цього Порядку; про укладення договору оренди з потенційним орендарем, визначеним відповідно до пункту 118 цього Порядку; про відмову в передачі в оренду відповідного об`єкта оренди в разі наявності підстав, передбачених цим пунктом Порядку. Рішення про відмову в передачі в оренду відповідного об`єкта оренди може бути прийняте орендодавцем у випадках, передбачених пунктом 114 цього Порядку, та у випадку невідповідності заявника кваліфікаційним критеріям, передбаченим додатком 2.

Потенційні орендарі, передбачені пунктом 112 цього Порядку, у випадках, якщо вони бажають орендувати об`єкт, що був включений до Переліку другого типу не за їх ініціативою, потенційні орендарі, які мають право на отримання майна без проведення аукціону відповідно до частини другої статті 15 Закону, подають через свій особистий кабінет заяву на оренду об`єкта оренди, включеного до Переліку другого типу, шляхом заповнення електронної форми та завантажують електронні копії документів, передбачені цим пунктом. Доступ до електронної торгової системи надається у порядку, визначеному пунктом 49 цього Порядку.

Потенційний орендар повинен відповідати вимогам до особи орендаря, визначеним статтею 4 Закону.

Для подання заяви на оренду об`єкта оренди потенційний орендар обирає з Переліку другого типу відповідний об`єкт.

До заяви додаються: для юридичних осіб - копія виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; документи, передбачені додатком 1.

Відповідно до Переліку документів, що подаються потенційними орендарями, які звернулися із заявою про включення об`єкта оренди до Переліку другого типу або заявою про оренду об`єкта з Переліку другого типу Громадські об`єднання фізкультурно-спортивної спрямованості, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій повинні надати: установчий документ (статут); форма звітності для закладів фізичної культури і спорту, що провадять спортивну та фізкультурно-оздоровчу діяльність, та інших осіб, на яких поширюється дія нормативно-правових актів Мінмолодьспорту, прийнятих на виконання вимог статті 46 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" щодо подання статистичних спостережень у сфері фізичної культури і спорту, за останній звітний рік - 2-ФК (річна) "Звіт з фізичної культури і спорту"; витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій, що підтверджує перебування в ньому організації (установи) протягом не менше ніж 12 місяців до дати подання заяви; баланс і звіт про використання доходів (прибутків) за останній повний рік; перелік членів та/або засновників та інформація про загальну суму сплачених ними внесків за останній звітний рік для фінансування їх статутної діяльності (за наявності - також за останні два роки), а якщо кількість членів становить більше ніж 100 осіб - перелік засновників та інформація про загальну кількість членів і суму сплачених ними внесків за останній звітний рік для фінансування їх статутної діяльності (за наявності - також за останні два роки); інформація про суми благодійних внесків (пожертв), залучених за останній звітний рік (за наявності - також за останні два роки); за наявності - інформація про суму міжнародної технічної допомоги, отриманої від іноземної держави, уряду, уповноважених урядом іноземної держави органу або організації, іноземного муніципального органу або міжнародної організації, що надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних договорів України, за поточний рік (за наявності - також за останні два роки); за наявності - інформація про фінансування та/або підтримку за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; біографічна довідка керівництва громадського об`єднання, що містить прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, інформацію про освіту та місце роботи за останні десять років; інформація про майнову базу організації (установи), зокрема про приміщення, в яких організація (установа) провадить діяльність станом на дату звернення, із зазначенням правових підстав використання відповідного майна (в межах відповідного населеного пункту (територіальної громади); звіт за попередній рік про статутну діяльність, який повинен містити інформацію про: громадські, благодійні, інші заходи, проведені організацією (установою) безпосередньо та/або за її участю, за напрямами статутної діяльності такої організації (установи), що включає тему заходу, мету його проведення, дані про кількість людей, що відвідали заходи, з розміщенням фотозвіту про заходи, а також дати і адреси їх проведення, реалізовані проекти; обґрунтування потреби в оренді об`єкта, щодо якого подана заява; інформація про кількість спортсменів, включених до складу національних збірних команд України.

Як з`ясовано судом, 27.06.2022р. Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було видано Наказ №191 «Про затвердження умов та додаткових умов передачі в оренду спортивного майданчика - футбольного поля загальною площею 1612,0 кв.м, що є частиною стадіону, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16, який закріплений на праві оперативного управління за Одеською загальноосвітньою школою №73 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області , та щодо якого прийнято рішення про передачу в оренду без проведення аукціону», яким затверджено умови оренди спортивного майданчика - футбольного поля загальною площею 1612,0 кв.м, що є частиною стадіону, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16, який закріплений на праві оперативного управління за Одеською загальноосвітньою школою №73 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області.

28.06.2022р. Департаментом комунальної власності Одеської міської ради у електронній торговій системі була оприлюднена інформація про умови та додаткові умови оренди спортивного майданчика футбольного поля загальною площею 1612 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16.

Судом з`ясовано, що 13.07.2022р. Громадською організацією «Дитячий спортивний клуб «Чорноморець 2018» було подано через особистий кабінет в електронній торговій системі заяву на оренду об`єкта оренди разом із пакетом документів.

15.07.2022р. Громадською організацією «Дитячо-юнацький футбольний клуб «Юніор-Спорт Одеса» було подано через особистий кабінет в електронній торговій системі заяву на оренду об`єкта оренди разом із пакетом документів.

Також, 29.07.2022 на адресу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшов лист від Громадської організації «Дитячо-юнацький футбольний клуб «Юніор-Спорт Одеса» з пакетом документів.

Відповідно до Наказу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 04.08.2022р. №476 «Про прийняття рішення щодо відмови в передачі в оренду іншого окремого індивідуально визначеного майна у вигляді спортивного майданчика - футбольного поля загальною площею 1612 кв.м, що є частиною стадіону, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16 Громадській організації «Дитячо-юнацький футбольний клуб «Юніор-Спорт Одеса», відмовлено Громадській організації «Дитячо-юнацький футбольний клуб «Юніор-Спорт Одеса» у передачі в оренду іншого окремого ндивідуально визначеного майна у вигляді спортивного майданчика - футбольного поля загальною площею 1612 кв.м., що є частиною стадіону, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Висоцького, 16, у зв`язку з з неподанням повного пакету документів, передбаченого додатком 1 Порядку.

04.08.2022р. відповідно до Наказу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №477 «Про укладання договору оренди іншого окремого індивідуально визначеного майна у вигляді спортивного майданчика - футбольного поля загальною площею 1612,0 кв.м, що є частиною стадіону, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Висоцького, 16 з Громадською організацією «Дитячий спортивний клуб «Чорноморець 2018», вирішено укласти договір оренди іншого окремого індивідуально визначеного майна у вигляді спортивного майданчика - футбольного поля загальною площею 1612,0 кв.м, що є частиною стадіону, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16, яке закріплено на праві оперативного управління за Одеською загальноосвітньою школою №73 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області з Громадською організацією «Дитячий спортивний клуб «Чорноморець 2018» терміном оренди на 5 років, виключно для проведення спортивних заходів або надання фізкультурно-спортивних послуг громадським об`єднанням фізкультурно-спортивної спрямованості, що є неприбутковою організацією, внесеною до Реєстру неприбуткових організацій (ставка річної орендної плати за використання нерухомого майна - у розмірі 3% від вартості майна, визначеної шляхом проведення незалежної оцінки).

04.08.2022р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради, як орендодавцем, Громадською організацією "Дитячий спортивний клуб "Чорноморець 2018", як орендарем, та Одеською загальноосвітньою школою №73 Одеської міської ради Одеської області, наразі - Одеський ліцей № 73 Одеської міської ради, як балансоутримувачем, було укладено Договір №477/2022 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси, за яким орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно - індивідуально визначене майно у вигляді спортивного майданчика - футбольного поля загальною площею 1612 кв.м, що є частиною стадіону, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16.

За результатами розгляду матеріалів справи, в тому числі з урахуванням доказів, що були надані як позивачем, та і відповідачами - Департаментом комунальної власності Одеської міської ради, як орендодавцем та Громадською організацією "Дитячий спортивний клуб "Чорноморець 2018", під час розгляду спору, судом з`ясовано, що позивачем, при поданні заяви на оренду об`єкта оренди разом із пакетом документів, не було надано до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради форму звітності для закладів фізичної культури і спорту, що провадять спортивну та фізкультурно-оздоровчу діяльність, та інших осіб, на яких поширюється дія нормативно-правових актів Мінмолодьспорту, прийнятих на виконання вимог ст. 46 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо подання статистичних спостережень у сфері фізичної культури і спорту; за останній звітний рік - « 2-ФК (річна) «Звіт фізичної культури і спорту».

Судом враховано, що вказаний документ передбачено як обов`язковий до подання додатком 1 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020р.

Приймаючи до уваги встановлення судом обставин, щодо невиконання позивачем вимог п. 9 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», в тому числі вимог Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020р., суд приходить до висновку, що Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було правомірно прийнято Наказ Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 04.08.2022р. №476, відповідно до якого відмовлено Громадській організації «Дитячо-юнацький футбольний клуб «Юніор-Спорт Одеса» у передачі в оренду іншого окремого ндивідуально визначеного майна у вигляді спортивного майданчика - футбольного поля загальною площею 1612 кв.м., що є частиною стадіону, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Висоцького, 16, у зв`язку з неподанням повного пакету документів, передбаченого додатком 1 Порядку.

З урахуванням вищезазначеного, та приймаючи до уваги встановлені судом обставини суд зазначає про відсутність правових підстав задля визнання незаконним та скасування Наказу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 04.08.2022р. №476, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог у даній частині судом відмовляється.

Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування Наказу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №477 від 04.08.2022р. «Про укладання договору оренди іншого окремого індивідуально визначеного майна у вигляді спортивного майданчика - футбольного поля загальною площею 1612,0 кв.м, що є частиною стадіону, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16 з Громадською організацією «Дитячий спортивний клуб «Чорноморець 2018», суд зазначає, що оскільки за результатами розгляду заяви та поданих документів Громадською організацією «Дитячий спортивний клуб «Чорноморець 2018», Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було з`ясовано, що відповідачем було дотримано вимоги додатку 1 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020р., відсутні правові підстави для визнання Наказу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №477 від 04.08.2022р. недійсним та задоволення позовних вимог у даній частині.

У ч. 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

В силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України), обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Відповідно до ч.ч. 3 - 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (стаття 74 ГПК України).

Відповідно до статей 76-79 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зазначені норми свідчать, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень саме відповідними, вищевказаними, наданими саме цією стороною доказами.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Суд дійшов висновку, що позивач на підтвердження своїх доводі не надав всупереч вимогам процесуального закону відповідних доказів та не довів суду про наявність правових та ґрунтовних підстав для визнання наказів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №477 від 04.08.2022р. та №476 від 04.08.2022р. недійсними, та не спростував за час розгляду справи доводи та пояснення як Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, так і Громадської організацією «Дитячий спортивний клуб «Чорноморець 2018».

Згідно зі ст.203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно до статті 204 Цивільного кодексу України , правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Тобто, саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються укладанням спірних договорів, а тому потребують захисту. Отже, визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав та інтересів позивача, який не є стороною цього правочину, а в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.

Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тобто законодавець пов`язує факт звернення до суду з наявністю вже порушених прав та інтересів позивача.

При цьому, невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства. Саме по собі відступлення сторонами від положень законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Суд зазначає, що вирішуючи даний спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент його звернення до господарського суду.

Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушеного права, свободи або інтересів особи на момент її звернення до суду. Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідачів, яка стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

На спростування доводів та тверджень позивача, що були ним визначенні в обґрунтування доводів щодо права звертатися до суду саме з такими заявленими вимогами щодо захисту свого порушеного права, суд зазначає, що ним критично оцінюються посилання позивача, оскільки за час розгляду справи судом встановлено, що відсутні підстави задля визнання недійсним та скасування наказів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №477 від 04.08.2022р. та №476 від 04.08.2022р. та судом було надано правову оцінку діям Департаменту комунальної власності Одеської міської ради при винесенні оскаржуваних наказів, а позивачем, всупереч ст. 74 ГПК України, не доведено суду та не підтверджено належними і допустимими доказами наявності підстав для визнання недійсними вказаних наказів ДКВ ОМР і Договору №477/2022 від 04.08.2022р., укладеного між відповідачами.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши положення чинного законодавства, наявні в матеріалах справи докази, підстави укладеного договору, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним Договору №477/2022 від 04.08.2022р. в зв`язку з їх безпідставністю та недоведеністю.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради розглянути заяви, суд зазначає наступне.

За змістом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді із застосуванням способів захисту, які передбачені частиною другою статті 16 цього Кодексу. Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України визначено способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16 (провадження № 12-158гс18, пункт 5.5)). Тобто це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №310/11024/15-ц (провадження № 14-112цс19, пункт 14) та від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19, пункт 40)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18, пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18, пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19, пункт 48), від 09 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (провадження № 14-98цс20, пункт 14) та від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 42).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (такий висновок викладений у пунктах 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20)).

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) виснував, що зазначена норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом.

Поряд з цим, суд зазначає, що задоволення відповідної вимоги позивача не призведе до поновлення порушеного права, на думку суду, такий спосіб захисту у даному випадку не є ефективним, оскільки розгляд відповідних заяв відбувається відповідно до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020р., який визначає механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду відповідно до положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та задоволення такої вимоги позивача автоматично не надає йому прав та обов`язків орендаря майна, вимоги щодо якого є предметом розгляду справи.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 10736,00 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовних вимог Громадської організації "Дитячо-Юнацький футбольний клуб "Юніор-Спорт Одеса" до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Громадської організації "Дитячий спортивний клуб "Чорноморець 2018", Одеського ліцею № 73 Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування наказів, визнання договору оренди недійсним та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

2.Витрати по сплаті судового збору у розмірі 10736,00 грн. покладаються на позивача.

Повний текст рішення складено 29 квітня 2024 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Суддя Т.Г. Д`яченко

Часті запитання

Який тип судового документу № 118703494 ?

Документ № 118703494 це Decision

Яка дата ухвалення судового документу № 118703494 ?

Дата ухвалення - 24.04.2024

Яка форма судочинства по судовому документу № 118703494 ?

Форма судочинства - Economic

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 118703494 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Data about the court decision No. 118703494, Commercial Court of Odessa Oblast

The court decision No. 118703494, Commercial Court of Odessa Oblast was adopted on 24.04.2024. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.

The court decision No. 118703494 refers to case No. 916/5340/23

This decision relates to case No. 916/5340/23. Firms, which are mentioned in the text of this judgment:


Our system allows searching by various criteria, such as region or court name. In addition, detailed customisation in the personal account is possible, which significantly speeds up the process of searching for data. That allows you to effectively save time when obtaining the necessary information from the register of court decisions and other official sources.

Previous document : 118703493
Next document : 118703495