Decision № 11549891, 29.09.2010, Commercial Court of Cherkasy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2010 року                                                                      Справа №08/1538

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача –Шевченко Т.Б. - представник за довіреністю,

від відповідача –Бондаренко А.О. –за посадою,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача           комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного

господарства Звенигородської міської ради

до

відповідача Звенигородської загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ст.

Звенигородської районної ради Черкаської області

про                     стягнення 11079,25 грн.,

ВСТАНОВИВ:

          Комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства Звенигородської міської ради заявлено позов про стягнення з відповідача 11079,25 грн. заборгованості по оплаті послуг по доочистці зворотних вод, скинутих з перевищенням гранично допустимих концентрацій та відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених в позовній заяві.

                    Відповідач, у відзиві на позов та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з мотив, що контрольний зразок проб, який відбирався позивачем не був опломбований при представнику школи-інтернату, брався не з труб, а з колодязя та був розколочений виконавцем. Представник відповідача посилається на договір №13 від 20.05.2010, який укладений між Звенигородською загальноосвітньою школою-інтернат І-ІІІ ст. Звенигородської районної ради та КП «Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради, яким на сьогоднішній день урегульовані питання водовідведення і по якому проводяться розрахунки на надані послуги.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

01 листопада 2005 року між Звенигородським КП водопровідно-каналізаційного господарства (Постачальник), в особі директора Кисленка М.С. та Звенигородською школою-інтернат (Абонент) в особі директора Бондаренка А.О., було укладено договір №7 на послуги водопостачання та водовідведення (далі –Договір), за умовами якого Постачальник зобов’язується надати Абоненту послуги з постачання питної води та приймати від Абонента стічні води, які не перевищують гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин (далі - ГДК) викладених в підпункті 6 п.2.1 Договору.

У разі прийняття Звенигородським КП водопровідно-каналізаційного господарства стоків від Абонента з перевищенням ГДК, останній проводить оплату за підвищеними тарифами відповідно до Положень прийому виробничих стічних вод в систему каналізації міста Звенигородка, затверджених рішенням виконавчого комітету Звенигородської міської ради №133 від 18.03.2009, розроблених на підставі Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджених наказом Держбуду України №37 від 19.02.2002 року.

Відповідно до пункту 3.9 Договору за використану воду та скидання стоків понад встановлені ліміти, оплата проводиться у відповідності до п. 9.5 та п. 21.1 «Правил»у п’ятикратному розмірі діючих тарифів.

Згідно пункту 3.5 Договору Абонент розраховується за надані послуги у порядку встановленому чинним законодавством протягом трьох банківських днів з дня подання Постачальником рахунку.

Договір є безстроковим і діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

15.03.2010 Державною екологічною інспекцією в Черкаській області було проведено відбір проб зворотних (стічних) вод з метою лабораторного дослідження на предмет виявлення перевищення ГДК шкідливих речовин, у вихідному колодязі Звенигородської школи-інтернат, про що було складено акт відбору проб №19 від 15.03.2010.

У відповідності до Протоколу вимірювань показників складу та властивостей проб вод №19-03-10 від 22.03.2010, який складений на підставі акту відбору проб вод від 15.03.2010 №19 державною екологічною інспекцією у Черкаській області було виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у зворотніх водах школи-інтернату.

У відповідності до п. 3.6. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системі каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду України №37 від 19.02.2002, позивачем було проведено розрахунок по доочистці зворотних вод, скинутих відповідачем з перевищенням гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин, згідно якому вартість цих наданих послуг за січень, лютий, березень 2010 року становить 11076,25 грн. з ПДВ.

          Відповідачу було направлено рахунок №780 від 13.04.2010 на суму 11079,25 грн. за доочистку скинутих стоків з перевищенням ГДК, проте рахунок оплачений не був, тому позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості в судовому порядку.

          В силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі –ГК України) зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статей 193, 202 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.5 Договору сторони визначили, що Абонент розраховується за надані послуги у порядку встановленому чинним законодавством протягом трьох банківських днів з дня подання Постачальником рахунку. 14.04.2010 Позивач направив відповідачу рахунок, проте в порушення вказаних вимог Договору Абонент свої зобов’язання не виконав, за надані послуги не розрахувався.

Заперечення відповідача проти позову з мотивів, що контрольний зразок проб, який відбирався позивачем не був опломбований при представнику школи-інтернату, брався не з труб, а з колодязя, який був розколочений виконавцем, суд не приймає оскільки, за умовами Договору передбачено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг за звітний місяць Абонент зобов’язаний у п’ятиденний термін з дня подання Постачальником платіжних документів, направити повноважного представника з відповідними документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акта в цей же термін. При невиконання цієї умови дані Постачальника вважаються прийнятими Абонентом.

          Відповідно п.3 ст.3 ЦК України, однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Частина 1 статті 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

                    Щодо договору №13 від 20.05.2010, на який посилається відповідач, та який укладений між КП «Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради та Звенигородською загальноосвітньою школою-інтернат І-ІІІ ст. Звенигородської районної ради, то він укладений між сторонами лише 20.05.2010, а позивач просить стягнути заборгованість за надані послуги за період з січня по березень 2010 та виставленого рахунку від 14 квітня 2010 року, тобто на момент дії попереднього договору від 01.11.2005.

Оскільки, Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, не перерахував позивачу кошти в установлені договором строки, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 11079,25 грн. боргу є законною та обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, отже, підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 110,80 грн. витрат на оплату державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, –

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з Звенигородської загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ст.. Звенигородської районної ради Черкаської області (м. Звенигородка, вул.. Свердлова, буд. 17, код 04591512) на користь комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства звенигородської міської ради (м. Звенигородка, вул. Кримського, буд. 37, код 33679885) - 11079,25 грн. заборгованості, 110,80 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко

Повне рішення складено 01.10.10