log in
ENG
Єдиний державний реєстр судових рішень
УКРАЇНА
Романівський районний суд Житомирської області
290/1167/23
В И Р О К
Іменем України
14 листопада 2023 року смт. Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні на підготовчому провадженні в залі суду в смт. Романів кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки селища Биківка Романівського району Житомирської області, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_2 , з професійно-технічною освітою, непрацюючої, неодруженої, раніше не судимої,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України (далі КК України),-
В С Т А Н О В И В :
17 серпня 2023 року між обвинуваченою ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватості, в якій сформульовано обвинувачення та зазначено кримінальне правопорушення у вчинені якого обвинувачується особа, зокрема зазначено, що ОСОБА_4 , маючи на меті незаконне збагачення, шляхом вчинення протиправних дій, керуючись корисливим мотивом, знаходячись за місцем свого проживання по АДРЕСА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме державними коштами, які нараховуються у вигляді державної допомоги внутрішньо переміщеним особам, шляхом обману, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди державі в особі Міністерства соціальної політики України, з метою незаконного отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, механізм призначення та виплати, якої передбачений «Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20 березня 2022 року, з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме власного мобільного телефону, марки «Redmi Note 8 Т» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім картою НОМЕР_3 , у якому було установлено мобільний додаток Єдиного державного веб-порталу електронних послуг («Портал Дія») вирішила незаконно отримати статус внутрішньо переміщеної особи, для призначення та отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання.
Реалізуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, а саме державними коштами, які нараховуються у вигляді державної допомоги внутрішньо переміщеним особам, шляхом обману (шахрайство) з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме власного мобільного телефону марки «Redmi Note 8 Т» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім картою НОМЕР_3 , у якому було установлено мобільний додаток Єдиного державного веб-порталу електронних послуг («Портал Дія»), 26 квітня 2022 року о 7 годині 39 хвилини, перебуваючи за постійним місцем проживання по АДРЕСА_3 , на території, де не виникали обставини, визначені ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII від 20 жовтня 2014 року, не змінюючи адресу місця своєї реєстрації та фактичного проживання, за межі Житомирської області на постійне місце проживання не виїжджала, та в період з 24 лютого 2022 року по 26 квітня 2022 року не переміщувався з територій адміністративно-територіальних одиниць де проводилися активні бойові дії, достовірно знаючи, що вона не має права на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, з метою незаконного отримання такого статусу, особисто в електронній формі за допомогою засобу мобільного додатка «Порталу Дія», подала заяву про взяття її на облік, як внутрішньо переміщену особу, та заяву на призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Під час заповнення у електронній формі даних заяв, ОСОБА_4 внесла дані щодо адреси місця своєї реєстрації та фактичного проживання в АДРЕСА_3 у період до 26 квітня 2022 року, а також зазначила 26 квітня 2022 року, як дату свого переміщення із місця реєстрації з АДРЕСА_1 до місця проживання АДРЕСА_3 .
Дані дії ОСОБА_4 проводила з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації за допомогою мобільного додатку «Порталу Дія».
Того ж дня, ОСОБА_4 , а саме 26 квітня 2022 року о 7 годині 39 хвилини перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_3 , засобами «Порталу Дія» сформувала електронну довідку, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення та взяття на облік такої особи, після включення відомостей про особу до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, й на підтвердження його статусу незаконно отримала відповідну довідку переселенця №1805-5002429092 та статус внутрішньо переміщеної особи 29 квітня 2022 року, у зв`язку з чим її було безпідставно призначено та нараховано щомісячну допомогу внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання та в подальшому в період з 01 травня 2022 року по 26 червня 2022 року виплачено бюджетні кошти у вигляді державної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам в сумі 4 (чотири) тисячі гривень шляхом перерахування на картку AT КБ «ПриватБанк» на рахунок НОМЕР_4 , згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20 березня 2022 року, якими остання розпорядилася на власний розсуд, в результаті чого державі в особі Міністерства соціальної політики України завдано майнової шкоди на вищевказану суму.
Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за частиною 3 статті 190 КК України. Обвинувачена ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді 3 років позбавлення волі. При цьому, з урахуванням наявності обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину), та відсутності обтяжуючих покарання обставин сторони угоди вважають за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі положень статей 75, 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченій.
Розглядаючи в порядку, визначеному пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про винуватість суд виходить з наступного.
Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.
Частиною 2 статті 75 КК України визначено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити та призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачена та її захисник в судовому засіданні також просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачена беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 КК України в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнала себе винуватою, згідно із статтею 12 КК України є тяжким злочином.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє права обвинуваченого, визначені статтею 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені статтею 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені статтею 476 КПК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене з використанням електронно-обчислювальної техніки, тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 190 КК України, за якою належить призначити їй узгоджену сторонами угоди визнання винуватості міру покарання.
При цьому, враховуючи дані про особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, сприяння розкриттю злочину та відшкодування завданої шкоди), відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до переконання про можливість виправлення та перевиховання останньої без відбування покарання, і вважає за можливе звільнити її від відбування покарання з випробуванням, відповідно до статті 75 КК України, визначивши іспитовий строк в 1 рік та поклавши на неї обов`язки, передбачені частиною 1 статті 76 КК України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів - кошти в сумі 2868 грн.
З урахуванням положень статті 174 КПК України підлягає скасуванню арешт на майно, що був накладений відповідно до ухвали слідчого судді Любарського районного суду Житомирської області від 02 травня 2023 року.
Долю речових доказів після набрання вироком законної сили слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 100, 124, 174, 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Затвердити угоду про визнання винуватості від 17 серпня 2023 року, укладену між прокурором ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 КК України та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до положень статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.
На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, в сумі 2868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн.
Речовий доказ - мобільний телефон марки «Redmi Note 8 Т» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_5 , який передано на зберігання до кімнати речових доказів Відділення поліції № 1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_4 .
Арешт, що накладений на зазначений речовий доказ, відповідно до ухвали слідчого судді Любарського районного суду Житомирської області від 02 травня 2023 року - скасувати.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених частиною 4 статті 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_1
