Decision № 114657660, 02.11.2023, Odessa Circuit Administrative Court

Справа № 420/22721/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) та Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 00035323, місце знаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 9) за участю третьої особи Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646, місце знаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 30 серпня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) та Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 00035323, місце знаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 9) за участю третьої особи Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646, місце знаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6), в якій позивач просив:

1.Визнати протиправними, такими, що вчинені з перевищенням повноважень, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які полягають у застосуванні до пенсії по інвалідності, призначеної ОСОБА_1 на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , обмеження максимальним розміром, визначеним на власний розсуд сумою 27 991.14 гривні.

2.3обов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити поточну виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у повному обсязі, в розмірі, перерахованому з 01.12.2023 року на підставі Закону України Про державний бюджет України на 2022 рік (з надбавками): 48760.42 грн., без обмеження граничного розміру.

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати ОСОБА_1 заборгованість у розмірі незаконно недоплаченої пенсії за період 3 01.12.2022 по 01.08.2023 та з 01.08.2023 року по дату початку поточних виплат пенсії в перерахованому розмірі (з надбавками) 48760.42 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.

4.Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заборгованість з виплати пенсії за період з 01.12.2022 по 01.08.2023 року в розмірі 166154.24 гривні та виплатити ОСОБА_1 у спосіб перерахування на вказаний ним спеціальний рахунок в Ощадбанку (ІВАИ: иА223226690000026007300905964, ЄДРПОУ: 39696398. Отримувач: Благодійна Організація «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим». Призначення платежу: Благодійна пожертва військовослужбовцям) і надсилання стягувану документу про факт перерахування.

5.Визнати протиправними, такими, що вчинені з порушенням вимог п.З та підпунктів 4, 6 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року № 280, дії Пенсійного фонду України, які полягають у фактичній підтримці застосування до пенсії, призначеної ОСОБА_1 на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , обмеження максимальним розміром, визначеним на власний розсуд Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, та у вжитті неналежних заходів для забезпечення реалізації державної політики з питань пенсійного забезпечення за скаргою від 29.03.2023 року ОСОБА_1 Про невідкладне припинення неконституційних та безпідставних дій ГУ ПФ, спрямованих на обмеження військової пенсії.

6.Зобов`язати Пенсійного фонду України вжити належних заходів щодо забезпечення організації і контролю за додержанням вимог законодавства при реалізації державної політики з питань пенсійного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, своєчасної та у повному обсязі виплати пенсій та припинення протиправних дій щодо виплати в неповному обсязі пенсії, призначеної ОСОБА_1 на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб "

7.Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення перерахованого без обмеження граничного розміру пенсії ОСОБА_1 за один місяць та, враховуючи предмет позову у даній справі та ухиляння Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від негайного виконання попередніх судових рішень, винесених на користь ОСОБА_1 , встановити судовий контроль виконання цього рішення суду.

Ухвалою від 04 вересня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Також цією ухвалою зобов`язано відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду належним чином засвідчену копію паперової/електронної пенсійної справи позивача в частині, що стосується спірного питання, а також, надати уточнений розрахунок заборгованості (доплати) недоплаченої позивачу частини пенсії за період з 01.12.2022 року по 01.08.2023 року.

Позов обґрунтовано тим, що позивач перебуває на пенсійному забезпеченні в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та йому призначено пенсію по інвалідності на підставі ст. 23 Закону № 2262-ХІІ.

Позивач зазначає, що відповідач порушує його конституційне право на своєчасне та у повному обсязі отримання пенсії у розмірі без обмеження максимальним розміром.

Так, позивач зазначив, що 28 березня 2023 року відповідач здійснив перерахунок його пенсії з 01.12.2022 року у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 2027 грн до 2093 грн та в підсумку зафіксовано розмір пенсії 48760,42 грн, разом до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії 27991,14 грн.

Таким чином, на думку позивача, відбувається щомісячна недоплата позивачу 42,6 % державної пенсії, сума якої станом на 01.08.2023 вже становила 166154,24 грн.

Позивач зазначив, що він звертався до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявами про відновлення його права, але його заяви залишались без задоволення.

Позивач не погоджується з такими діями відповідача та вважає, що таке обмеження пенсії максимальним розміром не відповідає Конституції України та порушує право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення.

Так, позивач зазначив, що рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року визнано таким, що не відповідають Конституції України положення ч.7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було встановлено обмеження пенсії максимальним розміром.

Таким чином, положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення є неконституційними та з 20.12.2016 року втратили чинність.

При цьому позивач звертає увагу, що положення ст. 2 Закону № 3668-УІ дублюють зміст ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, тому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах не повинна бути надана перевагу найменш сприятливому для позивача підходу, і підлягають застосуванню саме норми Закону № 2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року у справі № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-УІ.

Також позивач звертає увагу, що специфіка нової пенсійної заборгованості, яка входить до предмету цього позову полягає в тому, що заборгованість виникає за певних правових підстав, тобто через колізію між Законом № 2262 з урахуванням рішення КСУ від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та № 3668-УІ у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців, та нова пенсійна заборгованість запроваджується відповідачем свавільно, виникає внаслідок невиплати перерахованого розміру пенсії.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету Головного управління ПФУ в Одеській області, Пенсійного фонду України та Державної казначейської служби України, що підтверджено довідками про доставку електронного листа від 05 вересня 2023 року.

До суду 13 вересня 2023 року від відповідача Пенсійного фонду України надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕП/36596/23), відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що відповідно до пп. 7 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, головні управління відповідно до покладених завдань здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб?.

Отже, функції з виплати пенсій є дискреційними повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України.

П. 9, 13 Порядку № 1279 виплата і доставка пенсій, грошової допомоги проводиться за відомостями на виплату пенсій, грошової допомоги. Уповноважені органи, якими є головні управління Пенсійного фонду України в області, м. Києві, передають виплатні та звітні документи представникам уповноваженої організації у порядку, визначеному в договорі, або надсилають поштовими відправленнями. Пунктом 2 Порядку № 1279 встановлено, що уповноваженою організацією є організація, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України та згідно із законодавством має право надавати такі послуги.

Таким чином представник відповідача зазначив, що твердження Позивача щодо недотримання Пенсійним фондом України п. 3, п. 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (далі Положення № 280), та вчинення дій, які, на думку Позивача, полягають у виплаті йому пенсії у неналежному розмірі, є необґрунтованими.

Також представник відповідача звертає увагу, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту своїх прав шляхом спонукання Фонд вчинити заходів підвідомчим йому територіальним управлінням, яке є окремою юридичною особою публічного права.

Представник відповідача звертає увагу, що статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (далі Закон № 3668) (зі змінами) визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону № 2262, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи зазначене, представник відповідача вважає, що розміри пенсій, обчислених з 01.10.2011 за нормами Закону № 2262, не могли перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Представник відповідача зазначив, що позивачем у зверненні від 28.03.2023, що надійшло до Пенсійного фонду України, порушено питання виконання Головним управлінням рішень судів у справах № 420/5682/21, № 420/26298/21, № 420/14844/21 та, зокрема, Позивач просив Фонд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинити дії по їх виконанню. Відповідно до ст. 124 Конституції делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Звернення Позивача було розглянуто Фондом, у межах повноважень, та листом Пенсійного фонду України від 25.04.2023 № 16240-15160/Х-03/8-2800/23, з урахуванням вищенаведеного, надана відповідь з питань пенсійного забезпечення Позивача, зокрема, обчисленого на виконання рішень судів.

Таким чином, представник відповідача зазначає, що прав позивача не було порушено відповідачем.

До суду 19 вересня 2023 року (вхід. № ЕП/37513) від відповідача Головного управління ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечував проти задоволення позову та зазначив, що виплата нарахованої доплати пенсії по справі № 420/8543/20 в сумі 10051,93 грн, по справі № 420/5682/21 в сумі 83344,92 грн та № 420/26298/21 в сумі 323952,17 грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України. Інформація про виконання рішень у справах № 420/8543/20, № 420/5682/21 та № 420/26298/21 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень.

На теперішній час бюджет Головного управління, передбачений на 2023 рік для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, вичерпано.

Враховуючи вищезазначене, погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Також представник відповідача зазначив, що згідно із ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», максимальний розмір пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2022 по справі № 420/26298/21 Позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2020 без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії визначений на зазначену дату, тобто розмір пенсії Позивача становить 27991,14 грн.

Також представник відповідача звертає увагу суду, що перерахунок пенсії на підставі постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2022 по справі № 420/14844/21 проведено за період з 17.02.2021 по 31.10.2022, але доплата пенсії відсутня, оскільки вона врахована при виконанні перерахунку пенсії за рішенням суду від 19.04.2022 по справі № 420/26298/21, відповідно до якого проведено перерахунок пенсії з 31.01.2020 по 31.10.2022 без обмеження максимальним розміром. Розмір пенсії Позивача на 01.01.2023 становить 27991,14 грн.

Також представник відповідача заперечує щодо негайного виконання ва межах стягнення пенсії за один місяць, оскільки звернення до негайного виконання рішення суду не може бути реалізоване в порядку п.1 ч. 1 ст. 371 КАС України, оскільки, в даному випадку, суд в межах ст. 245 КАС України може зобов`язати вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій, однак не прийняти рішення про стягнення з Головного управління певних сум.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив Головного управління ПФУ в Одеській області (вхід. № ЕП/38591/23 від 26.09.2023), відповідно до якої позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що перерахунок пенсії з 01.12.2022 року здійснений позивачу не на виконання рішення суду, а на виконання закону.

До суду на виконання ухвали суду від відповідача Головного управління ПФУ в Одеській області надійшов лист (вхід. № ЕП/43237/23 від 27.10.2023 та вхід.№ 37314/23 від 30.10.2023) про те, що пенсійна справа позивача на час воєнного стану знаходиться на зберіганні за межами Одеської області та за період з 01.12.2022 по 01.08.2023 року Головне управління надає перерахунку з підсистеми Інформаційні Системи (ІКІС) Пенсійного фонду України і повідомляє, що заборгованість у позивача за період з 01.12.2022 року по 01.08.2023 відсутня, а тому можливості надати дані про заборгованість у Головного управління не має.

У свою чергу позивачем подано клопотання про дослідження доказів та встановлення обставин, які мають важливе значення для справи (вхід. № 37261/23 від 30.10.2023 та вхід. № ЕП/43398/23 від 31.10.2023).

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджено посвідченням Серія НОМЕР_2 від 28.02.2019 року, та є особою з інвалідністю 2 групи інвалідом війни, що підтверджено посвідченням серія НОМЕР_3 .

Сторони не заперечують, що позивачу призначено пенсію по інвалідності на підставі Закону № 2262-ХІІ.

Так, матеріалами справи підтверджено, що на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» позивачу з 01 грудня 2022 відповідачем Головним управління ПФУ в Одеській області здійснено перерахунок пенсії та підсумок пенсії (з надбавками) 48760, 42 грн, проте до виплати з урахуванням максимального розміру 27991,14 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звертався до відповідача - Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про поновлення порушеного його права, але така заява були залишена без задоволення, з посиланням на те, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2022 по справі № 420/26298/21 було установлено з 01.02.2020 провести перерахунок позивачу без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії визначений на зазначену дату та становить 27991,14 грн.

Також матеріалами справи підтверджено, що позивач звертався із заявою до Пенсійного фонду України, але листом від 25.04.2023 року № 16240-15160/Х-03-2800/23 було повідомлено, що судові рішення виконуються органами пенсійного фонду в межах повноважень.

Відповідно до наданого відповідачем перерахунку пенсії позивача з 01 березня 2023 року та з 01 квітня 2023 року суд встановив, що підсумок пенсії (з надбавками) становить 50260,42 грн, проте до виплати 27991,14 грн.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Положення ст. 43 Закону №2262-ХІІ свого часу були доповнені згідно зпп. 4 п. 29 розд. II Закону України від 28.12.2007 №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» новою частиною наступного змісту: «Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зазначене положення в цілому було визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008.

В подальшому, відповідно до п. 8 ч. 6 розд. ІІ Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ, частину п`яту ст. 43 Закону №2262-ХІІ було викладено у такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

Згідно з ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Проте рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII зі змінами, а саме: ч. 7 ст. 43 вказаного Закону, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, починаючи з 20.12.2016 року ч. 7 ст. 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вважається такою, що відсутня в зазначеному Законі.

Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Тобто, протягом 2017 року ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17 та від 12.03.2019 у справі №522/3049/17.

Відповідачем не заперечується, що на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» позивачу з 01 грудня 2022 відповідачем Головним управління ПФУ в Одеській області здійснено перерахунок пенсії та підсумок пенсії (з надбавками) 48760, 42 грн, проте до виплати з урахуванням максимального розміру 27991,14 грн.

Суд не погоджується з такими діями відповідача, з огляду на таке.

Відповідно до статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно з ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» № 2136-VIII від 13.07.2017 передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідно до ст. 97 Закону України «Про Конституційний Суд України», суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов`язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, починаючи з 20.12.2016 року ч. 7 ст. 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вважається такою, що відсутня в зазначеному Законі.

Проте, залишалась чинною норма ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, яка дублює положення ч. 7 ст. 43 Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та робиться посилання на дію цієї статті, в тому числі на призначені пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІІ.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України «Про чинність Закону України «Про Рахункову палату», офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 150 Конституції України, а також ч. 2 ст. 70 Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) від 14 грудня 2000 року (справа № 1-31/2000) визначено, що рішення КСУ мають пряму дію.

Таким чином, аналіз норм розділу ХІІ Конституції України («Конституційний Суд України») та Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» дає підстави дійти висновку про те, що рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ.

Враховуючи наведене, з урахуванням того, що рішення Конституційного Суду від 20.12.2016 № 7-рп/2016 ухвалено пізніше Закону №3668-VI, суд дійшов висновку, що рішення Конституційного Суду від 20.12.2016 № 7-рп/2016 має пряму дію в часі та має застосовуватися до спірних правовідносин, які виникли після його ухвалення.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового актаКонституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 року № 7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини цього Рішення Конституційного Суду України приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами втратили чинність з 13 квітня 2023 року.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах належать застосуванню норми ч. 7 ст. 43 Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням рішення Конституційного Суду від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яке має пряму дію, а тому відповідач допустив протиправні дії щодо обмеження позивачу розміру пенсії максимальним розміром з 01.12.2022 року при перерахунку пенсії на виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та з 01 березня 2023 року на Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (з 01.12.2022), а тому суд вважає, що позовні вимоги: визнати протиправними, такими, що вчинені з перевищенням повноважень, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які полягають у застосуванні до пенсії по інвалідності, призначеної ОСОБА_1 на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , обмеження максимальним розміром, визначеним на власний розсуд сумою 27 991.14 гривні; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити поточну виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у повному обсязі, в розмірі, перерахованому з 01.12.2023 року на підставі Закону України Про державний бюджет України на 2022 рік (з надбавками): 48760.42 грн., без обмеження граничного розміру; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати ОСОБА_1 заборгованість у розмірі незаконно недоплаченої пенсії за період 3 01.12.2022 по 01.08.2023 та з 01.08.2023 року по дату початку поточних виплат пенсії в перерахованому розмірі (з надбавками) 48760.42 грн., з урахуванням раніше виплачених сум, є правомірними та належать задоволенню шляхом визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.12.2022 року при здійсненні перерахунку на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (з 01.12.2022) та з 01 березня 2023 року при здійсненні перерахунку на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (з 01.12.2022) з урахуванням індексації ОСНП 2022 та ОСНП 2023 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з 01.12.2022 року на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (з 01.12.2022) та з 01 березня 2023 року на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (з 01.12.2022) з урахуванням індексації ОСНП 2022 та ОСНП 2023, з урахуванням здійснених виплат.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджено нарахування пенсійним органом з 01 березня 2023 року пенсії з урахуванням індексації ОСНП 2022 та ОСНП 2023 та надбавками в розмірі 50260,42 грн, а до виплати 27991, 14 грн із застосуванням максимального розміру пенсії, керуючись ст. 9 КАС України, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити їх у вищезазначений судом спосіб.

Стосовно позовних вимог - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заборгованість з виплати пенсії за період з 01.12.2022 по 01.08.2023 року в розмірі 166154.24 гривні та виплатити ОСОБА_1 у спосіб перерахування на вказаний ним спеціальний рахунок в Ощадбанку (ІВАИ: иА223226690000026007300905964, ЄДРПОУ: 39696398. Отримувач: Благодійна Організація «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим». Призначення платежу: Благодійна пожертва військовослужбовцям) і надсилання стягувану документу про факт перерахування, суд зазначає, що ці позовні вимоги не належать задоволенню, оскільки позивачу ще не нарахована заборгованість з пенсійних виплат, а тому такі вимоги на час розгляду та вирішення справи є безпідставними.

Також не належать задоволенню позовні вимоги - визнати протиправними, такими, що вчинені з порушенням вимог п. 3 та підпунктів 4, 6 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року № 280, дії Пенсійного фонду України, які полягають у фактичній підтримці застосування до пенсії, призначеної ОСОБА_1 на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , обмеження максимальним розміром, визначеним на власний розсуд Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, та у вжитті неналежних заходів для забезпечення реалізації державної політики з питань пенсійного забезпечення за скаргою від 29.03.2023 року ОСОБА_1 Про невідкладне припинення неконституційних та безпідставних дій ГУ ПФ, спрямованих на обмеження військової пенсії» та зобов`язати Пенсійного фонду України вжити належних заходів щодо забезпечення організації і контролю за додержанням вимог законодавства при реалізації державної політики з питань пенсійного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, своєчасної та у повному обсязі виплати пенсій та припинення протиправних дій щодо виплати в неповному обсязі пенсії, призначеної ОСОБА_1 на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб ", оскільки як було зазначено відповідачем Пенсійним фондом України, що відповідно до пп. 7 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, головні управління відповідно до покладених завдань здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб?, та відповідно до п. 9, 13 Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку,затвердженого постановою КМУ № 1279 від 16.12.2020 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», виплата і доставка пенсій, грошової допомоги проводиться за відомостями на виплату пенсій, грошової допомоги, уповноважені органи, якими є головні управління Пенсійного фонду України в області, м. Києві, передають виплатні та звітні документи представникам уповноваженої організації у порядку, визначеному в договорі, або надсилають поштовими відправленнями. Пунктом 2 Порядку № 1279 встановлено, що уповноваженою організацією є організація, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України та згідно із законодавством має право надавати такі послуги,уповноважений орган - головне управління Пенсійного фонду України в області, м. Києві, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації, виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центр з нарахування та здійснення соціальних виплат.

За таких обставин наведені повноваження виконуються безпосередньо Головним управлінням ПФУ в Одеській області та на Пенсійний фонд України не покладаються, що виключає задоволення цих позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідачі, заперечуючи проти позову частковоне довели, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх дій, тому позовні вимоги належать задоволенню частково.

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, жодні судові витрати не належать стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно до частини задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що судові витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать відшкодуванню відповідачу за рахунок державного бюджету.

Стосовно клопотання позивача - допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення перерахованого без обмеження граничного розміру пенсії ОСОБА_1 за один місяць та, враховуючи предмет позову у даній справі та ухиляння Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від негайного виконання попередніх судових рішень, винесених на користь ОСОБА_1 , встановити судовий контроль виконання цього рішення суду, суд зазначає таке.

Приписами ч. 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

Однак, суд звертає увагу, що присуджений позивачу розмір пенсії ще не нарахований, що виключає застосування вказаної норми кодексу до спірних правовідносин, а тому у задоволенні цього клопотання слід відмовити.

Стосовно встановлення судового контролю суд зазначає, що це клопотання також не належить задоволенню, з таких підстав.

Частиною 2 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи те, що зазначена норма не є імперативною та позивачем не надано доказів того, що рішення саме по цій справі не буде виконане відповідачем добровільно та без поважних причин, суд вважає, що клопотання не належить задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) та Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 00035323, місце знаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 9) за участю третьої особи Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646, місце знаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) максимальним розміром з 01.12.2022 року при здійсненні перерахунку на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (з 01.12.2022) та з 01 березня 2023 року при здійсненні перерахунку на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (з 01.12.2022) з урахуванням індексації ОСНП 2022 та ОСНП 2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) без обмеження максимальним розміром з 01.12.2022 року на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (з 01.12.2022) та з 01 березня 2023 року на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (з 01.12.2022) з урахуванням індексації ОСНП 2022 та ОСНП 2023, з урахуванням здійснених виплат.

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко