Decision № 10922034, 18.08.2010, Commercial Court of Kharkiv Oblast

Approval Date
18.08.2010
Case No.
63/239-10
Document №
10922034
Form of court proceedings
Economic
Companies listed in the text of the court document
State Coat of Arms of Ukraine

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2010 р. Справа № 63/239-10

вх. № 7051/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Вострікова О.В., довіреність № 170 від "16" серпня 2010 р.; відповідача - Коваль В.М., довіреність від 12.08.2010 року,

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Югполіграфматеріали", м. Херсон

до Приватного акціонерного товариства "КGS&Co",с. Малинівка

про стягнення 19824,42 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 19824,42 грн. заборгованості, з яких: 18834,02 грн. основний борг, 851,92 грн. пеня, 124,66 грн. 3% річних, 13,82 грн. інфляційні, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору № 47/2010, укладеного між сторонами 01.03.2010 року. Позов обґрунтований статтями 625 ЦК України. судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

18.08.2010 року до господарського суду від позивача надійшла заява в якій він вказує на те, що відповідачем, відповідно сплачена основна сума заборгованості у розмірі 18834,02 грн. на підтвердження чого надав копії платіжних доручень. У зв'язку зі сплатою відповідачем основної заборгованості позивач зробив перерахунок пені, 3% річних та інфляційних та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 760,64 грн., три відсотки річних у розмірі 95,52 грн., інфляційних в розмірі 13,82 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

Суд, дослідивши заяву, вислухавши представника позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (зі змінами та доповненнями відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI), позивач має право до початку розгляду справи по суті змінити підставу або предмет позову, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

18.08.2010 року до господарського суду від відповідача надійшло відзив на позовну заяву, в якому він вказує на те, що сума основного боргу ним сплачена в повному обсязі проти нарахування та стягнення пені, річних та інфляційних заперечує.

Суд, дослідивши наданий відзив та додані до нього документи, долучає його до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі, з урахуванням наданих уточнень.

В судовому засіданні представник відповідача проти стягнення штрафних санкцій заперечує.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

01.03.2010 року між сторонами був укладений договір № 47/2010, на виконання умов якого позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 59155,48 грн.

Факт поставки підтверджується доданими до матеріалів справи та дослідженими судом копіями довіреностей на отримання товару та копіями видаткових накладних (аркуші справи 26-58).

Відповідно до пункту 4.3 договору оплата за поставлений товар здійснюється на протязі 14 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Проте, відповідач своєчасно та в повному обсязі за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 18834,02 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В судовому засіданні представником відповідача до суду надані платіжні доручення № 1372 від 29.07.2010 року та № 1445 від 10.08.2010 року про сплату основної заборгованості у розмірі 18834,02 грн.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 18834,02 грн. основної заборгованості.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 760,64 грн. пені, 95,52 грн. трьох відсотків річних та 13,82 грн. інфляційних.

Відповідно до пункту 6.2 договору, в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар відповідач сплачує на вимогу позивача пеню за кожний день затримки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла на момент прострочення) від суми боргу та відповідно до вимог ст. 625 ЦК України за прострочку виконання грошового зобов'язання сплачує індекс інфляції та 3% річних.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Таким чином, поняття штрафних санкцій є більш широким, ніж поняття неустойки, і включає в себе також адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Оскільки ГК України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у ЦК України.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

За статтями 1 та 3 вказаного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказані норми є імперативними, стягнення неустойки (пені) у разі прострочення грошового зобов’язання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з наданого розрахунку, пеня нарахована з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, але арифметично обчислена не вірно, тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені та задовольняє їх у розмірі 329,02 грн..

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 13,82 грн. інфляційних та 95,52 грн. трьох відсотків річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі слід покласти на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, 173, 174, 232, 343 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 18834,02 грн.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "KGS&Co" (63525, Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Олімпійська, 5, р/р 26008001080033 у ПАТ КБ "УФС", МФО 377777, код ЄДРПОУ 35200503) на користь Приватного підприємства "Югполіграфматеріали" (73013, м. херсон, вул. 40 років Жовтня, 31, р/р 2600545287 в ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Херсон, МФО 380805, код ЄДРПОУ 33930159) - 329,02 грн. пені, 95,52 грн. трьох відсотків річних, 13,82 інфляційних, 79,98 грн. державного мита та 95,21 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Суддя

Повний текст рішення складений та підписаний 21 серпня 2010 року

Часті запитання

Який тип судового документу № 10922034 ?

Документ № 10922034 це Decision

Яка дата ухвалення судового документу № 10922034 ?

Дата ухвалення - 18.08.2010

Яка форма судочинства по судовому документу № 10922034 ?

Форма судочинства - Economic

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 10922034 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Statistics about the court decision No. 10922034, Commercial Court of Kharkiv Oblast

The court decision No. 10922034, Commercial Court of Kharkiv Oblast was adopted on 18.08.2010. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data easily.

The court decision No. 10922034 refers to case No. 63/239-10

This decision relates to case No. 63/239-10. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment:


Our system allows searching by various criteria, such as region or court name. In addition, detailed customisation in the personal account is possible, which significantly speeds up the process of searching for information. That allows you to efficiently save time when obtaining the necessary information from the register of court decisions and other official sources.

Previous document : 10922031
Next document : 10922035