Decision № 103452458, 21.02.2022, Odessa Circuit Administrative Court

Approval Date
21.02.2022
Case No.
420/21438/21
Document №
103452458
Form of legal proceedings
Administrative
State Coat of Arms of Ukraine

Справа № 420/21438/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОАД-ТЕХ» (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 76, офіс 2) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОАД-ТЕХ» до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА 500500/2021/200135/2 від 12.10.2021 року.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем ввезено на митну територію України товар та подано до Одеської митниці Держмитслужби для митного оформлення декларацію № UA500500/2021/217242 від 08.10.2021 року. Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості. Разом із митною декларацією для підтвердження заявленої митної вартості, декларантом подано документи. Однак, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UА500500/2021/200135/2 від 12.10.2021 року.

Позивач, вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2021/200135/2 від 12.10.2021 є необґрунтованим та протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

14.12.2021 року за вх. № ЕП/35945/21 від Одеської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № UA500500/2021/217242 від 08.10.2021 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) в інвойсі № ІНR2021000000024 від. 01.10.2021 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір ( контракт) від. 16.09.2021 № NBLТ0921; 3) до митного оформлення надано рахунок від 08.10.2021 року № UA-4391095 в яких не зазначено умови поставки товару згідно Інкотермс та не зазначено щодо якого шляху перевезення стосується експедиторська винагорода. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до митниці разом з митною декларацією містилися розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов Митного кодексу України, зазначені обставини стали підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів та зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

16.12.2021 року за вх. №ЕП/36390/21 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заяви чи клопотання від сторін.

14.12.2021 року за вх. №ЕП/35934/21 від представника Одеської митниці Держмитслужби надійшло клопотання про участі у справі в режимі відеоконференції.

14.12.2021 року за вх. №ЕП/35983/21 від представника позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

16.12.2021 року за вх. №ЕП/36388/21 від представника позивача надійшло клопотання про заміну первісного відповідача по справі Одеську митницю Держмитслужби, на його правонаступника Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби (ЄДРПОУ ВП44005631), в зв`язку із реорганізацією Одеської митниці Держмитслужби.

16.12.2021 року за вх. №ЕП/36389/21 від представника позивача надійшло клопотання про участі у справі в режимі відеоконференції.

04.02.2022 року за вх. №ЕП/4092/22 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Процесуальні дії вчинені судом.

Ухвалою суду від 23.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено підготовче засідання на 14.12.2021 року о 12:00 год.

14.12.2021 року протокольною ухвалою суду відкладено розгляд справи на 17.01.2022 року об 11.00 год.

Ухвалою суду від 22.12.2021 року допущено участь сторін по справі в судовому засіданні в режимі відеоконференції щодо розгляду адміністративної справи № 420/21438/21 з використанням власних технічних засобів за допомогою ПЗ ЕаsуСоn та призначено проведення судового засідання для розгляду справи в режимі відеоконференції на 17.01.2022 року об 11.00 год.

17.01.2022 року протокольною ухвалою суду замінено первісного відповідача по справі Одеську митницю Держмитслужби, на його правонаступника Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби (ЄДРПОУ ВП 44005631) та закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.02.2022 року об 11.00 год.

10.02.2022 року вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно ч.1 ст.205 КАСУ неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.9 ст.205 КАСУ якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОАД-ТЕХ» (далі – ТОВ «ЛОАД-ТЕХ»), код ЄДРПОУ 38935167, дата запису: 14.10.2013 року, номер запису: 15561020000047672 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює наступні види діяльності по КВЕД:

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний)

13.96 Виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення

46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами

46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту

77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами

47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах

32.99 Виробництво іншої продукції, н.в.і.у.

33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устатковання.

16.09.2021 року між ТОВ «ЛОАД-ТЕХ» (Покупець) та компанією Nadir Bas (Продавець) укладено контракт № NBLT0921, відповідно до якого продавець зобов`язується продати і поставити Покупцеві продукцію власного виробництва, іменовану падалі «Товар», а Покупець згоден прийняти і оплатити Товари, що наводяться у міру потреби в окремих Специфікаціях, згідно із зазначеними в них даних, відповідно до умов даного Контракту.

Відповідно до п.2 контракту ціна на Товар встановлюються в доларах США і вказані в специфікації на кожну поставку до цього Контракту. Ціни за цим Контрактом тверді і не підлягають зміні протягом терміну дії цього Контракту.

Загальна сума Контракту складається з сум кожної фактичної поставки за даним Контрактом.

Згідно п. 3 контракту оплата Товару повинна бути проведена в доларах США. Оплата за даним Контрактом проводиться в наступному порядку (п.3.3.1): оплата в розмірі 100% загальної вартості товару по специфікації здійснюється протягом 10 календарних днів від дати отримання продукції покупцем (дати оформленої вантажної митної декларації).

Відповідно до п.4. Контракту відвантаження товару Продавець виконує протягом 10 (десяти) днів після отримання підтвердження від Покупця. Датою відвантаження вважається дата штемпеля на товаросупровідних документах, тобто дата передачі Товару перевізнику Відвантаження здійснюється на умовах INCOTERMS 2000 на відповідність Специфікаціям до Контракту

Відповідно до укладеної Специфікації №1 від 16 вересня 2021 року, загальна сума поставки товару (ланцюги коротколанкові та ланцюги довголанкові) склала 23 224,50 доларів США. Поставка товару здійснюється на умовах FCA. Оплата здійснюється на умовах контракту № NBLT0921 від 16.09.2021 року.

Для здійснення митного оформлення поставлених товарів відповідно до Контракту № NBLT0921 від 16.09.2021року декларантом позивача подало до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію форми № UA500500/2021/217242 від 08.10.2021 року. Митну вартість товарів позивач визначив за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів декларант подав до Митниці:

- декларація митної вартості від 08.10.2021р.;

- пакувальний лист від 01.10.2021р.;

- зовнішньоекономічний контракт № NBLT0921 від 16.09.2021 р.;

- специфікація від 16.09.2021р. до контракту № NBLT0921;

- проформа (інвойс) № 160021 від 16.09.2021р.;

- рахунок-фактура (інвойс) №IHR2021000000024 від 01.10.2021р.;

- міжнародна товаротранспортна накладна CMR від 02.10.2021р.;

- договір на транспортно-експедиційні послуги з ТОВ «АУРІГА ЛТД» №040919-04 від 04.09.2019р.;

- рахунок фактура ТОВ «АУРІГА ЛТД» № UA -4391095 від 08.10.2021 р.;

- Договір доручення №15121 від 15.01.2021 з брокером ФОН Кобзар.

За результатами перевірки документів позивача було повідомлено Митницею, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) в інвойсі № ІНR2021000000024 від. 01.10.2021 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір ( контракт) від 16.09.2021 № NBLТ0921;

3) до митного оформлення надано рахунок від 08.10.2021 року № UA-4391095 в яких не зазначено умови поставки товару згідно Інкотермс та не зазначено щодо якого шляху перевезення стосується експедиторська винагорода.

Разом з тим, митниця керуючись п.3 ст.53 МК України запропонувала Товариству надати протягом 10 календарних днів такі додаткові документи, а саме: копію митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації фірми-виробника товару.

Листом від 12.10.2021 року представником позивача - декларантом додатково було надано до Одеської митниці наступні документи:

- висновок щодо вартісної експертизи товару, підготовлений ДП «Державним інформаційно-аналітичним центром моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 11.10.2021р., за № 123/336, згідно якого вбачається, що рівень цін зазначених у специфікації №1 від 16.09.2021р. відповідають ціновій політиці компанії виробника, та не суперечать кон`юнктурі ринку;

- платіжне доручення №1 від 11.10.2021р. на загальну суму 86 905,20 грн. з ПДВ про сплату коштів експедитору ТОВ "АУРІГА ЛТД";

- актуальний прайс-лист заводу виробника Nadir Bas з найменуванням та вартістю відповідно до переліку товару які підлягає розмитненню;

- лист декларанта б/н від 12.10.2021р.;

- лист позивача №435-10 від 11.10.2021р.

12.10.2021 року Митниця рішенням № UА500500/2021/200135/2 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товарів, у якому вказала про неможливість визнання заявленої позивачем митної вартості товару за ціною Договору та самостійно обрала резервний метод визначення митної вартості.

Також, Митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UА500500/2021/00716 від 12.10.2021 року.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, Митним кодексом України передбачено та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно зі ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Висновки суду.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Водночас, витребовувати контролюючий орган має лише ті документи, які уможливлюють пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зокрема, як встановлено судом, та зазначено вище, під час перевірки Одеською митницею Державної митної служби наданих ТОВ «ЛОАД-ТЕХ» для підтвердження митної вартості товару, документів, фахівцями контролюючого органу встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів.

Так, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між даними відомостями не можуть бути підставою обґрунтування наявності розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №803/3649/15.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 року у справі №809/1884/16.

Обґрунтовуючи виникнення сумніву щодо заявленої позивачем митної вартості товару, як підстави для витребування додаткових документів, відповідач зазначив:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) в інвойсі № ІНR2021000000024 від. 01.10.2021 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір ( контракт) від 16.09.2021 № NBLТ0921;

3) до митного оформлення надано рахунок від 08.10.2021 року № UA-4391095 в яких не зазначено умови поставки товару згідно Інкотермс та не зазначено щодо якого шляху перевезення стосується експедиторська винагорода.

Так, згідно пп. «в» п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Суд зазначає, що заявлені декларантом витрати на упаковку та робіт пов`язаних з пакуванням до складових митної вартості може мати місце лише у випадку, якщо такі витрати не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар. Відповідно вартість упаковки та робіт з пакування входить до вартості товару за Договором, у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару. Упаковка призначена виключно для цілей транспортування і збереження товару та не впливає на його ціну.

Таким чином, оскільки поставку товару здійснено у тарі Постачальника товару, судом встановлено, що її вартість входить до ціни товару. Тобто, у спірних правовідносинах вартість пакування не є витратами, котрі понесено покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару. Товар, який був поставлений за контрактом, є несипучим, тому не потребує додаткової упаковки, крім тари, в якій він перевозиться.

Також митними органом не зазначено яким чином вказані обставини не дають змоги визначити вартість оплаченого товару.

Щодо посилання відповідача на те, що в інвойсі № ІНR2021000000024 від. 01.10.2021 року відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) від 16.09.2021 року № NBLТ0921, відповідно до якого здійснюється поставка товару, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься проформа-інвойс № 160021 до Контракту № NBLТ0921 від 16.09.2021 року, в якому зазначено найменування товарних позицій, їх кількість, ціну, загальну вартість рахунку, що відповідає інформації наведеній у специфікації № 1 до контракту № NBLТ0921 та прайс листі.

Отже з наданих позивачем до митного оформлення документів вбачається, що інвойс № ІНR2021000000024 від 01.10.2021 року та проформа-інвойс № 160021 видані саме на поставку товару згідно зовнішньоекономічного контракту від 16.09.2021 року № NBLТ0921, та містить всі необхідні відомості про вартість та поставку товару.

Щодо тверджень відповідача про те, що до митного оформлення надано рахунок від 08.10.2021 року № UA-4391095 в яких не зазначено умови поставки товару згідно Інкотермс та не зазначено щодо якого шляху перевезення стосується експедиторська винагорода, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4.3.Контракту, відвантаження здійснюється на умовах INCOTERMS на відповідність Специфікаціям до Контракту.

Згідно із Специфікацією №1 від 16.09.2021 року до Контракту від 16.09.2021 № NBLТ0921, поставка товару здійснюється на умова FCA – Ізмір Туреччина, автотранспорт.

Згідно правил Інкотермс 2010 жодна зі сторін зовнішньоекономічного контракту не має зобов`язання з обов`язкового страхування, що виключає обов`язок та можливість надання відповідних документів.

У той же час, якщо за твердженням декларанта страхування не здійснювалось, а інших договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов`язаних з поставкою товару, митна вартість якого визначається, не укладалось, то декларант повинен підтвердити тільки ті витрати, які пов`язані з витратами, які фактично увійшли до митної вартості, адже відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так само декларант має підтвердити тільки ті витрати на доставку товару, які фактично понесені у відповідності до умов контракту та увійшли до митної вартості.

За змістом умов постачання FCA правил Інкотермс 2010 «Free Carrier» («Франко перевізник») означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, у власних приміщеннях або у іншому обумовленому пункті. Відповідно FCA від продавця вимагається виконання формальностей для вивезення, якщо такі застосовуються; це умови постачання, коли основну частину перевезення забезпечує покупець, при цьому, покупець самостійно обирає вид транспорту, сам організовує весь ланцюг доставки, укладає договори перевезення. Обов`язок продавця з постачання вважається виконаним, коли він постачає товар - після його митного оформлення у режимі експорту в обумовленому місті. Згідно умов FCA покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від поіменованого місця постачання.

Отже, враховуючи умови постачання FCA згідно Інкотермс 2010, позивачем було включено до митної вартості імпортованого товару витрати на його транспортування до місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5) та витрати на страхування цих товарів (пункт 7).

Враховуючи викладене, з огляду на визначені зовнішньоекономічним контрактом умови поставки, всі витрати із завантаження, пакування, транспортування та страхування товару вже є включеними продавцем у фактурну вартість товару, а тому додаткові витрати на страхування та транспортування товару до порту, згідно з вимогами частини десятої статті 58 МК України, Товариство не понесло. За таких обставин, вимоги Митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірними, а коригування митної вартості, заявленої Товариством, на цій підставі - необґрунтованим.

Суд зазначає, що твердження відповідача, наведені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, про те, що в наданих до митного оформлення документах позивача, які підтверджують митну вартість товарів, є розбіжності, а також, що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості є безпідставними, оскільки їх не підтверджено належними доказами, а тому вони є припущеннями.

Суд зазначає, що посилання Відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Одеською митницею Державної митної служби не надано належних доказів, що позивачем до митного органу не надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, внесено до декларації недостовірні чи неточні відомості, або надано документи, котрі містили розбіжності, що у свою чергу унеможливлювало б визначення митної вартості товару за ціною контракту.

При цьому, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відтак, враховуючи, що ТОВ «ЛОАД-ТЕХ» до Одеської митниці Державної митної служби за вказаним зовнішньоекономічним договором (контрактом) надано усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, котрі цілком достатні для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості не за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не є обґрунтованим, а тому суперечить основним принципам здійснення державної митної справи, визначеним статтею 8 Митного кодексу України, зокрема, законності, додержання прав, та охоронюваних законом інтересів осіб, та відповідно відсутності підстав для коригування митним органом митної вартості товару.

Відтак, беручи до уваги викладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОАД-ТЕХ» (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 76, офіс 2) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА 500500/2021/200135/2 від 12.10.2021 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОАД-ТЕХ» (код ЄДРПОУ 38935167) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631), сплачений судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Бутенко А.В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 103452458 ?

Документ № 103452458 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 103452458 ?

Дата ухвалення - 21.02.2022

Яка форма судочинства по судовому документу № 103452458 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 103452458 ?

В Odessa Circuit Administrative Court
Previous document : 103452457
Next document : 103452460