Decision № 102031190, 13.12.2021, Slovianskyi City-Raion Court of Donetsk Oblast

Провадження № 2/243/28/2021

Справа № 243/4839/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Ільяшевич О. В.,

за участю

секретаря судового засідання Перерви Д. В.,

Хміль О. М.,

Гакала Д. О.,

Артемчук С. О.,

Перепелиці А. В.,

Долженко В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов`янськ, Донецької області)за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тюльпан», обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа», акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі», публічне акціонерне товариство «Донецькоблгаз» в особі Слов`янського управління по газопостачанню та газифікації, та комунальне підприємство Слов`янської міської ради «АТП 052814» про встановлення порядку користування квартирою, поділ особових рахунків, стягнення суми боргу по сплаті комунальних платежів, -

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2019 року в провадження Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тюльпан», обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа», акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі», публічне акціонерне товариство «Донецькоблгаз» в особі Слов`янського управління по газопостачанню та газифікації, та комунальне підприємство Слов`янської міської ради «АТП 052814», про встановлення порядку користування квартирою, поділ особових рахунків, стягнення суми боргу по сплаті комунальних послуг. Свої позовні вимоги позивачі обґрунтували тим, що позивачам та відповідачам належить кожному на праві спільної часткової власності квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 1/5 частка квартири належала їх матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті спадкоємцями першої черги є позивач, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які, як діти спадкодавиці, прийняли спадщину, оскільки на момент смерті були зареєстровані та проживали з нею. ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_3 .. З серпня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не проживали в спірній квартирі, в ній проживали лише відповідачі. В 2014 році відповідачі виїхали з спірної квартири, залишивши після свого проживання значні борги з оплати комунальних послуг. В кінці 2014 року голова ОСББ «Тюльпан» повідомив позивачу, що квартиру можуть відключити від енергопостачання, газопостачання через борги, що в ній зламані двері та туди заходять сумнівні особи. Позивач власними силами полагодив двері, замінив вікна, вніс оплату за комунальні послуги. Відповідачі жодних витрат по утриманню квартири не несуть, договори з виконавцями послуг укладати не бажають. Позивачем ОСОБА_1 були сплачені кошти в рахунок погашення заборгованості по комунальних послугах. Так, ОСББ «Тюльпан» позивачем було сплачено 6107 грн. 07 коп. квартплати, в рахунок погашення заборгованості з надання послуг з водопостачання та водовідведення – 9754 грн. 08 коп., в рахунок оплати за вивіз сміття в сумі 814 грн. 00 коп., в рахунок оплати за теплопостачання в розмірі 3722 грн. 01 коп., на загальну суму 20397 грн. 16 коп.. В 2018 році відповідачі повернулися до квартири та бажають нею користуватися, однак така ж необхідність є у позивачів, проте в добровільному порядку визначити порядок користування квартирою, прийняття участі у витратах на утримання вказаної квартири, оплати житлово-комунальних послуг відповідачі відмовляються. Зважаючи, що кімнати є ізольованими, позивачі вважають за можливе визначити порядок користування квартирою, за яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділити в користування кімнату площею 19,1 м2, а відповідачам кімнату площею 13,6 м2, зважаючи, що спадкоємцями на 1/5 частку квартири є їх матір, та вони прийняли цю спадщину, оскільки на момент смерті спадкодавця проживали з нею, допоміжні приміщення квартири коридор, комору, ванну, туалет, кухню - залишити у спільному користуванні; розділити особові рахунки між співвласниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з оплати житлово- комунальних послуг та інших послуг за утримання квартири за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом укладання окремих договорів та розподілення плати за надання послуг з ОСББ «Тюльпан», на обслуговування приміщень з урахуванням встановленого порядку користування квартирою відповідно до часток якими користуються співвласники, з Обласним Комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» за встановленими тарифами відповідно до опалюваної площі приміщення, з урахуванням встановленого порядку користування квартирою співвласниками, Комунальному підприємству Слов`янської міської ради «Словміськводоканал», Комунальному підприємству «АТП 052814», Акціонерному товариству «ДТЕК Донецькі електромережі», ПАТ «Донецькоблгаз» в особі Слов`янського управління по газопостачанню та газифікації нараховувати плату за надані послуги за чисельністю зареєстрованих осіб, що проживають у квартирі пропорційно до їх часток, тобто кожному співвласнику у розмірі 1/4 частини всіх виставлених рахунків за місяць; стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 по 5099 грн. 29 коп. з кожної витрати понесені ним на оплату комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_2 ; стягнути з відповідачів понесені позивачем судові витрати.

11 червня 2019 року до Слов`янського міськрайонного суду надійшло заперечення на позовну заяву від ПАТ «Донецькоблгаз» в особі Слов`янського управління по газопостачанню та газифікації обгрунтоване тим, що Слов`янське УГГ заперечує проти задоволення позовних вимог про розділ особових рахунків зі споживання природного газу, виходячи з наступних підстав. ПАТ «Донецькоблгаз» у своїй діяльності керується Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП №2496 від 30 вересня 2015 року, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України (п. 3 розділ ІІІ Правил). Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. Постачальник - ПАТ «Донецькоблгаз» на власному сайті розмістив редакцію договору постачання природного газу, яка має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам. За п.10 р. Ш Правил за однією поштовою адресою укладається один договір постачання природного газу. У разі коли об`єкт побутового споживача перебуває у власності (користуванні) кількох осіб, укладається один договір з одним із співвласників (користувачів) за умови письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відмітка в заяві-приєднанні. Зазначає, що укладання окремих договорів з кожним із співвласником житла не передбачено чинним законодавством. На законодавчому рівні питання оплати за спожитий природний газ врегульовано двома нормативними актами:

у разі відсутності лічильника - за постановою КМУ № 619 08 червня 1996 року «Про норми споживання природного газу» нарахування плати здійснюється за кількістю осіб, зареєстрованих у даному приміщенні;

у разі наявності лічильника - відповідно до Закону «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» обсяг спожитого газу враховується приладом обліку, який встановлено за адресою позивача.

Розділ особових рахунків провадиться за умови наявності роздільних газових приладів та роздільного обліку споживання природного газу. За адресою позивача лічильник відсутній.

Оскільки за адресою сторін встановлено один газовий прилад - газову плитку - яка не піддається розділу, то така обставина тягне неможливість здійснення реального контролю за використання природного газу кожним мешканцем окремо (неможливо встановити персональний обсяг споживання природного газу сторонами у справі), тому розділити особовий рахунок не уявляється можливим. Позиція Слов`янського УГГ не перешкоджає сторонам у справі самостійно нараховувати та розподіляти плату за спожитий природний газ пропорційно до кількості мешканців, зареєстрованих у квартирі та вносити таку плату за однією/двома або за іншою кількістю квитанціями щомісяця. Таким чином, вимоги позивача до ПАТ «Донецькоблгаз» про зобов`язання розподілу особистих рахунків по сплаті за газ вважають безпідставними та невідповідними чинному законодавству, тому не підлягають задоволенню.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не прибули, до суду подано заяви про слухання справи за їх відсутності, позовні вимоги просили задовольнити у повному обсязі.

Представником позивача Поляцько О. Ю., яка діє на підставі ордера, серія: АА № 039689, від 10 травня 2019 року, та ордеру серії ДН № 121196 до суду подано заяву в якій вона просила суд судове засідання провести у її відсутності, та позовні вимоги задовільнити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 , яка діє на підставі ордера, серія: АА №045440, від 23 липня 2019 року, повідомлялись належним чином про місце, дату та час судового засідання, однак не з`явились, подали до суду заяви про слухання справи у їх відсутності, просили у позові відмовити.

Представники третіх осіб ОСББ «Тюльпан», ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Слов`янськтепломережа», АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», та ПАТ «Донецькоблгаз» в особі Слов`янського управління по газопостачанню та газифікації, будучи повідомленими про місце, дату та час судового засідання, не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи КП Слов`янської міської ради «АТП 052814», у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій розгляд справи просив проводити у його відсутності, рішення ухвалити на розсуд суду.

В ході розгляду справи судом було розв`язано заяви та клопотання сторін та прийнято процесуальні рішення.

Ухвалою суду від 16 травня 2019 року у справі прийнято до розгляду позовну заяву та відкрити загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 03 червня 2019 року клопотання представника позивача ОСОБА_6 про витребування доказів задоволено та витребувати з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про те за ким та на підставі яких правовстановлюючих документів зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 01 липня 2019 року клопотання представника позивача ОСОБА_6 про витребування доказів задоволено та витребувати з КП «БТІ» м. Слов`янська відомості про те за ким та на підставі яких правовстановлюючих документів зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 18 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу для розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підлягаютьчастковому задоволенню з огляду на такі встановлені у судовому засіданні обставини та відповідні ним докази.

На підставі договору купівлі-продажу у зв`язку з обміном Серія ААО № 286288 від 23 липня 1998 року ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 купили двокімнатну квартиру під номером АДРЕСА_3 (а. с. 6 - 7).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 31 серпня 2012 року ВДРАЦС по м. Слов`янську Слов`янського МУЮ в Донецькій області, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_11 та змінила прізвище на « ОСОБА_12 » (а. с. 38).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 20 грудня 2014 року ВДРАЦС по м. Слов`янську Слов`янського МУЮ в Донецькій області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_13 прізвища після реєстрації шлюбу залишилися у чоловіка « ОСОБА_14 », у дружини « ОСОБА_15 »(а. с. 39).

Відповідно до довідки КП «БТІ» № 1901-2/0.46/01 від 08 липня 2019 року, зазначено, що станом на 01 грудня 2012 року, право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Соловар В. І., приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу 23 липня 1998 року за № 5645. Дата реєстрації в БТІ 12 серпня 1998 року за реєстровим номером 16994, у кн. 62а, стор. 38 (а. с. 85).

Згідно із технічним паспортом № 15384 від 20 липня 1998 року, квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 53,1м2, складається з двох кімнат житловою площею 32,7 м2, у тому числі: перша кімната – 13,6 м2, друга кімната – 19,1 м2, та з допоміжних приміщень: кухні площею 7,8 м2, вбиральні - 1,0 м2, ванної - 2,8 м2, коридору 8,2 м2, комори - 0,6 м2, (а. с. 8, 9).

Згідно із довідкою про забезпеченість житловою площею (склад сім`ї, технічні характеристики житла, розмір платежів) ОСББ «Тюльпан» № 125, виданою в червні 2017 року, та довідкою № 177 від 09 липня 2015 року, в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .(а. с. 10, 11).

Постановою Першої слов`янської державної нотаріальної контори № 2715/01-32 від 02 жовтня 2015 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право У постанові зазначено, що спадкоємцями є ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .. Зважаючи на те, що ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини та отримала свідоцтво про право на спадщину на цілу частку будинку АДРЕСА_4 , а станом на момент розгляду заяв інших спадкоємців, які надійшли пізніше, вона відсутня за постійним місцем проживання, виконати перерозподіл спадкового майна неможливо. У зв`язку з цим, заявнику запропоновано звернутися до суду(а. с. 12-13).

Згідно із довідкою наданою ОСББ «Тюльпан» від 05 грудня 2018 року № 324, квартирна плата встановлюється рішенням загальних зборів співвласників і нараховується на кількість квадратних метрів в кожній квартирі. Мешканці кв АДРЕСА_5 оплачували квартирну плату нерегулярно та неповністю. З серпня 2012 року житло не оплачувалося та станом на 01 січня 2013 року заборгованість по квартплаті становила 628 грн. 65 коп.. Станом на 01 січня 2014 року борг становив 852 грн. 01 коп., станом на 01 січня 2016 року - 2271 грн. 74 коп.. За 2016 рік нараховано було 1130 грн. 00 коп. квартплати, - сплачено 1600 грн. 00 коп.,Станом на 01 січня 2017 року загальний розмір заборгованості залишався 1752 грн. 00 коп. За 2017 рік нараховано квартплату в сумі 1643 грн. 00 коп., сплачено 3262 грн. 00 коп.. Станом на 01 січня 2017 року загальний розмір заборгованості залишався 132 грн. 75 коп.. За 10 місяців 2018 року нараховано 1377 грн. 00 коп., сплачено 1244,75 грн.. Борг станом на 30 жовтня 2018 року становить 265 грн. 50 коп.(а. с. 15).

Згідно із довідкою, наданою КП Слов`янської міської ради «АТП 052814» від 28 листопада 2018 року № 408, нарахування оплати за вивіз сміття по квартирі АДРЕСА_2 станом на 28 листопада 2018 року відбувається по кількості осіб, які фактично мешкають в квартирі, відповідно до представлених документів – нарахування відбувається на одну особу. Станом на серпень 2012 року заборгованість становила 337 грн. 60 коп., яка виникла за період з лютого 2007 року. За період з серпня 2012 року по липень 2014 року сплата не здійснювалась Станом на липень 2014 року заборгованість становить 1210 грн. 45 коп., За період з липня 2014 року по жовтень 2018 року сплачено 814 грн. 00 коп.. Станом на 31 жовтня 2018 року існує заборгованість в сумі 1332 грн. 57 коп.(а. с. 17).

Згідно із довідкою, наданою КП Слов`янської міської ради «Словміськводоканал» від 03 грудня 2018 року № 2401/09, по квартирі АДРЕСА_2 відкритий особовий рахунок на ОСОБА_1 , нарахування здійснюється за послуги водопостачання та водовідведення на 4-х осіб, за фактичними показниками лічильника питної води марки ЛК-1,5-Х. За період з 01 січня 2008 року по 01 вересня 2012 року заборгованість за послуги становила 2924 грн. 06 коп.. Станом на 01 липня 2014 року заборгованість з послуг водопостачання та водовідведення склала 6165 грн. 38 коп.. Станом на 31 жовтня 2018 року заборгованість за послуги відсутня(а. с. 19).

Відповідно до довідки Словміськводоканала від 15 лютого 2015 року, виданої ОСОБА_1 станом на 01 січня 2015 року за адресою кв. АДРЕСА_2 борг відсутній, сума погашення складає 9754 грн. 08 коп.(а. с. 20).

Відповідно до типового договору № 25809 про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги від 12 січня 2015 року, укладеного між позивачем та КП Слов`янської міської ради «Словміськводоканал», в якому підприємство надає позивачу розстрочку у погашенні заборгованості за комунальні послуги з водопостачання (а.с. 23-25).

Згідно із довідкою, наданою Виробничою одиницею «Слов`янськтепломережа» від 04 грудня 2018 року № 09/143/73 відкритий особовий рахунок на ОСОБА_9 , з питанням переоформлення рахунку на іншу особу ніхто не звертався. На абонентському введені жилого будинку по АДРЕСА_6 встановлений вузол обліку теплової енергії, нарахування за використану енергію робляться по показаннях тепло лічильника по фактичному споживанню тепла з урахуванням площі всіх квартир будинку. Площа кв АДРЕСА_5 – 53, 10 м2. Заборгованість з оплати послуг теплопостачання за адресою АДРЕСА_1 станом на 01 серпня 2012 року становить 6548 грн. 82 коп., станом на 01 липня 2014 року – 10401 грн. 51 коп.. В грудні 2013 року було сплачено 300 грн. 00 коп. за компослуги, нараховані за період з серпня 2012 року по липень 2014 року. Заборгованість станом на 31 жовтня 2018 року становила 28156 грн. 68 коп.. З 01 липня 2014 року по 31 жовтня 2018 року сплачено в грудні 2014 року – 200 грн. 00 коп., в лютому 2017 року – 1508 грн. 82 коп., в березні 2017 року – 1568 грн. 19 коп., в листопаді 2017 – 345 грн. 00 коп.(а. с. 22).

Відповідно до квитанцій про оплату послуг за водопостачання – водовідведення, за 2015 рік ОСОБА_1 сплачено 938 грн. 00 коп., за 2016 рік - 1004 грн. 99 коп., за 2017 рік – 1164 грн. 00 коп., за 2018 рік – 100 грн. 00 коп., а всього 3206 грн. 99 коп.(а. с. 26 - 32).

Відповідно до квитанцій про оплату послуг за вивіз сміття, за 2015 рік ОСОБА_1 20 грн. 00 коп., за 2016 рік 500 грн. 00 коп., за 2017 рік 11 грн. 00 коп., за 2018 рік 100 грн. 00 коп., а всього 631 грн. 00 коп.(а. с.33 – 35).

Відповідно до квитанцій про оплату послуг за теплопостачання за 2017 рік ОСОБА_1 сплачено 4422 грн. 01 коп.(а. с. 36).

Суд виходить з вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України.

Вирішуючи позов в частині вимог про встановлення порядку користування житлом, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Ця стаття свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.

При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.

Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.

У даному випадку спірні правовідносини стосуються не поділу квартири, а встановлення порядку спільного користування нею. Тому критерій необхідності виділення у користування кожному зі співвласників ізольованого приміщення, особливо, якщо при цьому неможливо забезпечити відповідність ідеальних часток реальним, не є обов`язковим.

При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-1500цс15 від 17 лютого 2016 року, постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 363/928/16-ц(провадження № 61-24395св 18).

Відповідно до ст. 150 ЖК УРСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

За змістом ст. ст. 47, 48 ЖК УРСР, жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі. Норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.

Пункт 53 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470, передбачає, що жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті. Рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в населеному пункті визначається і періодично переглядається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів спільно з радами профспілок виходячи з даних статистичної звітності.

Відповідно до п. 2.1 Постанови виконкому обласної ради народних депутатів і президіума обласної ради професійних спілок від 09 січня 1985 року № 5, на території Донецької області встановлено норму жилої площі для постановки на квартирний облік у розмірі шість і менше квадратних метрів на одну особу.

Розмір середньої забезпеченості жилою площею на одного проживаючого в містах та населених пунктах Донецької області становить 9,0 кв.м. на одну особу, відповідно до п. 1 розпорядження представника Президента України від 20 січня 1994 року № 27.

Станом на час розгляду справи інші норми не встановлені.

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли у практиці застосування судами Житлового кодексу України» судом роз`яснено, що в силу статті 104 ЖК УРСР суд вправі задовольнити вимоги члена сім`ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі.

При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім`ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов. Не може бути самостійним предметом договору найму жилого приміщення кімната, зв`язана з іншою кімнатою спільним входом.

Відповідно до п. 5 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, потребуючі поліпшення житлових умов члени житлово-будівельних кооперативів, громадяни, які мають жилий будинок (частину будинків), квартиру у приватній власності, та інші громадяни, що проживають у цих будинках (частинах будинків), квартирах, забезпечуються жилими приміщеннями на загальних підставах.

Згідно із п. 8 розділу ІІ Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, квартирний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

За п. 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.

Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, зокрема:

7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім`ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати).

За абз. 3 п. 15 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, умова про реєстрацію місця проживання, передбачена в абзаці першому цього пункту, не поширюється на громадян, тимчасово відсутніх у даному населеному пункті, якщо за ними за законом зберігається жиле приміщення.

Зважаючи на те, що Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень розповсюджуються в однаковій мірі і на осіб, які мають у праві власності житло, судом при вирішенні вимог про визначення порядку користування спірним житлом, повинно бути з`ясовано також і те, чи не призведе таке визначення порядку користування жилим приміщенням до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.

Так в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 належить на праві власності по 4/15 частки спірної квартири кожному, а відповідачці ОСОБА_4 3/15 частки, з яких кожному по 1/5 належить на праві власності за договором купівлі-продажу у зв`язку із обміном квартири, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ще по 1/15 частці, як спадкоємцям першої черги після смерті ОСОБА_9 , з часу відкриття спадщини – ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст. 1268 ЦК України, що підтверджується даними постанови нотаріуса.

Як видно із технічного паспорту, квартира є двокімнатною, одна кімната житловою площею 19, 1 м2, інша 13, 6 м2 (загальна жила площа 32, 7 м2). Виходячи з розрахунку ідеальних часток у праві власності кожного з співвласників, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 належить на праві власності по 8, 72 м2 жилої площі, що відповідає 4/15 ідеальної частки спірної квартири на кожного, а відповідачці ОСОБА_4 6, 54 м2, що відповідає 3/15 ідеальної частки квартири.

Суд зважає на доводи позивачів відносно того, що відповідно до запропонованого ними порядку користування житлом, за яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишається житлова кімната площею 19,1 м2, перевищення сукупності їх ідеальних часток у житловій площі є незначним, оскільки складає 1,66 м2(19,1 м2 - 17,44 м2 (32,7 м2/15*4*2)), а також не порушує права інших співвласників – відповідачів по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (13,6 м2/2=6,8 м2) на належний розмір жилої площі, з огляду на те, що рівень середньої забезпеченості жилою площею на одну особу у Донецькій області дорівнює 9 кв. м, а норма жилої площі для визнання особи такою, що потребує поліпшення житлових умов визначається як 6 м2 і менше.

Разом з тим, суд зважає на ту обставину, що позивачі є рідними братом та сестрою та є повнолітніми особами різної статі. При цьому судом встановлено, що кожен з них одружений та має свою родину. Як видно із представленої суду довіреності та довідки № 125, виданої в червні 2017 року, довідки № 177 від 09 липня 2015 року, позивачка ОСОБА_2 хоч і є власником 4/15 часток спірної квартири, не проживає в ній, нею не користується.

Крім того суду не представлені належні та допустимі докази того, що позивачка ОСОБА_2 не має можливості користуватися спільним майном, зважаючи на те, що їй у цьому чиняться будь-які перешкоди.

З огляду на викладене, незважаючи на те, що визначення порядку користування житлом, на якій вказують позивачі не порушить права користування житлом сторін в частині визначення кожному розміру житлової площі, суд приходить до висновку, що визначення порядку користування житлом у будь-який спосіб призведе до штучного погіршення житлових умов позивачів, оскільки вони є особами протилежної статі, кожний з яких одружений та має свою родину. Крім того, враховуючи те, що спірна квартира не є постійним місцем проживання позивачки ОСОБА_2 , належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості її, як співвласниці домовитися про порядок володіння та користування спільною квартирою у передбаченому чинним ЦПК України порядку не надано, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що права позивачки ОСОБА_2 щодо здійснення її права спільної часткової власності порушені.

Зазначені правові позиції висловлені Верховним Судом України у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 759/2823/16-ц (провадження № 61-13518св18), у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 569/4190/15-ц (провадження № 61-14114св18).

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що позов в частині визначення порядку користування квартирою не підлягає задоволенню.

Вирішуючи спір в частині вимог про розділ особових рахунків, суд виходить з таких встановлених в судовому засіданні обставин, відповідних ним доказів і норм чинного законодавства.

Частинами 1, 4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Статтею 360 ЦК України встановлено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно зі ст. 66 ЖК Української РСР плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється, виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).

Пунктом 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків (в редакції, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006р. №45) встановлено, що у разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних послуг та інших послуг плата розподіляється:

за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);

за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю членів сім`ї, що проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі більше ніж місяць;

за послуги з централізованого опалення, утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується співвласник, наймач (орендар).

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, можливо лише у випадку визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна з осіб, яка претендує на оформлення особового рахунку на своє ім`я, та визначення площі приміщень, що перебуватимуть у спільному користуванні.

У зв`язку з тим що у задоволенні позову про визначення порядку користування житловим приміщенням судом відмовлено, підстав у задоволенні вимог про розподіл особових рахунків, як похідних вимог у суду немає.

Вирішуючи позов в частині стягнення кошів, витрачених позивачем ОСОБА_16 на оплату комунальних послуг, суд виходить з таких міркувань.

У частині першій статті 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частини четверта статті 544 ЦК України).

Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.

Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги регресу).

Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц (провадження № 61-26462св18), у постанові від 19 серпня 2020 року, у справі № 703/2200/15-ц (провадження № 61-7289св20).

Згідно зі ст. 66 ЖК Української РСР плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється, виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).

Пунктом 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків (в редакції, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006р. №45) встановлено, що у разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних послуг та інших послуг плата розподіляється:

за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);

за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю членів сім`ї, що проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі більше ніж місяць;

за послуги з централізованого опалення, утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується співвласник, наймач (орендар).

В позовній заяві позивач ОСОБА_16 просить стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 половину коштів, сплачених ним в рахунок погашення заборгованості за комунальні послуги в сумі по 5099 грн.99 коп. з кожного.

За твердженням позивача, ОСББ «Тюльпан» ним було сплачено 6107 грн.07 коп. квартплати, в рахунок погашення заборгованості з надання послуг з водопостачання та водовідведення – 9754 грн. 08 коп., в рахунок оплати за вивіз сміття в сумі 814 грн. 00 коп., в рахунок оплати за теплопостачання в розмірі 3722 грн. 01 коп., на загальну суму 20397 грн. 16 коп..

Як видно з представленої суду довідки ОСББ «Тюльпан» від 05 грудня 2018 року № 324, квартирна плата встановлюється рішенням загальних зборів співвласників і нараховується на кількість квадратних метрів в кожній квартирі. Мешканці кв АДРЕСА_5 оплачували квартирну плату нерегулярно та неповністю. З серпня 2012 року по 31 грудня 2012 року заборгованість по квартплаті становила 628 грн. 65 коп.. З 01січня 2013 року по 31 грудня 2013 року нараховано квартплату в сумі 1626 грн.36 коп., оплачено 1403 грн. 00 коп.. Станом на 31 грудня 2013 року заборгованість склала 852 грн. 01 коп.. Станом на 31 грудня 2015 року заборгованість становила 2271 грн. 74 коп.. З 01 січня по 31 грудня 2016 року нараховано квартплату в сумі 1130 грн. 00 коп., - сплачено 1600 грн. 00 коп.. Станом на 31 грудня 2016 року загальний розмір заборгованості залишався 1752 грн. 00 коп. З 01 січня по 31 грудня 2017 року нараховано квартплату в сумі 1643 грн. 00 коп., сплачено 3262 грн. 00 коп.. Станом на 31 грудня 2017 року загальний розмір заборгованості залишався 132 грн. 75 коп.. За 10 місяців 2018 року нараховано 1377 грн. 00 коп., сплачено 1244 грн. 75 коп.. Борг станом на 30 жовтня 2018 року становить 265 грн. 50 коп.(а. с. 15).

Як видно зі вказаної довідки станом на 30 жовтня 2018 року в рахунок оплати квартплати за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 січня 2012 року по 30 жовтня 2018 року було сплачено 7510 грн. 07 коп..

Аналіз вказаних документів у їх сукупності дозволяє дійти висновку про те, що позивачем доведено сплату ним коштів по оплаті коштів за квартплату, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, з кожного з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню кошти за квартплату в сумі 2002 грн. 69 коп. з ОСОБА_3 , та в сумі 1502 грн. 01 коп. з ОСОБА_4 (відповідно до розміру часток кожної у спільному майні, виходячи зі сплаченої суми – 7510 грн. 07 коп., а також з огляду на те, що вартість квартплати виходить з розміру площі квартири).

Судом зазначається, що суд розглядає справу в межах висунутих позивачем вимог, зокрема стягнення коштів за квартплату відповідно до представлених суду документів.

Згідно із довідкою, наданою Виробничою одиницею «Слов`янськтепломережа» від 04 грудня 2018 року № 09/143/73 відкритий особовий рахунок на ОСОБА_9 , з питанням переоформлення рахунку на іншу особу ніхто не звертався. На абонентському введені жилого будинку по АДРЕСА_6 встановлений вузол обліку теплової енергії, нарахування за використану енергію робляться по показаннях теплолічильника по фактичному споживанню тепла з урахуванням площі всіх квартир будинку. Площа кв АДРЕСА_5 – 53, 10 м2. Заборгованість з оплати послуг теплопостачання за адресою АДРЕСА_1 станом на 01 серпня 2012 року становить 6548 грн. 82 коп., станом на 01 липня 2014 року – 10401 грн. 51 коп.. В грудні 2013 року було сплачено 300 грн.. 00 коп. за компослуги, нараховані за період з серпня 2012 року по липень 2014 року. Заборгованість станом на 31 жовтня 2018 року становила 28156 грн. 68 коп.. З 01 липня 2014 року по 31 жовтня 2018 року сплачено в грудні 2014 року – 200 грн. 00 коп., в лютому 2017 року – 1508 грн. 82 коп., в березні 2017 року – 1568 грн. 19 коп., в листопаді 2017 – 345 грн. 00 коп., на загальну суму 3922 грн. 01 коп. (а.с. 22).

Відповідно до квитанцій про оплату послуг за теплопостачання за 2017 рік ОСОБА_1 сплачено 4422 грн. 01 коп.(а.с. 36).

Зважаючи на підтверджуючи документи щодо сплати коштів по оплаті боргу за послуги з теплопостачання, суд приходить до висновку, про задоволенні вимог в частині стягнення коштів в рахунок оплати послуг з теплопостачання, за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується співвласник, наймач (орендар).

Згідно із довідкою, наданою КП Слов`янської міської ради «Словміськводоканал» від 03 грудня 2018 року № 2401/09, по квартирі АДРЕСА_2 відкритий особовий рахунок на ОСОБА_1 , нарахування здійснюється за послуги водопостачання та водовідведення на 4-х осіб, за фактичними показниками лічильника питної води марки ЛК-1,5-Х. За період з 01 січня 2008 року по 01 вересня 2012 року заборгованість за послуги становила 2924 грн. 06 коп.. Станом на 01 липня 2014 року заборгованість з послуг водопостачання та водовідведення склала 6165 грн. 38 коп.. Станом на 31 жовтня 2018 року заборгованість за послуги відсутня(а. с. 19).

Відповідно до довідки Словміськводоканала від 15 лютого 2015 року, виданої ОСОБА_1 станом на 01 січня 2015 року за адресою кв. АДРЕСА_2 борг відсутній, сума погашення складає 9754 грн. 08 коп.(а. с. 20).

Відповідно до типового договору № 25809 про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги від 12 січня 2015 року, укладеного між позивачем та КП Слов`янської міської ради «Словміськводоканал», в якому підприємство надає позивачу розстрочку у погашенні заборгованості за комунальні послуги з водопостачання (а.с. 23-25).

Відповідно до квитанцій про оплату послуг за водопостачання – водовідведення, за 2015 рік ОСОБА_1 сплачено 938 грн. 00 коп., за 2016 рік - 1004 грн. 99 коп., за 2017 рік – 1164 грн. 00 коп., за 2018 рік – 100 грн. 00 коп., а всього 3206 грн. 99 коп.(а.с. 26 - 32).

Аналіз вказаних документів у їх сукупності, а саме квитанції по сплаті коштів, укладений договір, довідка надана на ім`я позивача, дозволяє дійти висновку про те, що позивачем доведено сплату ним коштів по оплаті коштів за послуги водопостачання та водовідведення, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, з кожного з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню кошти за сплату коштів за послуги з водопостачання та водовідведення в сумі по 2438 грн. 52 коп.(9754 грн. 08 коп.:4), та за послуги за теплопостачання в сумі 1179 грн. 20 коп. з ОСОБА_3 , та в сумі 884 грн. 40 коп. з ОСОБА_4 ( відповідно до розміру часток кожної у спільному майні, виходячи зі сплаченої суми - 4422 грн. 01 коп., а також з огляду на те, що вартість опалення виходить з розміру опалюваної площі квартири).

Згідно із довідкою, наданою КП Слов`янської міської ради «АТП 052814» від 28 листопада 2018 року № 408, нарахування оплати за вивіз сміття по квартирі АДРЕСА_2 станом на 28 листопада 2018 року відбувається по кількості осіб, які фактично мешкають в квартирі, відповідно до представлених документів – нарахування відбувається на одну особу. Станом на серпень 2012 року заборгованість становила 337 грн. 60 коп., яка виникла за період з лютого 2007 року. За період з серпня 2012 року по липень 2014 року сплата не здійснювалась. Станом на липень 2014 року заборгованість становить 1210 грн. 45 коп.. За період з липня 2014 року по жовтень 2018 року сплачено 814 грн. 00 коп.. Станом на 31 жовтня 2018 року існує заборгованість в сумі 1332 грн. 57 коп.(а. с. 17).

Відповідно до квитанцій про оплату послуг за вивіз сміття, за 2015 рік ОСОБА_1 . Сплачено 20 грн. 00 коп., за 2016 рік - 500 грн. 00 коп., за 2017 рік - 11 грн. 00 коп., за 2018 рік - 100 грн. 00 коп., а всього 631 грн. 00 коп.(а.с.33 – 35).

Як видно з представленої суду довідки, нарахування за вивіз сміття відбувається за кількістю осіб, що фактично мешкають в квартирі, станом на 28 листопада 2018 року нарахування відбувається на одну особу. Із змісту довідки не вбачається інформація про те, що нарахування плати за вивіз сміття відбувався за іншою кількістю фактично проживаючих осіб та період, коли саме підприємством змінювалося нарахування у зв`язку з тим, що така кількість змінилася.

У зв`язку з цим, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем сплачувалися послуги за вивіз сміття за інших співмешканців, зважаючи на ту обставину, що він за його твердженням та за даними довідок по склад сім`ї за 2015 та 2017 роки проживав в квартирі АДРЕСА_2 .

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до представлених позивачем квитанцій, сплачена ним сума становить 631 грн. 00 коп., що в повному обсязі не підтверджує твердження позивача про сплату ним коштів в сумі 814 грн. 00 коп..

У зв`язку з цим, суд відмовляє у задоволенні вимог в частині стягнення кошів за вивіз сміття.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з таких встановлених судом обставин та відповідних ним доказів, норм чинного законодавства.

За приписами п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивачем при зверненні до суду висунуто вимоги про встановлення порядку користування житлом, розподіл особових рахунків та стягнення коштів, сплачених в рахунок оплати комунальних послуг, тобто вимоги, які мають немайновий та майновий характер. Зважаючи на нерозривність вимог немайнового характеру – вони оплачені за ставкою за одну вимогу немайнового характеру в сумі 768 грн. 40 коп..

Зважаючи, що позов в частині позовних вимог задоволений не був, суд приходить до висновку про те, що судовий збір з відповідачів на користь позивача стягненню не підлягає.

Майнові вимоги про повернення коштів за оплату комунальних послуг при подачі позову позивачем судовим збором оплачені не були.

Враховуючи, що позов в частині майнових вимог задоволений частково, судовий збір підлягає стягненню зі сторін на користь держави пропорційно до задоволених вимог, виходячи з розміру ставки, яка підлягала сплати на момент подачі позовної заяви до суду.

Зважаючи на те, що сума судового збору на момент подачі заяви за вказані заявлені вимоги становила 768 грн. 40 коп., то 54 % від вказаної суми становить 414 грн. 94 коп., і 46% становить 353 грн. 46 коп.. Суд стягує в дохід держави з відповідачки ОСОБА_3 414 грн. 94 коп., а з відповідачки ОСОБА_4 – 353 грн. 46 коп..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 272, 354 ЦПК України, ЖК України, ЦК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тюльпан», обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа», акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі», публічне акціонерне товариство «Донецькоблгаз» в особі Слов`янського управління по газопостачанню та газифікації, та комунальне підприємство Слов`янської міської ради «АТП 052814» про встановлення порядку користування квартирою, поділ особових рахунків, стягнення суми боргу по сплаті комунальних платежів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти за послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 2438(дві тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 52 коп., за послуги за теплопостачання в сумі 1179(тисяча сто сімдесят дев`ять) грн. 20 коп. квартплату в сумі 2002(дві тисячі дві) грн. 69 коп., а всього 5620(п`ять тисяч шістсот двадцять) грн. 41 коп., сплачені ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості житлово-комунальних послуги по утриманню квартири АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 кошти за послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 2438(дві тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 52 коп., за послуги за теплопостачання в сумі 884(вісімсот вісімдесят чотири) грн. 40 коп., квартплату в сумі 1502(тисяча п`ятсот дві) грн. 01 коп., а всього 4824(чотири тисячі вісімсот двадцять чотири) грн. 93 коп., сплачені ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості житлово-комунальних послуги по утриманню квартири АДРЕСА_2 .

В задоволенні позовних вимог про встановлення порядку користування квартирою, поділ особових рахунків, стягнення суми боргу по сплаті комунальних платежів за вивіз сміття - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 414(чотириста чотирнадцять) грн. 94 коп..

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 353(триста п`ятдесят три) грн. 46 коп..

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Сторони по справі:

позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом місце проживання за адресою: АДРЕСА_7 ;

Представник позивача: Поляцько Олена Юріївна, яка діє на підставі ордера, серія: АА №039689, від 10 травня 2019 року;

Відповідачі:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване у встановленому законом місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване у встановленому законом місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

Представник відповідача: Винник Зеновія Григорівна, яка діє на підставі ордера, серія: АА №045440 від 23 липня 2019 року, місце знаходження: Донецька область, бульвар Пушкіна, 3;

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тюльпан», місце знаходження: 84121, Донецька область, м. Слов`янськ, пров. Виноградний,7, ЄДРПУ: 23125299;

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа», місце знаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Шовковична, 5, ідентифікаційний код юридичної особи: 05540965;

Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі»,місце знаходження: 84302, м. Краматорськ, вул. Комерційна, буд. № 8, Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи: 00131268;

Публічне акціонерне товариство «Донецькоблгаз», місцезнаходження: 84313, вул. Південна, 1, м. Краматорськ, Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи: 03361075, в особі Слов`янського управління по газопостачанню та газифікації, місцезнаходження: 84100, м. Слов`янськ, вул. Світлодарська, 28-Б, Донецької області;

Комунальне підприємство Слов`янської міської ради «АТП 052814», місцезнаходження: 84107, м. Слов`янськ, вул. Літературна, 109, Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи: 05448998.

Повний текст рішення суду складений 20 грудня 2021 року.

Головуючий – суддя: О. В. Ільяшевич