Report about error or idea
YouControl
logo youcontrol
ENG
youcontrol youcontrol
0 800 309 077
Free call

Register and check 10 companies for free, or get a phone consultation by calling us at 0 800 309 077.

Комплаєнс іноземних контрагентів
20 min

Комплаєнс іноземних контрагентів

 

В умовах глобалізації світової економіки суб'єкти підприємництва все більше прагнуть до встановлення зовнішньоекономічних зв’язків та здійснення міжнародного співробітництва. В свою чергу, зовнішньоекономічна діяльність, зокрема, міжнародна торгівля (імпорт та експорт товарів і послуг), значною мірою впливає на економічне зростання будь-якої держави. Така співпраця із нерезидентами хоча і є цікавою та перспективною,  але водночас – це складна робота, яка вимагає вирішення багатьох практичних питань. Однак, її можна суттєво полегшити, якщо розуміти основні аспекти, на які необхідно звертати увагу при встановленні ділових відносин із нерезидентом.

Існує декілька аспектів в роботі з нерезидентами, проаналізувавши які можна визначити сфери, де такі ризики зустрічаються найчастіше, та встановити рівень ризиковості конкретної господарської операції. Проведення комплаєнс-експертизи потенційного контрагента надає впевненості в тому, що господарська операція буде мати позитивний результат та задовольнить інтереси обох сторін, а не призведе до затяжного юридичного спору в майбутньому.

Комплаєнс іноземних контрагентів в аспекті потенційних ризиків 

Пропонується розглядати комплаєнс іноземного контрагента в аспекті тих потенційних ризиків, з якими можна зітнутися в процесі здійснення господарської діяльності, та заходів щодо їх мінімізації та уникнення, які в повній мірі відповідають усім вимогам та приписам застосовного законодавства. Зазначимо, що мова буде йти про специфічні аспекти укладання саме зовнішньоекономічних угод саме, при цьому загальні вимоги про перевірку повноважень на підписання документів у керівника контрагента і інші подібні вимоги також застосовні до зовнішньо-економічних договорів.

На практиці доречно виділити три групи ризиків:

  • податкові ризики (ризики донарахування податкових зобов’язань);
  • юридичні ризики (ризики невиконання/ порушення контрагентом договору);
  • ризики банківської сфери (неможливість виконання договору через відмову банку від списання та/ або зарахування грошових коштів).  

 

Податкові ризики (ризики донарахування податкових зобов’язань)

Національне законодавство встановлює спеціальні правила оподаткування операцій із нерезидентами. Це питання також регулюється на міжнародному рівні, зокрема, шляхом укладання державами конвенцій про усунення подвійного оподаткування. На даний момент Україна є стороною 79 таких конвенцій. Правильне застосування приписів національного законодавства в сукупності з конвенціями про усунення подвійного оподаткування є запорукою успішної господарської операції без будь-яких негативних наслідків. Важливо звернути увагу на те, що конвенції мають вищу юридичну силу за національне законодавство, а їх застосування не є безумовним, а повинно супроводжуватись наданням довідки про те, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (згідно п. 103.4. ст. 103 ПКУ).

Законодавство визначає такі критерії, які мають найбільший вплив на порядок оподаткування операцій з нерезидентами:

1. Предмет договору. Це питання можна поділити на дві умовні частини.

Перша – приписи національного законодавства України про податкові наслідки укладання певного договору із нерезидентом. Зокрема, для деяких видів договорів із нерезидентами податковими наслідками є необхідність оплати в якості податкового агента податку на прибуток з джерелом походження з України (п. 141.4. ст. 141 Податкового кодексу України). Отже, необхідно чітко визначити, чи є господарська операція предметом оподаткування податком на прибуток з джерелом походження з України. Якщо відповідь на це питання є позитивною, то необхідно перейти до другої частини.

Друга частина цього запитання полягає в тому, що відмінні правила оподаткування можуть бути встановлені конвенціями про усунення подвійного оподаткування, які мають вищу юридичну силу за норми національного законодавства. Кожна конвенція про усунення подвійного оподаткування визначає конкретні податкові наслідки для різного роду правовідносин (договори перевезення, виплата роялті, прибуток від підприємницької діяльності, виплата процентів тощо).

Умови конвенцій з різними державами можуть суттєво відрізнятись між собою. Отже, для правильного визначення порядку оподаткування кожної конкретної операції необхідно спочатку проаналізувати її з точки зору національного законодавства, потім з точки зору конвенції про усунення подвійного оподаткування, при цьому помилки в правильності визначення предмету договору є недопустимими.

2. Місце виконання договору (місце походження доходу). На перший погляд просте запитання. Але коли мова йде про транскордонні операції, буває не так легко встановити, де ж саме дохід було отримано. При цьому встановити це необхідно з точки податкового законодавства. Податковий кодекс України в п. 14.1.54 ст. 14 зазначає, що мається на увазі під доходом із джерелом походження з України. Як вже було зазначено вище, ПКУ в пп. 141.4.1. п. 141.4. ст. 141 відносить до об’єктів оподаткування дохід, отриманий нерезидентами на території України. Таким чином, для правильного визначення режиму оподаткування важливо поряд із правильним визначенням предмету договору, встановити, чи відповідає дохід отриманий нерезидентом ознаці такого, що отриманий на території України. Правильно встановивши предмет договору і місце його виконання ще на етапі укладання, можна бути впевненим в тому, що угода буде в повному комплаєнсі із нормами податкового законодавства і режим оподаткування буде визначений правильно.

3. Трансфертне ціноутворення (ТЦО) і місце реєстрації контрагента. ТЦО є досить новою і складною конструкцією без сталої судової практики, проте із величезними штрафними санкціями за порушення. Без поглиблення в сутність ТЦО в рамках цього уроку, зазначимо про те, як пов’язані ТЦО і  комплаєнс. Податковий кодекс України визначає як одну із умов віднесення операцій до «контрольованих» (в обов’язковій сукупності з іншими визначеними ПКУ критеріями) такі ознаки як: місце реєстрації контрагента, організаційно-правову форму контрагента, ставку податку на прибуток в країні реєстрації контрагента. На цих переліках слід зупинитись як з точки зору ТЦО, так і взагалі з точки зору оцінки оцінки свого потенційного партнера.

Всього тут мова буде йти про три встановлених законодавством переліки. Вони мають значення як з точки зору ТЦО, так і з точки зору оцінки юридичних і банківських ризиків.

  1. Постанова КМУ від 27 грудня 2017 р. № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України». Цей перелік фактично встановлює юрисдикції «сірої» зони, тобто це не офшори, але операції з контрагентами, які відповідають цим критеріям, можуть бути віднесені до контрольованих. Також операції з контрагентами, зареєстрованими на таких територіях, можуть бути предметом додаткової уваги з боку банків.
  2. Постанова КМУ від 4 липня 2017 р. № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи». В цьому переліку йдеться виключно про організаційно-правові форми в певних державах, які відносяться податковим законодавством до ризикових і підпадають під критерій для ТЦО. Розглянемо на прикладі Limited Partnership (LP) в Сполученому Королівстві. Сполучене Королівство не є офшором, але організаційно-правова форма Limited Partnership відноситься до ризикових. Чому? Податком на  прибуток в LP обкладаються окремо учасники такого товариства, причому саме товариство податок на прибуток не сплачує. Наприклад, якщо двома засновниками LP є дві компанії, зареєстровані на Маршаллових островах, де ставка податку на прибуток складає 0%, то сукупне податкове навантаження на LP з податку на прибуток також складе 0%.
  3. Розпорядження КМУ «Про віднесення держав до переліку офшорних зон» № 143-р від 23.02.2011 р. Реєстрація контрагента на такій території – це «дзвіночок» про те, що ризики роботи з таким контрагентом є дуже високими як з точки зору податкових ризиків (з такими державами як правило не укладено конвенцій про усунення подвійного оподаткування), так і з точку зору можливості виконання договору таким контрагентом (зазвичай такі компанії не мають жодних активів, виробничих потужностей, працівників тощо).

 

Юридичні ризики (ризики невиконання/ порушення контрагентом договору)

З точки зору комплаєнс-експертизи потенційного іноземного контрагента, ризик невиконання/ порушення контрагентом умов договору може бути суттєво зменшений за рахунок детальної перевірки фінансового становища такого контрагента.

Зокрема, мова йде про ризики того, що контрагент не здійснить оплату за поставлений товар або не здійснить поставку оплаченого товару. Комплаєнс-експертиза в цьому розрізі покликана в першу чергу для того, щоб визначити можливість в примусовому порядку захистити свої інтереси в разі порушення контрагентом умов договору. Наприклад, в разі якщо здійснюється поставка товару нерезиденту із умовами оплати після поставки, то необхідно бути впевненим в тому, що у такого контрагента є майно і грошові кошти в достатній кількості для їх стягнення, якщо такий контрагент не здійснить оплату. Пункти договору із штрафними санкціями не спрацюють, якщо у контрагента немає в достатній кількості ресурсів для примусового виконання судового рішення. Наявність активів у компанії сприяє її добросовісності, така компанія має що втрачати, а отже більш сумлінно ставиться до своїх обов’язків.

Тож як це перевірити? В деяких юрисдикціях в публічному доступі можуть бути фінансові показники компанії, аудиторські висновки, баланс тощо. Однак це стосується в більшій мірі корпорацій, які повинні згідно місцевого законодавства публікувати таку інформацію. В інших випадках бажано шукати якомога більше інформації з відкритих джерел, і з джерел, доступ до яких може бути наданий за додаткову плату.

Якщо ж такої інформації немає в публічному доступі взагалі, а так буває в більшості випадків, необхідно запитувати її у контрагента. Зокрема, найбільшої уваги варта інформація про активи компанії. При цьому, слід аналізувати з чого саме складаються активи. Це важливо, адже бувають ситуації, коли у контрагента великі активи, але вони складаються лише із дебіторської заборгованості, а отже фактично можливість стягнення грошових коштів з такого контрагента в примусовому порядку дорівнюється майже нулю.

 

Ризики банківської сфери (неможливість виконання договору через відмову банку від списання та/ або зарахування грошових коштів)

В умовах посилення банківського контролю, запровадження банками процедур KYC, і ризик-орієнтованого підходу, банки з одного боку убезпечують свого клієнта від сумнівних операцій, а з іншого боку створюють перепони для чесної господарської діяльності і блокують платежі.

Брати до уваги ці ризики обов’язково, адже можна попасти в ситуацію, коли є певний обов’язок згідно договору (наприклад здійснити оплату), але виконати його неможливо, адже банк відмовляється від здійснення транзакції. Зокрема, на даний момент майже неможливо здійснити оплату на рахунок компанії, зареєстрованої на території, яка знаходиться в офшорі згідно Розпорядження КМУ «Про віднесення держав до переліку офшорних зон» № 143-р від 23.02.2011 р.

При цьому, місце реєстрації контрагента сильно впливає на рівень і деталізацію дослідження банком самої операції. Якщо контрагент зареєстрований в державі, яка входить до Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, або підпадає під Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), то така операція буде досліджуватись банком більш детально, і потрібно бути готовим до цього. Зокрема, оплата на рахунок такого контрагента може бути затримана, а отже це необхідно передбачати в договорах.

Комплаєнс іноземних контрагентів: банк як критерій ризику 

Поряд із місцем реєстрації контрагента критерієм ризику може виступати банк, в якому у контрагента відкритий рахунок. Чому? Банки зобов’язані здійснювати верифікацію свого клієнта, перевіряти його на момент відкриття рахунку, так і під час ведення господарської діяльності. Але банки роблять це не однаково. Зокрема, існує дуже мало банків, які відкриють рахунок офшорній компанії. Престиж банку грає велику роль, і наявність рахунку в великому банку суттєво знижує ризик роботи з таким контрагентом. І навпаки, рахунок в маленькому банку із сумнівною репутацією залишає багато запитань, адже такий банк в будь-який момент може припинити свою діяльність, і ви не отримаєте оплату від свого контрагента. Отже, аналіз банку, в якому у контрагента відкритий рахунок є важливим елементом комплаєнс-експертизи.

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що для аналізу іноземного контрагента і проведення комплаєнс-експертизи важливо встановити таку інформацію:

  • Предмет господарської операції;
  • Країна реєстрації контрагента;
  • Організаційно-правова форма контрагента;
  • Обслуговуючий банк контрагента;
  • Фінансовий стан контрагента;
  • Умови угоди про усунення подвійного оподаткування з країною реєстрації контрагента.

Проведення комплаєнс-експертизи свого потенційного іноземного контрагента є обов’язковим елементом для ведення зовнішньо-економічної експертизи, а аналіз податкових, юридичних і банківських ризиків є запорукою успішної господарської операції.

 

Автор уроку: Микола Подолін, провідний юрист «Пума Україна»

 

 

Процедури комплаєнсу – процес аналізу відповідності підприємства певним вимогам. Для того, щоб замовити професійну оцінку основних бізнес-ризиків - переходьте за посиланням 

Отримайте знання від кращих експертів на ринку
Реєстрація в академії
Add "YouControl" app to your home screen
Press load -> ‘Add to Home Screen’