Понад 80% респондентів наголошують, що доступ до інформації про сплачені податки та податкові борги є критично важливими.
З початку повномасштабного вторгнення уряд обмежив доступ до понад сотні публічних реєстрів і ця тема не втрачає актуальності ані для бізнесу, ані для громадськості. Причини обмеження доступу, озвучені державою, по сьогодні здебільшого зводяться до "національної безпеки". Але це пояснення звучить не аргументовано, адже за майже три роки повномасштабної війни так і не було проведено “трискладового тесту”, як того передбачає Закон України "Про доступ до публічної інформації”.
Починаючи від 24 лютого 2022 року YouControl адвокатує тему незаконного закриття публічних реєстрів. Станом на сьогодні спільно з проактивною громадськістю, представниками медіа та бізнесу, суспільству вдалося домогтися відкриття реєстру корупціонерів, декларацій чиновників, фінансової звітності компаній від Держстату, реєстру арештованих активів, часткового відкриття ЄДР. Наразі працюємо над відкриттям даних, які б дозволяли здійснювати громадський моніторинг та посилювати антикорупційний тиск.
Раніше ми вже запитували юзерів YouControl як закритість даних вплинула на їхню діяльність і повсякденне життя. На цей раз — вирішили запитати саме щодо інформації про податковий борг. Щоб краще зрозуміти проблему, протягом жовтня та листопада було проведено опитування, в якому взяли участь близько тисячі користувачів аналітичної системи. На меті було зрозуміти, наскільки критичною є проблема закриття реєстрів фінансової інформації про податкову заборгованість і сплачені податки для представників бізнесу та громадськості.
Найбільше учасників опитування представляють сферу права, обліку, аудиту й консалтингу. Наступними за чисельністю групами стали працівники промисловості, держслужбовці, фахівці IT-сфери, освіти й банківського сектора.
Такий широкий спектр професій серед учасників опитування пояснюється нашим прагненням до об’єктивності — це дозволило врахувати не лише точку зору бізнесу, який безпосередньо стикається з ризиками через відсутність інформації, але й позицію держсектора, освітян, IT-фахівців та інших.
Чи варто відкривати дані про сплачені податки та борги компаній? Результати нашого опитування показали, що прозорість у питаннях оподаткування має значний суспільний запит.
Отже, як щодо відкриття даних про сплачені податки?
Більшість респондентів — 81,5% — підтримують ідею оприлюднення даних про суми, які найбільші компанії сплачують до бюджету. Це включає 57,5%, які обрали відповідь "однозначно так", і ще 24%, які відповіли "напевне так". Лише 5,7% не підтримують таку думку.
А що про податкові борги?
Понад 81% респондентів висловилися за публікацію даних про податковий борг, а це майже 8 із 10 опитаних. Лише 7% відповіли, що ці дані не потрібно оприлюднювати, а решта — 11,7% — поки не сформували чіткої позиції.
Ми виявили, що її використовують не тільки для оцінки фінансової стабільності компаній, а й для більш глибокого аналізу й ухвалення стратегічних рішень.
Перш за все, половина респондентів (50%) зазначила, що такі дані потрібні для того, щоб уникнути співпраці з токсичними партнерами — підприємствами, у яких можуть бути проблеми з виконанням зобов'язань. Інші 34% хочуть знати про податкові борги для зниження ризику фінансових втрат — вони не хочуть мати справу з тими, хто може затримувати платежі, адже це може зашкодити їхньому бізнесу.
Ще одна важлива причина — дотримання правил. Майже 17% респондентів зазначили, що їм потрібно перевіряти податкові борги через вимоги законодавства, а 19,4% підкреслили, що такі дані важливі для оцінки стабільності постачальників і планування надійності поставок.
Майже 15% респондентів говорять про важливість інформації про податкову заборгованість для аналізу ринку і планування бізнес-стратегії, а також для економічних досліджень і прогнозів. Журналісти, наприклад, активно використовують ці дані для розслідувань і виявлення фінансових махінацій, що показує, як важливою є роль прозорості для громадянського суспільства.
Ба більше, інформація про податковий борг у форматі відкритих даних є важливою не тільки для бізнесу та журналістів, а й для науковців і студентів, які використовують ці дані для економічних досліджень. Водночас соціологи, аналітики, держслужбовці послуговуються податковими відомостями для реалізації аналітичних опитувань, досліджень, стратегічного планування й розуміння ситуації в економіці країни.
Насправді чимало небезпек криється у непрозорості і всі ясно розуміють, що ігнорування проблеми може закінчитися катастрофою.
Люди вказують на корупцію як одну з найбільших загроз: більше половини респондентів (50,5%) побоюються, що компанії, які роками ігнорують свої зобов’язання перед державою, можуть спокійно отримувати бюджетне фінансування — це підриває довіру до системи й залишає доброчесні компанії за бортом.
Ще одна проблема — це непрозорість ринкового середовища. За оцінками 38% респондентів, закритість інформації ускладнює ведення бізнесу, створюючи невизначеність та ризики у виборі партнерів. До цього додається проблема потенційного шахрайства: 36% учасників опитування вважають, що відсутність доступу до даних дає боржникам можливість приховувати сумнівні схеми та уникати відповідальності.
Не варто забувати й про фінансову сферу. Неправильна оцінка кредитоспроможності, про яку говорять більш ніж 27% опитаних, не лише загрожує банківській системі, а й ставить під удар підприємства, які залежать від кредитних ресурсів.
Особливо чутливою ця тема стає в контексті війни. Майже кожен третій респондент наголошує, що приховування даних про боржників унеможливлює розуміння того, хто саме уникає своїх обов’язків у час, коли податки формують базу для обороноздатності країни.
Сьогодні питання прозорості у фінансових справах бізнесу є справжнім маркером довіри до економічної системи. Дані, отримані в межах опитування, чітко демонструють суспільний запит на відкритість: понад 80% респондентів наголошують, що доступ до інформації про сплачені податки та податкові борги є критично важливим.
Чому? Бо це питання не лише етики чи законності. Для бізнесу відкритість — це інструмент, який допомагає уникнути співпраці з токсичними партнерами та знизити ризики фінансових втрат. Для держави — це шлях до боротьби з корупцією, прозорості у використанні бюджетних коштів і зміцнення довіри до державних інститутів. Для суспільства — це гарантія, що фінансові правила гри є однаковими для всіх, а ухилення від зобов’язань не залишається безкарним.
Відкритість даних для українців — це інвестиція в стабільність і конкурентоспроможність економіки. Це основа довіри, без якої неможливі ані здорові ділові відносини, ані відбудова країни.
Читайте також:
Статті 31 грудня 2021 р.
Україна trend-setter відкритих даних Європи: яка роль бізнесу?
Напередодні новорічних свят Європейський портал відкритих даних опублікував результати щорічного дослідження Open Data Maturity 2021. Цього року Україна піднялася на 11 позицій в рейтингу і закріпилася на 6-му місці серед 34 країн Європи, з почесним статусом trend-setter. Рівень зрілості сфери відкритих даних – 94%. Чи все так чудово в Україні з відкритими даними насправді та як бізнес здатен впливати на розвиток цієї сфери ‒ розповів виданню Мind засновник і СЕО YouControl, Сергій Мільман
Новини 10 грудня 2021 р.
YouControl запустив безоплатний інструмент з перевірки учасників закупівель в один клік
З 1 січня 2022 року вступають в силу зміни до Закону України "Про Публічні закупівлі". До уповноважених з публічних закупівель застосовуватиметься персональна відповідальність: від штрафів до позбавлення волі. Для уникнення таких ситуацій, підвищення ефективності тендерних закупівель та здійснення громадського контролю, фахівці YouControl розробили спеціальний інструмент ‒ "Аналіз тендерів".
Новини 9 грудня 2021 р.
"Аналіз тендерів": ідеальний інструмент перевірки публічних закупівель від YouControl
"Аналіз тендерів" – новий безоплатний інструмент YouControl для перевірки учасників тендерів, виявлення несумлінних компаній та проведення чесних та вигідних закупівель. Ініціатор публічних закупівель має перевіряти учасників на відповідність до вимог закону. Для належної перевірки потрібна інформація з відкритих та доступних джерел, отримання якої з розрізнених реєстрів займає багато часу.