Чим живе юридичний ринок в Україні: 60 юркомпаній за доходами у 2023 р.

Аналітики YouControl спеціально для “Юридичної газети” дослідили юридичний ринок в Україні. Зокрема, його регіональний розподіл за кількістю наявних компаній, їх чистим доходом у 2023 році. За допомогою інструменту YouControl.Market “Юридична газета” визначила 60 компаній юридичного ринку за розміром річного доходу у 2023 році. У першій п’ятірці: Asters, Sayenko Kharenko, AVELLUM, CMS, Aequo.

Аналітичний інструмент YC.Market від YouControl дає змогу побачити основних гравців обраної галузі, провести ефективний аналіз ринку за виручкою, активами та низкою інших фінансових і нефінансових показників. 

Методологія 

Дослідження проводилося на основі аналізу 200 компаній за основним КВЕДом 69.10 — діяльність у сфері права — за величиною річного доходу, отриманого у 2023 році (в розрізі від 800 млн до 8 млн грн). До фінального переліку не увійшли індустріальні компанії з юридичним КВЕДом; компанії, роботу яких неможливо ідентифікувати на ринку, оскільки компанії не мають корпоративних сайтів і не надають достатньо інформації про свою професійну діяльність. 

У фіналі було сформовано список із 60 юридичних компаній України за найбільшими доходами в зазначеному періоді. Під час роботи ми об’єднали доходи компаній, які працюють під одним брендом. 

Висновки

Перша десятка юридичних компаній у 2023 році отримала 2,5 млрд грн чистого доходу, з незначним приростом у 8,7%, порівнюючи з 2022 роком (2,3 млрд грн)

Компанії, які показали найвищу динаміку: 

• AVELLUM

• CMS

• Василь Кісіль і Партнери

60 юридичних компаній у 2023 році сумарно отримали 4,5 млрд грн чистого доходу, що на 22% більше, ніж у 2022-му (3,7 млрд).

• Сукупний чистий дохід по Україні за 2023 рік за основним КВЕДом 69.10 — 12,4 млрд грн, що на 4 млрд грн більше, порівнюючи з 2022 роком (9,4 млрд грн сукупний чистий дохід за 2022 рік) Динаміка ринку за 2023 рік складає + 32%. Нагадаємо, що сукупний чистий дохід ринку за 2021 рік був 13,8 млрд. 

• У списку найбільших компаній — лідери юридичного бізнесу, що підтверджує політику цих компаній, спрямовану на прозорість ключових фінансових показників та конкурентні правила гри.

Класичні юридичні компанії, які показали найвищу динаміку: 

• ADER HABER — 267%

• EVERLEGAL — 204%

• АО «ЮФ «АРІО» —190%

• AGA PARTNERS —152%

• АО «МОРІС ҐРУП» —141%

• АО «Авер Лекс» —125%

• та консалтингова компанія Нота-груп – приріст 426%

До фінального списку 2023 року увійшли п’ять компаній, які не були присутні в дослідженні за 2022 рік. Водночас ці компанії показали найдинамічніше зростання. 

• АРІО

• Нота-груп

• Шкребець і партнери

• S&P Agency

• ЖАНТЕ Україна

У Києві діють 1952 компанії з фінансовою звітністю, які генерують 74% від доходу загальноукраїнського ринку (9,1 млрд проти 12,4 млрд). Загалом в Україні у 2023 році діяли 3547 компаній (КВЕД 69.10) із фінзвітністю. Загальна кількість компаній із таким КВЕД — 21 207. 

Регіональна структура

Проаналізували географію розташування юридичних компаній у 2023 році за кількістю та доходом. 

У розрізі регіонів загальний дохід також змінився. 

Приріст виручки за 2023 рік показали:

• Черкаська область — + 241% (приріст кількості компаній + 10%)

• Чернігівська область — + 112% (приріст кількості компаній + 21,7%)

• Тернопільська — + 81% (приріст кількості компаній + 17%)

• Одеська область — + 71% (приріст кількості компаній + 4%)

Динаміка зниження обороту є найбільшою в Чернівецькій області — – 71% (при прирості кількості компаній + 4,8%)

У Києві концентрується 74% юридичного бізнесу за обсягом доходів. 

Сукупний дохід Києва 2023 за основним КВЕДом 69.10 — 9,1 млрд (динаміка — 27,8%, порівнюючи з сукупним доходом, який у 2022 році становив 7,1 млрд).

Сергій Мільман, засновник і СЕО YouControl

— Як знайти баланс між відкритістю даних і безпекою під час війни?

— Інформація з обмеженим доступом не має вноситися до будь-яких державних цифрових реєстрів, крім випадків, визначених чинним законодавством. Це має бути загальноприйнятим правилом. У державних реєстрах не має бути інформації, розголошення якої може нести загрози для національної безпеки України. Чому? Тому що аналіз фахівцями YouControl понад 5000 публікацій з офіційного сайту СБУ за період 2020–2024 років показав, що агресор отримує інформацію від місцевих колаборантів або осіб, які мають доступ до закритих реєстрів і передають ці дані агресору (Публікація YouControl у соціальній мережі Facebook від 12 вересня 2024 року). 

Тому варто подумати, як розділити інформацію, яку безпечно розміщувати у відкритому доступі, й ту, розголошення якої несе ризики для національної безпеки. Наприклад, як у визначеному законодавством трискладовому тесті, де йдеться про необхідність зважати на суспільний інтерес і ризики нацбезпеки. Якщо суспільний інтерес переважає, то інформація має бути відкритою. Водночас видаляти або приховувати раніше опубліковану інформацію недоцільно через ризик так званого ефекту Барбари Стрейзанд, коли видалення інформації, що перебувала в публічному доступі, призводить не до зменшення доступності до неї, а, навпаки, прискорює розповсюдження, бо вказує на її цінність. Звичайно, крім випадків, коли така інформація була опублікована з порушенням закону.

А приховувати факт витоку даних беззмістовно. Це як закривати очі, коли ти перебуваєш у небезпеці. Є сенс чітко визначити, яка інформація може становити загрозу національній безпеці й не може вноситися до будь-яких державних реєстрів (чи закритих, чи відкритих). Зберігати цю інформацію державі варто інакше, щоб не наражати суспільство та країну на небезпеку. 

— Відкритість і прозорість даних стали основними пріоритетами бізнес-середовища. Чому це важливо для юристів, бізнесу і держави? Які переваги вони дають?

— Обізнаність та усвідомлення того, що зараз навколо тебе відбувається, дозволяє приймати своєчасні та зважені рішення. Інформація дає змогу орієнтуватися в умовах високої непередбачуваності, бути ефективним і конкурентоспроможним. Насправді відкриті дані є інструментом діалогу між державою, бізнесом і суспільством. Якщо говорити про державу, то вона завдяки відкритим даним отримує безліч переваг. Кожен, хто хоче долучитися до підвищення ефективності та стійкості своєї країни, починає аналізувати публічні дані. У всіх нас є своя експертиза в різних сферах. Деколи ці інсайти бувають надзвичайно корисними для розв’язання суспільних проблем.

Тобто коли проблема стає резонансною, привертає увагу, то держава в особі державних службовців намагається її розв’язати. Так і відбувається процес об’єднання, консолідації суспільства. Як свого часу об’єдналися, наприклад, для розв’язання питання доступу і підвищення ефективності у сфері державних закупівель. Відкриття даних про державні закупівлі дало змогу не лише підвищити прозорість, а й створити умови для конкуренції, що дозволило державі заощаджувати кошти й витрачати їх більш розумно. Всі ми як суспільство отримаємо більше вигоди.

Відкриті дані — це такий, знаєте, спосіб показати владі, нам, громадянам, що дивіться, я роблю те, про що і кажу. Відповідно кожен із вас може це перевірити. Це про формування довіри, необхідної для консолідації нації, щоб разом розв’язувати проблеми. Не саботувати одне одного, а працювати разом для суспільних інтересів. 

— Які ключові інструменти вимірювання прозорості може використати бізнес у своїй роботі?

— Це доступ до суспільно важливої інформації. Наприклад, відсутня інформація про податковий борг не містить жодних ризиків національній безпеці. Однак не публікується і заважає бізнесу показувати свою прозорість і ділову репутацію, адже застарілі дані можуть містити вже неактуальну інформацію про податковий борг.

Відсутність відкритих митних декларацій і реформа митної системи, що звучить кожні п’ять років як черговий похід хрестоносців, більше схожа на похід Дон Кіхота проти вітряків. Беззмістовно починати будь-яку реформу, якщо наперед не передбачається підзвітність і прозорість, можливість перевірити ефективність цієї реформи. Рішення — відкриті дані, які дають змогу суспільству контролювати роботу митниці через митні декларації. І необов’язково давати їх у повному обсязі та показувати контрагентів за кордоном. Але важливо показати, в які країни, що саме та в якому обсязі надходило. Це вже дасть змогу надалі перевірити цю інформацію, зіставивши її з іншими базами даних. Безліч незаконних схем можуть бути зламані тільки завдяки відкриттю цієї інформації. 

У продовження теми суспільно важливої інформації: чому кадастрова карта закрита, коли ця інформація наявна в інших джерелах? Також мене часто дивує необхідність боротися з різноманітними реєстрами нерухомості, які можуть дозволити розкрити 30% корупційних схем, показати незаконне збагачення під час війни. Який сенс у цьому? Водночас питання про втрату можливості контролювати незаконні забудови, незаконну вирубку лісів не виникає. Наприклад, кількість кримінальних справ щодо незаконної вирубки суттєво зросла за час відсутності доступу до необхідної інформації. Це поступово призводить до негативних наслідків для всієї екосистеми країни.

З іншого боку, додає оптимізму наша адаптивність, яка базується на аналізі даних. Саме відкриті дані дають нам змогу бути не чимось, чим управляють обставини, а тими, хто бачить різноманітні ризики та можливості й обирає для себе оптимальний шлях. Зараз або пізніше суспільство усвідомить важливість залучення одне одного до спільних консолідованих проєктів із покращення ефективності державного управління. Це неминучий тренд, який дозволить нам об’єднати зусилля для розв’язання важливих проблем.

Олена Осмоловська, генеральна директорка «Юридичної Газети»

—  Обговорення етичних стандартів професії юриста нерозривно пов’язано з прозорістю ведення бізнесу. Відкриття фінзвітності робить більшість фінансових показників публічно доступними, що дає можливість аналізувати ринок, зокрема і ринок юридичних компаній. Триває дискусія і навколо методології та критеріїв національних рейтингів. У таких обговореннях партнери юридичних компаній пропонують національним дослідницьким командам звернути увагу на показники, які можна врахувати й перевірити, а саме розмір виручки (консолідований, якщо бренд об’єднує декілька юридичних осіб із профільним КВЕДом), розмір сплачених податків, кількість працівників, структуру компанії. Отже, за критерієм виручки, її щорічної динаміки можна оцінити певний результат роботи компанії на ринку.