Постанова № 99985939, 21.09.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/8813/20

Номер провадження 3-в/521/126/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року суддя Малиновського районного суду міста Одеси Непорада О.М. ознайомившись з заявою ОСОБА_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 11.03.2021 року у справі № 52/8813/20,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси, від 11 березня 2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, і піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару - безпосереднього предмету порушення митних правил за протоколами ПМП №0398/50000/20 від 16.03.2020 року, №0397/50000/20 від 16.03.2020 року, №0471/50000/20 від 08.04.2020 року, №0419/50000/20 від 24.03.2020 року, №0494/50000/20 від 16.04.2020 року, №0396/50000/20 від 16.03.2020 року, №0482/50000/20 від 10.04.2020 року, №0487/50000/20 від 13.04.2020 року, №0485/50000/20 від 13.04.2020 року, №0470/50000/20 від 08.04.2020 року, №0483/50000/20 від 10.04.2020 року, №0456/50000/20 від 06.04.2020 року, №0469/50000/20 від 08.04.2020 року, №0486/50000/20 від 13.04.2020 року, №0420/50000/20 від 24.03.2020 року, №0417/50000/20 від 24.03.2020 року, №0415/50000/20 від 23.03.2020 року, №0480/50000/20 від 10.04.2020 року, №0481/50000/20 від 10.04.2020 року, №0488/50000/20 від 13.04.2020 року, №0416/50000/20 від 23.03.2020 року, №0418/50000/20 від 24.03.2020 року, №0414/50000/20 від 23.03.2020 року, а саме: 27276385 (двадцять сім мільйонів двісті сімдесят шість тисяч триста вісімдесят пять) гривень 07 (сім) копійок.

Разом з тим, постановлено товар - безпосередній предмет порушення митних правил за протоколами ПМП №0398/50000/20 від 16.03.2020 року, №0397/50000/20 від 16.03.2020 року, №0471/50000/20 від 08.04.2020 року, №0419/50000/20 від 24.03.2020 року, №0494/50000/20 від 16.04.2020 року, №0396/50000/20 від 16.03.2020 року, №0482/50000/20 від 10.04.2020 року, №0487/50000/20 від 13.04.2020 року, №0485/50000/20 від 13.04.2020 року, №0470/50000/20 від 08.04.2020 року, №0483/50000/20 від 10.04.2020 року, №0456/50000/20 від 06.04.2020 року, №0469/50000/20 від 08.04.2020 року, №0486/50000/20 від 13.04.2020 року, №0420/50000/20 від 24.03.2020 року, №0417/50000/20 від 24.03.2020 року, №0415/50000/20 від 23.03.2020 року, №0480/50000/20 від 10.04.2020 року, №0481/50000/20 від 10.04.2020 року, №0488/50000/20 від 13.04.2020 року, №0416/50000/20 від 23.03.2020 року, №0418/50000/20 від 24.03.2020 року, №0414/50000/20 від 23.03.2020 року, а саме: «олія соняшникова», загальною вагою брутто/нетто 13135 кг; «олія соняшникова», загальною вагою брутто/нетто 127321 кг; «олія соняшникова», загальною вагою брутто/нетто 3 478 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 37380 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 413 880 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 533160 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 269 500 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 103 460 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 234 012 кг; «олія соняшникова», загальною вагою брутто/нетто 544 кг; «олія соняшникова», загальною вагою брутто/нетто 188 610 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 6 610 кг; «олія соняшникова», загальною вагою брутто/нетто 3 767 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 79 500 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 444 020 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 53 000 кг; «олія соняшникова», загальною вагою брутто/нетто 84177 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 533 180 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 280 000 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 181 790 кг; «олія соняшникова», загальною вагою брутто/нетто 112 056 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 30490 кг; «олія соняшникова», загальною вагою брутто/нетто 51522 кг., конфіскувати на користь держави.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на вказану постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 11 березня 2021 року.

Постановою Одеського апеляційного суду від 06.07.2021 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 11.03.2021 року у справі № 521/8813/20, залишено без змін.

14 вересня 2021 року до Малиновського районного суду міста Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 11.03.2021 року у справі № 52/8813/20, в якій ОСОБА_1 просить прийняти заяву до свого провадження, заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами Постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 11.03.2021 року по справі № 521/8813/20 – задовольнити, постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 11.03.2021 року по справі № 521/8813/20 - повністю скасувати та прийняти нове рішення яким провадження у справі № 521/8813/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил передбаченого ч.І ст. 483 МК України, закрити.

Ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 11.03.2021 року по справі № 521/8813/20, суд дійшов таких висновків.

Відповіднодо ст.19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначаються відповідним процесуальним законом, зокрема у справах про адміністративні правопорушення визначаються Кодексом України про адміністративні правопорушення, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Конституційний суд України у рішенні № 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п.4.1).

Відповідно до ст.1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Главою 24-1 КУпАП також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.

Іншого порядку перегляду судових рішень у справах про адміністративні правопорушення (в тому числі за нововиявленими обставинами) чинним законодавством не передбачено.

Статтею 459 КПК України, дійсно передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами, але це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях, а діюча норма КПК України не розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку КУпАП.

Застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.

Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року (N 3236/03) у справі "Пономарьов проти України", жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язково рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.

Разом з тим, судом враховано, що ЄСПЛ зробив висновки, що провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції з метою поширення її гарантій на заявників. Саме такі висновки містяться у рішеннях ЄСПЛ у справах: «Надточій проти України» (п.п.17,22,29); «Лучанінова проти України» (п.п.38,39,40); «Гурепка проти України» (п.п.53,55).

Однак, у наведених справах відсутні висновки про можливість застосування процедури перегляду постанов у справах про адміністративні правопорушення за привилами кримінального процесуального закону, а зазначається лише про поширення встановлених Конвенцією загальних гарантій щодо осіб під час розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Також слід відмітити, що у справі «Гурепка проти України» ЄСПЛ прийшов до висновку про порушення ст.2 Протоколу № 7 до Конвенції з огляду на те, що КУпАП (в редакції станом на 1998 рік) передбачав, що процедура перегляду постанови у справі про адміністративне правопорушення могла бути ініційована лише прокурором або головою вищестоячого суду. Така процедура на той час не була доступна стороні та не залежала від його волі і аргументів, а тому не була достатньо ефктивним засобом захисту для цілей Конвенції (п.60 рішення ЄСПЛ).

Однак, на даний час КУпАП надає стороні можливість оскаржити в апеляційному порядку постанову у справі про адміністративне правопорушення, що є справедливим і повністю відповідає ст.2 Протоколу № 7 до Конвенції щодо права кожного, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним.

В даній справі ОСОБА_1 скористався своїм правом на перегляд апеляційним судом постанови суду першої інстанції, якою він визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, і така процедура дотримана.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 11.03.2021 року по справі № 521/8813/20, не може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами, так як перегляд судових рішень у справах про адміністративні правопорушення за нововиявленими обставинами нормами Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачений і місцевий загальний суд не наділений повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили у справах про адміністративні правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 7, 294 КУпАП, главою 24-1 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 11.03.2021 року у справі № 52/8813/20 - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 11.03.2021 року у справі № 52/8813/20, -повернути особі, яка її подала.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.М. Непорада