Ухвала суду № 99772153, 15.09.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/22568/21

Провадження № 1-кс/752/7723/21

У Х В А Л А

15 вересня 2021 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Машкевич К.В., при секретарі Гненик К.П., за участю прокурора Ковченко Д.С., захисника Широковського О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, клопотання начальника відділення слідчого відділу Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві майора поліції Сохи Ю. В., погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м.Києва Ковченком Д.С. - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні за №12021100010001939 від 12.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання начальника відділення слідчого відділу Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві майор поліції Сохи Ю.В., погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва Ковченком Д.С. - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні за № 12021100010001939, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.08.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 15., ч. 2 ст. 185 КК України.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що Голосіївським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №12021100010001939 від 12.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

14.09.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Слідчий в поданому клопотанні посилався на те, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста в цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий вважає, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, не дасть можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним покладених судом обов`язків.

В зв`язку із зазначеним слідчий просив про задоволення клопотання.

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав з підстав зазначених у клопотанні та просив про його задоволення.

Захисник в судовому засіданні посилався на те, що стороною обвинувачення не обґрунтовано наявність ризиків, про які вказано в даному клопотанні, які на думку сторони захисту є недоведеними. Також вказував на те, що стороною обвинувачення недоведено неможливість застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, вказаним у даному клопотанні. Зазначав, що його підзахисний має хронічне захворювання, а також хворого батька та брата, має міцні соціальні зв`язки та постійне місце проживання, просив слідчого суддю застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов`язків, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника та просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що Голосіївським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №12021100010001939 від 12.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, в подальшому належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та умисно повторно вчинив корисливе кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

Так, 11.08.2021 року близько 13:29 год., ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні гіпермаркету «Ашан», що розташований за адресою: м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 13-Б, підійшов до полиць та холодильників з продуктами харчування. В цей час у останнього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме: продуктів харчування, слабоалкогольних та алкогольних напоїв з метою збагатитися за рахунок викраденого.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , приблизно о 13:29 год., перебуваючи в приміщенні гіпермаркету «Ашан», що розташований за адресою: м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 13-Б, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрав з полиць та холодильників наступні товари: пиво корона «Corona Extra», у кількості 6 шт., вартістю 33.4 грн. за 1 пляшку, загальною вартістю 160. 32 грн., горілку «Nemiroff», у кількості 1 шт., ємністю 1л., вартістю 143.04 грн., бекон «Ятрань», у кількості 1 шт., вагою 0,434 кг., вартістю 62.46 грн., на загальну суму 365.82 гривень, та тримаючи в руках зазначений товар, пішов у сторону 13 каси.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 з викраденим майном направився до виходу з гіпермаркету «Ашан». Однак, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, а саме пройшовши з викраденим майном повз торгівельні каси №13, які розміщенні в кінці торгівельної зали, останній свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна не довів до кінця, з причин які не залежали від його волі, оскільки пройшовши повз лінію каси № 13 гіпермаркету «Ашан» був зупинений працівниками служби охорони.

Крім того ОСОБА_1 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на повторне таємне викрадення чужого майна близько 19 год. 08 хв. 13.09.2021, перебуваючи в приміщенні гіпермаркету «Епіцентр-К», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1-Б, підійшов до полиць з інструментами. В цей час у останнього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме трьома шуруповертами з метою збагатитися за рахунок викраденого.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , 13.09.2021 приблизно о 19 год. 08 хв., перебуваючи в приміщенні гіпермаркету ТОВ «Епіцентр К», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1-Б, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрав з полиць наступні товари: акумуляторний шуруповерт Зеніт США - 1213АLi-2Б, 12В LI ion в кількості 2 одиниць, акумуляторний шуруповерт Tekhmann TCD-65/i120 BS в кількості 1 штука, на загальну суму 4662.50 гривень, та тримаючи в руках зазначений товар, пішов у сторону каси.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 з викраденим майном направився до виходу з гіпермаркету ТОВ «Епіцентр К». Однак, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, а саме пройшовши з викраденим майном повз торгівельні каси, останній свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна не довів до кінця, з причин які не залежали від його волі, оскільки пройшовши повз лінію каси гіпермаркету ТОВ «Епіцентр К» та при виході з магазину був зупинений працівниками служби охорони.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

14.09.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 11.08.2021 за адресою: м. Київ, пр. Глушкова, 13-Б, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , протоколом огляду відеозапису від 09.09.2021, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , протоколом огляду місця події від 13.09.2021., протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом затримання ОСОБА_1 , у порядку ст. 208 КПК України, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Таким чином, наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, який відповідно до ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста в цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході судового розгляду клопотання знайшли своє підтвердження ризики переховування від органів досудового розслідування та суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, та з моменту повідомлення про підозру пройшов незначний проміжок часу. Крім того, ОСОБА_1 раніше вчиняв аналогічні умисні корисливі злочини, належних для себе висновків не зробив, та знову підозрюється у вчиненні аналогічного злочину, тому слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та знову вчинити інше правопорушення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 , що він ніде не працює та не зайнятий суспільно-корисною працею, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, який відноситься до категорії нетяжких злочинів, тому слідчий суддя вважає, що вказані обставини свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , обставини справи, зважаючи на особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу з метою уникнення ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, у відповідності до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам підозрюваногопереховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста в цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Приймаючи до уваги обґрунтовані ризики та той факт, що підозрюваний ОСОБА_1 має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов`язків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов`язання, особиста порука, чи то домашній арешт вбачається, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ані ж тримання під вартою з урахуванням характеристики підозрюваного, є недоцільним, у зв`язку з неефективністю таких запобіжних заходів.

Враховуючи те, що прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а також зважаючи на те, що існують беззаперечні підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 19 год. 30 хв. 11.11.2021 року.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений без застосування насильства, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного, його майновий стан, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України у розмірі чотири розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9080 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає триманняостаннього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 19 год.30 хв. 13.09.2021 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 19 год. 30 хв. 11.11.2021 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу, що становить чотири розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 9080 гривень ( девять тисяч вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UА128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

1. Прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4. Утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

5. Здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Голосіївську окружну прокуратуру м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя К. В.Машкевич