Рішення № 99642802, 15.09.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2479/21

провадження №: 2/398/1467/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"15" вересня 2021 р.Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

третьої особи - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрії в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Олександрійської міської ради, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей

В С ТА Н О В И В:

Виконавчий комітет Олександрійської міської ради, як орган опіки та піклування, звернувся до суду в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є матір`ю трьох малолітніх дітей, батько дітей записаний в свідоцтвах про народження на підставі ч. 1 ст. 135 СК України. З 2018 року родина відповідача перебуває на обліку, як така, що потрапила у складні життєві обставини. З відповідачем неодноразово проводились профілактичні та роз`яснювальні роботи щодо належного виконання батьківських обов`язків, але позитивних результатів це не дало. Відповідач неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за неналежне утримання та виховання дітей. У вересні 2020 року діти направлені до БФ «Джерело життя», а з грудня дітей влаштовано у прийомну сім`ю ОСОБА_2 , де діти перебувають і на даний момент. За вказаний період відповідач жодного разу не відвідала дітей, не поцікавилась їх розвитком та здоров`ям, не надавала матеріальної допомоги та моральної підтримки. На засіданні комісії було затверджено висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей.

Оскільки, відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзив не подала та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, то судом постановлено ухвалу про заочний розгляд цієї справи.

Підстав для відкладення розгляду справи, визначених ст. ст. 223 та 240 ЦПК України, судом не встановлено.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та пояснив, що родина ОСОБА_3 потрапила в поле зору служби у справах дітей у 2018 році. Умови проживання дітей були жахливі, але відповідач обіцяла покращити житлові умови та належним чином виконувати батьківські обов`язки. З ОСОБА_3 проводилася профілактична робота, дітей було влаштовано у дошкільний навчальний заклад, але через певний час ситуація змінилася. Відповідач систематично змінювала місце проживання, не повідомляючи про це службу у справах дітей. Одного дня відповідач залишила дітей вдома, вони плакали і їх плач почули сусіди, які зателефонували до селищної ради. Тоді була викликана поліція та вилучені діти. Діти були направлені до дитячої лікарні, а щодо відповідача складені документи про залишення дітей. Поліцейські сфотографували умови в яких перебували діти, тоді було прийнято рішення про влаштування дітей до БФ «Джерело життя», а потім - в прийомну родину ОСОБА_2 . Мати жодного разу не звернулася, не поцікавилася своїми дітьми, коштів на їх утримання не надає, тобто самоусунулася від виховання дітей. Службою було прийнято рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно її трьох дітей та стягнення з неї аліментів на їх утримання.

В судовому засіданні третя особа - ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги та пояснила, що діти в її родині проживають з 28 грудня 2020 року. Спочатку діти були відлюдкуваті, не привчені до порядку. Потім діти звикли до них, вони влаштовані до дошкільного навчального закладу, крім того старші діти відвідують гуртки, а молодша ОСОБА_6 навчилася говорити. ОСОБА_4 розповідала, що коли мама йшла з дому, то брала з собою лише ОСОБА_6 , а вона з ОСОБА_5 чекали на них вдома. Мама робила собі укол і тоді їй було добре, вона посміхалася. Мати жодного разу не відвідала дітей навіть у дитячому садочку. Зараз діти про маму не згадують, а мамою називають її.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів по справі встановив наступні факти та правовідносини.

Відповідач ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей. Відомості про батька дітей записані за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

З листів медичного закладу вбачається, що протягом 2018 - 2019 років діти відповідача неодноразово були госпіталізовані до дитячої лікарні, при огляді діти були брудні та неохайні, мати дітей - ОСОБА_3 - нерегулярно звертається до лікарів за медичною допомогою для дітей.В будинку, де проживають діти з матір`ю, немає світла та води, антисанітарні умови.

З матеріалів справи також вбачається, що протягом 2018 - 2020 років родина відповідача перебуває на обліку, як така, що потрапила у складні життєві обставини. При цьому, працівниками Олександрійського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді неодноразово фіксувалися факти залишення відповідачем своїх дітей без нагляду, які були хворі, у зв`яжу з чим здійснювалась госпіталізація дітей до медичних закладів. Діти були одягнені в брудний одяг, в будинку була відсутня їжа для дітей, в будинку безлад та антисанітарні умови, що унеможливлює проживання дітей.

Протягом 2019 - 2020 років відповідач двічі притягувалась до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

03 вересня 2020 року на підставі актів закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справи України про дітей, покинутих в закладах охорони здоров`я та рішення Виконавчого комітету Олександрійської міської ради дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тимчасово влаштовано до БФ «Джерело життя». Згідно з листом БФ «Центр соціальної допомоги та реабілітації «Джерело життя» для дітей, які залишилися без батьківської опіки» від 19 жовтня 2020 року, діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходяться в Центрі з 02 вересня 2020 року. За цей час мати жодного разу не відвідала дітей та не телефонувала, здоров`ям та життям дітей не цікавилась, матеріальну допомогу на утримання дітей не надавала.

На підставі рішенням Виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 29 грудня 2020 року малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,з 29 грудня 2020 року передано на виховання та спільне проживання до прийомної сім`ї, яка створена на базі приватного будинку ОСОБА_2 .

Виконавчий комітет Олександрійської міської ради, як орган опіки та піклування, надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно її малолітніх дітей.

Згідно з ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно з ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтями 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Виховання в сім`ї, є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати - юність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 51 Конституції України передбачений обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття. Також вказаною статтею Конституції України встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Аналогічна норма закріплена у ст. 180 СК України, відповідно до якої батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Суд враховує, що після влаштування дітей у вересні 2020 року спочатку до БФ «Джерело життя», а потім у грудні 2020 року до прийомної сім`ї ОСОБА_2 , відповідач належних висновків для себе не зробила, не усунула обставини, що стали підставою для відібрання дітей, не вчинила відповідних дій, спрямованих на повернення дітей та не змінила в кращу сторону своє відношення до виконання батьківських обов`язків.

Отже, з наданих суду доказів та пояснень учасників справи, судом встановлено, що відповідач повністю самоусунулася від виконання батьківських обов`язків щодо дітей, не спілкується з ними, не проявляє до них материнської турботи, не цікавиться їх життям, станом здоров`я, не відвідує, не турбується про фізичний і духовний розвиток дітей.

За таких обставин суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що відповідач ухиляється від виховання та утримання своїх дітей та свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, передбаченими ст. 150 СК України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що наявні підстави, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, для позбавлення відповідача батьківських прав щодо її дітей, що сприятиме захисту інтересів дітей.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При ухиленні їх від виконання даного зобов`язання кошти на утримання дитини стягуються в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що суд, визначаючи розмір аліментів, враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За змістом ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що відповідач, як мати, зобов`язана матеріально утримувати дітей, та визначаючи аліменти в розмірі 1/2 частки її заробітку (доходу), бере до уваги вищенаведені обставини справи, у тому числі й матеріальне становище дітей, які проживають у прийомній сім`ї ОСОБА_2 та знаходяться на її утриманні

Частиною 1 ст. 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Позовна заява надійшла до суду 24 травня 2021 року, отже аліменти стягуватимуться з 24 травня 2021 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та у зв`язку із задоволенням позову суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір, від сплати якого звільнений позивач, в розмірі 1 816,00 грн. (908,00 грн. - судовий збір за немайнову вимогу про позбавлення батьківських прав та 908,00 грн. - судовий збір за майнову вимогу про стягнення аліментів).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 280 - 282, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Виконавчого комітету Олександрійської міської ради, як органу опіки та піклування (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, місто Олександрія, проспект Соборний, буд. 59, код ЄДРПОУ 33423535) до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ),про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітейзадовольнити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,позбавити батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Сягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частки всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову, тобто з 24 травня 2021 року і до досягнення повноліття ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Якщо після досягнення повноліття ОСОБА_4 ніхто не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на ОСОБА_4 , і до досягнення повноліття ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Якщо після досягнення повноліття ОСОБА_5 ніхто не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на ОСОБА_5 , і до досягнення повноліття ОСОБА_6 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )на користь держави судовий збір в розмірі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та третя особа мають право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 16 вересня 2021 року.

Суддя О.В.Авраменко