Ухвала суду № 99601701, 08.09.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/13096/21

Провадження № 1-кп/643/1203/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2021 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання – Степанюк Д.Р.,

за участю:

прокурора – Іщенко А.В.,

потерпілої – ОСОБА_1 ,

представника потерпілої – адвоката Гардаушенка С.П.,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

захисника – адвоката Суркова В.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021221170000083 від 10.03.2021 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в :

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12021221170000083 від 10.03.2021 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 186 КК України, який надійшов до Московського районного суду м. Харкова 19 липня 2021 року від заступника керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, підсудний Московському районному суду м. Харкова.

Під час підготовчого судового засідання представник потерпілої ОСОБА_1 – адвокат Гардаушенко С.П. заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, як такого, що не відповідає вимогам КПК України.

В обґрунтування клопотання захисник посилався, що обвинувальний акт не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, оскільки виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення в обвинувальному акті не відповідають кваліфікації скоєного ОСОБА_2 злочину, який повинен бути кваліфікований за ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 187 КК України. Також зазначив, що в обвинувальному акті не йдеться про заволодіння ОСОБА_2 заробітною платою в розмірі 8000 гривень та про ті обставини, що ОСОБА_2 раніше заготовив ніж для заволодіння грошима потерпілої та її вбивства. Також звертав увагу, що стороною обвинувачення не встановлений, а тому не конкретизований, мотив вчинення ОСОБА_2 вказаного кримінального правопорушення. Таким чином, вважав, що, оскільки обвинувальний акт не відповідає загальним засадам кримінального провадження, просив повернути його прокурору, як такий, що не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства України.

У підготовчому судовому засідання потерпіла ОСОБА_1 клопотання свого представника підтримала, просила його задовольнити.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні проти заявленого представником потерпілої клопотання заперечував, вважав його необґрунтованим, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстави для його повернення прокурору відсутні. Обвинувальний акт містить усі зазначені у ст. 291 КПК України реквізити, в ньому викладено ті фактичні обставини, які прокурор вважав встановленими.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник – адвокат Сурков В.М. проти заявленого представником потерпілого клопотання про повернення обвинувального акту прокурору заперечували.

Суд, вислухавши думку учасників провадження, перевіривши обвинувальний акт, дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення зокрема про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

За правилами п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пункт 5 частини 2 статті 291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт, серед іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Частиною 1 статті 337 КПК України встановлено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Отже, при складенні обвинувального акту прокурор має право викласти в ньому ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які він вважає встановленими та на підставі цього на свій розсуд здійснити кваліфікацію кримінального правопорушення із посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність.

Зазначена обставина, відповідно до положень ст. 291 КПК України, не може бути підставою для висновку суду про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України.

У доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

При цьому, важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Отже, фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

За таких обставин, визнати обґрунтованими наведені мотиви представника потерпілого – адвоката Гардаушенка С.П. суд не може, позаяк встановлення відповідності зазначених в обвинувальному акті відомостей не належить до повноважень суду під час підготовчого судового засідання та, в розумінні вимог ст. 291 КПК України, не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків.

У будь-якому випадку зазначене формулювання наперед не має значення для суду, оскільки вказані обставини в обвинувальному акті мають бути доведені прокурором під час розгляду провадження по суті, а прокурор має право змінювати обвинувачення під час судового розгляду, що передбачено положеннями ч. 2 ст. 337 КПК України, які надають можливість прокурору під час судового розгляду змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення.

Наведені вище обставини свідчать про те, що зазначені представником потерпілої доводи в обґрунтування клопотання про повернення обвинувального акта прокурора не є порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які обумовлювали б повернення обвинувального акта прокурору та унеможливлювали в розумінні статті 314 КПК України призначення обвинувального акта до судового розгляду.

На думку суду, обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст.ст. 291, 292 КПК України, підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України судом не встановлено, а доводи представника потерпілої жодним чином не перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду та розгляду кримінального провадження по суті.

Крім того, представником потерпілої у підготовчому судовому засіданні було заявлено клопотання про допит свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та охоронця ОСОБА_5 . В обґрунтування заявленого клопотання посилався, що в ході досудового розслідування вказані особи в якості свідків не допитувалися, але їх покази мають важливе значення при проведення судового розгляду.

Потерпіла ОСОБА_1 клопотання представника підтримала, просила його задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання представника потерпілої заперечував, вважав його таким, що заявлено передчасно, також посилалася, що на виконання вимог ст. 290 КПК України покази заявлених представником потерпілої свідків не відкривалися сторонам кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник проти задоволення клопотання представника потерпілого заперечували, посилаючись на передчасність його заявлення та на те, що у встановленому кримінальним процесуальним законодавством України порядку їм покази вказаних свідків не відкрито.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши заявлене клопотання вважає, що клопотання представника потерпілого – адвоката Гардаушенка С.П. про допит зазначених осіб не підлягає задоволенню, як таке, що заявлене передчасно, оскільки згідно з нормами діючого КПК України порядок дослідження доказів та безпосередньо дослідження доказів здійснюються виключно у стадії судового розгляду. Крім того, суд бере до уваги те, що зазначені представником потерпілої особи не допитувались під час досудового розслідування та матеріали їх допиту стороні обвинувачення та стороні захисту не відкривалися.

Також потерпілою ОСОБА_1 до початку судового розгляду пред`явлений цивільний позов у даному кримінальному провадженні до ОСОБА_2 про стягнення завданої їй майнової шкоди в розмірі 93 858,12 гривень та моральної шкоди в розмірі 1 800 000 гривень.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

За таких обставин, згідно зі ст.ст. 127, 128 КПК України, суд вважає необхідним прийняти цивільний позов потерпілої до спільного розгляду з цим кримінальним провадженням. Зважаючи на поданий потерпілою цивільний позов у кримінальному провадженні, з огляду на положення ст.ст. 61, 62, ч. 1 ст. 128 КПК України, потерпілу ОСОБА_1 слід визнати цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_2 - цивільним відповідачем.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 186 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 197, 199, 315 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12021221170000083 від 10.03.2021 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 186 КК України, у відкритому судовому засіданні на 16 вересня 2021 року на 12 годину 30 хвилин.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Прийняти цивільний позов ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, до спільного розгляду з цим кримінальним провадженням, визнавши ОСОБА_1 цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_2 – цивільним відповідачем у кримінальному провадженні №12021221170000083.

У задоволенні клопотання представника потерпілої – адвоката Гардаушенка Сергія Павловича про повернення обвинувального акта прокурору – відмовити.

У задоволенні клопотання представника потерпілої – адвоката Гардаушенка Сергія Павловича про виклик свідків – відмовити, одночасно роз`яснити, що після виконання вимог ст. 290 КПК України потерпіла не позбавлена можливості повторно порушити перед судом питання про допит свідків.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 13 вересня 2021 року.

Суддя: Я.Ю. Семенова