Ухвала суду № 99552155, 13.09.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

13 вересня 2021 року Чернігів Справа № 620/10368/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, в порядку письмового провадження, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №620/10368/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради (вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ - 40910906) про визнання протиправними та скасування приписів та постанови,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Припис 6 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 12.08.2021 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради, виданий ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати Припис 7 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.08.2021 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради, виданий ОСОБА_1 ;

- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Чернігівської міської ради від 19.08.2021 № 3, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - закрити.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що оскаржувані приписи є протиправними, такими, що прийняті в порушення вимог чинного законодавства, тому підлягають скасуванню, а справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності закриттю.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить: зупинити дію припису 6 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 12.08.2021 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради, відповідно до якого було встановлено вимогу зупинити виконання будівельних робіт з реконструкції будівлі (корпус 12) по АДРЕСА_2 в термін до 12.08.2021 до набрання законної сили рішенням суду у справі; зупинити дію припису 7 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.08.2021 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради, відповідно до якого встановлено вимогу оформити документи, які дають право на виконання будівельних робіт відповідно до чинного законодавства або привести зазначений об`єкт будівництва до попереднього стану в термін до 14.10.2021 до набрання законної сили рішенням суду у справі. Заява обґрунтована тим, що заходи забезпечення позову зупинять дію протиправних приписів, які оскаржуються, та у випадку задоволення позовних вимог надасть реальну можливість виконання судового рішення у справі.

Ухвалами судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 01.09.2021 позовну заяву та заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 залишено без руху.

На виконання вимог ухвал суду від 01.09.2021 до суду 10.09.2021 надійшли подані позивачем документи.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 13.09.2021 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розгляд поданої заяви про забезпечення адміністративного позову здійснюється, на підставі частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, без повідомлення учасників справи.

Визначаючись щодо наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній адміністративній справі, суд враховує таке.

Підстави забезпечення позову визначені статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, а тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному конкретному випадку, виходячи з наданих доказів, встановити, чи є хоча б одна з обставин для вжиття заходів забезпечення позову, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Статтею 151 КАС України передбачено види забезпечення позову.

Так позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Тобто забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для такого забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 у справі №826/9263/17 (адміністративне провадження №К/9901/44796/18), висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Тому у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зазначаючи про необхідність зупинення дії Припису 6 та Припису 7 від 12.08.2021, позивач вказує, що невжиття таких заходів забезпечення позову може ускладнити захист та поновлення прав та інтересів позивача.

Насамперед суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування Припису 6 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 12.08.2021 та Припису 7 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.08.2021, виданих Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради. Рішення суду за таким позовом не потребує виконання. Їх значення полягає у констатації факту правомірності оскаржуваних приписів і позбавлення їх правових наслідків шляхом скасування. Тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду. Отже і заходів забезпечення позову вони не потребують.

Щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, то суд звертає увагу, що у заяві про забезпечення позову не йдеться про ефективний захист порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду. З огляду на це відсутні підстави забезпечення позову, передбачені у пункті 1 частини 2 статті 150 КАС України.

Щодо «очевидності» ознак протиправності приписів та порушення прав позивача, то пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних приписів поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскаржених приписів, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що приписи Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради явно суперечать вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною 2 статті 2 КАС України, порушують права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Безумовно рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Тобто в даному випадку позивачем не надано доказів унеможливлення захисту порушених прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або доказів, що в майбутньому для відновлення цих прав, свобод та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також доказів очевидності ознак протиправності Приписів Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, що в свою чергу, має бути досліджено при вирішенні справи по суті та є предметом розгляду справи в суді.

Таким чином здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №620/10368/21 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про відмову у забезпеченні позову.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Падій