Рішення № 99536253, 06.09.2021, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/724/21

Провадження №2/592/790/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого - судді Котенко О.А., за участю секретаря судового засідання Гуріної А.О., представника позивача - Гакаль Р.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 07.09.2010 року. При укладенні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторонни до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які згідно до заяви отримані відповідачем для ознайомлення в письмовій формі. Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст.634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст.1066 ЦК України) та кредитного договору (ст.1054 ЦК України). У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 18000,00грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.2.1.1.2.3 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Таким чином, банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку. Таким чином, Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договорм. Просять суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк»: заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 07.09.2010 року станом на 07.12.2020 року у розмірі 54075,85грн., яка складається з наступного: 17350 грн. - заборгованість за кредитом, 36725,85грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, та судові витрати у розмірі 2270,00грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. Представником позивача AT КБ «Приватбанк» надана відповідь на відзив, в якому зазначено, що банком надано до суду виписку по картрахунку, яка є підтвердженням, що відповідачу було видано платіжну картку та відкрито картрахунок, на який встановлено кредитний ліміт та чітко прослідковується, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Також з розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачувала заборгованість за договором. З матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином, а тому вимоги позовної заяви підлягають задоволенню в повному обсязі. Пунктом 1.1.3.1.6. Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що Клієнт доручає Банку списувати кошти з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, у межах сум, що підлягають сплаті Банку за Договором, у разі настання термінів платежів, а також списувати кошти з картрахунка у разі настання термінів платежів за іншими договорами клієнта у розмірах, визначених цими договорами (договірне списання), у межах платіжного ліміту картрахунка. Тобто при нарахуванні Банком процентів, комісій, пені і не внесення коштів Клієнтом на погашення цієї заборгованості, Банк має право здійснити списання даної заборгованості за рахунок кредитного ліміту. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий. В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення кредитної заборгованості за договором. При укладанні договору вся необхідна інформація про умови кредитування та сукупну вартість кредиту була доведена до відома позичальника у вигляді другого примірника договору. Для зручності клієнтів у ПриватБанк організована: цілодобова служба клієнтської підтримки 0800500003; цілодобовий онлайн чат, розміщений на сайті. Статтею 261 ЦК України встановлено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк випущеної картки до останнього дня 03.2017 року. Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 16.01.2021 року - до спливу строку позовної давності. У зв`язку з цим, обставини, на які відповідач посилається, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду. Відповідач до певного часу належним чином виконувала свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знала про умови кредитування та визнавала свої зобов`язання за Договором.

Приймаючи участь в судових засіданнях відповідач ОСОБА_1 , її представник заперечували проти задоволення позову. Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що із змісту позовної заяви неможливо зрозуміти, звідки взялася сума заборгованості за кредитом у розмірі 17350грн. та проценти за кредитом у розмірі 36725,83грн. А як слідує з роздруківки по особовому рахунку, то останній раз відповідач користувалася рахунком у 2014 році. незрозуміло у які дати, у яких сумах та на яких умовах нею отримувався кредит, за які конкретні періоди часу та у яких сумах нараховані проценти за користування кредитом. Вона підтверджує, що у 2010 - 2013 роках у неї дійсно був відкритий картковий рахунок у AT КБ «Приватбанк», але більше п`яти років вона цим картковим рахунком не користується, банківську картку давно повернула, і вважала, що рахунок у неї давно закритий і прострочена заборгованість відсутня. Протягом усіх цих років позивач жодного разу на її адресу претензії або іншої вимоги про погашення заборгованості не направляв. Порушене право дійсно підлягає захисту в судовому порядку, але користуватися цим правом особа повинна у розумні строки у межах строку позовної давності. Вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки незважаючи на те, що в кінці позовної заяви позивачем зазначено дату подання позову 11.12.2020 pоку, фактично позовна заява направлена в адресу суду не пізніше 18.01.2021 pоку, в адресу суду вона надійшла 22.01.2021 pоку, про що свідчать дані авторозподілу на офіційному сайті суду. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку з необґрунтованістю та у зв`язку з простроченням строку позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача Гакаль Р.В., перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню:

Судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 07.09.2010 року (а.с.23, 25-48).

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 18000грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку (а.с.22).

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, непогашена заборгованість за договором б/н від 07.09.2010 року станом на 07.12.2020 року становить 54075,85грн., яка складається з наступного: 17350,00грн. - заборгованість за кредитом; 36725,85грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 0,00грн. - заборгованість за комісією, 0,00грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором (а.с.15-20).

У заяві, підписаній відповідачем ОСОБА_1 відсутні умови договору про розмір відсотків за користування кредитними коштами.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір відсотків за користування кредитом, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» не надав доказів в обгрунтування стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 36728,85грн., тому сума відсотків не підлягає стягненню з відповідачки.

За змістом статей 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 за кредитним договором були надані три кредитні картки з термінами дії - до 09.2012 року, до 11.2016 року, до 03.2017 року (а.с.21).

У межах строку кредитування, який відповідає строку дії картки до березня 2017 року, відповідачка повинна була повертати АТ КБ «ПриватБанк» кредит.

Оскільки перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки, тобто з 31 березня 2017 року, то строк позовної давності за такою вимогою сплив 31 березня 2020 року. Позивач звернувся до суду з позовом 16 січня 2021 року, тобто поза межами загального строку позовної давності. З виписки по рахунку відповідачки ОСОБА_1 вбачається, що останній раз було погашення простроченої заборгованості в вересні 2015 року (а.с.7-14). В розрахунку заборгованості зазначено про останню сплату в листопаді 2014 року (сплата відсотків -а.с.15-19).

З врахуванням спливу строку позовної давності не підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 сума боргу в сумі 17350грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 12,13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м.Суми. При оголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А. Котенко