Ухвала суду № 99429849, 07.09.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9543/20

Провадження № 1-кп/461/591/21

У Х В А Л А

07.09.2021 року. м. Львів.

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Волоско І.Р.,

секретар судового засідання Береза П.Р.,

з участю:

прокурора Щурка В.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

захисників Дуліч Т.В.,

Голень І.Р.,

представника потерпілого Коцак М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження /внесене до ЄРДР за № 12020140080000916 від 12.05.2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 – ч.5 ст.185, ч.5 ст.27 – ч.2 ст.361 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 – ч.5 ст.185, ч.5 ст.27 – ч.2 ст.361 КК України, -

в с т а н о в и в:

в провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 – ч.5 ст.185, ч.5 ст.27 – ч.2 ст.361 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 – ч.5 ст.185, ч.5 ст.27 – ч.2 ст.361 КК України.

Прокурор Щурко В.В. у судовому засіданні заявив клопотання про продовження щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, покликаючись на те, що вони обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років; можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на інших учасників у кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а тому просить продовжити обвинуваченим запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання прокурора заперечив та просив зменшити розмір застави.

Захисник Дуліч Т.В. в судовому засіданні клопотання прокурора заперечила та просила застосувати більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Голень І.Р. в судовому засіданні клопотання прокурора заперечили та просили застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме: домашній арешт.

Представник потерпілого Коцак М.В. клопотання прокурора підтримав повністю, просив таке задоволити повністю.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

У межах даного кримінального провадження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 – ч.5 ст.185, ч.5 ст.27 – ч.2 ст.361 КК України.

11.07.2020 слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова винесено ухвалу про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)» на строк до 08.09.2020 з визначенням застави в сумі 5 888 000 грн., який неодноразово продовжено, востаннє ухвалою Львівського апеляційного суду від 08.06.2021 запобіжний захід у виді тримання під вартою залишено без змін до проведення підготовчого засідання, але не більше 60 діб, тобто до 06.08.2021.

11.07.2020 слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова винесено ухвалу про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)» на строк до 08.09.2020 з визначенням застави в сумі 630600 грн., який неодноразово продовжено, востаннє ухвалою Львівського апеляційного суду від 08.06.2021 запобіжний захід у виді тримання під вартою залишено без змін до проведення підготовчого засідання, але не більше 60 діб, тобто до 06.08.2021.

04.08.2021 року ухвалою Галицького районного суду м. Львова продовжено строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 60 днів, тобто до 02.10.2021 року.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення Кодексом передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, включаючи домашній арешт та тримання під вартою (статті 131,176,1981,183).

До заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до частини другої статті 131 Кодексу, посеред іншого, належать запобіжні заходи, якими згідно ст.176 Кодексу є особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст.148 КПК України запобіжні заходи вибираються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам уникнути від дізнання, досудового слідства та суду, перешкодити встановленню істини в кримінальній справі, продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до загальних положень про запобіжні заходи, такі обираються виключно з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, зокрема, для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч.7 ст.42 та іншими нормами КПК.

Слідчим суддею при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу була надана оцінка обґрунтованості підозри обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тому при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу суд не вирішує цього питання.

Суд погоджується із позицією сторони обвинувачення, що ризики, які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існувати і на момент розгляду даного клопотання.

За відсутності достатніх гарантій належного виконання процесуальних обов`язків обвинуваченими, у разі зміни запобіжного заходу, інші запобіжні заходи можуть не запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Положення ст.199 КПК України, передбачають, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Заслухавши сторін кримінального провадження, суд вважає, що оскільки обвинувачені обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки; можуть переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні; відсутність достатніх гарантій належного виконання процесуальних обов`язків обвинуваченими, у разі зміни запобіжного заходу, у зв`язку з чим інші запобіжні заходи можуть не запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України. Відтак, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, для застосування відносно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу, з врахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, не встановлено, а тому існування зазначених ризиків виправдовує подальше застосування запобіжного заходу.

Таким чином, підстави для продовження запобіжних заходів, не відпали, а тому наявна необхідність у задоволені клопотання прокурора та продовженні такого запобіжного заходу із зазначенням визначеного строку.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 197, 199 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» строком на 60 днів, тобто до 03.11.2021 року включно.

Вважати продовженим ОСОБА_1 застосований альтернативний запобіжний захід у виді застави в сумі 5888000 грн. та встановлення наступних обов`язків, у разі внесення такої:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» строком на 60 днів, тобто до 03.11.2021 року включно.

Вважати продовженим ОСОБА_2 застосований альтернативний запобіжний захід у виді застави в сумі 630600 грн та встановлення наступних обов`язків, у разі внесення такої:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із м. Кривий Ріг без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя І.Р.Волоско