Рішення № 99150293, 25.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2021 року м. Київ № 640/27152/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04071, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії щодо призначення пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу, оскільки ним було подано всі необхідні документи для такого призначення.

Відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що позивач не підтвердив належним чином пільговий характер умов праці, а саме: не надав уточнюючу довідку підприємства, у зв`язку з чим відсутні підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою від 08.09.2020 № 5693 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.

За результатом розгляду зазначеної заяви Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 23.09.2020 № 2600-0314-8/134580 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на недостатність пільгового стажу.

У листі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зазначає, що за результатами розгляду поданих документів відсутній пільговий стаж за списком № 2. Не враховані наступні періоди: з 23.07.1987 по 28.02.1988, 23.03.1998 по 31.12.1988, 13.03.1989 по 31.03.1990, 08.04.1990 по 31.12.1990, 01.03.1991 по 20.04.1993, оскільки в пільговій довідці невірно зазначено постанову, а також не вказано причини перебування у відпустці без збереження заробітної плати та не зазначено, на яких курсах навчався позивач. Також не враховано до пільгового стажу період з 13.12.2004 по 13.07.2006, оскільки вказана посада відсутня в результатах атестації робочих місць.

Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу зазначені періоди, з огляду на що позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2, а тому відповідач зобов`язаний призначити пенсію за віком на пільгових умовах, звернувся з цим позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 16.01.2003 № 36 особи, що виконують роботу, яка підпадає під Список №1 або Список №2, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що були чинні на період роботи особи.

За приписами статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що спірним питанням у цій справі є можливість зарахування до пільгового стажу періодів роботи ОСОБА_1 . При цьому досягнення позивачем пенсійного віку, а також наявність достатнього загального трудового стажу, відповідачем не заперечується.

Із наявної в матеріалах справи копії трудової книжки НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 працював на наступних посадах.

У період з 23.07.1987 по 20.04.1993 електрозварником ручної зварки у Оредному підприємстві "Київенергоремонт".

З 06.05.1993 по 26.11.2004 газоелектрозварником у підприємстві Київських теплових мереж.

З 13.12.2004 по 13.07.2006 електрогазозварник у Закритому акціонерному товаристві "Київвтормет". На підставі атестації робочих місць професія за умовами праці має право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2 (наказ від 18.07.200 № 90).

Як вже зазначалось вище, пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Таким чином, з викладених законодавчих норм вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 2.

При цьому, за правилами застосування Списку № 2, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31 грудня 1991 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01 січня 1992 року або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11 березня 1994 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11 березня 1994 року або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16 січня 2003 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Водночас, основним документом, який підтверджує наявність в особи відповідного стажу роботи, є трудова книжка, а за відсутності записів в ній - уточнюючі первинні документи.

Записами в трудовій книжці позивача підтверджується, що позивач у спірний період працював на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2.

Записи у трудовій книжці позивача виконані належними посадовими особами, засвідчені підписами начальника відділу кадрів відповідного підприємства та скріплені печатками.

Суд звертає увагу пенсійного органу, що наведені записи в трудовій книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день. Записи внесені належним чином і дефектів їх вчинення не мають.

Крім того, слід зазначити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року (дата набрання чинності Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, який затверджений постановою КМУ від 01 серпня 1992 року №442), відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене результатами атестації.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестаці та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Із зазначених нормативних актів видно, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Порядок проведення атестації робочих місць та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Положеннями Порядку проведення атестації робочих місць визначено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку проведення атестації робочих місць дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Судом, з копії трудової книжки позивача, з врахуванням положень пунктів 4.1, 4.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2, встановлено, що на підставі наказів ПАТ "Укрвторчормет" від 18.07.2000 № 90 та від 31.05.2006 № 277, наказу ПрАТ "Київенергоремонт" від 31.01.1992 № 31 про підсумки атестації робочих місць за умовами праці, підтверджено право позивача на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Також, вказаними наказами затверджено списки професій і посад із шкідливими умовами зайнятість в яких, зокрема, дає право на віднесення до списків № 1 та № 2 для виходу на пенсію на пільгових умовах, в яких містяться посади, які займав позивач у спірний період.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи ОСОБА_1 з 23.07.1987 по 20.04.1993, з 06.05.1993 по 26.11.2004 та з 13.12.2004 по 13.07.2006.

Крім того, відповідно до частини першої статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно трудової книжки позивач з 13.01.1987 по 02.07.1987 проходив навчання в СПТУ-41 м. Києва, по закінченню якого був 23.07.1987 прийнятий на роботу за спеціальністю. Враховуючи, що перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців, період навчання позивача підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити пенсію суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, позивачем не було надано суду копії заяви, з якою він звернувся до пенсійного органу для призначення пенсії, у зв`язку з чим суд не може дослідити повноту пакету поданих документів та перевірити виконання всіх умов, необхідних для призначення пенсії.

Отже, враховуючи, що у межах даної справи було перевірено правомірність дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи певного періоду та викладено правову позицію з цього питання, суд вважає за необхідне у даному випадку зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу спірного періоду.

Суд також зауважує, що у даному випадку лист Головного управління Пенсійного фонду України від 23.09.2020 № 2600-0314-8/134580, яким позивача повідомлено про відмову у призначенні пенсії, не має ознак акту індивідуальної дії, а тому ефективними засобом захисту прав позивача буде визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії.

Керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04071, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.09.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 із зарахуванням до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоду навчання ОСОБА_1 з 13.01.1987 по 02.07.1987, а також періоди роботи ОСОБА_1 з 23.07.1987 по 20.04.1993, з 06.05.1993 по 26.11.2004 та з 13.12.2004 по 13.07.2006.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 700 (сімсот) гривень 00 копійок.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов