Рішення № 98715375, 02.07.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/1385/21

Провадження № 2/336/2056/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Савеленко О.А.

за участю секретаря Брагіної І.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та просила визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1

У вищевказаному житловому будинку зареєстровані: позивачка ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 (син позивачки), ОСОБА_3 (донька позивачки), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (онук позивачки), ОСОБА_5 (дядько позивачки).

З 2009 року за місцем своєї реєстрації, відповідач не проживає, його речі в будинку відсутні.

Реєстрація відповідача у житловому будинку позивачки, створює їй додатковий фінансовий тягар, пов`язаний зі сплатою комунальних послуг, та позбавляє, як власника, можливості здійснювати право користування та розпорядження власністю у повному обсязі

Ухвалою судді від 03 березня 2021 року по справі відкрито провадження, вирішено розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження.

21 квітня 2021 року по справі постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання позивача про виклик свідків по справі, підготовче судове засідання закрито та справу призначено до розгляду по суті.

Позивач у судових засідання позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позовну заяву, не заперечували проти заочного розгляду справи.

Відповідач, повідомлений у встановленому законом порядку, у судові засідання жодного разу не зв`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подавав.

Враховуючи вищевказані обставини, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази та оцінивши досліджені докази в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також, у відповідності до положень статей 55, 124 Конституції України та статті ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 18.08.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Велигура Г.К., зареєстрованого в реєстрі за № 1630 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.08.2006 року за вих. № 11669508 (а.с. 7-9)

Згідно ст. 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання та проживання членів своєї сім`ї.

У Конституції України закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання й захисту усіх форм власності (статті 13, 41 Конституції України).

Відповідно до статті 13 Конституції України власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. У такій редакції конституційна норма не лише покладає на власника обов`язки, а й орієнтовно вказує на його зобов`язання.

Основоположні принципи здійснення повноважень власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Під правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість фактичного панування власника над майном, не пов`язана з використанням його властивостей.

Право користування власністю - це юридично забезпечена можливість власника добувати з належного йому майна корисні властивості.

Під правом розпоряджатися розуміють юридично забезпечену можливість власника визначати долю майна.

У відповідності до ст. 391 ЦК України «Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 405 ЦК України, члени сімї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сімї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сімї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла

Так, згідно інформації наданої Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 21.02.2008 по теперішній час.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , повідомила, що є сусідкою ОСОБА_1 ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 не проживає більше 10 років.

Свідок ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 повідомив, що з позивачкою проживає по сусідству. Йому відомо, що в неї є син, однак за адресою: АДРЕСА_1 він його ніколи не бачив. Позивач, останні декілька років, за вказаною адресою проживає разом зі своєю дочкою та онуками.

Враховуючи вищевикладене, суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи або її законного представника, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, свідоцтва про смерть. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 908 грн.

На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 76, 78, 81, 89, 133, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 280-283, 353, 355, 356 ЦПК України, ст. ст. 317, 319, 391 ЦК України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», - суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перешкоди в користуванні власністю, шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 витрати по сплаті судового збору у розмірі 908.00 грн.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 місце реєстрації: АДРЕСА_1

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Савеленко

02.07.21