Ухвала суду № 98227352, 07.07.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/25649/17

Провадження № 6/127/479/21

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про встановлення зміни способу

і порядку виконання рішення суду

07 липня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого-судді Гуменюка К.П.,

за участю секретаря судового засідання Шмигори О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці заяву третьої особи без самостійних вимог про заміну способу і порядку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Левчук Ірини Вікторівни, Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію,

в с т а н о в и в:

В червні 2021 року третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 звернулась до суду, в порядку статті 435 ЦПК України (відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду), із заявою про заміну боржника у виконавчих листах, у якій просить суд замінити боржника у виконавчих листах – Вінницьку міську раду на Виконавчий комітет Вінницької міської ради.

Вимоги заяви мотивовано тим, що додатковою постановою Верховного суду від 27 квітня 2021 року по даній цивільній справі стягнуто з Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову в розмірі 640 грн., 320 грн. за подання заяви про забезпечення позову, всього 960 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 2 500 грн., а також стягнуто з Вінницької міської ради на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 960 грн.

Оскільки рішення про стягнення коштів з державних органів, державних та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, виконавчі листи, які були виданні судом на виконання додаткової постанови Верховного суду від 27 квітня 2021 року були пред`явленні до управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області.

Проте, листами Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області від 03 червня 2021 року вказані вище виконавчі листи були повернуті без виконання, оскільки Вінницька міська рада не має відкритих рахунків та не обслуговується в Управлінні.

Вказані обставини унеможливлюють виконання рішення суду, у зв`язку із чим ОСОБА_2 звернулась до суду із даною заявою.

ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилась, надавши на адресу суду заяву, у якій просить суд розгляд справи провести у її відсутність, вимоги заяви підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовільнити.

Інші учасники судового процесу не з`явились, хоча повідомлялись про час та місце розгляду справи.

Крім того, матеріали справи місять докази надіслання заяви ОСОБА_2 про заміну способу і порядку виконання рішення суду іншим учасникам справи.

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали заяви та додані до неї документи, проаналізувавши її доводи, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 березня 2018 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Левчук І.В., Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію (т. 1 а.с. 199-202).

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 26 липня 2018 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 березня 2018 року скасовано та ухвалено нове про задоволення позову. Стягнуто з Вінницької міської ради, державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Левчук І.В. на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову в розмірі 640 грн., 320 грн. за подання заяви про забезпечення позову, всього 960 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 2500 грн. Стягнуто з Вінницької міської ради, державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Левчук І.В. на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 960 грн. (т. 2 а.с. 134-142).

Постановою Верховного Суду від 20 січня 2021 року Постанову апеляційного суду Вінницької області від 26 липня 2018 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Левчук Ірини Вікторівни про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно скасовано. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 березня 2018 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових правна нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Левчук І.В. про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно змінено, викладено його мотивувальну частину у редакції цієї постанови. Постанову апеляційного суду Вінницької області від 26 липня 2018 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, третя особа – ОСОБА_2 , про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно залишено без змін (т. 3 а.с. 131-137).

Додатковою постановою Верховного Суду від 27 квітня 2021 року Постанову Апеляційного суду Вінницької області від 26 липня 2018 року змінено в частині розподілу судових витрат. Стягнуто з Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову в розмірі 640 гривень, 320 грн за подання заяви про забезпечення позову, всього 960 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 2 500 грн. Стягнуто з Вінницької міської ради на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 960 грн. (т. 3 а.с. 189-191).

З метою виконання додаткової Постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року Вінницьким міським судом Вінницької області ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було видано виконавчі листи, оригінали яких містяться в матеріалах цивільної справи (т. 3 а.с. 211, 214).

Листами управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області від 03 червня 2021 року вказані вище виконавчі листи були повернуті стягувачам без виконання на підставі пп. 3 п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства) (т. 3 а.с. 209-210 та т. 3 а.с. 212-213).

За приписами ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким, крім іншого, є державний орган.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. При цьому суд не може змінити зміст рішення або його суть. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постановах від 25 листопада 2015 року (справа №6-1829цс15) та від 16 грудня 2015 року (справа №6-2427цс15).

При зміні способу виконання рішення суду фактично здійснюється заміна одного заходу примусового виконання іншим. Під час вирішення питання про зміну способу виконання суд з`ясовує обставини, що свідчать про цілковиту неможливість виконання судового рішення. При цьому, ключовим питанням є те, що під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органи місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією, цим та іншими законами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Статтею 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, яким визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Боржниками в розумінні Порядку № 845 є визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Частиною 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного чи місцевого бюджету.

Крім того, згідно вимог ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як Вінницька міська рада (ідентифікаційний код юридичної особи 25512617), так і виконавчий комітет Вінницької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 03084813) зареєстровані як самостійні юридичні особи.

В силу Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет Вінницької міської ради є виконавчим органом Вінницької міської ради, їй підзвітним і підконтрольним.

Таким чином, Вінницька міська рада затверджує місцеві бюджети, уповноважена на здійснення витрат бюджету, але безпосередньо фінансових ресурсів не має.

Такі ресурси закріплено за виконавчим органом Вінницької міської ради, який і є розпорядником коштів бюджету міської ради, саме до виконавчого комітету віднесено виконання місцевого бюджету.

Враховуючи положення ст. 22 Бюджетного Кодексу, Закону України «Про місцеве самоврядування», суд приходить до висновку, що міська рада та її виконавчий комітет є взаємопов`язаними органами, незважаючи на те, що зареєстровані як різні юридичні особи та мають самостійні права та обов`язки, компетенцію та повноваження, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому відповідають за зобов`язаннями один одного.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України» право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»).

Ситуація за якої неможливо виконати остаточне рішення суду з процесуальних міркувань, котрі не впливають на його суть, містить ознаки зневаги до такого акту правосуддя. Нівелює його та підриває довіру суспільства до судової гілки влади, як до інституту держави.

Враховуючи викладені норми права та те, що іншого порядку відновлення порушеного права стягувача немає, суд дійшов висновку, що необхідно змінити спосіб і порядок виконання додаткової постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року, стягнувши судові витрати на користь стягувачів з виконавчого комітету Вінницької міської, як розпорядника коштів Вінницької міської ради, тим самими частково задовільнивши вимоги заяви ОСОБА_2 , адже у своїй заяві останню ставиться питання, щодо заміни божника у виконавчому провадженні з Вінницької міської ради на виконавчий комітет Вінницької міської ради, що за своїм змістом регулюється іншою нормою, щодо процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах (ст. 442 ЦПК України - заміна сторони виконавчого провадження).

Відповідно до ч. 3 ст. 431 ЦПК України та п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» ухвала суду є виконавчим документом, яка має відповідати вимогам до виконавчого документа.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування», ст. 22 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 18, 260, 261,353-355, 435 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву задовільнити частково.

Змінити спосіб та порядок виконання додаткової постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року по цивільній справі № 127/25649/17, а саме: стягнути з Виконавчого комітету Вінницької міської ради, як розпорядника коштів Вінницької міської ради:

1.на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень, 320 (триста двадцять) гривень за подання заяви про забезпечення позову, всього 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень, а також витрати на правову допомогу в розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень;

2.на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень.

Стягувач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Стягувач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , серія та номер паспорта: НОМЕР_2 .

Боржник: ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ВІННИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, місцезнаходження: 21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вул. Соборна, 59, ідентифікаційний код юридичної особи: 03084813.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області К.П. Гуменюк