Рішення № 98140804, 07.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 рокуСправа № 203/4419/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення суми відшкодування, відсотків та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 28.11.2017 ОСОБА_1 звернулась до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», про:

- стягнення з відповідача на користь позивача суми гарантованого відшкодування за вкладом у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором від 06.04.2016 № 980-027-000003519 «Поточний рахунок «Ощадний» НОМЕР_1 на суму 21193,94 грн;

- стягнення з відповідача на користь позивача нанесеного збитку (відшкодування упущеної вигоди) у розмірі 3483,94 грн;

- стягнення з відповідача на користь позивача відсотків з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати) у розмірі 5210,49 грн;

- стягнення з відповідача на користь позивача відсотків з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми пеню за прострочення зобов`язання у розмірі 868,60 грн.

2. Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2018 позов задоволено частково: стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь позивача гарантоване відшкодування вкладів в сумі 21193,94 грн, інфляційні втрати в сумі 4140,73 грн та 3% річних в розмірі 868,60 грн, а всього 26203,27 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21.12.2019 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено, рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2018 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Верховного Суду від 09.12.2020 рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2018 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21.12.2019 скасовано; провадження у справі № 203/4419/17 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», закрито; роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду та протягом десяти днів з дня отримання постанови позивач має право звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

5. 26.12.2020 ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду засобами поштового зв`язку заяву про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

6. Ухвалою Верховного Суду від 20.01.2021 справу № 203/4419/17 передано для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

7. Матеріали справи № 203/4419/17 надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 03.02.2021 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Верба І.О.

8. 08.02.2021 позивачем подано до суду уточнену позовну заяву, у якій позивач просить суд:

- звільнити позивача від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»;

- визнати незаконними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати (затримки/перешкоджанні в виплаті) гарантованої суми вкладу та такими, що порушують нормами статті 24 (дискримінація), статті 41 (гарантія права власності) Конституції України;

- визнати право позивача на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суму (гарантовану суму відшкодування) згідно договорами банківського вкладу (депозиту) «Ощадний» рахунок № НОМЕР_1 становить: 21193,94 грн;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб внести дані позивача до загального реєстру вкладників;

- зобов`язати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виплатити гарантовану суму та шкоду, спричинену незаконними діями Фонду (3%, інфляційні витрати та моральну шкоду);

- стягнути з відповідача гарантовану Законом України суму відшкодування у розмірі 21193,94 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати) у розмірі 11937,02 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми пеню за прострочення зобов`язання у розмірі 3557,10 грн;

- стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 500000 грн;

- розрахунок втрат прошу здійснити на дату винесення рішення або на дату повного розрахунку (виплати гарантованої суми).

9. Ухвалою від 08.02.2021:

- задоволено клопотання позивача та звільнено позивача від сплати судового збору за подання до суду цього позову;

- прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі;

- прийнято до розгляду уточнену позовну заяву від 08.02.2021;

- залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський»;

- призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 25.02.2021;

- встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.

10. 25.02.2021 до суду надійшли документи по справі щодо ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський».

11. У підготовче засідання 25.02.2021 прибули позивач та його представник, засідання відкладено до 18.03.2021.

12. 15.03.2021 засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на позовну заяву з доказами його направлення позивачу (т.3 а.с.53-68).

13. У підготовче засідання 18.03.2021 прибули позивач та його представник, засідання відкладено до 08.04.2021.

14. 25.03.2021 позивачем подано до суду відповідь на відзив з доказами направлення відповідачу (т.3 а.с.74-80).

15. У підготовче засідання 08.04.2021 прибули позивач та його представник, відповідач до суду не прибув, про дату, час та місце проведення засідання повідомлений належним чином.

16. Ухвалою суду від 08.04.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті 29.04.2021.

17. 29.04.2021 справу знято з розгляду, відкладено її розгляд на 18.05.2021.

18. 18.05.2021 представник позивача надав клопотання про врахування судової практики та клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника, у зв`язку із чим суд згідно із статтею 205 КАС України перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

19. Позивач вважає протиправним порушення права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, зазначив, що відповідно до статті 26 Закону № 4452-VI виплата гарантованої суми відшкодування кошів за вкладом за рахунок Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладом мала бути здійснена через 20 днів після запровадження тимчасової адміністрації.

20. Виплата гарантованої суми пізніше 20 днів є простроченням фінансових зобов`язань, які виникли на підставі закону.

21. Після запровадження тимчасової адміністрації виникли «деліктні» правовідносини між Фондом та позивачем згідно Закону № 4452-VI.

22. У Фонду виник обов`язок виплатити гарантовану суму позивачеві з 24.03.2015 - 20 днів з дати запровадження тимчасової адміністрації на підставі статті 11 ЦК України.

23. Право позивача на отримання коштів (виплати від Фонду гарантування вкладівфізичних осіб) та незаконні дії працівників Фонду гарантування вкладів фізичних осібпідтверджене рішенням суду від 26.11.2020 у справі № 0440/4964/18.

24. Відповідно до статті 16 Закону № 4452-VI шкода, заподіяна внаслідок рішень, дій та/або бездіяльності Фонду (його працівників), у тому числі шкода, заподіяна внаслідок професійної помилки членів виконавчої дирекції Фонду та/або уповноважених осіб Фонду, відшкодовується Фондом згідно із законодавством.

25. Законодавством визначено норму права - статтю 625 ЦК України за порушення фінансових зобов`язань, в тому числі і деліктних, таких як зобов`язання Фонду гарантування перед вкладником.

26. Бездіяльність Фонду полягала в перешкоджанні виплати позивачеві його законних коштів у встановлені терміни. Незаконні дії працівника Фонду - уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», підтверджено рішенням суду в справі № 0440/4964/18.

27. Формулювання статті 9 КАС України дозволяє суду вийти за межі позовних вимог, з метою більш повного захисту прав та інтересів позивача.

28. Таким чином, якщо суд вважає, що застосована невірна норма він може застосувати норму та захистити конституційне право вкладника.

29. До теперішнього часу рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 0440/4964/18 не виконано, кошти в сумі 21193, 94 грн не відшкодовані.

30. Правова позиція ВСУ у справі № 6-933цс16: відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

31. Загальна сума, яку Фонд зобов`язаний відшкодувати становить 21193,94 грн.

32. Як показує практика, внесення даних вкладника в якісь реєстри не є ефективним способом захисту.

33. Фонд вважає за правильний алгоритм захисту вкладників подати позов до суду щоб внести данні до загального реєстру та зобов`язати уповноважену особу - працівника Фонду передати данні до Фонду, потім подати позов до суду та зобов`язати працівників Фонду підготувати та подати документи для затвердження реєстру, потім подати позов до суду та зобов`язати внести данні до загального реєстру, потім подати позов до суду та зобов`язати працівників Фонду забезпечити доступ банкам-агентам доступ до системи Фонду після чого можливо вкладник зможе отримати свої кошти.

34. Але позивач вважає, що єдиний законний шлях, який забезпечить виконання статті 13 Європейської конвенції з прав та основоположних свобод людини та статті 55 Конституції України, це стягнути в судовому порядку гарантовану суму вкладу, збитки та відшкодування за незаконне користування коштами вкладника.

35. Саме такої практики дотримався Сьомий апеляційний адміністративний суд в постанові від 23.07.2020 по справі № 824/29/20-а та Чернівецький окружний адміністративний суд в рішенні від 25.03.2020.

36. 21.07.2019 на офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що за результатами проведеної Фондом гарантування перевірки рахунків фізичних осіб в «Банку Михайлівський», сума гарантованого відшкодування до виплат за Реєстром збільшиться на 83 млн.грн, і вже з 26 липня вкладники зможуть отримати свої кошти.

37. Фонд в ручному режимі відкоригував списки вкладників за незрозумілим принципом, але кошти позивачеві так і не були виплачені.

38. 02.06.2017 на офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 02.06.2017 до 17.07.2017 Фонд гарантування здійснює виплати коштів вкладникам ПАТ «Банк Михайлівський», для отримання відшкодування вкладники можуть звертатись з паспортом та документом органу про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) до відділень банку-агента Фонду: ПАТ «ПУМБ».

39. Незрозуміло чому Фонд виплачує, в порушення законодавства, 2 та 3 чергу, не відшкодувавши позивачу гарантовану суму вкладів, яка є позачерговою, як і виплати за рішеннями судів.

40. Позивач періодично зверталась до банків-агентів для виплати коштів, але її не було в переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми хоча інші вкладники за аналогічних підстав отримували гарантовану суму відшкодування.

41. Позивач вважає, що Фондом відносно нього були застосовані дискримінаційні заходи відносно тисяч інших вкладників які отримали гарантовану суму, а дії Фонду проявом зневаги, знущання та дискримінацією.

42. Позивач змушений з 2015 року звертатись до банків агентів які мають доступ до системи гарантування вкладів та телефонувати на гарячу лінію Фонду для можливості отримати свої кошти та не отримав відшкодування.

43. Фонд користувався майже 3 роки коштами ОСОБА_1 , які позивач мала право отримати 15.07.2016.

44. Наслідком користування грошовими коштами, тобто прострочення виконання грошового зобов`язання (як договірного, так і позадоговірного), є нарахування процентів річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

45. За змістом статті 560 ЦК України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант), гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

46. Відтак, працівник Фонду здійснивши бездіяльність та безпідставно, без рішення суду визнав договір банківського вкладу позивача нікчемним, спричинив своїми діями позивачеві значних збитків та Фонд не відшкодував вкладу у визначені терміни.

47. Позивач зазначив, що згідно із постановою Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 716/10730/18 вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення грошового зобов`язання, звернені до Фонду, та стосуються безпосередньо правомірності дій останнього пов`язаних із виплатою відшкодування за вкладами, відповідно також підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

48. Фонд зобов`язаний відшкодувати гарантовану суму, позивач вимагає стягнення суму саме відшкодування, 3% річних та інфляційні втрати (деліктні вимоги), а не вкладу.

49. В частині п`ятій пункту 3 статті 36 Закону № 4452-VI наголошено, що нарахування неустойки, штрафів, пені не застосовується до банків, а до Фонду таких обмежень немає, Фонд несе відповідальність згідно статі 625 ЦК України.

50. Відповідач до цих пір неправомірно не здійснив виплату передбаченого законом гарантованого відшкодування коштів за вкладами в сумі 21193,94 грн, чим позивачу завдано шкоду і нанесено матеріальних збитків.

51. Фонд є боржником за своїм власним зобов`язанням, яке виникло безпосередньо із норм Закону № 4452-VI.

52. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, як це сказано в статті 625 ЦК України, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

53. Зобов`язання з виплати відшкодування за поточними рахунками позивача виникло з дня початку виплат - 15.07.2016, і саме з цього дня має бути нараховано суми, передбачені статтею 625 ЦК (і до дня фактичної виплати вкладу).

54. На рахунку позивача обліковувались кошти у розмірі 21193,94 грн, ці кошти протиправно утримувались та утримуються відповідачем всупереч волі позивача з 05.07.2016.

55. Розмір інфляційних втрат з 05.07.2016 по 06.02.2021 складає 11937,02 грн, 3% річних дорівнює 3557,10 грн.

56. Із посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 15.05.2019 у справі № 817/649/16, від 29.07.2020 у справі № 761/736/20, від 09.04.2020 у справі № 826/14519/18, постанову Верховного Суду України від 01.10.2014 у справі № 6-113цс14, статтю 265 ЦК України, позивач просив вимоги задовольнити.

57. Щодо моральної шкоди, позивач зазначив, що в державі України чиняться тривалі, цинічні та безкарні безчинства Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та його працівників. В державі Україна котрий рік здійснюється пограбування громадян через банки та Фонд, цинічно порушуючи статтю Конституції України яка гарантує недоторканість права власності громадянці України. Позивач була фактично пограбована Фондом через невиконання гарантії відшкодування коштів за договорами банківського вкладу. Позивач була вимушена систематично звертатись до суду та правозахисників для захисту свого конституційного права, позивач не одна піддана дискримінації та тотальному ігноруванню Законів та рішень судів з боку Фонду. Відтак позивач вимушений повторно звертатись до суду вже з позовом до Фонду про стягнення з Фонду суми та відшкодування в порядку статті 625 ЦК України. До теперішнього часу Фонд не виплатив коштів. Працівники Фонду знущаючись наді мною ігнорують рішення суду. Позивач протягом більше 3 років нервує та знаходиться в пригніченому стані через пограбування органом, якому держава довірила та обов`язки якого покладено захищати права вкладника. Починаючи з червня 2016 року, позивач телефонував та звертався до Фонду та за рекомендацією кол-центру Фонду два рази в неділю щодо відшкодування банківського вкладу. 4 роки позивач, людина з інвалідністю, відстоює свої права, викладені в статті 41 Конституції України, не може отримати свої законно зароблені тяжкою працею кошти, 4 жахливі роки та майже три з яких знущання Фондом над позивачем в судових інстанціях, через що позивач отримала нервові зриви, погіршення здоров`я та загострення хронічних хвороб.

58. Позивач вважає своє життя значно ціннішим за гроші, але сума моральної шкоди в 500000 грн надасть позивачу можливість відновити своє втрачене здоров`я, яке підірване через хамство та непорядність працівників Фонду під час спілкування, перешкоджання Фондом в отриманні в належні терміни гарантованої суми вкладу.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

59. Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначив, що Фонд з 23.05.2016 здійснює заходи щодо виведення неплатоспроможного банку ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку виключно відповідно до порядку, визначеному Законом № 4452-VI, який є пріоритетним та спеціальним у спірних правовідносинах.

60. Із посиланням на пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп, зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

61. Зокрема, частиною 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4452-VI встановлено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

62. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 20.01.2016 у справі № 6-2001цс15, відповідно до якого у спорах пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону № 4452-VI є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

63. Крім того, відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 08.02.2018 у справі № 308/3282/15-ц, від 14.02.2018 у справі № 761/20903/15-ц, № 553/2630/15-ц - на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банк вже було введено тимчасову адміністрацію та розпочату процедуру ліквідацію, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом № 4452-VI.

64. Таким чином, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його вкладниками/кредиторами, норми Закону № 4452-VI є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

65. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі № 910/23398/16 зазначила, що «...Згідно з системним аналізом норм пункту 6 статті 2, пункту 16 статті 2, підпунктів 1, 2 частини п`ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час дії тимчасової адміністрації та/або запровадження процедури ліквідації, вимоги вкладників та інших кредиторів банку не задовольняються. При цьому кошти за вкладами, строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку, виплачуються в межах граничної суми відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за визначеною Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» процедурою...».

66. Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

67. Дане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, в постанові від 12.04.2018 у справі № 820/11591/15 Суд зазначив: «...За змістом статті 3 Закону № 4452-VІ Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні...».

68. Фонд є установою, що не має на меті отримання прибутку та не відповідає за зобов`язаннями банків.

69. Фонд не здійснює самостійно виведення банку з ринку, делегує частину своїх повноважень Уповноваженій особі на здійснення тимчасової адміністрації/ліквідації банку.

70. Порядок відшкодування Фондом встановлюється Законом та «Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами», затвердженим Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14.

71. Із приписів статей 26, 27 та 48 Закону та Положення № 14 вбачається, що Фонд починає виплату коштів в межах гарантованої державою суми відшкодування (200000 грн) вкладникам неплатоспроможного банку, які включені в Загальний реєстр вкладників.

72. Відповідно до статті 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

73. У відповідності до статті 27 Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

74. Також статтею 27 Закону встановлено, що Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує відповідні переліки.

75. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу підстав, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

76. У Фонду гарантування відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовуються виключно інформація, що наявна в переданому Уповноваженою особою Переліку вкладників. Законодавство не покладає обов`язок на Фонд враховувати під час складання Загального реєстру інші документи, окрім Переліку рахунків вкладників.

77. Перелік, який складається Уповноваженою особою та Загальний реєстр, який затверджується Фондом гарантування, є різними за суттю, змістом та призначенням документами. Перелік складається Уповноваженою особою Фонду, а Загальний реєстр вкладників формується та затверджується Фондомна підставі Переліку. Перелік, який складається Уповноваженою особою по суті має характер попереднього документу, який надалі у Формі Загального реєстру затверджується Фондом гарантування.

78. З наведеного також вбачається, що Загальний реєстр не складається та не затверджується Уповноваженою особою Фонду гарантування, як і Перелік вкладників не складається та не затверджується Фондом гарантування.

79. Тобто, під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку.

80. Статтею 28 Закону передбачено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.

81. З наведеного вбачається, що повноваження щодо формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та визначення сум, що підлягають відшкодуванню покладені на Уповноважену особу Фонду.

82. Оскільки, у переданому Уповноваженою особою Фонду Переліку рахунків інформація про позивача була відсутня, дані про позивача не могли бути враховані Фондом при складанні та затвердженні Загального реєстру вкладників. Фонд не мав достатніх правових підстав здійснювати процедури по включенню його до Загального реєстру вкладників.

83. Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.05.2018 у справі № 761/20791/15-ц зазначено, у переданому уповноваженою особою Переліку вкладників інформація про позивача відсутня, у зв`язку із чим дані про позивача не могли бути враховані при складанні та затвердженні Загального реєстру вкладників, що б давало підстави на виплату позивачу коштів за депозитним вкладом у межах гарантованої суми. Такі висновки судів є законними та обґрунтованими, оскільки вимога позивача про стягнення з Фонду гарантованих сум за умови відсутності позивача у затвердженому реєстрі вкладників банку - суперечить положенням наведеного Закону. Крім того, необхідно враховувати, що відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Враховуючи, що при затвердженні Загального реєстру вкладників позивача не було включено до переліку, оскільки інформація про позивача була відсутня, отже, права позивача Фондом не порушувалися.

84. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відшкодування коштів на користь позивача не підлягають задоволенню, оскільки вимога позивача про стягнення з Фонду гарантованої суми вкладу, за умови відсутності позивача у затвердженому реєстрі вкладників банку - суперечить положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

85. Відповідач зазначив про неможливість стягнення з Фонду гарантування 3% річних, інфляційних збитків та моральної шкоди.

86. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

87. Згідно із частиною другої статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

88. Як передбачено частиною другою статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

89. Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує грошове або не грошове зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою.

90. В свою чергу, за змістом положень статей 524, 533-535 та 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

91. За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних та інфляційної складової входить до складу грошового зобов`язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за його прострочення, та є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації і (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

92. Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

93. Звертаємо увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц: «44. Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання підрозділ 1 розділу ІІІ книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу ІІІ книги 5 ЦК України). 45. Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або загальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань».

94. В свою чергу, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

95. Крім того, підставою застосування передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України відповідальності є прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

96. За правилами частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

97. Згідно зі статтями 251, 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

98. Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

99. Фонд виконує зобов`язання перед позивачем та несе відповідальність за їх невиконання виключно в межах, передбачених Законом.

100. Саме цим Законом визначено початок виплат вкладникам гарантованих сум відшкодування - в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для деяких банків - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (частина перша статті 28 Закону), та завершення - у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи (частина сьома статті 26, частина третя статті 28 Закону).

101. Оскільки строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» - до 12.07.2021, документи про ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб не подавались.

102. Отже, на час розгляду справи строк здійснення виплат вкладникам гарантованого відшкодування не сплинув.

103. Крім цього, відповідно до пунктів 3, 5 частини п`ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку; нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

104. Відповідно до положень частини п`ятої 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що у разі якщо виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги), за кожний - день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

105. Вказана норма визначає права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) та застосовується у договірних відносинах між споживачем та виконавцем.

106. Між позивачем та відповідачем договірні відносини відсутні, оскільки свої обов`язки відповідач здійснює на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» який є спеціальним нормативним актом.

107. Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 761/31569/16-ц, відповідно до якої частиною п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Оскільки під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування штрафних санкцій (пункт 3 частини п`ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на його користь 3 % річних.

108. Таким чином, виходячи з вищенаведених положень законодавства та обставин справи, вважаємо, що позовні вимоги щодо стягнення з Фонду 3% річних та інфляційних збитків є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону та не підлягають задоволенню.

109. Станом на даний час вже є рішення адміністративних судів, які набрали законної сили, про відмову в задоволенні подібних позовів, а саме, у справах № 824/1523/19-а, № 160/9948/19, № 160/1554/20.

110. В частині стягнення моральної шкоди вважаємо, що право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявність такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що йому заподіяно шкоду та не доведено наявність такої шкоди, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вину останнього в її заподіянні.

111. У спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах. Законом України «Про систему гарантування вкладів Фізичних осіб» не передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди.

112. Дана позиція співпадає з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.04.2018 у справі № 761/13137/16-ц.

ІV. ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

113. Повноваження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» відкликано, відповідно до рішення Виконавчої дирекції ФГВФО від 06.11.2020 № 1921, повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» здійснюються Фондом безпосередньо.

V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

114. На підставі рішення НБУ від 23.05.2016 № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено Ірклієнко Юрія Петровича .

115. Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 № 1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку».

116. Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, Ірклієнку Юрію Петровичу з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно.

117. В подальшому рішеннями виконавчої дирекції Фонду змінювалися Уповноважені особи Фонду, продовжувалися строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський».

118. Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 06.11.2020 № 1921 відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», делеговані Паламарчуку Віталію Віталійовичу рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18.06.2020 № 1139 «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора».

119. Відповідно до вищевказаного рішення, визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» здійснюється Фондом безпосередньо до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення ПАТ «Банк Михайлівський» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

справа № 0440/4964/18, ЄДРСР № 93362037

120. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 0440/4964/18, яке набрало законної сили 28.12.2020, позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Паламарчука Віталія Віталійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», щодо не включення даних ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Паламарчука Віталія Віталійовича внести дані ОСОБА_1 до переліку (реєстру) як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський» та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на поточному рахунку № НОМЕР_1 на суму 21193,94 гривень для внесення даних про ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

121. Судом встановлено:

- 06.04.2016 між ОСОБА_1 (вкладником) та ПАТ «Банк Михайлівський» (банком) укладено договір банківського вкладу № 980-027-000003519 «Поточний рахунок «Ощадний», відповідно до умов якого були зараховані кошти згідно платіжних доручень в сумі 21000 грн та 193,94 грн на поточний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 ;

- 06.04.2016 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» (ТОВ «ІРЦ») укладено договір позики № 980-027-000216993, відповідно до умов якого позивач передає ТОВ «ІРЦ» у власність грошові кошти, а ТОВ «ІРЦ» зобов`язується повернути вказані кошти та виплатити проценти позивачу в порядку та на умовах, встановлених цим договором;

- перерахування коштів з рахунку позивача на рахунок ТОВ «ІРЦ» в сумі 21000 грн підтверджується квитанцією № QS911301 від 06.04.2016;

- як вбачається з виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 з рахунку ТОВ «ІРЦ» на рахунок позивача достроково перераховано: 21000 грн з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором № 980-027-000003519 від 06.04.2016; 193 грн з призначенням платежу «оплата процентів по договору № 980-027-000003519 від 06.04.2016;

- на підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 № 812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», згідно якого розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016 включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський»;

- наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, викладені в акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ «ІРЦ» по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб в сумі 1298015973,74 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI;

- згідно із витягом з додатку 2 до акту № 2 від 01.06.2016 до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ «ІРЦ» включено позивача;

- 13.06.2016 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» з 23.06.2016 до 22.07.2016 включно;

- відповідно до рішення Правління НБУ № 124-рш від 12.07.2016 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Михайлівський», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1213 від 12.07.2016 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно;

- позивач звернулася до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду із заявою, в якій просила включити до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду та виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом;

- листом від 26.09.2017 № 3Г/22355 представник ПАТ «Банк Михайлівський» повідомив позивача про те, що договір № 980-027-000216993 від 06.04.2016 укладено особою безпосередньо з ТОВ «ІРЦ» без участі ПАТ «Банк Михайлівський» як повіреного, у зв`язку з чим вказаний договір не відповідає вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» за своїм суб`єктивним складом. Тому відсутні правові підстави для включення інформації про заявника до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду;

- рішенням Виконавчої дирекції Фонду № 311 від 11.02.2020 уповноваженій особі Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Паламарчуку Віталію Віталійовичу делеговані повноваження ліквідатора, передбачені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- кошти позивача відповідають чітко визначеним критеріям, визначеним змінами, внесеними до Закону № 4452-VI Законом № 1736-VІІІ, а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивач, відповідно - до вкладника;

- позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду інформацію щодо нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом.

VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

122. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

123. Система гарантування вкладів фізичних осіб - це сукупність відносин, що регулюються Законом № 4452-VI, суб`єктами яких є Фонд, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, банки та вкладники.

124. Уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

125. Згідно із пунктами 4, 8 частини другої статті 4 Закону № 4452-VI на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції:

- здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом;

- здійснює заходи щодо: підготовки до запровадження процедури виведення банку з ринку, у тому числі організаційні заходи щодо проведення відкритого конкурсу та визначення найменш витратного способу виведення банку з ринку; проведення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, у тому числі шляхом виконання плану врегулювання, здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

126. Працівники Фонду під час виконання покладених на Фонд функцій перебувають під захистом закону: працівники Фонду не несуть відповідальність за будь-які дії або бездіяльність, якщо вони діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду (пункт 3 частини третьої статті 16 Закону № 4452-VI).

127. Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності (частина перша статті 20 Закону № 4452-VI).

128. Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом виключно для (частина друга статті 20 Закону № 4452-VI):

1) виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам коштів за вкладами відповідно до цього Закону;

2) покриття витрат, пов`язаних з виконанням покладених на Фонд функцій та повноважень, зокрема, пов`язаних з процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду;

2-1) погашення облігацій і виплата доходів за ними (сплата векселів), враховуючи витрати, пов`язані з їх розміщенням (видачею);

2-2) покриття витрат, пов`язаних із залученими Фондом кредитами;

3) забезпечення поточної діяльності Фонду, утримання його апарату, розвитку його матеріально-технічної бази в межах кошторису витрат, затвердженого адміністративною радою Фонду;

4) надання фінансової підтримки приймаючому або перехідному банку;

7) надання кредиту перехідному банку, створеному з метою, визначеною пунктом 2 частини двадцятої статті 42 цього Закону, на підставі рішення Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, визначений пунктом 4 частини другої статті 39 цього Закону, у порядку та на умовах, визначених нормативно-правовими актами Фонду;

8) формування статутного капіталу перехідного банку;

10) повернення гарантійних внесків, перерахованих учасниками відкритого конкурсу у випадках, передбачених цим Законом.

129. Гарантії фонду та відшкодування коштів за вкладами врегульовані розділом V Закону № 4452-VI.

130. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами (абзац перший частини першої статті 26 Закону № 4452-VI).

131. Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті (частина друга статті 26 Закону № 4452-VI).

132. У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку (частина шоста статті 26 Закону № 4452-VI).

133. Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи (частина сьома статті 26 Закону № 4452-VI).

134. Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (частина перша статті 27 Закону № 4452-VI).

135. Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (пункт 1 частини другої статті 26 Закону № 4452-VI).

136. Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду (частина третя статті 27 Закону № 4452-VI).

137. Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (частина перша статті 28 Закону № 4452-VI).

138. Уповноважена особа Фонду у своїй діяльності підзвітна Фонду, який несе відповідальність за дії уповноваженої особи Фонду щодо процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку. (частина восьма статті 35 Закону № 4452-VI).

139. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку (пункт 3 частини п`ятої статті 36 Закону № 4452-VI).

140. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються (абзац перший частини п`ятої статті 45 Закону № 4452-VI).

141. Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу II «Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами», затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 № 14 (далі - Положення № 14), Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення.

142. Протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.

143. Згідно із пунктом 2 розділу ІІІ Положення № 14 Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 8 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

144. Фонд складає зміни та/або доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та/або доповнень до Переліку, прийнятих Фондом (абзац третій пункту 3 розділу III Положення № 14).

145. Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами відповідно до Загального реєстру за частинами Загального реєстру (абзац перший пункту 5 розділу III Положення № 14).

146. Фонд на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду здійснює передачу банку-агенту частин Загального реєстру, інформації з Реєстру переказів, сформованого за результатами розгляду індивідуальних звернень до Фонду, надісланих (поданих) не пізніше дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію банку як юридичної особи (абзац четвертий підпункту 1 пункту 7 розділу III Положення № 14).

147. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (частина перша статті 610 Глави 51 ЦК України).

148. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (частина перша статті 625 ЦК України).

149. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

VІІ. ОЦІНКА СУДУ

150. Вирішуючи заявлений спір, суд виходить із того, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб під час організації виплат відшкодувань за вкладами на підставі пункту 4 частини другої статті 4 Закону № 4452-VI здійснює владні управлінські функції, та спірні правовідносини врегульовані спеціальними нормами права.

151. Рішенням суду від 26.11.2020 у справі № 0440/4964/18, яке набрало законної сили 28.12.2020, встановлено, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у розмірі 21193,94 грн, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до Переліку є підставою для зобов`язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду інформацію щодо нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом.

152. Вищевказаним рішення суду також зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Паламарчука Віталія Віталійовича внести дані ОСОБА_1 до переліку (реєстру) як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський» та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на поточному рахунку № НОМЕР_1 на суму 21193,94 гривень для внесення даних про ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

щодо визнання незаконними дії Фонду щодо невиплати (затримки/перешкоджанні в виплаті) гарантованої суми вкладу

153. Суд вважає відсутніми підстави для визнання незаконними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати (затримки/перешкоджанні в виплаті) гарантованої суми вкладу та такими, що порушують нормами статті 24 (дискримінація), статті 41 (гарантія права власності) Конституції України, з огляду на наступне.

154. Судом встановлено, що повноваження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» відкликано, відповідно до рішення Виконавчої дирекції ФГВФО від 06.11.2020 № 1921, отже, з вказаної дати раніше делеговані повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» здійснюються Фондом безпосередньо.

155. При цьому, судом не встановлено, матеріалами справи не підтверджено вжиття позивачем всіх процесуально можливих заходів щодо примусового виконання рішення суду у справі № 0440/4964/18, у тому числі заміни відповідача або божника у виконавчому листі його компетенційним правонаступником.

156. З матеріалів справи судом не встановлено вчинення Фондом оскаржуваних дій (тобто його активну поведінку, не пов`язану із прийняттям рішень), у зв`язку із чим підстави для задоволення позову у цій частині відсутні.

щодо визнання права позивача на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду

157. Позовні вимоги про визнання права позивача на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суму (гарантовану суму відшкодування) за договорами банківського вкладу (депозиту) «Ощадний» рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 21193,94 грн, не підлягають задоволенню, оскільки у розглянутому спорі є неналежним способом поновлення порушеного права, яке підтверджено у рішенні суду у справі № 0440/4964/18.

158. Встановлення юридичного факту порушення права особи покладається в обґрунтування позову або мотивування судового рішення.

159. На час розгляду справи по суті належним способом захисту порушеного права є визнання протиправною бездіяльності Фонду щодо невжиття заходів до включення відомостей щодо владника ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду, на суму 21193,94 грн.

щодо зобов`язання Фонду внести дані позивача до Загального реєстру вкладників

160. Вирішуючи позовні вимоги в частині зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внести дані позивача до Загального реєстру вкладників, суд виходить із того, що на виконання свого основного завдання Фонд, у порядку, передбаченому Законом № 4452-VI та згідно із пунктом 13 частини другої статті 4 Закону № 4452-VI, здійснює заходи щодо захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.

161. Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

162. Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

163. Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.

164. При цьому, згідно із частиною другою статті 17 КАС України особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення позову.

165. Рішенням суду у справі у справі № 0440/4964/18 Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Паламарчука Віталія Віталійовича зобов`язано внести дані ОСОБА_1 до переліку (реєстру) як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський» та подати до Фонду додаткову інформацію для внесення даних до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

166. Як зазначено вище, з 06.11.2020 повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» здійснюються Фондом безпосередньо.

167. Згідно із частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

168. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

169. У рішенні від 20.10.2011 року «Рисовський проти України» (№ 29979/04) ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

170. Таким чином, Фонд не виконав своє основне завдання в частині здійснення заходів щодо захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача як вкладника, не включивши відомості щодо позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду, чим допустив протиправну бездіяльність, протиправно та непропорційно покладаючи тягар відповідальності та негативні наслідки на позивача.

171. Фонд має повноваження та законні підстави включити відомості щодо позивача до Загального реєстру вкладників, проте відповідних заходів не вжив, що є підставою для задоволення позову у цій частині, у тому числі із виходом за межі позову, оскільки це необхідне для повного захисту порушених прав позивача, допущена бездіяльність підлягає визнанню протиправною.

172. Суд зазначає, що Фонд зобов`язаний вжити заходи для відшкодування позивачу, як вкладнику, суми вкладу у розмірі 21193,94 грн, способом вжиття таких заходів є включення вкладника до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

щодо зобов`язання Фонду виплатити та стягнення з Фонду гарантованої суми відшкодування

173. Надаючи оцінку позовним вимогам про стягнення з відповідача гарантованої суми відшкодування у розмірі 21193,94 грн, суд виходить із того, що згідно із пунктом 4 частини другої статті 4 Закону № 4452-VI на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом.

174. Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом, виключно, зокрема, для виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам коштів за вкладами відповідно до цього Закону (пункт 1 частини друга статті 20 Закону № 4452-VI).

175. Відповідно до статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом та відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, а вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

176. Таким чином, зобов`язання Фонду виплатити та стягнення коштів з Фонду не є належними способами захисту порушеного права, оскільки Фонд зобов`язаний керуватись чинними нормативно-правовими актами, якими врегульовано порядок виплати гарантованої суми, а заявленим способом позивач фактично просить суд про поновлення порушеного права шляхом виключення для позивача встановленого порядку проведення Фондом виплат, що є підставою для відмови у задоволенні позову у розглянутій частині.

щодо зобов`язання Фонду виплатити та стягнення з Фонду відсотків з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних

177. Надаючи оцінку позовним вимогам про зобов`язання Фонду виплатити 3% річних, інфляційні втрати та стягнення з Фонду на користь позивача відсотків з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати) у розмірі 11937,02 грн, відсотки з урахуванням 3% річних від простроченої суми пеню за прострочення зобов`язання у розмірі 3557,10 грн та здійснення судом розрахунку втрат на дату винесення рішення або на дату повного розрахунку (виплати гарантованої суми), суд зазначає, що доводи позивача, згідно із якими Фонд, як боржник за статтею 625 ЦК України зобов`язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних, суд вважає необґрунтованими.

178. Спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим, не є спором у зв`язку з процесом ліквідації банку та має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 частини другої статті 4 Закону № 4452-VI).

179. Фонд, виступаючи у заявленому спорі суб`єктом владних повноважень, зобов`язаний керуватися статтею 19 Конституції України, діючи лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

180. Система гарантування вкладів фізичних осіб - це сукупність відносин, що регулюються Законом № 4452-VI, суб`єктами яких є Фонд, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, банки та вкладники.

181. Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності (частина перша статті 20 Закону № 4452-VI).

182. Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом тільки для виплат, виключений перелік яких встановлено частиною другою статті 20 Закону № 4452-VI.

183. Встановлений Законом № 4452-VI виключний перелік виплат, для здійснення яких Фонд може використовувати акумульовані кошти, не передбачає проведення заявлених позивачем виплат.

184. При цьому, гарантії Фонду та порядок відшкодування коштів за вкладами врегульовані розділом V Закону № 4452-VI, стаття 26 якого передбачає, що вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

185. Таким чином, встановлений спеціальним Законом № 4452-VI обсяг гарантій включає виплату кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, у тому числі відсотки, на день початку процедури ліквідації банку (частина шоста статті 26 Закону № 4452-VI).

186. Проведення Фондом на користь вкладників інших виплат спеціальним Законом № 4452-VI не передбачено.

187. Позивачем заявлені позовні вимоги, які ґрунтуються на загальних нормах цивільного законодавства.

188. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що публічно-правові відносини, які виникли на підставі спеціального Закону № 4452-VI, не передбачають здійснення Фондом, як суб`єктом владних повноважень, інших виплат вкладникам, ніж виплати за вкладами з відсотками за ними у межах встановленого законом граничного розміру, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення позову у цій частині.

щодо зобов`язання Фонду виплатити та стягнення з Фонду моральної шкоди

189. Надаючи оцінку доводам сторін щодо позовних вимог про зобов`язання Фонду виплатити та стягнення з Фонду моральної шкоди в сумі 500000 грн, суд виходить із наступного.

190. Позивач обґрунтовує вимоги тривалою невиплатою коштів, необхідністю звертатись до суду та правозахисників, знаходження у нервовому та пригніченому стані через пограбування, через що позивач отримала нервові зриви, погіршення здоров`я та загострення хронічних хвороб.

191. Обов`язок доказування спричиненої моральної шкоди, її розміру та інших обставин, покладається на особу, що звернулась із позовом.

192. Згідно із статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

193. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

194. Відповідно до частини першої статті 9, частини третьої статті 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

195. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

196. Позивач не надав суду переконливих доказів на підтвердження причинного зв`язку між діями відповідача та завданням їй моральної шкоди (у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань тощо).

197. При цьому, сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною та достатньою підставою для стягнення моральної шкоди.

198. Враховуючи те, що позивачем належним чином не доведені факти заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та вини останнього в її заподіянні, а також не визначено, з чого позивач виходив при оцінюванні заподіяної шкоди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов`язання виплатити та стягнення з Фонду моральної шкоди в розмірі 500000 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

199. З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, у тому числі із виходом за межі позову, вважає, що це необхідно для повного захисту прав позивача, оскільки згідно із частиною сьомою статті 26 Закону № 4452-VI Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи, на час розгляду справи по суті банк знаходиться в стадії ліквідації, та після вказаної події захист гарантованих прав вкладника буде ускладненим, а звернення до суду за їх захистом неефективним.

200. Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

201. Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016; вул. Січових Стрільців, буд. 17, м. Київ, 04053), третя особа - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» (вул. Січових Стрільців, буд. 17, м. Київ, 04053), про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення суми відшкодування, відсотків та моральної шкоди - задовольнити частково.

202. Визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невжиття заходів до включення відомостей щодо владника ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду, на суму 21193,94 грн.

203. Зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити відомості щодо владника ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду, на суму 21193,94 грн.

204. В іншій частині позовних вимог відмовити.

205. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя І.О. Верба