Ухвала суду № 98115356, 06.07.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

06 липня 2021 року м. Рівне №460/3539/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Голови Рівненського міського суду Рівненської області Денисюка Петра Дмитровича про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Голови Рівненського міського суду Рівненської області Денисюка Петра Дмитровича (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Рівненського міського суду Рівненської області, яка полягає в ненаданні відповіді на подану ОСОБА_1 заяву вих. № 05-7401 від 13.11.2020 про надання інформації про стан розгляду матеріалів судового провадження № 1-р/569/22/20, зобов`язати Голову Рівненського міського суду Рівненської області надати відповідь на подану ОСОБА_1 заяву вих. №05-7401 від 13.11.2020 про надання інформації про стан розгляду матеріалів судового провадження № 1-р/569/22/20. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 380 Кримінального процесуального кодексу України, для відповідача було направлено заяву вих. № 05-5209 про роз`яснення ухвали від 05.02.2020 у справі № 569/3885/13-к. В день надходження до Рівненського міського суду Рівненської області вказаної заяви в порядку, передбаченому ст. 35 КПК України, автоматизованою системою документообігу суду присвоєно номер судового провадження № 1-р/569/22/20 та для якого визначено суддю Ковальова І.М. Разом з тим, позивач вказує, що в порушення ч. 3 ст. 380 КПК України його заяву вих. № 05-5209 досі не розглянуто, ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 05.02.2020 у справі № 569/3885/13-к - не роз`яснено. З метою отримання інформації щодо розгляду заяви позивача останній звернувся до відповідача із відповідною заявою, однак відповіді не отримав. З урахуванням викладеного, позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання йому відповідачем відповіді щодо розгляду заяви про роз`яснення ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 05.02.2020 у справі № 569/3885/13-к.

Позовна заява надійшла до суду 16.04.2021.

21.04.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Обставини справи:

Позивач в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 380 Кримінального процесуального кодексу України, направив відповідачу заяву вих. № 05-5209 про роз`яснення ухвали від 05.02.2020 у справі № 569/3885/13-к.

З метою отримання інформації щодо розгляду заяви позивача, останній звернувся до відповідача із заявою вих. № 05-7401 про надання інформації про стан розгляду матеріалів судового провадження № 1-р/569/22/20, однак відповіді не отримав.

З`ясувавши доводи та аргументи позовної заяви, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі – Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вказав, що фраза «судом встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» зазначив, що поняття «суд, встановлений законом» у ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

При цьому слід зазначити, що участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, однак, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Суд звертає увагу на те, що під час визначення предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та (або) інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі та визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть, тобто зміст, і характер даного спору.

Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб`єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Суб`єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. У випадку, якщо суб`єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору), то такий суб`єкт не знаходиться «при здійсненні управлінських функцій», та не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак суб`єкта владних повноважень.

Матеріалами справи стверджується, що позивач звернувся до суду з позовом предметом якого є бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації на його звернення в порядку Закону України «Про звернення громадян» щодо стану розгляду матеріалів судового провадження № 1-р/569/22/20.

Варто у даному випадку наголосити, що судове провадження № 1-р/569/22/20 перебуває на розгляду судді Ковальова І.М.

В той же час, положеннями Закону України «Про судоустрій і статус судів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402) встановлено, що судоустрій в Україні побудований, зокрема, на засадах незалежності, спеціалізації та інстанційності судів, відповідно до яких один суд першої інстанції не має право втручатися в діяльність іншого суду чи суддів у зв`язку з їх рішеннями чи діями, пов`язаних з розглядом справ.

Коло службових повноважень голови місцевого суду встановлене положенням статті 24 Закону № 1402. За змістом ч. 1, 2 ст. 24 цього Закону, Голова місцевого суду:

1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;

2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду;

3) контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;

4) видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ;

5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів у суді у триденний строк з дня їх утворення;

6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;

7) організовує ведення в суді судової статистики та інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;

8) сприяє виконанню вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду;

9) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів;

10) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження (ч. 2).

Із викладеного положення права слідує, що повноваження адміністративної посади голови місцевого суду стосуються сфери управлінської діяльності суду, як державного органу і не пов`язані, у даному випадку, зі здійсненням судом провадження у справі, результатом якого є прийняття акта органом судової влади.

За правилами ст. 6 Закону № 1402, втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Отже, Закон № 1402 допускає оскарження рішень, дій чи бездіяльності судді чи суду лише у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом.

Суд констатує, що у порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності та не пов`язані зі здійсненням судом провадження у справі, результатом якого є прийняття акта органом судової влади.

Позаяк, предметом спору у даній справі не являється діяльність відповідача при здійсненні ним саме владних управлінських функцій, і голова суду в такому випадку не може бути відповідачем у справі про оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв`язку з розглядом судових справ, то такий спір не може бути самостійним предметом судового розгляду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Підсумовуючи вищевикладене в його сукупності, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 238, ст.ст. 241, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Провадження у адміністративній справі № 460/3539/21 за позовом ОСОБА_1 до Голови Рівненського міського суду Рівненської області Денисюка Петра Дмитровича про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, закрити.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.О. Комшелюк