Ухвала суду № 98015103, 25.06.2021, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1173/21

Провадження №2/930/579/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2021 року м. Немирів

Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Царапора О.П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову подану у цивільній справі № 930/1173/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Брацлавської селищної ради Тульчинського району про визнання недійсним заповіту та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Немирівського районного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Брацлавської селищної ради про визнання недійсним заповіту та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,.

Ухвалою судді від 02.06.2021 року по даній справі за первісним позовом було призначене підготовче судове засідання на 01.07.2021 року о 15-00 год.

В рамках заявленого позову позивач ОСОБА_1 25.06.2021 року звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення заборони на вчинення з боку нотаріуса Немирівської державної нотаріальної контори видавати відповідачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.10.2020 року після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своєї заяви позивач ОСОБА_1 посилається на те, що на даний час існує реальна загроза того, що державний нотаріус Немирівської державної нотаріальної контори Вінницької області може вчинити дії з оформлення спадщини, а саме видати свідоцтво про право на спадщину відповідачу за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , що в подальшому може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав позивача.

Зі змісту заяви, заявлених вимог та посилань позивача на норми ст.ст.149-153 ЦПК України, суд вбачає, що вказана заява є заявою про забезпечення позову.

Враховуючи, що розгляд відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши заяву ознайомившись із матеріалам и справи та доданими до неї документами, суд приходить до наступних висновків.

Частинами 1,2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22.12.2006 року роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу. Встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Вказана позиція викладена у Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.09.2019 року по справі №320/3560/18.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

В заяві про забезпечення позову позивач вказує на співмірність із заявленими вимогами, однак посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду не презведе до ефективного захисту прав позивача .

Однак, при цьому позивач не зазначив про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову, що може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Саме лише посилання ОСОБА_1 у своїй заяві про забезпечення позову на потенційну можливість того, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

У матеріалах справи відсутні відомості, які підтверджують, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Окрім того позивач у своїй заві не наводить належних доказів на яке саме майно необхідно вчинити заборону нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, а також чи існують певні перешкоди для певних осіб, яким може така заборона вчини певні перешкоди у користуванні даним майном у зв`язку зі вчиненням такої заборони, чиї права можуть бути обмеженні у зв`язку з такими обиеженнями. Доказів щодо майна рухомого чи нерухомого на яке, зі слів позивача можливе вчинення заборони реєстрації з боку нотаріуса та визнання права власності за відповідачем, чи факт звернення відповідача з такою заявою про видачу свідоцтва на право власності станом на подання заяви до суду не надано. Суд з обсягу наданих доказів у справі та із заяви про забезпечення позову взагалі не може зрозуміти , яке існує майно, що за заповітом може отримати відповідач.

Співмірність під час вжиття заходів забезпечення позову передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.

Заявник обмежився формальними підставами для вжиття заходів забезпечення позову, не зазначивши достатнього обґрунтування необхідності забезпечення позову саме шляхом заборони вчинення таких дій, а саме на яке майно можливо може звертатися із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, за ким зареєстроване майно, рухоме чи не рухоме, тому виходячи з принципів співмірності, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки позивачем не надано доказів щодо реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, та таких підстав судом не встановлено.

Керуючись ст. ст.149-153,259,260 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову подану у цивільній справі № 930/1173/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Брацлавської селищної ради Тульчинського району про визнання недійсним заповіту - відмовити .

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з його проголошення.

Головуючий : О.П. Царапора.