Рішення № 97992744, 01.12.2020, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/7436/19

Номер провадження 2/676/474/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.

з участю секретаря Чекашкіної О.Л.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янець-Подільському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення порядку участі у її вихованні,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення порядку участі у її вихованні та спілкуванні. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі, який розірваний. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_6 . Протягом спільного проживання постійно піклувався про дитину, водив в дитячий садочок і забирав з садочка, проводив з нею вільний час, спільно відвідували розважальні заклади міста Хмельницького та Кам`янець-Подільського. Під час хвороби дитини перебував з нею в лікарні, забезпечував ліками. Наприкінці 2016 року відносини між ним та відповідачкою погіршились, а з 29 травня 2017 року проживають окремо. Донька залишилась проживати з матір`ю. З моменту роздільного проживання взаємовідносини між позивачем та відповідачкою різко погіршились. Відповідачка повністю відгородила його від доньки, переїхала з дитиною в інше житло та перевела доньку в інший садок не повідомивши про це позивача. В телефонній розмові неодноразово просив відповідачку надати можливість безперешкодно бачитись і спілкуватись з донькою, але відповідачка відмовлялась. Потім відповідачка почала виставляти умови, за яких відповідачка дозволила б зустрічатись з дитиною. Погодившись виконати умови відповідачки, позивач знявся з реєстрації з житла, яке належало відповідачці, надав згоду на позбавлення батьківських прав. Але відповідач не стримала своєї обіцянки. Протягом спільного проживання з донькою завжди бути теплі стосунки, донька любила його, радісно зустрічала з роботи. За час розлуки відповідачка почала впливати на дитину і на даний час дитина уникає спілкування та зустрічей з ним. Позивач переживає розлуку з дитиною і хоче приймати участь в житті дитини, а не спостерігати за нею з сторони. Оскільки вбачає упередженість з боку Органу опіки та піклування щодо вирішення його питання, що відобразилось у наданні висновку про доцільність позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_7 , за вирішенням даного спору до ним не звертався. Донька навчається в 1 класу ЗОШ № 7, відвідує групу продовженого дня з 12 год. до 16 год. 30 хв. Кожного вівторка, середу і четвер з 15 год. до 16 год. донька відвідує спортивну секцію «Тхеквондо». З метою дотримання балансу між правами дитини та правами його та відповідачки вважає, що ефективним способом захистом прав дитини та прав позивача буде визначення наступного порядку у вихованні та спілкуванні: кожен понеділок та п`ятницю з 15 год. до 16 год. за місцем навчання дитини без присутності відповідачки; кожну першу та третю суботу з 11 год. поза місцем проживання доньки у відсутності відповідачки з наступним поверненням дитини до її місця проживання о 19 год; кожну другу та четверту неділю з 11 год. поза місцем проживання доньки і у відсутності відповідачки з наступним поверненням дитини до місця її проживання о 19 год.; 3 години на день народження доньки та день народження позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2 , 01 січня, Різдво Христове та Великдень з наступним поверненням дитини до місця її проживання. Вважає, що такий порядок участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою відповідатиме принципу розумності і збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, підтримки зв`язків з донькою. Просить зобов`язати ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визначити ОСОБА_1 наступний порядок участі у вихованні та спілкуванні з донькою: кожен понеділок та п`ятницю з 15 год. до 16 год. за місцем навчання дитини без присутності відповідачки; кожну першу та третю суботу з 11 год. поза місцем проживання доньки у відсутності відповідачки з наступним поверненням дитини до її місця проживання о 19 год.; кожну другу та четверту неділю з 11 год. поза місцем проживання доньки і у відсутності відповідачки з наступним поверненням дитини до місця її проживання о 19 год; 3 години на день народження доньки та день народження позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2 , 01 січня, Різдво Христове та Великдень з наступним поверненням дитини до місця її проживання.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 02.12.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 24.12.2019 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

В суді позивач та його представник позов підтримали, просять задовольнити.

В суді відповідач та її представник позов не визнали, заперечили проти задоволення позову, мотивують тим, що малолітня дитина не бажає зустрічатись і спілкуватись з батьком, мотивує тим, що таке спілкування викликає в дитини стрес, психо-емоційний зв`язок між батьком і дитиною втрачений, за таких обставин спілкування батька і дитини викликає в дитини негативні емоції та стрес, який шкодить психічному здоров`ю дитини.

В суді представник органу опіки та піклування погоджується з вимогами позивача про необхідність налагодження спілкування позивача з своєю малолітньою дитиною, з урахуванням рекомендацій, відображених у висновку органу опіки та пілкування виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради.

Заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріли справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 02.09.2012 року, який розірвано рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 29.08.2017 року.

Сторони є батьками малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

01 грудня 2017 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про одруження Серія НОМЕР_1 від 01.12.2017 р.

09 вересня 2018 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_2 від 09.09.2018 р.

Після припинення відносин між сторонами малолітня дитина ОСОБА_6 проживає з матр`ю за адресою АДРЕСА_1 в складі сім`ї ОСОБА_5 , мати, ОСОБА_8 , вітчим, малолітня дитина ОСОБА_10 , сестра, що підтверджується довідкою про склад сім`ї № 4479 від 09.10.2018 р.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання малолітньої ОСОБА_11 від ІНФОРМАЦІЯ_5 , малолітня дитина проживає за адресою: АДРЕСА_2 разом з матір`ю, вітчимом ОСОБА_8 , сестрою ОСОБА_10 . Батько дитини не бере участі у її вихованні, не відвідує її за місцем проживання. Члени сім`ї перебувають у доброзичливих один до одного родинних стосунках.

Згідно довідки Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області № 17713/108-419 від 20.08.2019 р., службової характеристики на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , позивач перебуває на службі з 14.08.2013 р. в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 р. в Національній поліції України, з 01.12.2016 р. на посаді інспектора СРПП № 3 Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області, за місцем роботи характеризується позитивно, як грамотний, дисциплінований, відповідальний працівник.

Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 від 03.01.2020 року за адресою: АДРЕСА_3 , в зазначеній квартирі проживає ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_12 , донькою ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Дружина ОСОБА_12 не заперечила проти перебування малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в їхній сім`ї.

ОСОБА_1 сплачує аліменти на утриманні дитини, що підтверджується фіскальними чеками поштових переказів, долученими до матеріалів справи.

Відповідно інформації ДНЗ № 30 № 01-33/53 від 19.09.2019 р. за період здобуття дитиною ОСОБА_14 дошкільної освіти в ДНЗ № 30 мати дитини відвідувала батьківські збори, заняття, свята, день відкритих дверей. Батько дитини не цікавився життям і вихованням дитини, не приходив у дошкільний заклад, не приводив і не забирав дитину, не був присутній під час освітнього процесу.

Відповідно інформації ДНЗ № 16 № 73 ОСОБА_6 здобувала дошкільну освіту в ДНЗ № 16 «Айболить» в період з 01.09.2016 р. по 31.08.2017 р. Батько дитини приймав участь у влаштуванні дитини в дошкільний навчальний заклад. Дитина відвідувала заклад рідко. За час перебування дитини в садочку батько не відвідував батьківські збори, не спілкувався з вихователями, не приводив та не забирав дитину з дошкільного навчального закладу.

Центром психології та особистісного зростання «Гармонія» проведено психологічне обстеження ОСОБА_11 . Психологічним обстеженням встановлено, що малолітня ОСОБА_6 вважає батьком вітчима ОСОБА_15 , щодо біологічного батька ОСОБА_16 в дитини негативні емоції, які вона коментує тим, що тато ображав її і маму.

Згідно витягу з протоколу № 1 засідання комісії з питань захисту прав дитини від 09.01.2020 року, комісія встановила, що між дитиною та батьком втрачений психоемоційний зв`язок, оскільки батько протягом трьох років не спілкувався з дитиною. Дитина не бажає зустрічатись і спілкуватись з батьком, оскільки пам`ятає його жорстоке ставлення до матері у її присутності. Дитина потребує психологічної підготовки до зустрічей з батьком, рекомендовано виконавчому комітету затвердити висновок органу опіки та піклування щодо визначення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні дитини у перші і треті вихідні місяця, в суботу і неділю з 11.00 год. до 14.00 год.; святкові та дні народження – за домовленістю між батьками, за умови проведення заходів щодо психологічної адаптації дитини до зустрічей з батьком.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду показала, що на прохання матері дитини ОСОБА_5 досліджувала відносини дитини до батька ОСОБА_1 . З цією метою були проведені психофізіологічне дослідження стану здоров`я дитини за різними методиками. Під час спілкування дитина називала батьком вітчима ОСОБА_15 , про папу ОСОБА_18 згадувала неохоче, демонструвала і проговорювала небажання про нього згадувати, і його бачити, відмовлялась включати його у ігрові діагностичні методики або демонструвала наявність негативних емоцій щодо нього. Ураховуючи результати діагностики, сформовану емоційну прив`язаність дитини до матері, наявність негативних емоцій до батька, батькам необхідно налагодження конструктивної комунікації між собою для вирішення питань, пов`язаних з вихованням дочки; батькові необхідно поступово налагоджувати спілкування та формування емоційної прив`язаності дочки до батька шляхом їхніх зустрічей, які мають відбуватись за присутності матері, яка є безпечної для дитини; зустрічі мають відбуватись у спокійній та безпечній атмосфері.

Відповідно долучених до матеріалів справи фото світлин, на яких зображені ОСОБА_1 з донькою, між батьком та дитиною були теплі стосунки.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зібраними у справі доказами підтверджується, що між сторонами склались відносини, які позбавляють позивача можливості регулярно спілкуватися з дитиною, відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні батька з дочкою, яка проживає з матір`ю.

Рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради № 50 від 31 січня 2020 року затверджений висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною батька ОСОБА_1 та визначення порядку у часті у вихованні.

Зазначеним висновком орган опіки та піклування вважає за доцільне усунути перешкоди у спілкуванні з дитиною ОСОБА_14 , батькові ОСОБА_1 , встановити йому порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою, а саме: у перші і треті вихідні місяця, в суботу і неділю з 11.00 год. до 14.00 год.; святкові та дні народження – за домовленістю між батьками, за умови проведення заходів щодо психологічної адаптації дитини до зустрічей з батьком.

Суд погоджується з висновком органу опіки та піклування.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Згідно із статтею 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Встановлюючи порядок побачень батька з дочкою, враховуючи інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, активне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своєю дочкою, взявши до уваги висновок органу опіки та піклування, а також висновок психологічного обстеження дитини, проведений психологом, суд приходить до висновку про можливість визначення порядку (запропонованого органом опіки та піклування) періодичних тимчасових побачень батька з дитиною, оскільки право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування малолітньої дитини з батьком відповідає її інтересам.

Разом з тим суд вважає , що проведення зустрічей батька з дитиною без присутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між позивачем та дитиною відсутній сталий психологічний зв`язок та дитина, враховуючи її вік та тривале проживання з матір`ю, повноцінно не сприймає позивача, як батька. Відсутність матері поряд з дитиною протягом тривалого часу буде для неї стресом та може завдати моральну травму.

Позивач не позбавлений можливості в подальшому вирішити питання як за домовленістю сторін так і в судовому порядку щодо зміни способу його участі у вихованні дитини з урахуванням її віку, стану здоров`я, зміни ставлення дитини до нього, укріпленням психоемоційного зв`язку та формуванням довірливих стосунків між ними.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст..ст. 12, 13, 81, 89, 262-265 ЦПК України, ст.. 19, 141, 153, 157, 158, 159 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_16 до ОСОБА_5 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення порядку участі у її вихованні - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити ОСОБА_1 порядок у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у перші і треті вихідні місяця, в суботу і неділю з 11:00 год. до 14:00 год. у присутності матері, святкові та дні народження – за домовленістю між батьками.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради, ЄДРПОУ 04060542, майдан Відродження, 1, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09 грудня 2020 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.