Рішення № 97879018, 11.06.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3548/21

Справа №754/3304/21

РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2021 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Гринчак О.І.

за участю:

секретаря судових засідань Чехун Ю.В.

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Київської міської ради, третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Річковик-1» про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовною заявою до Київської міської ради, третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Річковик-1» про визнання права власності в порядку спадкування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , який є для позивачів 1 та 2 - батьком, а для позивача 3 - чоловіком. Померлий ОСОБА_5 був власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 59,4 кв.м., житловою площею 29,1 кв.м. Після відкриття спадщини, позивачі, 05.05.2018 подали заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Опанасенко К.І. 05.05.2018 була відкрита спадкова справа № 11/2018 щодо майна померлого ОСОБА_5 . Після спливу шести місяців після смерті ОСОБА_5 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачі подали приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Опанасенко К.І. заяви про видачу Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 , але не надали нотаріусу правовстановлюючі документи на квартиру. З цих підстав 01.08.2018 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Опанасенко К.І. своєю постановою відмовив у вчиненні нотаріальної дії та роз`яснив право вирішення спадкового питання в судовому порядку. Відповідно до Довідки № 4 від 09.02.2021 Житлово-будівельного кооперативу «Річковик-1», померлий ОСОБА_5 є власником двокімнатної кооперативної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 59,4 кв.м., житловою площею 29,1 кв.м., сума пайового внеску за квартиру у розмірі 10629 крб. 17 коп. сплачена в 1992 році повністю. На підставі викладеного позивачі, з урахуванням заяви про виправлення технічної помилки в тексті позовної заяви, просять суд:

-визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування, право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 ;

-визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування, право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 ;

-визнати за ОСОБА_4 в порядку спадкування право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 09.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, визначено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 13.04.2021, а також витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Опанасенко К.І. належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи № 11/2018, відкритої 05 травня 2018 року щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

29.03.2021 на адресу суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Опанасенко К.І., на виконання ухвали суду від 09.03.2021, надійшла копія матеріалів спадкової справи № 11/2018.

Підготовче засідання 13.04.2021 відкладено на 19.05.2021 у зв`язку з неявкою учасників справи.

14.05.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд слухати справу за відсутності представника відповідача та прийняти рішення на підставі поданих стороною доказів згідно з чинним законодавством.

У підготовче засідання 19.05.2021 представник позивачів з`явилась. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19.05.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.06.2021.

31.05.2021 представником третьої особи подано заяву про розгляд справи без участі третьої особи.

У судове засідання 11.06.2021 представник позивачів з`явилася, підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивачів, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За заповітом, посвідченим 30.05.2015 Опанасенко К.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстром № 852, ОСОБА_5 заповів квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках кожному.

У травні 2018 року позивачі звернулись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Опанасенко К.І. із заявами про прийняття спадщини. Нотаріусом була відкрита спадкова справа №11/2018.

Постановами від 01.08.2018 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Опанасенко К.І. відмовив позивачам у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану квартиру, оскільки спадкоємцями не надано оригіналу документа, що посвідчує право власності на квартиру, а згідно з даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», квартира АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрована, а в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 . У зв"язку з чим нотаріус роз`яснив право вирішення спадкового питання в судовому порядку.

Відповідно до Довідки № 4 від 09.02.2021, виданої Житлово-будівельним кооперативом «Річковик-1», померлий ОСОБА_5 був власником кооперативної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 59,4 кв.м., житловою площею 29,1 кв.м. Сума пайового внеску за квартиру у розмірі 10629 крб. 17 коп. сплачена в 1992 році повністю.

Суд визначив, що предметом позову у даній справі є вимога позивачів до відповідача про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна з підстав відсутності у позивачів правовстановлюючих документів на такий об`єкт, що унеможливлює оформлення спадщини.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права); 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

А у разі втрати правовстановлюючого документа позивач звертається до суду у зв`язку з неможливістю реалізації ним свого права власності.

Стаття 1297 ЦК України встановлює обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2021 за № 296/5, видача свідоцтва про право власності на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Крім того, у пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» вказується, що у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Стаття 1222 Цивільного кодексу України передбачає, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 Цивільного кодексу України.

Згідно із статтею 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Приймаючи рішення Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Даючи юридичну оцінку зібраним у справі доказам, суд приходить до висновку, що квартира АДРЕСА_1 набута померлим після внесення суми пайового внеску та належала ОСОБА_5 на праві приватної власності, позивачі у встановлений законом строк звернулися із заявами про прийняття спадщини після померлого, але у зв`язку з тим, що право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано, позивачі не можуть оформити на це майно право власності, що унеможливлює в повній мірі володіти та користуватись ним. Крім того, позивачі в іншій спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про визнання права власності в порядку спадкування, захистити своє порушене право не можуть.

Враховуючи те, що до суду не надійшло доказів на спростування викладених в позові обставин, суд вважає, що позовні вимоги про визнання за позивачами права власності на спадкове майно ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 77-83, 89, 95, 259, 263-265, 268, 353-355 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Київської міської ради, третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Річковик-1» про визнання права власності в порядку спадкування, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 59,4 кв.м., житловою площею 29,1 кв. м.

Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 59,4 кв.м., житловою площею 29,1 кв. м.

Визнати за ОСОБА_4 в порядку спадкування право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 59,4 кв.м., житловою площею 29,1 кв. м.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Київська міська рада, код ЄДРПОУ 228831141, місце знаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

Третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Річковик-1», код ЄДРПОУ 22883052, місце знаходження: м. Київ, вул. Драйзера, 7.

Повний текст рішення складено 23.06.2021.

Суддя О.І. Гринчак