Рішення № 97846356, 22.06.2021, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/961/21

Провадження № 2/163/236/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2021 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Шеремети С.А.

з участю секретаря Голядинець О.В.,

розглянувши в підготовчому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві ОСОБА_1 просить ухвалити рішення про визнання за ним права на завершення приватизації та реєстрації права власності на земельні ділянки площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та площею 0,60 га для ведення підсобного господарства в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Заявлені вимоги обґрунтував тим, що за життя баба склала заповіт, яким усе своє майно заповіла йому. До складу спадщини увійшли вищевказані земельні ділянки, які баба успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловіка ОСОБА_3 . Ці земельні ділянки були передані у власність ОСОБА_3 рішеннями Рівненської сільської ради Любомльського району № 17/2 від 03 грудня 1993 року та № 7/5 від 27 грудня 1996 року згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», проте за життя він лише розпочав процедуру приватизації земельних ділянок, однак її не завершив. Цієї процедури також не завершила і за життя не оформила правовстановлюючих документів ОСОБА_2 . У зв`язку із цим реалізація його спадкових прав можлива лише в судовому порядку шляхом визнання права на завершення приватизації та реєстрації права власності на спадкові земельні ділянки.

В підготовче засідання сторони не з`явились.

Позивач в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності.

Від Рівненської сільської ради в канцелярії суду зареєстрована заява за підписом сільського голови про повне визнання позову та розгляд справи за відсутності представника сільської ради.

Згідно з ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Дослідження матеріалів справи приводить суд до висновку, що вони відповідають положенням ст.ст.1217, 1222, 1223, 1233, 1235, 1269, 1270, 1297 ЦК України, ст.ст.125, 126, п.1 розділу Х «Перехідних положень» ЗК України.

Зокрема, з копії посвідченого 21 травня 2007 року секретарем Рівненської сільської ради Любомльського району заповіту за реєстровим номером 103 вбачається, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті усе своє майно заповіла ОСОБА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копією спадкової справи № 541/2008 доводяться ті обставини, що позивач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом; спадщину прийняв шляхом подання 01 серпня 2008 року відповідної заяви в Любомльську державну нотаріальну контору; спадкоємці, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині згідно ст.1241 ЦК України, відсутні.

Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 або на неї претендували по справі не встановлено.

Довідкою Рівненської сільської ради Любомльського району від 02 липня 2020 року стверджено, що ОСОБА_2 успадкувала майно свого чоловіка ОСОБА_3 , однак за життя не оформила своїх прав на нього.

З наданих Рівненською сільською радою витягів з рішень сесії Рівненської сільської ради Любомльського району № 17/2 від 03 грудня 1993 року та № 7/5 від 27 грудня 1996 року встановлено, що ОСОБА_3 у відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» були передані безкоштовно у приватну власність дві земельні ділянки: площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, площею 0,60 га для ведення підсобного господарства.

Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 02 червня 2021 року стверджено, що спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заводилась.

Відтак, до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_2 увійшло право на земельні ділянки згідно вищевказаних рішень Рівненської сільської ради.

Враховуючи встановлені по справі фактичні обставини, а також вищенаведені положення матеріального та процесуального закону, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Таким чином, судом встановлено підстави для ухвалення рішення в підготовчому засіданні та задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст.142 ЦПК України у зв`язку з визнанням відповідачем позову 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, позивачу слід повернути з державного бюджету.

Керуючись ст.ст.200, 206, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельні ділянки:

- площею 0,25 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, яка згідно з рішенням сесії Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області від 03 грудня 1993 року № 17/2 була передана у приватну власність ОСОБА_3 .

- площею 0,60 га з цільовим призначенням для ведення підсобного господарства, яка згідно з рішенням сесії Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області від 27 грудня 1996 року № 7/5 була передана у приватну власність ОСОБА_3 .

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судового збору, сплаченого ним згідно із квитанцією АТ КБ «Приватбанк» № 0.0.2102203707.1 від 23 квітня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Ім`я позивача – ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_2 .

Найменування відповідача – Рівненська сільська рада Любомльського району Волинської області; місце знаходження - вулиця Шкільна 2, село Рівне Ковельського (колишнього Любомльського) району Волинської області; код ЄДРПОУ - 04332621.

Головуючий : суддя С.А.Шеремета