Ухвала суду № 97824652, 22.06.2021, Зіньківський районний суд Полтавської області

Зіньківський районний суд Полтавської області

________________

38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95

Справа № 530/935/21

Номер провадження 6/530/13/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2021 р. м. Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Дем`янченка С.М., за участю секретаря Стрілець Л.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Зіньківське РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми), стягувач ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника,-

в с т а н о в и в :

До Зіньківського районного суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Зіньківське РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми), стягувач ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 02.08.2013 року ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області було встановлено відносно ОСОБА_1 обмеження у праві виїзду за межі України до сплати заборгованості по аліментах . Виконавче провадження за № АСВП 32450843 про стягнення аліментів на підставі судового наказу № 1607/1000/2012 виданого 02.04.2012 року Зіньківським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення повноліття дитини було закінчене 24.05.2018 року на підставі п.6 ст. 49 ЗУ “Про виконавче провадження”. Боржник ОСОБА_1 заплатив всю заборгованість, виконавче провадження закінчено. Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною заявою.

В судове засідання ОСОБА_1 та його представник, адвокат Тараненко С.О. не з`явились надіслали до суду заяви, про розгляд справи в їх відсутність заяву підтримали, стягувач ОСОБА_2 заперечувала стосовно задоволення заяви, заінтересована особа: представник Зіньківського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений, про причину неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення стягувача ОСОБА_2 , вивчивши заяву та додатки до неї, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

У відповідності зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами. Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми права, суд вважає, що заява щодо скасування обмежень вільно залишати територію України підлягає розгляду в судовому порядку, а тому неприйняття рішення про скасування такого заходу матиме наслідком порушення ст. 33 Конституції України та ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом

Відповідно ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 2 ст. 6 вищевказаного Закону підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон є наявність невиконаних зобов`язань, але лише до моменту виконання зобов`язань, або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов`язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Відповідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Судом встановлено, що 02.08.2013 року ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області було встановлено відносно ОСОБА_1 обмеження у праві виїзду за межі України ( а.с.13-14). Відповідно до постанови державного виконавця Зіньківського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області від 24.05.2018 року закінчено виконавче провадження № 32450843 (а.с.7).

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Враховуючи те, що виконавче провадження відносно ОСОБА_1 закінчено, то відсутня необхідність в застосуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, як заходу забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 259, 263-268, 441 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Зіньківське РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми), стягувач ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника- задовольнити.

Скасувати відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, обмеження у праві виїзду за межі України, встановленого ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 02.08.2013 року по справі 530/1727/13-ц.

Повний текст виготовлено 22.06.2021 р.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Апеляційну скаргу на ухвали суду може бути подано протягом п`ятнадцяти днів після її проголошення.

Суддя -