Ухвала суду № 97677792, 10.06.2021, Володарський районний суд Київської області

Справа № 2-95/11

Провадження № 6/364/3/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2021 р. Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л. А.,

при секретарі судового засідання Кулинич Г.І.,

за участю:

представника Боржника Гостєвої К.М. (ордер адвоката серії АР № 1038769, а.с. 102),

інші учасники справи – не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»; Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «НАДРА»; Боржник: ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення, –

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 01.04.2024 р. надійшла зазначена заява ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», заінтересовані особи: ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», ПАТ «КБ «НАДРА», Боржник: ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення, в якій Заявник просить суд: замінити сторону стягувача з ПАТ «КБ «НАДРА» на його правонаступника ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (Заявника) у виконавчому листі по цивільній справі № 2-95/2011 за рішенням Володарського районного суду Київської області від 04.04.2021 р. та поновити строк для пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа по названій вище справі № 2-95/2011(а.с. 33).

На обґрунтування поданої заяви ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» у заяві зазначено, що рішенням Володарського районного суду Київської області від 04.04.2011 р. задоволено позов ПАТ «КБ «НАДРА» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 06.09.2007 р. № 342/П/27/2007-980 у розмірі 73 458,79 грн., судовий збір у розмірі 734,59 грн. та 120 грн. Надалі право вимоги за названим кредитним договором ПАТ «КБ «НАДРА» було відступлено спочатку ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (згідно з договором про відступлення права вимоги від 05.08.2020 р. № GL48N718070), у останнім – Заявникові (за договором від 30.09.2020 р.). Також Заявник зазначає, що в матеріалах кредитної справи, яку було передано Заявникові, встановлено наявність оригіналу згаданого вище виконавчого листа, але подати його в установлений строк Заявник не мав можливості, оскільки отримав право вимоги лише 30.09.2020 р., відтак, на думку Заявника, причини пропуску строку для подачі виконавчого листа є поважними (а.с. 31-33).

Ухвалою суду від 05.04.2021 р. відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд на 12.04.2021 р. (а.с. 58-59), який надалі неодноразово відкладався на 22.04.2021 р., 05.05.2021 р., 17.05.2021 р., 31.05.2021 р. та на 10.06.2021 р. через відсутність підтвердження отримання Боржником ОСОБА_1 ухвали суду, відповідних процесуальних документів та судових повісток. Водночас, судом вживалися заходи з метою з`ясування дійсної адреси місця проживання Боржника та було встановлено, що Боржник зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 95), тобто саме за тією адресою, яка зазначена у згаданому вище виконавчому листі (а.с. 51), а не за адресою, яку вказав Заявник у заяві про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення (а.с. 31). Судове засідання на 10.06.2021 р. було відкладено за клопотанням представника Боржника ОСОБА_2 (а.с. 101).

У судове засідання 10.06.2021 р. представник Заявника не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 70, 71, 80, 88, 91, 108, 109); поданій до суду заяві про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення викладено клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с. 33).

Боржник ОСОБА_1 у судове засідання 10.06.2021 р. не з`явився, його представник ОСОБА_2 заперечила проти задоволення вимог ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях, що містять докази направлення іншим учасникам справи (а.с. 115-130).

Інші учасники справи (ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», ПАТ «КБ «НАДРА») до суду не з`явилися, про надходження і розгляд судом зазначеної заяви ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» повідомлені, що підтверджено поштовими повідомленнями (а.с. 81, 82).

Неявка учасників справи не є перешкодою для розгляду справи (частина третя статті 433, частина третя статті 442 Цивільного процесуального кодексу України, далі – ЦПК України).

Суд, заслухавши думку представника Боржника, розглянувши заяву ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ»та додані до неї документи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, виходить з такого.

З наявних письмових матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Володарського районного суду Київської області від 04.04.2011 р. (справа № 2-95/2011) задоволено позов Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , стягнуто з останнього на користь Позивача заборгованість за договором від 06.09.2007 р. № 342/П/27/2007-980 у загальному розмірі 73 458,79 грн., а також судові витрати за оплату судового збору у розмірі 734,59 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. Це рішення суду набрало законної сили 14.04.2011 р. (а.с. 62-64).

На виконання зазначеного рішення суду було видано виконавчий лист (щодо кредитної заборгованості та щодо названих судових витрат), копія якого додана Заявником до заяви про із відміткою «згідно з оригіналом» (а.с. 51); про наявність у Заявника оригіналу зазначено також у заяві (а.с. 32).

Як вбачається з копії виконавчого листа цей виконавчий лист неодноразово подавався на примусове виконання та двічі був повернутий на підставі пункту 5 статті 47 чинного на той час Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-ХІV (тобто у зв`язку з тим, що у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника – юридичної особи, місце проживання, перебування боржника – фізичної особи). Востаннє названий виконавчий лист було повернуто 20.06.2014 р. на підставі пункту 1 статті 26 зазначеного Закону (тобто через пропуск строку пред`явлення його до виконання).

Згідно з наданою суду копією договору про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 р. № GL48N718070_blank, ПАТ «КБ «Надра» (Первісний кредитор, Стягувач у названій справі) відступив право вимоги ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (а.с. 46-48), зокрема за вимогами у згаданому вище кредитному договорі, укладеному з Боржником ОСОБА_1 06.07.2007 р., що підтверджено відповідним витягом з Додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги (а.с. 49).

Надалі новий кредитор ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» 30.09.2020 р. уклав із Заявником (ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ») договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank_01 (а.с. 43-44), на підставі якого до останнього перейшло право вимоги, зокрема, до Боржника ОСОБА_1 , що підтверджено відповідним витягом з реєстру договорів, за якими право вимоги перейшло до Заявника (а.с. 45).

Разом з тим, зі змісту названого договору вбачається, що новий кредитор (Заявник) «ознайомився із фактичним станом заборгованості за Основними договорами, змістом Основних договорів та зауважень до них не має і приймає усі ризики, пов`язані із Основними договорами та Правами вимоги» (пункт 10 Договору від 30.09.2020 р. № GL48N718070_blank_01, а.с. 44).

Отже, як вбачається з усього наведеного та матеріалів справи, саме названий кредитний договір від 06.09.2007 р. № 342/П/27/2007-980, відносно стягнення заборгованості по якому судом було прийнято рішення 04.04.2011 р., зазначений у Реєстрі договорів та боржників, право вимоги по яким відступлено Позивачем у справі (Первісним стягувачем) спочатку ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», а потім останній – Заявникові (Новому кредитору).

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), правонаступництва, а також в інших випадках, встановлених законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

За загальним визначенням правонаступництво – це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого; при цьому правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним): за універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше; за часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі права і обов`язки. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні; правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Доказами правонаступництва щодо окремого зобов`язання може бути, зокрема, відповідний договір, на підставі якого воно виникло (постанова Верховного Суду від 20.03.2018 р. у справі № 910/1972/17).

За визначенням статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання, зокрема, судових рішень є сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (частина перша статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником; для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Звертаючись до практики і правових висновків Верховного Суду, суд зазначає, що Касаційним господарським судом, на практику якого посилається представник Боржника у письмових запереченнях (а.с. 117), неодноразово викладено в постановах висновки про те, що стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. За межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання. Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права. З огляду це подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви (зокрема, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.03.2021 р. у справі № 910/2954/17).

Натомість за правовими висновками Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання рішення суду не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. При цьому за нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що заява про заміну сторони стягувача подана після спливу строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому відсутні підстави її задоволення, оскільки вказана обставина не позбавляє права стягувача на його заміну, а також судове рішення про стягнення суми боргу з боржників не виконане, вимога є дійсною (зокрема, постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.08.2020 р. у справі № 2029/2-2180/11).

Аналогічно останній займає позицію Київський апеляційний суд (зокрема постанова від 26.05.2021 р. у справі № 2-180/11 за заявою ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ»).

Згідно з положеннями частин першої, другої, четвертої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» та заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні.

Стосовно поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання суд виходить з такого.

Відповідно до положень статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Аналогічно статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Узагальненні «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 р. № 8 надавав роз`яснення, що перелік причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду (зокрема, рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21.02.1975 р.), не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Герін проти Франції» від 29.07.1998 р.).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффер де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 р.).

Встановлення в законі строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення наведеного принципу; безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу правової визначеності права на справедливий суд, що закріплене в статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 р. у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).

Сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець був обізнаний, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, тим чином забезпечуючи рівність сторін виконавчого провадження.

Суд, вирішуючи порушене питання, виходить з того, що Заявником як на поважну причину пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання вказано, що він лише 30.09.2020 р. дізнався про такий пропуск, коли ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» відсупило йому право вимоги, зокрема до Боржника ОСОБА_1 за згаданим вище кредитним договором (а.с. 32).

Проте, як наводилося вище, укладаючи з ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» 30.09.2020 р. договір про відступлення прав вимоги за № GL48N718070_blank_01 (а.с. 43-44), Заявник (ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ») взяв на себе усі ризики, пов`язані зі згаданим кредитним договором, оскільки у пункті 10 цього договору про відступлення прав вимоги вказано, що новий кредитор (Заявник) «ознайомився із фактичним станом заборгованості за Основними договорами, змістом Основних договорів та зауважень до них не має і приймає усі ризики, пов`язані із Основними договорами та Правами вимоги» (а.с. 44). Тому, Заявник, отримавши як новий кредитор від попереднього оригінал виконавчого листа, про що стверджено у заяві (а.с. 32), мав бути обізнаний про строк пред`явлення його до виконання – до 15.04.2012 р., а також про те, що цей виконавчий лист вже повертався через пропуск цього строку первісному кредитору 20.06.2014 р., про що зроблено відмітки безпосередньо на виконавчому листі (а.с. 51).

За таких обставин, беручи до уваги наведену вище позицію Верховного Суду, суд виходить з того, що поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання лише з підстави заміни сторони виконавчого провадження не є, на переконання суду, поважною причиною пропуску такого строку, оскільки тоді кожний кредитор матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права (зокрема, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.03.2021 р. у справі № 910/2954/17).

За таких обставин, суд вважає відсутніми підстави для поновлення пропущеного строку для пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа.

Враховуючи усе викладене, заява ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення підлягає задоволенню лише частково, а саме: в частині заміни сторони стягувача, проте в задоволенні вимоги про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа слід відмовити через недоведеність поважності причини пропуску такого строку.

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України, статей 12, 15 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись статтями 12, 13, 223, 258-261, 272, 273, 351-355, 433, 442, підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII Цивільного процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»; Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «НАДРА»; Боржник: ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення – задовольнити частково.

Замінити сторону виконавчого провадження – стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «НАДРА» на Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ 43115064, адреса місцезнаходження: вул. Академіка Белелюбського, 54, оф. 402, м. Дніпро, 40919) у виконавчому провадженні з виконання рішення Володарського районного суду Київської області від 04.04.2011 р. у цивільній справі № 2-95/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 06.09.2007 р. № 342/П/27/2007-980 у розмірі 73 458,79 грн., а також витрат на оплату судового збору у розмірі 734,59 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

У задоволенні заяви в іншій частині вимог (щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання) – відмовити.

Копії повної ухвали суду надіслати учасникам справи.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області, обчислюючи цей строк з дня складення повного тексту ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, а в разі подання такої скарги – ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копія скороченої ухвали суду (вступної та резолютивної частин) може бути видана присутнім у судовому засіданні учасникам справи за їх заявою негайно після проголошення ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 15.06.2021 р.

Суддя Л. А. Макаренко