Рішення № 97103500, 12.05.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/17623/20

Провадження № 2/643/1711/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2021 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,

представника позивача: Гришенко Ю.В. ,

представника відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Управління соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради

до ОСОБА_2

про стягнення 43 508, 49 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Управління соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (далі - позивач) звернулось до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення 43 508, 49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок подання відповідачем недостовірних відомостей щодо зареєстрованих осіб у домогосподарстві за адресою АДРЕСА_1 , а саме щодо своєї доньки ОСОБА_3 , позивачем було нараховано та надмірно виплачену субсидію у розмірі 43 508, 49 грн. за період з травня 2016 року по вересень 2019 року. Оскільки відповідач у добровільному порядку відмовляється повернути отримані кошти, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом.

Відповідач надав до суду відзив на позов, відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що вона є інвалідом II групи, звернулась до позивача із заявою для призначення житлової субсидії, для оформлення якої подала Декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. У п. 3 розділу І вказаної декларації ОСОБА_2 серед осіб, зареєстрованих з нею за адресою: АДРЕСА_1 , зазначила: себе, чоловіка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , молодшу доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та старшу доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .Станом на день звернення ОСОБА_2 до позивача із заявою призначення житлової субсидії вперше була чинна редакція Порядку від 01.05.2015 року. Так, відповідно до п. 7 Порядку (в редакції від 01.05.2015 року) субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата, житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу. Кількість зазначених осіб та їх соціальний статус визначається на початок місяця, в якому надійшло звернення за призначенням субсидії, а у разі повторного призначення субсидії на наступний період - на початок місяця, з якого призначається субсидія. На момент звернення ОСОБА_2 до позивача у травні 2016 року, була чинною редакція Положення від 30.04.2016 року. Пункт 7 Положення (редакція від 30.04.2016 року) викладено наступного змісту. Субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу. Кількість зазначених осіб визначається на початок місяця, з якого призначається субсидія. У разі коли кількість фактично проживаючих зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб є меншою, ніж кількість зареєстрованих у такому приміщенні (будинку) осіб, субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, які фактично у ньому проживають, на підставі рішення районної, районної у м. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради або утвореної ними комісії. Під час прийняття рішень у таких випадках враховується наявність документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих (довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв`язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні (будинку), акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради, акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці). У разі відсутності документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих, рішення приймається на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства. На підставі рішення районної, районної у м. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради або утвореної ними комісії, прийнятого у порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту, підприємства - виробники/виконавці житлово-комунальних послуг не нараховують плату за послуги на осіб, які зареєстровані,але фактично не проживають у житловому приміщенні (будинку). Старша донька відповідача, ОСОБА_3 , з 2009 року не проживає по місцю реєстрації, а фактично проживає за адресою свого чоловіка. Тому, ОСОБА_2 повідомила голову ЖК-294 «Турист» Синьогубову О. В. про кількість зареєстрованих осіб у квартирі та тих, хто фактично проживав на момент 2016 року, а саме: відповідач, її чоловік та молодша донька, ОСОБА_5 . Крім того, правдивість слів ОСОБА_2 щодо не проживання її старшої доньки за адресою реєстрації, підтверджується актом, підписаним сусідами відповідача у присутності голови ЖК-294 «Турист». А тому, у відповідача відсутній умисел щодо надання неправдивої інформації для призначення житлової субсидії. Також, відповідач звертає увагу суду на той факт, що допущені розбіжності у довідках про склад сім 'ї виникли не з вини відповідача, не впливають на розмір житлової субсидії, так як вона розраховується відповідно до кількості зареєстрованих житловому приміщенні осіб, які фактично проживають в ньому. Враховуючи викладене, зазначає, що у діях відповідача відсутня недобросовісність та факт надання недостовірних відомостей, а тому немає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення надмірно отриманих коштів у вигляді житлової субсидії.

Також, відповідачем подано заяву про застосування позовної давності, оскільки працівники позивача могли дізнатися про порушення свого права ще у 2016 році, якби перевірили подану відповідачем декларацію відповідно до змісту заяви про призначення соціальної допомоги. З незалежних від відповідача причин декларації не перевірялись до 2019 року. Вважає, що строк позовної давності розпочинається з 2016 року. Зазначає, що позивачем, в порушення норм чинного законодавства, не долучено до матеріалів справи заяви про поновлення пропущеного строку. Крім того, посадові особи УСЗН Адміністрації Московського району Харківської міської ради, проявляючи недбалість щодо виконання своїх посадових обов`язків, жодним чином не виконали дії щодо отримання відомостей, необхідних для призначення житлової субсидії відповідачеві.

У судовому засіданні 12.05.2021 року представник позивача позовні вимог підтримала з підстав викладених у позові.

Представник позивача щодо заявлених позовних вимог заперечувала з підстав викладених у відзиві, крім того просила застосувати строки позовної давності.

У судовому засіданні 12.05.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом.

У 2015 році ОСОБА_2 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району із заявою про призначення житлової субсидії, у зв`язку із чим подала Декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, в якій вказала осіб, які зареєстровані у житловому приміщенні, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 .

Відповідно до Довідки № 05-211 від 08.09.2015 про склад сім`ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги, виданої Житловим кооперативом 294 «Турист», за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані наступні особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 (4 особи).

20.05.2016 року ОСОБА_2 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району із заявою про призначення житлової субсидії, у зв`язку із чим подала Декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, в якій вказала осіб, які зареєстровані у житловому приміщенні, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

З довідки про склад сім`ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги № 456/01 від 20.05.2016 року, виданої Житловим кооперативом 294 «Турист», вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані наступні особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

У зв`язку з цим, житлову субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг було призначено на 3 особи, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з травня 2016 року по квітень 2017 року включно, і в розрахунок розміру житлової субсидії взято дохід цих осіб.

В подальшому, відповідачу було продовжено житлову субсидію з травня 2017 року по квітень 2018 року на трьох осіб.

18.06.2018 року ОСОБА_2 звернулася до позивача із заявою - зобов`язанням, відповідно до якої повідомила, що станом на 01.05.2018 року склад домогосподарства без змін, членів сім`ї (чоловіків, дружин, батьків, неповнолітніх дітей) у осіб зі складу домогосподарств, що зареєстровані окремо, немає; транспортних засобів з дати виписку яких минуло менше 5 років особи із складу домогосподарства бо не набули права власності на об`єкти (послуги) вартість яких перевищує 50 тис. грн.; зобов`язувалась протягом 30 календарних днів проінформувати управління про зміни у складі домогосподарства (соціальний статус їх членів, працевлаштування або звільнення, зміни переліку житлово-комунальних послуг, набуття права власності на об`єкти (послуги) вартість яких перевищує 50 тис. грн.).

У подальшому було прийнято рішення про продовження субсидії з травня 2018 року по вересень 2018 року, з жовтня 2018 року по квітень 2019 року, з травня 2019 року по квітень 2020 року включно. В розрахунок розміру житлової субсидії з травня 2018 року по квітень 2020 року було взято дохід 3-х осіб.

В ході перевірки справи про призначення субсидії відповідачу позивачем було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована також і ОСОБА_3 , про що свідчать отримані відомості з реєстру територіальної громади Харківської міської ради, що не відповідає особам, яких відповідач зазначив у Декларації від 20.05.2016 року.

Відповідно до Витягу з протоколу № 34 засідання комісії з розгляду питань про призначені соціальних допомог та надання пільг, Адміністрація Московського району Харківської міської ради від 09.10.2019 року вирішила припинити надання житлової субсидії, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , з вересня 2019 року.

10.12.2019 року ОСОБА_2 звернулася до Управління соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради із заявою про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі через АТ «Ощадбанк».

Крім того, 10.12.2019 року ОСОБА_2 звернулася до комісії з розгляду питань при призначенні соціальних допомог та надання пільг із заявою, у якій вона зазначила, що її донька ОСОБА_3 не проживає разом із нею, оскільки вона мешкає за іншою адресою.

Житловим кооперативом 294 «Турист» було засвідчено акт, відповідно до якого сусіди, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підтвердили, що ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає 2009 року.

Також 10.12.2019 року ОСОБА_2 подала до Управління соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради Декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, в якій вона зазначила наступні дані про осіб, які входять до складу домогосподарства, і їх зареєстроване місце проживання: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 . Також відповідач у даній декларації у розділі «Дані про членів сім`ї осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання (фактичного місця проживання)» зазначила ОСОБА_9 як чоловіка ОСОБА_3 та мається відмітка « АДРЕСА_3 ».

На запит Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, надана довідка, відповідно до якої вбачається що станом на 07.04.2020 року за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані наступні особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 не призначено житлову субсидію з 01 грудня 2019 року з підстав: не повний набір документів та (або) за заявою заявника.

Позивач звертався до відповідача, з повідомленням про те, що в ході перевірки справи було встановлено факт недостовірних даних у зв`язку із чим житлову субсидію було припинено з вересня 2019 року. Крім того позивач зазначив, що надмірно виплачена житлова субсидія з травня 2016 року по вересень 2019 року підлягає поверненню до Державного бюджету України, про свідчать листи від 19.03.2020 року, 08.04.2020 року, 27.04.2020 року.

09.07.2020 року позивач направив відповідачу лист з вимогою у місячний термін повернути надмірно перераховані кошти, яка відповідачем задоволена не була.

Нормативно-правове обґрунтування.

За змістом положень Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» з метою реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, встановлених Конституцією України, забезпечення потреб людини в матеріальних благах і послугах, держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативі, а також надає певній категорії громадян пільги і субсидії, зокрема, у сфері житлово-комунального обслуговування (ст. 1, 2, 9).

Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг визначається Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скріпленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - Положення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 848 від 21.10.1995 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива».

Пунктами 2, 7, 12, 13, 14 Положення (в редакції, чинній на виникнення спірних правовідносин) вбачається, що право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках) державного та громадського житлового фонду, в тому числі, у гуртожитках, - на оплату користування житлом; приватного житлового фонду та фонду житлово-будівельних (житлових) кооперативів - на оплату утримання житла; житлового фонду незалежно від форм власності - на оплату комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Субсидія розраховується, виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу. Кількість зазначених осіб та їх соціальний статус визначається на початок місяця, в якому надійшло звернення за призначенням субсидії, а у разі повторного призначення субсидії на наступний період - на початок місяця, з якого призначається субсидія.

Субсидія для відшкодування витрат на оплату жилого-комунальних послуг призначається на основі середньомісячного сукупного доходу осіб, зазначених у пункті 7 цього Положення.

Для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає органу праці та соціального захисту населення заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами.

Після закінчення строку отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення здійснюють розрахунок субсидії на наступний період (12 місяців, календарний рік) для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому відповідному періоді. Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 13 Положення, без звернення громадянина і протягом десяти днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення щодо призначення (не призначення) субсидії та письмово інформують про прийняте рішення громадян, які зверталися.

На підставі заяви ОСОБА_2 та декларації про доходи і витрати їй було призначено житлову субсидію з квітня 2015 року.

Управління соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради вказує, що призначення житлової субсидії на наступні періоди Управлінням здійснювалися автоматично.

27 квітня 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 329 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1022», якою Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 викладено в новій редакції.

При цьому пунктом 2 постанови № 329 установлено, що з 01 травня 2018 року призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяв і декларації, якщо у складі домогосподарства є, зокрема особи, члени сім`ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства.

Тобто, з 01 травня 2018 року змінилися умови надання житлової субсидії, якими визначено, що призначення житлової субсидії здійснюється з урахуванням всіх зареєстрованих осіб та членів їх сімей, навіть якщо вони зареєстровані за іншими адресами.

За розрахунком Управління соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради розмір переплати бюджетних коштів з травня 2016 року по вересень 2019 року складає 43 508, 49 грн.

Сума надмірно перерахованої (виплаченої) субсидії є майном, збереженим без достатньої правової підстави, а тому на правовідносини з повернення цієї суми поширюються приписи глави 83 ЦК України.

У разі коли громадянин добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму субсидії, питання про її стягнення органи, що призначають субсидії, вирішують у судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Законодавець пов`язує повернення надмірно отриманих коштів наданих у вигляді житлової субсидії саме з недобросовісністю набувача, яку має довести позивач.

Оскільки при вирішенні спору було встановлено, що позивач (платник грошових коштів) не довів факт недобросовісності відповідача (набувача грошових коштів), а тому немає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення надмірно отриманих коштів у вигляді житлової субсидії.

Суд зазначає, що при розгляді цієї справи може бути враховано рішення Європейського Суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року в справі «Рисовський проти України» щодо принципів застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, щодо необхідності додержання принципу «належного урядування» при втручанні держави у право особи на мирне володіння своїм майном.

Європейський суд з прав людини вказує, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Рисовський проти України», заява № 29979/04, від 20 жовтня 2011 року).

Разом з тим, Європейський суд з прав людини зазначає, що вислів «згідно із законом» не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах (рішення у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», заява № 30856/03, від 02 грудня 2011 року).

Враховуючи встановлені у справі обставини, соціальний статус сім`ї відповідача, відсутність умислу щодо навмисного подання інформації про меншу кількість зареєстрованих у житлововму приміщенні осіб, необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідача, суд дійшов висновку, що примусове повернення надмірно отриманих коштів у вигляді житлової субсидії у сумі 43 508, 49 грн, може призвести до покладення на відповідача надмірного тягаря. Разом з тим, наявність чи відсутність у поданих документах відомостей про інших осіб, які зареєстровані в будинку, але проживають окремо, жодним чином не впливає на призначення і розмір субсидії.

За таких обставин, з урахуванням вищевказаного, оцінюючи всі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності.

Згідно з положеннями статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

При цьому, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина 3 статті 267 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, за змістом названих норм позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, позовна давність не може бути застосована до спірних правовідносин.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 81, 141, 247, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову Управління соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення 43 508, 49 грн.

2. Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Позивач: Управління соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 25864181, м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд. 144).

4. Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 21.05.2021 року.

Суддя Н.В. Новіченко