Рішення № 96979409, 17.05.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1793/21

Провадження № 2/219/1453/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року м. Бахмут Донецька область

Артемівський міськрайонний суд Донецької області

в складі головуючого судді Шевченко Л.В.,

з участю: секретаря судового засідання Брагіній М.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Часовоярської міської ради про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

25.02.2021 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача Бахмутської міської ради, та після уточнення позовних вимог просить визнати дійсним договір купівлі-продажу (Біржовий контракт № 244-Н) від 09.08.2002; визнати за нею право власності в порядку спадкування на квартиру, яка розташована за адресом: АДРЕСА_1 , після смерті її батька – ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько – ОСОБА_2 . Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому батьку на підставі Біржового контракту № 244-Н від 09.08.2002 року. Вона є єдиним спадкоємцем першої черги майна батька. У видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого, державним нотаріусом було відмовлено, та видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.02.2021. Зазначену постанову нотаріус видав на підставі того, що договір купівлі-продажу квартири, не був посвідчений нотаріально та право власності не оформлено належним чином. На підставі викладених обставин позивач вимушена звернутися до суду з метою визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом, на вказане в позовній заяві майно.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 01.03.2021 року вказану позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строку для усунення недоліків.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.03.2021 за вказаною цивільною справою було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 29 квітня 2021 року. Ухвалою суду від 29.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, однак в строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву відповідачем подано не було.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, разом з тим, надала заяву, в якій вказала, що підтримує позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні на підставах, викладених у позові, та просить проводити розгляд справи без її участі.

Представник відповідача – Часовоярської міської ради Донецької області, в судове засідання не з`явився, надав суду заяву (№02-40/1081 від 13.04.2021), в якій просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, просив прийняти рішення на розсуд суду.

На підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи позицію сторін щодо спірних правових відносин, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини, за якими вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту статті 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 09 серпня 2002 року Артемівською філією Донецької товарної біржі між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено в письмовій формі біржовий контракт № 244-Н (договір купівлі-продажу) трьох кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.1). Пунктом 1.4 контракту визначено, що право власності на відчужуване майно переходить з моменту реєстрації даного контракту в Артемівській філії ДТБ (а.с.7).

Згідно п.5.4 біржового контракту останній підлягав реєстрації в Артемівському бюро технічної інвентаризації. Відповідно до реєстраційного посвідчення Артемівського БТІ від 21.08.2002 ОСОБА_2 здійснив реєстрацію квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6 на звороті).

Згідно технічного паспорту зареєстрованого Госпрозрахунковим бюро по приватизації житла, квартира, загальною площею 44,79 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с.8).

Позивач ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.10).

06 липня 1985 року між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був укладений шлюб. Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с.11) після реєстрації шлюбу дружини присвоєно прізвище – « ОСОБА_8 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер у віці 81 років у м. Краматорськ Донецької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 07 серпня 2020 року Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с.9).

14.09.2020 державним нотаріусом Часів-Ярської нотаріальної контори було заведено спадкову справи № 68/2020, після смерть ОСОБА_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 61645873 (а.с.6).

Постановою в.о. державного нотаріуса Часів-Ярської державної нотаріальної контори Балицька Л.А. від 16.02.2021, відмовлено у вчиненні нотаріальної дії про видачу свідоцтва на спадщину за законом спадкоємцю ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що договір купівлі-продажу квартири, не був посвідчений нотаріально та право власності не оформлено належним чином (а.с.5).

З відповіді Часів-Ярської державної нотаріальної контори від 23.03.2021 за № 40/01-16 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 64037271 вбачається, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 Часів-Ярською нотаріальною конторою 14.09.2020 було заведено спадкову справу № 68/2020 на підставі заяви доньки спадкодавця – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Свідоцтво про право на спадщину не видавалося (а.с.35,36).

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 47 ЦК УРСР від 18 липня 1963 року нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 ст. 48 ЦК УРСР від 18 липня 1963 року по недійсній угоді кожна з сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Відповідно до частини 2 ст.47 ЦК УРСР від 18 липня 1963 року, який діяв на час укладення угоди купівлі-продажу спірного будинку, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 28.04.1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (із змінами згідно з постановою Пленуму Верховного Суду від 25.05.1998 № 15), яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу, в тому числі при придбанні на біржових торгах) міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини; дарування іншого майна на суму понад 500 крб. і валютних цінностей на суму понад 50 крб.

Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною. Однак це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності передбачені законом обмеження (наприклад, статтями 105, 114 ЦК).

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР від 18 липня 1963 року за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Як було встановлено, при укладенні біржового контракту усі вимоги були виконані повністю сторонами.

Батько позивача вважав, що укладений договір є законним, оскільки згідно ст. 15 Закону України від 10.12.1991 № 1956-XII «Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на біржі, нотаріальному посвідченню не підлягають. Проте нещодавно позивач дізналася, що укладений між її батьком – ОСОБА_2 як покупцем та продавцем – ОСОБА_3 договір потребує обов`язкового нотаріального посвідчення.

Згідно п. 1.1, п. 1.7 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, який діє з 07 березня 2012 року, правочини щодо відчуження майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується. Крім правовстановлюючого документа на житловий будинок, квартиру садибу та інше нерухоме майно, якщо воно підлягає реєстрації, долучається витяг із Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Судом встановлено, що будь-які перешкоди для нотаріального посвідчення договору на час його укладення були відсутні, що договір не був посвідчений нотаріально в зв`язку із неправильним тлумаченням на той час ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», згідно якого угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, що не виключало дотримання при його укладенні вимог ст. 227 ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 року, який діє з 01 січня 2004 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між її батьком – ОСОБА_2 як покупцем та продавцем – ОСОБА_3 , зареєстрований Артемівською філією Донецької товарної біржи 09 серпня 2002 року за реєстровим номером 244-Н підлягають задоволенню.

Позиція суду та застосовані норми права щодо визнання права власності в порядку спадкування.

За змістом ст. ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

На підставі ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності в порядку спадкування за законом на квартиру, яка розташована за адресом: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як рішення суду в такому разі буде підставою для належного оформлення за нею права власності на вказане нерухоме майно.

Керуючись ст. ст. 4, 9, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 354 ЦПК України, ст. ст. 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1268, 1269, 1297 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Часовоярської міської ради про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати дійсним біржовий контракт № 244-Н (договір купівлі-продажу), укладений 09 серпня 2002 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований в Артемівській філії Донецької товарної біржі, згідно якого ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 придбав квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності в порядку спадкування за законом на квартиру, яка розташована за адресом: АДРЕСА_1 , після смерті її батька – ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Часовоярська міська рада, код ЄДРПОУ 04052867, адреса знаходження: Донецька область, м. Часів Яр, вул. Цілинників, 1.

Суддя Л.В. Шевченко

17.05.2021