Ухвала суду № 96944439, 17.05.2021, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1017/19

номер провадження 2/546/124/21

У Х В А Л А

17 травня 2021 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суду Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки адвоката Беркути В.Л.,

представника відповідача адвоката Кумечка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження заяву представника відповідача адвоката Кумечка Ігоря Володимировича про відвід судді у цивільній справі №546/1017/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Решетилівської міської ради Полтавської області про визнання недійсним рішення Решетилівської селищної ради Полтавської області та припинення права власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и в :

У провадженні Решетилівського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа №546/1017/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Решетилівської міської ради Полтавської області про визнання недійсним рішення Решетилівської селищної ради Полтавської області та припинення права власності на земельну ділянку.

17.05.2021 представником відповідача у справі заявлено відвід головуючому судді Романенко О.О. у даній справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України. Відвід обґрунтовано тим, що під час відвідування приміщення Решетилівського районного суду Полтавської області, представником відповідача було почуто, як помічник головуючого судді у справі Фінько О.П. у службовому кабінеті надає консультації, ознайомлює з матеріалами справи поза процесуальним порядком, а також надає поради щодо правової позиції представнику - адвокату Беркуті В.Л. у цивільній справі № 546/1017/19. Правова позиція була озвучена така, якої притримується головуючий суддя у справі Романенко О.О. Окрім того, представник відповідача посилається на те, що представник позивачки є рідним сином екс-судді Решетилівського районного суду Полтавської області Беркути Л.Г., у якого ОСОБА_3 раніше була помічником.

У судове засідання з`явились: позивачка, представник позивачки, представник відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заявлений ним відвід, посилаючись на обставини, викладені у заяві про відвід судді.

Позивачка та представник позивачки вважають заявлений відвід безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Жодних доказів на підтвердження наведених у заяві про відвід обставин суду не надано.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала.

Згідно ч.8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, думку позивачки та її представника, дослідивши матеріали заяви про відвід судді, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 4 ст.36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду для визначення суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Окрім того, ЄСПЛ щодо наявності належних сумнівів у неупердженості суду встановлює два виключення: - несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44); - сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах, неприпустимими є гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).

Відповідно до п.п.1.1., 1.2. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-чийого боку та з будь-якою метою. Суддя дотримується незалежної позиції як у відношенні до суспільства в цілому, так і у відношенні до конкретних сторін судової справи, по якій він повинен винести рішення.

Аналогічні принципи закріплені в Кодексі суддівської етики, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України 23.02.2013.

Узагальнюючи принципи поведінки судді, які знайшли своє відображення у нормах міжнародного права, практиці ЄСПЛ та Кодексу суддівської етики, слід зазначити, що суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

Про обставини, викладенні у заяві про відвід судді представником відповідача повідомлено у судовому засіданні 16.03.2021 та заявлено клопотання про відкладення судового розгляду для надання йому часу на підготовку обґрунтованого клопотання про відвід, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 17.05.2021.

Строк для заявлення відводу судді з підстав, озвучених представником відповідача у судовому засіданні 16.03.2021 тривав до 18.03.2021 включно.

Однак, у порушення строків, визначених ч. 3 ст. 39 ЦПК України представником відповідача адвокатом Кумечком І.В. заява про відвід судді подана лише 17.05.2021 з тих самих підстав, які були озвучені в судовому засіданні 16.03.2021.

Така поведінка представника відповідача адвоката Кумечка І.В. дає підстави суду для висновку про спробу затягування судового розгляду справи.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Посилання представника відповідача на те, що помічником судді представнику позивачки надавались консультації та було озвучено позицію судді у справі не підтверджені жодними належним та допустимими доказами.

Окрім того, суд зауважує, що помічником судді не могло бути повідомлено позицію судді, оскільки помічнику невідомо та не може бути відомо позицію судді у даній справі, як і у будь-якій іншій справі, яка розглядається судом.

Згідно ст. 129 Конституції України судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Відповідно до ст. 34 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Помічник судді не входить до складу суду та не є учасником судового процесу.

У своїй заяві про відвід представник відповідача посилається на п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, згідно якого суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Однак, надана представником відповідача адвокатом Кумечко І.В. заява про відвід судді не містить жодних обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності саме головуючого судді Романенко О.О.

Суд також зауважує, що сам факт перебування представника позивачки у даній справі у родинних відносинах із колишнім головою Решетилівського районного суду Полтавської області також не є підставною для відводу судді Романенко О.О., яку було призначено суддею вже після звільнення судді Беркути Л.Г. у відставку.

Таким чином, суд вважає, що доводи, викладені представником відповідача адвокатом Кумечком І.В. у заяві про відвід судді від 17.05.2021, є необґрунтованими та такими, що не вказують на наявність підстав відводу судді, оскільки не можуть свідчити про необ`єктивність та упередженість судді щодо розгляду конкретної судової справи та ґрунтуються на безпідставних припущеннях.

З огляду на зазначене та керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Вважати заявлений адвокатом Кумечком Ігорем Володимировичемвідвід судді Романенко О.О. необґрунтованим.

У задоволенні заяви адвоката Кумечка Ігоря Володимировича про відвід судді у цивільній справі №546/1017/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Решетилівської міської ради Полтавської області про визнання недійсним рішення Решетилівської селищної ради Полтавської області та припинення права власності на земельну ділянку - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 17 травня 2021 року.

Суддя О.О. Романенко