Ухвала суду № 96708441, 05.05.2021, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Копія

Справа № 397/112/21

н/п : 1-кп/397/58/21

У Х В А Л А

про продовження запобіжного заходу

05.05.2021 смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого-судді Івченка П.О.,

за участю секретаря судового засідання Таранухи А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.01.2021 за № 12021120310000004, стосовно ОСОБА_1 , який обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу (далі КК) України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора - Буданцевої В.П.,

захисника-адвоката Надьон О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні 05.05.2021 прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що під час досудового розслідування слідчим суддею стосовно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 10.03.2021 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 строком на 60 днів, до 08.05.2021.

На думку прокурора, необхідність продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 найбільш суворого запобіжного заходу не відпала. Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених статтею 177 КПК України, залишаються реальними та не зменшились. До таких ризиків прокурор, зокрема, відносить можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідка ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

У зв`язку з цим прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 днів, тобто з 05.05.2021 до 04.07.2021.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, при цьому захисник заявив клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю. Своє клопотання захисник - адвокат Надьон О.С. мотивувала наступним:

-прокурором не надано жодних доказів, які б вказували на існування такого ризику, як можливість ухилення обвинуваченого від суду, оскільки до останнього в рамках даного кримінального провадження не застосовувався інший, ніж тримання під вартою, запобіжний захід, а відтак відсутні будь-які факти та докази того, що ОСОБА_1 , у разі застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, буде намагатись переховуватись від суду;

-не доведений стороною обвинувачення й ризик можливості впливу ОСОБА_1 на потерпілих та свідка ОСОБА_2 , оскільки остання виїхала за межі України та обвинувачений з нею не співмешкає, що у свою чергу підтверджується довідкою з сільської ради, згідно якої, ОСОБА_1 проживає разом з матір`ю;

-посилання сторони обвинувачення на наявність такого ризику, як можливість обвинуваченим вчинити інше кримінальне правопорушення є безпідставним, оскільки не ґрунтується на жодному доказу, а посилання лише на попередні судимості ОСОБА_1 не може свідчити про наявність вказаного ризику.

Таким чином, на переконання сторони захисту, саме цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю буде сприяти цілям кримінального провадження та забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Прокурор заперечила проти задоволення клопотання сторони захисту, вказуючи на те, що такий запобіжний захід неспроможний запобігти ризикам, які встановлені в даному кримінальному провадженні.

Вислухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

Задля об`єктивного вирішення питання про продовження строку дії тримання під вартою та зміну запобіжного заходу суду необхідно дати відповіді на наступні питання, стверджувальна відповідь на які не дозволить суду задовольнити клопотання прокурора та задовольнити клопотання сторони захисту:

1) чи на цей час відсутні обґрунтовані ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України?

2) чи може будь-який із більш м`яких запобіжних заходів запобігти встановленим ризикам?

З огляду на наведене нижче обґрунтування суд приходить до висновку, що відповідь на вказані два питання є негативною.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців(частина третя статті 331 КПК України).

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (частина друга статті 331 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).

До таких ризиків частина перша статті 177 КПК України відносить можливість обвинуваченого:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Як убачається з ухвали Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 10.03.2021 стосовно ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 08.05.2021. Вказаною ухвалою суду на ОСОБА_1 покладено певні обов`язки. Судом встановлено наявність таких ризиків, як можливість чинити тиск на свідка у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

На думку суду, ризики переховуватися від суду, незаконного впливу на свідка, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_1 , продовжують існувати і на даний час, та зі спливом часу не зменшились. Суд уважає, що такі ризики є реальними. Обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.

Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками. При цьому, необхідно також врахувати таку обставину, як те, що ОСОБА_1 нещодавно повернувся із Донецької області, звідки його співмешканка.

Таким чином, суд уважає доведеним існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, який на даний час не зменшився та є реальним..

Окрім цього, суд уважає доведеним існування ризику незаконного впливу ОСОБА_1 на свідка ОСОБА_2 , оскільки, обвинувачений вказав про співмешкання із вказаним свідком та наявністю у них доброзичливих стосунків. Тому, вказаний ризик продовжує існувати і на даний час. При цьому, суд не приймає до уваги надану стороною захисту інформацію про те, що свідок ОСОБА_2 виїхала за межі України, а саме на непідконтрольну Україні територію, оскільки жодних доказів, які б підтвердили даний факт, суду не надано.

Показання свідка отримуються судом усно шляхом допиту особи безпосередньо в судовому засіданні. Також, суд враховує, що на даний час не допитані ні потерпілі, ні жоден свідок, а отже, за відсутності дієвого запобіжного заходу, такий ризик є реальним.

На існування такого ризику, як можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , свідчать відомості про його особу, який раніше неодноразово судимий (має 7 судимостей), у тому числі і за аналогічні кримінальні правопорушення, судимості у встановленому законом порядку не погашені та не зняті. Вказані обставини свідчать про те, що обвинувачений не бажає ставати на шлях виправлення, оскільки кожного разу після звільнення з місць відбування покарань, на шлях виправлення не ставав, продовжував свої злочинні дії.

Отже, і надалі існують ризики, що зумовлювали застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та зі спливом часу вони не зменшились. При цьому, жодних доказів протилежного, стороною захисту до суду не надано.

Також, судом враховується і особа обвинуваченого, який характеризується негативно за місцем свого проживання, ніде не працює, має схильність до вживання спиртних напоїв та крадіжок, на території села проживає не постійно, веде аморальний спосіб життя, що підтверджується характеристикою виданою Олександрівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області від 28.01.2021 № 560. З наведеного необхідно зробити висновок, що ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків.

Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов`язує суд перевірити також можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу до особи.

Частина перша статті 176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Висока імовірність переховування обвинуваченого від суду, його впливу на свідка, а також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується, не дозволяє суду зробити висновок про можливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

За таких обставин, суд уважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Разом з цим, у своєму клопотанні прокурор просить продовжити строк дії раніше застосованого запобіжного заходу строком на 60 днів, тобто до 04.07.2021. Однак суд не погоджується з кінцевим строком дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою при його продовженні на 60 днів, який запропонований стороною обвинувачення, адже прокурором не враховано вимоги ч. 5 ст. 115 КПК України (при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою), а тому кінцевим строком є 03.07.2021, а тому клопотання прокурора необхідно задовольнити частково.

Окрім цього, з огляду на вимоги ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов?язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , його особу, відсутність даних про його матеріальний стан, суд приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 гривень.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд уважає за необхідне у разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені ст. 194 КПК України.

З урахуванням вищенаведеного, суд не приймає доводи сторони захисту щодо можливості застосування стосовно ОСОБА_1 менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, оскільки такий запобіжний захід не зможе в повній мірі забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а тому в задоволенні клопотання захисника необхідно відмовити.

Керуючись ст. 177, 183, 194, 331, 350, 372, 376 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , задовольнити частково.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Надьон О.С. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з утримання його під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю, відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 03.07.2021.

Визначити заставу в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожитого мінімуму для працездатних осіб, в сумі 45400 гривень 00 копійок, після внесення якої обвинувачений ОСОБА_1 звільняється з-під варти.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030200, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA188999980313191205000026001, призначення платежу: застава за ОСОБА_1 .

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 :

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього зобов`язань, внесена застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя: /підпис/ П.О.Івченко

Згідно з оригіналом.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Рішення станом на «___»_____2021 року набрало законної сили.

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області П.О.Івченко

Копію засвідчено «___»______2021 року.