Рішення № 96264286, 09.04.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3193/21

Провадження № 2-а/755/90/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, адміністративну справу за позовною заявою громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому, просить суд: скасувати постанову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області ПН МКМ 005429 від 04.02.2021 р. про накладення на нього адміністративного стягнення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.02.2021 р. приблизно о 15:30 год. з метою здійснення покупок він прийшов до троєщинського ринку, що у Деснянському районі м. Києва, де до нього підійшли невідомі особи з вимогою показати документи. Коли він пред`явив їм довідку про звернення за захистом в Україні № 009975 від 27.11.2018 р., вказані особи її забрали, звинуватили позивача у тому, що він незаконно працює на ринку, та, незважаючи не заперечення позивача, змусили його підписати документ, зміст якого йому не був зрозумілий, оскільки він не володіє українською мовою. Складену постанову про накладення адміністративного стягнення від 04.02.2021 р. позивач вважає незаконною, оскільки у ній відсутня інформація про сам факт незаконного працевлаштування, зокрема про місце, характер виконуваних професійних обов`язків, період часу та інші обставини, що дали б підставити стверджувати про наявність об`єктивної сторони правопорушення; відсутня інформація про те, яким чином та при яких обставинах був виявлений позивач. Відсутні матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, не зважаючи на те, що позивач не володіє українською мовою, при складанні протоколу йому не було запрошено перекладача, зміст протоколу не перекладено, копію складеного відносного нього протоколу та постанови про накладення адміністративного стягнення позивачу вручено не було. Через незнання української мови позивач був позбавлений можливості надати відповідні пояснення. Відповідачем не було враховано, що громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 перебуває в Україні з наміром отримати притулок чи бути визнаним біженцем, тобто належить до вкрай вразливої групи - шукачів притулку. Копію спірної постанови позивач отримав лише 08.02.2021 р.

22 березня 2021 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, призначено судове засідання на 31.03.2021 р. та відповідачу роз`яснено право ознайомитись із копією позовної заяви та додатками до неї в приміщенні суду та надати письмовий відзив на позовну заяву не пізніше дати розгляду справи. У відповідача витребувано належним чином засвідчену копію протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі якого прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення серії ПН МКМ №005429 від 04.02.2021р.

Копію вказаної ухвали було направлено відповідачу на офіційну електронну адресу, документ доставлено до електронної скриньки 22.03.2021 р. Позивачу ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на адресу для листування, що зазначена ним у позові. Також день, час та місце розгляду справи у суді сторони повідомлені шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України на сторінці Дніпровського районного суду м. Києва.

31 березня 2021 року судове засідання по справі було відкладено на 09.04.2021 р., у зв`язку з невиконанням відповідачем ухвали суду в частині витребування доказів.

05 квітня 2021 року до суду від представника відповідача Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області - Лазара О.О. надійшла заява про долучення матеріалів справи про адміністративне правопорушення від 04.02.2021 р.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву, інших заяв по суті справи від позивача не надійшло.

Таким чином, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, 27 листопада 2018 року УДМС в Київській області було видано громадянину Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідку про звернення за захистом в Україні. Термін дії довідки неодноразово був продовжений, востаннє до 27.02.2021 року.

Відповідно до пояснень, наданих позивачем 04.02.2021 р. головному спеціалісту відділу протидії нелегальній міграції, управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії Марданову Р.Я., громадянин Бангладеш ОСОБА_1 надав свою згоду давати пояснення на українській мові. Зазначив, що працює логістом у службі доставки «Глово» без дозволу на застосування праці для іноземців, оскільки не знав, що він потрібен. Відповідно до власноручного застереження зі слів позивача надруковано вірно та ним прочитано, що засвідчує його підпис.

04 лютого 2021 року головним спеціалістом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, Гулящим С.І., складено відносно громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МКМ № 005440 за ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відповідно до якого 04.02.2021 р. о 15:30 за адресою: м. Київ, ринок «Троєщина», був виявлений гр. Бангладешу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме: працевлаштування без відповідного дозволу. Убачається, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою, стосовно якої він складений та яка отримала один примірник протоколу, - ОСОБА_1 , а також - підписаний уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол, ОСОБА_2 .

Постановою першого заступника начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, Пустовіта О.О., громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративне правопорушення за порушення ним ч. 6 ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення» та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6 800,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За нормою ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

У відповідності до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Постанову посадової особи органу внутрішніх справ у справах про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено, зокрема, в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, визначеними КУпАП (ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

В силу положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.

За вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа ), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення , винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів , що мають функції фото - і кінозйомки , відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.08.2013 №825, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1654/24186, а саме п. 1.3. передбачає, що особами, до яких застосовуються адміністративні стягнення за статями 200, 201, частиною першою статті 203, статтями 204, 205, 206 КУпАП, є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, яким виповнилося 16 років, посадові особи установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності, до компетенції яких належить прийняття громадян, іноземців та осіб без громадянства на роботу та навчання, а також особи, які запросили в Україну іноземців або осіб без громадянства в приватних справах і надали їм житлову площу та порушили при цьому порядок їх перебування.

Згідно з п. 2.1. вищевказаної Інструкції уповноваженими посадовими особами, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення та протоколи про затримання є працівники апарату ДМС України, головних управлінь (управлінь) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь (відділів, секторів) міграційної служби у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, які є державними службовцями (далі - уповноважені посадові особи).

Уповноважені посадові особи складають протокол при виявленні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 200, 201, частиною першою статті 203, статтями 204, 205, 206 КУпАП, згідно з формою, наведеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, з урахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.

Таким чином, при вирішені питання про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, винесена заступником начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Пустовіт О.О. постанова розглядається як доказ у сукупності з іншими доказами (пояснення особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновки експерта, речові докази, фотоматеріали, протоколом про адміністративне правопорушення т. і.), тому не може виступати єдиним доказом, на основі якого встановлюється наявність адміністративного правопорушення.

Як убачається із правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду викладеної у постанові від 30.05.2018 року по справі № 337/3389/16-а (адміністративне провадження № К/9901/29775/18), постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Водночас суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що він був позбавлений можливості надати відповідні пояснення через незнання української мови та йому не було видано копію протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, оскільки це спростовується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, які були надані стороною відповідача суду у копіях. Зокрема, у поясненнях від 04.02.2021 р., позивач зазначив про те, що він ознайомлений з положеннями ст. 63 Конституції України і вони йому зрозумілі, та він надає згоду давати пояснення на українській мові. Крім того, повідомив про факт працевлаштування без відповідного дозволу на застосування праці для іноземців. У протоколі про адміністративне правопорушення позивачем проставлено підписи у відповідних графах про те, що йому роз`яснено зміст ст. 63 конституції України та права, передбачені ст. 268 КУпАП, просить розглядати справу про адміністративне правопорушення у його відсутність, копію примірнику протоколу отримав. Згідно з підписом позивача копію постанови про накладення адміністративного стягнення він отримав 08.02.2021 р.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування постанови Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області ПН МКМ 005429 від 04.02.2021 р. про накладення адміністративного стягнення на позивача громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки оскаржувана постанова, прийнята уповноваженою особою Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, у зв`язку із порушенням позивачем ч. 6 ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення», оскільки вказана постанова винесена суб`єктом владних повноважень з дотриманням вимог діючого законодавства в зв`язку з адміністративним правопорушенням, вчиненим позивачем, на підставах і в порядку, встановлених законом.

Зокрема, за матеріалами справи не знайшло свого підтвердження недотримання вимог п. 2.6 згаданої Інструкції уповноваженими посадовими особами щодо обов`язку складання протоколу про адміністративне правопорушення за участю перекладача, у разі коли особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не володіє мовою, якою ведеться провадження.

Твердження позивача про те, що він не володіє українською мовою та не розумів змісту складених відносно нього документів, а також надання ним заяви перекладача про засвідчення перекладу документів щодо його позову суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за постановою від 04.02.2021 р.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складання протоколу за цим правопорушенням уповноваженою особою та притягнення у встановленому порядку до адміністративної відповідальності. Накладене на позивача адміністративне стягнення знаходиться в межах санкції відповідної статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що позов громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення - є необґрунтованим, безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення», Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.08.2013 №825, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1654/24186, ст.ст. 7, 245, 251, 252, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 5, 6-11, 13-15, 72-79, 90, 241-246, 268-271, 288 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області (код ЄДРПОУ: 42552598, м. Київ вул. Березняківська, 4-А) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу Адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: