Постанова № 9618669, 15.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2010 року Справа № 2а-2084/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та представників сторін:

від позивача не прибув

від відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу в розмірі 170,02 грн.,

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2010 року Сватівська міжрайонна державна податкова інспекція Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 170,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Відповідач ОСОБА_1, зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності та внесений до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців. З 17.04.2006 відповідач перебуває на обліку в Сватівській МДПІ Луганської області, основний вид діяльності: 60.22.0 діяльність таксі.

В порушення вимог Інструкції «Про порядок нарахування та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 року № 162/379, та Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач не надав податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року.

Відповідно до податкових розрахунків від 08.02.2010 № 21457 та від 08.02.2010 № 21459 ОСОБА_1 було нараховано плату за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 10,20 грн., яку було частково сплачено в сумі 10,18 грн.

При перевірці своєчасності подання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 встановлено факт неподання звітності в порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (термін подання 09.11.2009).

Податковим повідомленням-рішенням від 24.12.2009 № 0007901710/0 на підставі акта перевірки від 09.12.2009 № 1875/17/НОМЕР_1 за неподання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ОСОБА_1 було нараховано штрафну санкцію в розмірі 170,00 грн. Таким чином, на цей час за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 170,02 грн.

На адресу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 було виставлено першу податкову вимогу від 23.11.2009 № 1/644 та другу податкову вимогу від 23.12.2009 № 2/15, які були отримані відповідачем своєчасно.

Оскільки сума податкового боргу відповідачем сплачена не була, позивач просить стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 170,02 грн.

14 квітня 2010 року на адресу суду надійшло клопотання Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області від 13 квітня 2010 року № 2836/10, згідно якого позивач наполягає на заявлених вимогах та просить розглянути справу за відсутності його представника (арк. справи 23).

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зареєстрований Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області фізичною особою підприємцем, дата проведення державної реєстрації 14 квітня 2006 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців НОМЕР_3 (арк. справи 7).

Відповідач з 17 квітня 2006 року як платник податків знаходиться на обліку в Сватівській міжрайонній державній податковій інспекції Луганської області, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 10 березня 2010 року № 121 (арк. справи 6).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» передбачені обовязки платників податків і зборів (обовязкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відповідно до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 303, є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту 9 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 303, базовий податковий (звітний) період збору дорівнює календарному кварталу. Платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, наростаючим підсумком за квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення - у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення та скидів; за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів - у разі розміщення відходів; за місцем перебування платника збору на податковому обліку - у разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення.

Платники збору згідно із пунктом 10 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 303, протягом десяти календарних днів, що настають після граничного строку подання податкового розрахунку, сплачують збір: за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення - у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення та скидів; за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів - у разі розміщення відходів; за місцем перебування платника збору на податковому обліку - у разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення.

Згідно із пунктом 15 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 303, контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору здійснюється органами державної податкової служби.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища від 08.02.2010 № 21457 (арк. справи 18) та від 08.02.2010 № 21459 (арк. справи 19) ОСОБА_1 нараховано збір за забруднення навколишнього природного середовища у загальному розмірі 10,20 грн., який частково сплачений в сумі 10,18 грн., що підтверджується обліковою карткою відповідача (арк. справи 4).

Відповідно до підпунктів 16.1.1 та 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня, нарахування пені при самостійному нарахуванні суми податкового зобовязання платником податків розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання, визначеного цим Законом.

Пеня відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

За несвоєчасне погашення податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у відповідності до вимог підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу нарахована пеня, яка станом на 18.03.2010 складає 0,04 грн. (арк. справи 3, 4).

Відповідно до підпункту «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

При перевірці своєчасності подання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 встановлено факт неподання звітності за 9 місяців 2009 року в порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (термін подання 09.11.2009) (арк. справи 15-16).

На підставі акта перевірки від 09 грудня 2009 року № 1875/17/НОМЕР_2 за порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (неподання податкової звітності за 9 місяців 2009 року) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 згідно із підпунктом «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим повідомленням-рішенням від 24 грудня 2009 року № 0007901710/0 визначено податкове зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 170,00 грн. (арк. справи 11-12). Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 30 грудня 2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. справи 9).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регламентовано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області від 24 грудня 2009 року № 0007901710/0 ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржував, тому визначене ним податкове зобовязання згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

В порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сума штрафних (фінансових) санкцій протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення відповідачем не сплачена.

Загальна сума заборгованості відповідача зі збору за забруднення навколишнього природного середовища згідно розрахунку суми податкового боргу та облікової картки складає 170,02 грн. (арк. справи 3, 4).

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Сватівською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 було направлено першу податкову вимогу від 23 листопада 2009 року № 1/644 та другу податкову вимогу від 23 грудня 2009 року № 2/15, які отримані відповідачем 23 листопада 2009 року та 23 грудня 2009 року відповідно (арк. справи 5).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 170,02 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 15 квітня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1) в доход Державного бюджету м. Сватове (р/р № 33111330700272 в ГУ ДКУ у Луганській області, код одержувача 24048267, МФО 804013, код платежу 50080300) податковий борг зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 170,02 грн. (сто сімдесят гривень дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 20 квітня 2010 року.

СуддяЧернявська Т.І.