Ухвала суду № 95898005, 17.03.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6270/20

УХВАЛА

іменем України

17 березня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство"ЛЕВАДА-ГРЕЧАНИ" до Хмельницької міської ради в особі міського голови Симчишена Олександра Сергійовича , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування пункту рішення, скасування реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "ЛЕВАДА-ГРЕЧАНИ" звернулось до суду з позовом до Хмельницької міської ради в особі міського голови Симчишена Олександра Сергійовича, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати пункт 1-й рішення Хмельницької міської ради в частині надання ОСОБА_1 , дозволу на розроблення та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за давністю користування та додаток №1 до цього рішення.

2. Скасувати реєстрацію земельної ділянки в обслуговуючому кооперативі «Садівниче товариство «ЛЕВАДА-ГРЕЧАНИ» з кадастровим номером 6810100000120030482, яка проведена на підставі поданих ОСОБА_1 сфальшованих документів.

Ухвалою суду від 30.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 02.12.2020 залучено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

ОСОБА_1 подала до суду клопотання про закриття провадження у справі.

Обґрунтовуючи клопотання, позивач зазначила, що вказані позовні вимоги не можуть розглядатись в порядку адміністративного судочинства, оскільки є спором про право.

Вирішуючи вказане клопотання, суд враховує таке.

Згідно з частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

У зв`язку з наведеним, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від адміністративної є наявність у них спору про права, що виникають, зокрема, із земельних правовідносин (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору.

Позивач просить скасувати реєстрацію земельної ділянки в обслуговуючому кооперативі «Садівниче товариство «ЛЕВАДА-ГРЕЧАНИ» з кадастровим номером 6810100000120030482, яка проведена на підставі поданих ОСОБА_1 сфальшованих документів.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що "фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. (ч. 1 ст. 2 КАС України).

За визначенням п. 12 ч. 1 ст. 4 КАС України, справою адміністративної юрисдикції у розумінні є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Суд зазначає, що індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах. Акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Отже, очевидним є те, що в спірних правовідносинах існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №825/478/17.

Крім цього, суд враховує, що відповідно до частини 5 статті 116 Земельного Кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Отже, виник спір про цивільне право і подальше оспорювання дій відповідача щодо спірної земельної ділянки не має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності (користування) на земельні ділянки.

Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 816/2137/18.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що спір в частині вказаної вище позовної вимоги не є публічно-правовим те не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Тому провадження у справі в частині позовної вимоги про скасування державної реєстрації земельних ділянок необхідно закрити. У зв`язку з чим клопотання позивача підлягає задоволенню.

Суд роз`яснює позивачу, що вказаний спір підлягає вирішенню місцевим загальним судом відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

У зв`язку з цим, позивачу слід повернути судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження задовольнити.

Закрити провадження у справі №560/6270/20.

Повернути Обслуговуючому кооперативу "Садівниче товариство"ЛЕВАДА-ГРЕЧАНИ" судовий збір у розмірі 2102,00 грн, сплачений відповідно до квитанції від 08.10.2020 №0.0.1862000419.1.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя Г.В. Лабань